Вугільна промисловість України сьогодні здатна забезпечити лише 71% потреб у вугіллі, - дослідження
Дефіцит вугілля в Україні, що компенсується вимушеним імпортом, становить 27%
Вугільна промисловість України здатна забезпечити лише 71% потреб у вугіллі, тому 2016 року Україна вимушена була імпортувати 17 мільйонів тон вугілля. Про це йшла мова на презентації першого видання інфографічного довідника «Енергетика України», розробленого компанією Тop Lead разом із Американською торговельною палатою в Україні.
Як зазначається у виданні, Україна є енергетичнозалежною країною по всім видам енергоносіїв. Так, дефіцит вугілля, що компенсується вимушеним імпортом, становить 27%, газу – 33%, нафти та газоконденсату – 19%, нафтопродуктів – 77%, атомного палива – 100%.
При цьому в Україна може стати енергонезалежною. Про це свідчить підтверджений обсяг запасів енергетичних ресурсів. Зокрема, обсяг запасів газу становить 591 000 млн куб.м (33 роки, на які вистачить запасів при поточному рівні видобування), вугілля – 34 000 млн. тон (834 роки, на які вистачить запасів при поточному рівні видобування). Україна — №7 у світі за обсягом запасів вугілля.
Відсутність інвестицій в розвідку, переробку та енергоефективність, а також складні бюрократичні процедури перешкоджають розвитку енергетичної галузі України. Не дивлячись на це, після 2020 року Україна планує відмовитись, зокрема, від імпорту природного газу.
«Необхідно реалізувати стратегію збільшення видобутку власного газу та залучати інвесторів в енергетичну галузь. Україна повинна показати системний підхід у здійсненні реформ ринку газу та особливо радикально підійти до зміни фіскального підходу до оподаткування та проведення регуляторної реформи. Окрім цього, необхідно докладати максимум зусиль до реформування ринку електроенергії», - зазначив Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.
Нагадаємо, в 2016 році за ініціативою міжнародних організацій та донорів Україна почала процес лібералізації системи ціноутворення на енергоресурси. 27 квітня 2016 року КМУ прийняв постанову №315, якою зрівняв ціни на газ для промисловості та населення. Цим же рішенням визначено формулу ціни газу, в основі якої лежать котирування в європейському хабі NCG (поблизу німецького міста Дюссельдорф) + доставка до україно-словацькому кордоні. 3 березня 2016 року НКРЕКУ прийняла постанову №289, в якій затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ). Відповідно до даної методології, вугільна складова в тарифі на електроенергію базується на котируваннях вугільного хаба ARA (Роттердам) + доставка в український порт.
На думку експертів та міжнародної спільноти, ринкова ціна на вугілля та газ на основі імпортного паритету, яка передбачено формулами Дюссельдорф + та Роттердам +, дозволяє забезпечити інвестиції у вітчизняний видобуток енергоресурсів.
Директор Європейського Енергетичного співтовариства Януш Копач зазначив, що сьогодні країни ЄС відійшли від ручного принципу формування цін на енергоносії та тарифів «вартість плюс», що сприяло створенню конкурентних ринків газу, електроенергії, теплової енергії, вугілля, нафти і нафтопродуктів. Тому в Україні ціни на енергоносії та електроенергію повинні бути дерегульовані.