В Україні запустили урядову інформаційну кампанію #СтопБулінг
Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн за відсотком жертв булінгу серед 15-ти річних
Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей та їх батьків.
Про це повідомила прес-служба Мін’юсту.
Булінг — це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності, зазначають в Мін'юсті.
«В рамках кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. В них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей», — повідомили у міністерстві.
67% дітей, за даними UNICEF Україна за 2017 рік, стикалися з булінгом (були жертвою або свідком). 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою.
25% — говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать — 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище.
Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн за відсотком жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців), за даними доповіді Всесвітньої організації охорони здоров'я у 2016 році.
Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв'язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування — кібербулінг.
«Надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі», — додають у Мін'юсті.
Також у міністерстві закликали звернути увагу та поговорити із дитиною, якщо:
- у дитини немає друзів;
- дитина боїться іти до школи;
- має низьку самооцінку;
- у дитини з’являються зіпсовані речі;
- дитина сама наносить собі ушкодження;
- сумна після спілкування у соціальних мережах та ін.