Україна стала першою у міжнародному рейтингу доступу до архівів КДБ
Після падіння комуністичного режиму Україна, Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції
Україна посіла перше місце з показником 70,11% в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КДБ (або КҐБ від рос. «Комитет государственной безопасности») серед країн колишнього Радянського Союзу. Такою є оцінка Інституту розвитку свободи інформації (IDFI), – повідомляє Український інститут національної пам’яті.
Спеціалісти IDFI оцінювали в рейтингу відкритості державних архівів пострадянських країн однорідність законодавчої бази щодо державних архівів, загальне архівне законодавство, інші закони, які стосуються архівів, архівні послуги, веб-сайти (архівні, віддалені, онлайн-сервіси) та читальний зал (послуги і процедури для дослідників).
Окрім України, у трійці лідерів – Грузія (68,37%) та Казахстан (68,36%). Детальний рейтинг розміщено на онлайн платформі Open-Archives.org.
Дослідження Інститут розвитку свободи інформації проводив у співпраці зі своїми партнерами з країн-учасниць: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, України й Узбекистану. Під час створення методології використовували напрацювання української громадської організації Центру досліджень визвольного руху, зокрема програми «Відкриті архіви» та рекомендації Міжнародної архівної організації (ICA).
Найвищі показники в рейтингу з українських архівів отримали Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ) – 75,11% та Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК України) – 65,1%.
«Лідерство — не привід зупинятися. На цьому етапі реформи для нас найважливіше – забезпечити сталість доступу. Наразі ми працюємо над створенням архіву Інституту до якого буде передано документи КҐБ з архівів силовиків. Це необхідний етап реформи, який унеможливить політичний вплив на доступ до архівної інформації і позбавить силовиків не властивої їм роботи» – прокоментував показники голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Нагадаємо, 21 травня 2015 року набув чинності Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Закон запровадив вільний доступ до архівів і передачу їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.
Сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантовано кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об’єктивно вивчати власну історію невід’ємною ознакою демократії.
Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.