Верховна Рада підтримала початок судової реформи

Український парламент проголосував в першому читанні за «Проект закону про судоустрій та статус суддів» № 4734 за основу і в цілому.

Відповідне рішення підтримали 281, проти проголосували 5 депутатів, утримались 50 і не голосували 45.

Реформа передбачає, що повністю зміниться система обрання суддів. На вимогу європейських експертів скасовується 5-річний випробувальний строк для суддів перед призначенням безстроково. Суддями ставатимуть з 30 років, а не з 25. Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, як зараз, а президент за поданням Вищої ради юстиції. Цю раду трансформують у Вищу раду правосуддя, повністю змінивши її склад.

Туди більше не входитимуть силовики і чиновники за посадою, а з 21 члена десятьох обиратиме з’їзд суддів, по двоє – президент, парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних університетів. Голова Верховного Суду входитиме туди за посадою. Вища рада правосуддя гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів. Вони ж займаються переатестацію суддів, яких призначили безстроково до реформи. Суддівська недоторканність суттєво звужується.

Зараз Рада дає згоду на призначення генпрокурора та звільнення президенту. Проте у депутатів є і самостійне право звільнити його без участі глави держави. У проекті конституційних змін це право в Ради забирають, щоб, як рекомендують європейські експерти, посилити незалежність генпрокурора. Окрім того, у проекті пропонують змінити процедуру формування Конституційного суду.

Президент та парламент зберігають право призначати по 6 членів КС, проте після обов’язкового конкурсного відбору. Також суддям КС дозволять працювати до 70 років, а не 65, як зараз. Нова редакція закону про судоустрій деталізує конституційні зміни та передбачає масштабну реорганізацію та переатестацію всієї судової системи. Найперше, скасовують всю систему вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ. Натомість їх замінить Верховний суд, який також перезавантажать і наберуть його суддів на конкурсі.

Систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Тобто зникає додаткова ланка між апеляційними судами та Верховним судом. Місцевими судами першої інстанції також вважатимуться окружні адміністративні та господарські суди. До найвищого в країні Верховного суду входитимуть не більше 200 суддів. В ньому буде п’ять підрозділів: Велика палата, касаційний адміністративний суд, касаційний господарський суд, касаційний кримінальний суд та касаційний цивільний суд.

Набрати на конкурсі нових суддів та запустити роботу нового посиленого Верховного суду мають за півроку з моменту набрання чинності законом. Проект передбачає поступове оновлення і новий набір суддів місцевих судів, які також перезапустять. Усі районні, міжрайонні, міські суди згодом замінять створені окружні суди. Для розгляду антикорупційних справ у системі правосуддя хочуть створити Вищий антикорупційний суд, який будуть формувати на відкритому конкурсі. Також мають створити окремий Вищий суд з питань інтелектуальної власності. До цих двох судів громадяни будуть звертатись напряму, оминаючи місцеві суди, а їхні рішення зможе переглядати тільки Верховний суд. У судах, які продовжать роботу, судді мають пройти переатестацію.

Реформа передбачає створення єдиної судової практики, яка має забезпечити однакові судові рішення в аналогічних суперечках. Суддями зможуть бути громадяни України не молодші тридцяти та не старші шістдесяти п'яти років. Суддівський досвід не обов’язковий – подаватись можуть адвокати, науковці та правозахисники. В них має бути вища юридична освіта і стаж професійної діяльності у сфері права - п'ять років.

У законі прописана низка антикорупційних механізмів для суддів, зокрема, зобов’язання кожного року подавати, окрім декларації про доходи, ще й декларації родинних зв’язків та доброчесності. Запроваджується механізм постійного моніторингу способу життя суддів та рівня їхніх витрат. Однією з нових підстав для звільнення судді стане відмова довести законність джерел походження майна. У таких випадках Вища рада правосуддя матиме механізми для швидкого звільнення.

Разом з посиленням контролю за способом життя та прибутками закон передбачає значне підвищення заробітної платні суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання. Судді місцевих суддів матимуть посадовий оклад у 30 мінімальних заробітних плат, що за даними на кінець 2016 року - 46,5 тисяч гривень. Суддя апеляційного суду та вищого спеціалізованого матиме 50 мінімалок – 77,5 тисяч гривень.

Судді Верховного суду, які фактично будуть стояти на вершині всієї судової системи країни, матимуть посадовий оклад в 75 мінімалок, що складатиме 116,2 тисячі гривень на місяць. Зараз судді найнижчих судів отримують тільки 10 мінімальних зарплат, а найвищих - 13. До базового окладу доплачуватимуть від 10% до 25% за роботу у великих містах та за вислугу років – від 15% до 80% окладу. Передбачені доплати також за адміністративні посади, науковий ступінь та роботу з державною таємницею. Загалом надбавки судді зі стажем у містах мільйонниках можуть складати ледь не до 100% окладу.

Проте такі більш ніж гідні заробітні плати будуть платити не одразу, а підвищуватимуть поступово протягом наступних трьох років. Судді реформованого і набраного на конкурсі Верховного суду отримають підвищену платню вже з 1 січня 2017 року. Місцеві судді з 1 січня стартують із платнею в 15 мінімалок – 23,25 тисячі гривень. Кожного року їхню платню збільшуватимуть на 5 мінімалок, допоки не доведуть до 30.

Аналогічна ситуація з апеляційними судами. Вже з січня вони матимуть 25 мінімалок – 38,75 тисячі гривень. Поступово цю цифру збільшать удвічі.