У Туреччині закрили понад 20 теле- і радіостанцій за звинуваченнями у зв’язках з Ґюленом

У Туреччині 19 липня відкликали ліцензії 24 теле- і радіостанціям. Їх пов’язують з турецьким релігійним і громадським діячем Фетхуллахом Ґюленом, якого Анкара вважає натхненником спроби невдалого державного перевороту.

Під час кампанії проти прихильників Ґюлена прес-карт позбавили 34 журналістів, відсторонили від роботи 15 тисяч співробітників Міністерства освіти, понад півтори тисячі університетських деканів, понад 490 працівників управління у справах релігії, 257 співробітників апарату прем’єр-міністра і близько 100 співробітників розвідслужб.

Упродовж останніх днів у Туреччині затримали чи відсторонили від виконання службових обов’язків 35 тисяч військових, поліцейських, суддів та держслужбовців.

Всіх їх обвинувачують або підозрюються у причетності до антидержавної змови.

19 липня влада Анкара надіслала США досьє для екстрадиції релігійного проповідника Фетхуллаха Ґюлена, що живе у вигнанні у Сполучених Штатах.

Турецький прем’єр звинуватив Сполучені Штати у подвійних стандартах у питанні боротьби з тероризмом. Вашингтон раніше заявляв, що розгляне прохання про екстрадицію у разі надання владою Туреччини чітких доказів.

Турецька влада звинувачує Ґюлена в організації спроби перевороту, внаслідок якої загинули понад 200 людей.

Президент Реджеп Тайїп Ердоган кілька разів закликав США видати проповідника. Сам Ґюлен засудив спробу перевороту і заперечив свою причетність до нього.

Державний секретар США Джон Керрі заявив, що Вашингтон може розглянути прохання про екстрадицію, але для цього потрібні не звинувачення, а докази, які зможуть довести провину Ґюлена в американському суді.

Раніше Ґюлен, мусульманський проповідник, був одним із наближених соратників поміркованого ісламіста Ердогана. Він був змушений виїхати до США ще 1999 року саме через звинувачення, що він намагається підірвати світські засади турецької держави. Ґюлен і з вигнання відіграв помітну роль у тому, щоб партія Ердогана, консервативна релігійна Партія справедливості і розвитку, 2002 року прийшла до влади в Туреччині. Але їхні шляхи розійшлися, зокрема, через застереження Ґюлена щодо авторитарного стилю правління Ердогана. У травні цього руху рух послідовників Ґюлена «Хізмет» («Служба»), що має мільйони прихильників, був названий у Туреччині терористичним.