В Вищу раду юстиції з вересня від суддів надійшло 500 заяв про звільнення
Конституція наділила Вищу раду юстиції новими повноваженнями
Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк в інтерв'ю «Главкому» розповів, що лише з вересня до сьогодні надійшло понад 500 заяв від суддів щодо звільнення.
«Як юрист не люблю оперувати припущеннями, бо це завжди привід для маніпуляцій. Зараз можу лише сказати, як діятиме Вища рада юстиції, доки не прийнято закону «Про Вищу раду правосуддя». Ми очікували, що закон буде прийнято у перші дні жовтня. Нагадаю, що закон «Про судоустрій і статус суддів» критикували саме за те, що його було прийнято разом зі змінами до Конституції України, і склалася ситуація, коли Конституція ще не надавала повноважень, а закон уже їх передбачав. Тож планувалося, що закон про ВРП буде ухвалено після того, як наберуть чинності конституційні зміни. Наразі в мене немає інформації, коли закон буде розглянуто. Конституція є законом прямої дії, а фактично єдиною перешкодою для виконання нами передбачених нею функцій є відсутність способу і порядку прийняття відповідних рішень, який передбачався би законом про ВРП. Тож ми прийняли зміни до регламенту ВРЮ, які дозволять нам до появи цього закону виконувати частину функцій, передбачених Конституцією, зокрема щодо призначення суддів, не обраних парламентом безстроково. Крім того, лише з вересня до сьогодні надійшло понад 500 заяв від суддів щодо звільнення», - розповів Бенедисюк.
Він зазначив, що Конституція наділила Вищу раду юстиції новими повноваженнями.
«Наприклад, раніше ВРЮ вносила подання про звільнення судді органу, який його призначив чи обрав (президентові чи до Верховної Ради). Тепер звільняти суддів буде безпосередньо ВРЮ, а після реорганізації – ВРП. Ще одне нове повноваження Вищої ради правосуддя – надавати згоду на затримання судді, утримання його під вартою. Раніше це міг робити тільки парламент. Ми впорядкували і відобразили в регламенті порядок вирішення цих питань. От нещодавно було затримано ще одного суддю в Дніпропетровську, і суд визначив йому запобіжний захід у вигляді застави. Швидше за все, це було пов’язано якраз із тим, що не було згоди ВРЮ на затримання цього судді і ми це питання не могли ще розглядати, а парламент уже не міг надавати згоду на затримання. Попри те, що законопроект про ВРП, який мав би визначити ці процедури, ще у вересні було внесено главою держави до парламенту як невідкладний, схвалено Радою з питань судової реформи, народні депутати й досі його не розглянули», - заявив голова ВРЮ.
За його словами, прерогатива парламенту – вдосконалювати закони, але нерідко буває, коли парламентарі, намагаючись щось удосконалити на свій розсуд, порушують системність документа.
«Але нерідко буває, коли парламентарі, намагаючись щось удосконалити на свій розсуд, порушують системність документа, його узгодженість з іншими нормативно- правовими актами. Водночас у «Прикінцевих та перехідних положеннях» законопроекту про ВРП передбачено важливі механізми опрацювання матеріалів, які залишились від Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції (ТСК), матеріали щодо суддів-п’ятирічок (закінчився п’ятирічний термін повноважень. – «Главком»), стосовно яких Верховна Рада України не прийняла рішення про обрання. Також пояснюється, яким чином нам закінчити дисциплінарні процедури, розпочаті до 30 вересня. Якщо ці питання вирішувати в якомусь точковому порядку, це може лише нашкодити», - резюмував Бенедисюк.