Як правильно розривати шлюби громадян України та іноземців. Верховний суд роз'яснив процедуру

Верховний суд розглянув звернення громадянина США щодо розлучення, відповідачем у якому є громадянка України, і розтлумачив, що українські суди мають право розглядати справи про розірвання шлюбу між резидентом України та іноземцем. Відповідне роз’яснення до Цивільного кодексу оприлюднила 5 серпня пресслужба Верховного суду України.

Згідно з роз’ясненням, підсудність спору підлягає під юрисдикцію національних судів України. Варто зауважити, що між Україною на США немає міжнародного договору у сфері правової допомоги у цивільних і сімейних справах. Відповідачка наголошувала на тому, що рішення щодо розірвання шлюбу повинен розглядати суд США. Однак Верховний суд відхилив касаційну скаргу громадянки та зберіг рішення попередньої інстанції щодо розірвання шлюбу і пояснив колізію, яка могла утворитися внаслідок таких дій.

Згідно з позицією суду, під час розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27, 28 ЦПК України.

Оскільки відповідачка на момент подання позову про розірвання шлюбу проживала на території України, а позивач, звертаючись до суду України, визнав його юрисдикцію для вирішення спору про розірвання шлюбу, суд першої інстанції обґрунтовано відкрив провадження у справі за місцем проживанням відповідача та розглянув справу по суті, що відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Верховний Суд зробив також висновок щодо визначення держави, яка має право вирішувати спори про розірвання шлюбу між громадянином США та громадянкою України.

Законодавець України визначив чотири колізійні прив’язки у визначенні закону, яким має керуватися подружжя під час вирішення питання про припинення шлюбу:

• спільний особистий закон подружжя (lex patrie);

• закон спільного місця проживання подружжя, за умови, що один з подружжя продовжує проживати у цій державі (lex domicilii);

• право держави, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином (proper law);

• закон, обраний подружжям (lex voluntatis).

З огляду на те, що позивач є громадянином США, а відповідачка – громадянкою України, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», відсутній спільний особистий закон подружжя. Також подружжя спільно не обрали право, яке буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу. Немає підстав і для висновку, що є право держави, з яким обоє з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином.

Досліджуючи питання застосування колізійної прив’язки lex domicilii, Верховний Суд врахував, що на момент подання позову фактичні шлюбні відносини між подружжям припинено, останнім місцем спільного проживання подружжя є США, де продовжує проживати позивач.

За таких обставин відбувається відсилання національного законодавства України до застосування права США у вирішенні спору про розірвання шлюбу.

Водночас правові норми США при вирішенні питання щодо розірвання шлюбу закріплюють колізійну прив’язку до закону суду (lex fori), що передбачає застосування законодавства держави, суд якої вирішує справи про розірвання шлюбу, за умови постійного проживання хоча б одного з подружжя на території цієї держави.

Крім того, Верховний Суд визнав невмотивованими доводи касаційної скарги, що за наслідками цього спору відповідачка буде позбавлена права вирішити спір щодо поділу спільного майна подружжя та інші можливі спори за її участю як одного з колишнього подружжя, оскільки після розірвання шлюбу заявниця не може бути позбавлена права, на реалізацію якого має право незалежно від припинення шлюбу.

Нагадаємо, за останні пів року в Україні було зареєстровано 65 624 шлюби. Якщо брати співвідношення з кількістю розлучень, то шлюбів, за даними Мінюсту у п'ять разів більше. Розійшлися за згаданий період в Україні 12 988 пар.