Суд у справі 5 беркутівців перенесли на 1 вересня
В суді залишилось ще допитати чотирьох потерпілих у справі розстрілу Майдану
Святошинський районний суд міста Києва після допиту потерпілого волонтера «Червоного Хреста» Романа Котляревського оголосив перерву до 1 вересня в розгляді кримінального провадження щодо п'яти колишніх бійців спецпідрозділу «Беркут».
Про це в четвер заявив головуючий в колегії суддя Сергій Дячук. «Суд оголошує перерву до 11:30 1 вересня 2016 року», - сказав Дячук.
Така велика перерва пов’язана з тим, що сторона обвинувачення наприкінці судового засідання у четвер, 4 серпня, заявила «об'ємне» клопотання про проведення комплексної судової експертизи за ухвалою суду тих об'єктів (куль, гільз), які були предметом дослідження в минулих судових засіданнях. За словами прокурора Романа Псюка проведення такої експертизи необхідно «у зв'язку із виявленням цілого ряду нестиковок та розбіжностей у висновках експертиз, які досліджувалися під час попередніх судових засідань».
Суддя Дячук долучив клопотання до матеріалів кримінального провадження, але не розглядав його по суті. Він назвав це клопотання технічним, «робочим варіантом», і закликав усіх учасників процесу підготуватися для його розгляду на наступному судовому засіданні.
«Ми зараз не вирішуємо це клопотання, не слухаємо ні доводи, нічого. Оскільки зрозуміло, що це надзвичайно велике за обсягом клопотання, яке потребує осмислення. Кожна сторона у звязку з таким клопотанням має право сформулювати свої питання, поставити свої проблеми, які мають досліджуватися, і судом вирішуватися про їх призначення. Тобто, це робочий варіант клопотання про призначення експертизи, до якого суд закликає приєднатися всі інші сторони і учасників провадження. Безумовно, ми надамо час для того, щоб його опрацювати, і після цього суд буде вирішувати в комплексі і клопотання прокурора, і зустрічні клопотання всіх сторін провадження, для того щоб вирішити питання, чи призначати, чи не призначати таку експертизу, а якщо призначати, то яку саме і за яким обсягом предметів дослідження», - пояснив він.
Водночас, на наступному судовому засіданні, 1 вересня, також планується допитати двох потерпілих, які раніше вже були допитані в іншому кримінальному провадженні щодо екс-беркутівців Сергія Зінченка та Павла Аброськіна. Як зазначив Дячук, загалом, в суді залишилось ще допитати чотирьох потерпілих по справі розстрілу Майдану. Зокрема, це родичі загиблих на Майдані Миколи Паньківа, Сергія Байдовського, Миколи Дзявульського і Романа Варениці. Суддя закликав сторони провадження визначитися із графіком допиту потерпілих.
Як повідомлялося, суд 17 травня розпочав розгляд по суті справи проти п'ятьох колишніх беркутівців: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського. Їх обвинувачують у розстрілі активістів Майдану на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року. П'ятьом колишнім беркутівцям інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та завдання тілесних ушкоджень активістам Майдану. Колишні бійці спецпідрозділу "Беркут", яких звинувачують в убивствах на Майдані, не визнають власної вини за жодним з пунктів.
Усього, як пояснив прокурор Генеральної прокуратури України Яніс Сімонов, вдалось ідентифікувати 25 правоохоронців, які стріляли на Інститутській, з них 20 перебувають у розшуку. Колишні беркутівці Зінченко та Аброськін перебувають під арештом із березня-квітня 2014 року. Їх обвинувачують у вбивстві 39 майданівців 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. У січні 2015 року Генпрокуратура передала обвинувальний акт до суду, сторона обвинувачення вимагає Зінченкові та Аброськіну найвищої кари - довічного позбавлення волі.
У вересні 2014 року колишній командир роти "Беркута" Дмитро Садовник, якого також підозрюють у розстрілі 39 майданівців, утік із-під домашнього арешту, його оголосили в розшук. У лютому 2016 року суд об'єднав кримінальні провадження щодо колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут» Маринченка, Тамтури, Янішевського, обвинувачуваних у розстрілі 48 активістів Євромайдану, з провадженням щодо Зінченка і Аброськіна.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тис. людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов'язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.