Сину глави СБУ Олегу Грицаку «пробачили» переслідування студентів під час Революції?

Син глави СБУ, прокурор Олег Грицак, переслідував щонайменше трьох активістів Революції гідності - двох студентів театрального університету і 31-річного мешканця Тернопільщини. Однак, на відміну від своєї екс-начальниці, Грицак-молодший не отримав підозри і не був люстрований. Про це йдеться у розслідуванні Данила Мокрика для програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом».

У розпорядженні редакції Bihus.Info є одразу три ухвали Оболонського районного суду міста Києва, в яких прокурор Олег Грицак виступає в суді проти активістів Революції. 22 січня 2014 року він разом із колегою-прокурором просив арештувати на 2 місяці студентів університету ім. Карпенка-Карого Вадима Ковальова і Данила Окулова. 24 січня син нинішнього глави СБУ підтримував таке саме клопотання проти активіста з Тернопільщини Сергія Сімонова.

Вадим Ковальов сьогодні працює актором театру і кіно в Будапешті. Він розповів, що силовики «безпощадно били» його під час затримання, а слідчі змусили підписати документи, не давши можливості їх прочитати.

Тодішня адвокатка актора Ксенія Проконова додає, що правоохоронці у справі Ковальова та інших студентів цього вишу спиралися на вкрай слабкі докази. «Нам інкримінували, скажімо, що вони були одягнені в зимовий одяг, який нібито передбачає стояння на холоді... Тобто виявляється, що в нас така ознака [злочину] з'явилася», - розповіла вона.

Попри це, прокурор Оболонської прокуратури Олег Грицак підтримував обвинувачення в суді і клопотав про те, щоб до Вадима Ковальова застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За словами Проконової, перед судовим засіданням прокурори навіть намагалися зайти в кабінет до судді, щоб із ним «поговорити».

«Там було таке бажання. Але ми їх не впустили, тому що це - абсолютно незаконно. Це - поширена практика, але від цього вона не стає більш законною», - пояснила адвокатка.

У той же день суд розглядав і аналогічне клопотання прокуратури щодо 18-річного Данила Окулова. Оскільки Окулов - з Криму, і частина його рідних залишається на окупованому півострові, він відмовився давати інтерв’ю на камеру. Однак інформацію із судової ухвали - підтвердив.

Через два дні, 24 січня 2014 року, Олег Грицак в суді клопотав про тримання під вартою іншого активіста - Сергія Сімонова.

У тому ж кримінальному провадженні, що й Сімонова, затримали і 72-річного на той час Миколу Пасічника. Саме через те кримінальне провадження у квітні цього року екс-заступниці прокурора Оболонського району Ілоні Клюге оголосили про підозру.

«Підозрюваній інкримінується незаконне затримання, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинної особи, а також стаття 340 ККУ - перешкоджання проведенню мітингів і зборів», - уточнив журналістам керівник Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. Саме його підрозділ розслідує злочини проти активістів Революції гідності.

Чи варто в такому випадку сприймати Олега Грицака, який був прокурором у тому ж кримінальному провадженні, як співучасника злочину? Сергій Горбатюк схильний розглядати прокурорів, які підтримували обвинувачення в судах, радше як інструменти, використані керівництвом.

«Досвідчені слідчі і прокурори, розуміючи, що відбувається, лягали на лікарняний або знаходили собі якісь інші причини для того, щоб не приймати рішення. А керівники вибирали наймолодших, недосвідчених, які не усвідомлювали, чим для них це може закінчитися», - пояснив свою думку начальник Управління спеціальних розслідувань.

З іншого боку, адвокат родин Небесної сотні Віталій Титич вважає, що усі прокурори, які порушували закон при переслідуванні активістів, мають понести відповідальність. В тому числі - і прокурори, які підтримували обвинувачення і заявляли клопотання у судах.

«Розглядати цих прокурорів так, що вони тільки виконували вказівки свого керівництва - недопустимо. Вони є окремою процесуальною фігурою і повністю поділяють відповідальність за свої рішення», - сказав адвокат.

Цікаво, що в усіх трьох випадках, про які відомо журналістам, суд відмовляв Олегу Грицаку і його колегам у задоволенні клопотання, і натомість відпускав затриманих активістів під домашній арешт. В цьому Віталій Титич також бачить ознаку порушень з боку прокуратури.

«Це означає, що ті порушення були настільки грубі, що прокурори так «зашкварилися» тим, що вони принесли, що навіть в тій ситуації, коли був доволі серйозний тиск на суддів, вони не знаходили можливості задовольнити це», - пояснив він.

Якщо ж говорити про досвід, то хоч Олегу Грицаку у січні 2014 року було лише 24 роки, він мав уже чималий стаж роботи. Спершу він 3 роки пропрацював юристом ТОВ «Ольвія-1», а потім - 2 роки в органах прокуратури.

Між іншим, уже після Революції Олег Грицак ще певний час пропрацював під керівництвом Ілони Клюге - у військовій прокуратурі Центрального регіону. Згодом Ілона Клюге потрапила під дію Закону «Про очищення влади» - тобто під люстрацію.

Натомість Олега Грицака люстрація не торкнулася. Хоча Закон прямо передбачає, що під його дію підпадає у тому числі «працівник органу прокуратури, який підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення в суді щодо активістів.

Навпаки, через 4 місяці після того, як Ілоні Клюге офіційно оголосили про підозру, Олега Грицака призначили заступником прокурора Полтавської області. У Полтаві журналісти намагалися отримати від Грицака відповідь бодай на одне запитання: чи сьогодні він вважає законними притягнення активістів і студентів до відповідальності. Однак син глави СБУ відмовився на нього відповідати. «Якщо у вас є будь-які запитання, будь ласка, звертайтеся з офіційним запитом у прес-службу, ми вам дамо на все відповідь», - сказав прокурор.

Такий запит журналісти надіслали на електронну адресу прес-служби прокуратури Полтавської області, але відповіді поки не отримали.