Одеський театр скасував студентську прем’єру «Мини Мазайла»: подробиці скандалу
П'єса викличе національну ворожнечу? Чому не відбулася постановка про українізацію у колишньому російському драмтеатрі
Одеський обласний академічний драматичний театр (у 2022 році з назви прибрано слово «російський») наприкінці квітня скасував прем’єру вистави «Мина Мазайло» за однойменною п’єсою Миколи Куліша. Режисери постановки, яку так і не побачили глядачі, – студенти четвертого курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. За свідченнями молодих митців, керівництво театру розкритикувало вибір п’єси «Мина Мазайло» та її втілення на сцені. «Главком» розбирався в деталях конфлікту.
Позиція студентів
Як розповів редакції режисер Андрій Гришин, він разом із колегою проходив студентську практику в Одеському обласному драматичному театрі. Ще влітку 2025 року студенти домовилися з його директоркою – художньою керівницею Оленою Шрамко-Пушкіною про створення вистави «Мина Мазайло» у стінах закладу.
«Ми зробили режисерську експлікацію (документ, у якому режисер детально розкриває свій творчий задум, концепцію майбутньої вистави – «Главком»), Олена Шрамко-Пушкіна її затвердила. Ми повинні були почати репетирувати з 10 січня 2026 року. Але чомусь постійно строки переносилися (…) За офіційним наказом від театру, 17 березня почався репетиційний процес, а дата прем'єри стояла вже на 24 квітня. Це всього місяць на підготовку, але ми погодилися, бо не могли вже переносити прем’єру: треба було вертатися в Київ на навчання, складати сесію і готуватися до захисту диплома», – розповів Андрій Гришин.
Водночас, за словами студента, керівництво театру пообіцяло виділити режисерам багато репетиційного часу: у підсумку команда змогла провести 23 репетиції (тривалістю від двох до шести годин) замість оптимальних 68. До слова, у постановці мали грати актори з трупи Одеського обласного драмтеатру.
«За два тижні до прем'єри в нас була відкрита репетиція, де була присутня пані директорка. Ми репетирували, після чого запитали її думку. Вона дала зауваження, поради, які ми прийняли до уваги. Перепитали її, чи буде вистава, вона сказала: «Буде». А вже ввечері нам актори переслали повідомлення від завідувачки трупи, що прем'єра скасовується, без пояснення причин. Я телефонував директорці, вона якось почала дивно себе вести, сказала, що не володіє такою інформацією, хоча всі розуміють, що без наказу директора вистави не скасовують. Через пів години вона мені передзвонила, кричала: «Я ж вам пообіцяла, вистава буде», – зазначив режисер.
21 квітня студенти мали представити постановку керівництву. «Ми одразу попередили керівництво, що це ще не готова вистава, не розставлені акценти, оскільки матеріал доволі складний і гострий. Після відбулася художня рада, серед її членів режисером була тільки директорка, усі інші – актори та провідні майстри сцени. Під час ради ми доволі мало почули зауважень щодо нашої постановки, але дуже багато вислухали щодо самої п'єси. Лунали тези, що це неякісна драматургія, «їдьте в інше місто і ставте таку п'єсу», що ця п'єса викличе «національну ворожнечу» і «сама по собі критики не витримує», – переповів Андрій Гришин.
У розпорядження «Главкома» потрапили аудіозаписи з фрагментами художньої ради, які підтверджують слова студента. Спілкування при цьому з молодими митцями відбувалося російською мовою. Як вказано на сайті Одеського обласного драмтеатру, до складу його художньої ради входять: народний артист України Олег Школьник, заслужені артисти України Геннадій Скарга та Сергій Поляков, керівниця літературно-драматургічної частини Марина Ізосімова та завідувачка трупою Неллі Чуран.
Також, як чути на аудіозаписах, між Андрієм Гришиним та Оленою Шрамко-Пушкіною зав’язалася дискусія на тему репресій проти українського народу, які чинила радянська влада. Студент пояснив, що одна з ідей постановки – показати, що українізація 1920-х років стала однією з передумов репресій. На це директорка висловила думку: «Коли мені розповідають, що репресії почалися, включаючи Голодомор в Україні, я обурююсь, тому що голодуючі Поволжя (територія Росії – «Главком»)… Там були більш страшні речі, ніж в Україні… Чому ця тема не піднімається?»
«Коли в розмові з художньою керівницею ми зачепили тему українізації в п'єсі, вона озвучила таку тезу: «У телемарафоні прозвучало, що Одеса має підготуватися приймати туристів із Заходу України, щоб не дратувати ніжний слух галичан. Ну, приїдуть туристи, ну забруднять нам узбережжя… Чому нам це мають у такому масштабі розповідати? Там, де треба, там я розмовляю українською», – переповів слова керівниці одеського театру Андрій Гришин.
За словами студента, до нього доходили чутки, що «якось не так керівництво розуміє п'єсу». При цьому він наголосив, що в інсценізації режисери «повністю прибрали політичні моменти і звели всю проблему до проблеми звичайної людини, яка не розуміє, як себе поводити в добу українізації».
«У підсумку члени художньої ради запропонували нам один суспільний показ вистави, але самі ж почали сумніватися і сваритися на цю тему. Аргументували це тим, що глядач колишнього російського театру «таке не прийме». Тому ми зупинили художню раду і відмовилися від будь-якого показу на їхніх умовах. Театр нам дав офіційну відмову, у якій було написано, що виставу не рекомендовано до репертуару», – підсумував режисер.
Натомість, як запевнив Андрій Гришин, актори театру «прекрасно прийняли п'єсу, репетиції і ту думку, яку ми несли». «Усі сцени, де ми висміювали штучне зросійщення нашого суспільства, актори приймали і хотіли грати», – наголосив він.
Режисер також додав, що безуспішно намагався отримати від адміністрації протокол художньої ради, щоб зрозуміти, в чому конкретно полягає критика постановки. До того ж Андрій Гришин поскаржився, що театр не «закрив» студентам практику.
Що каже керівництво театру
Керівниця Одеського обласного драмтеатру Олена Шрамко-Пушкіна зауважила «Главкому», що не дає дозволу на запис розмови, проте ситуацію таки прокоментувала. Зокрема, вона заперечила наявність конфлікту зі студентами: «Студенти зробили свою дипломну виставу, але для репертуару театру цього недостатньо. Коли робляться дипломні вистави – театр ніколи не бере на себе зобов'язання показувати її чи ні. Збирається художня рада, переглядає постановку і виносить свій вердикт».
Водночас директорка закладу запевнила: критика стосувалася не самої п’єси Куліша «Мина Мазайло», а того, як студенти її розкрили на сцені. «Те, що зроблено з п'єсою, не достатньо задовольняє зараз наш час. Вони (студенти – «Главком») не розкрили теми Миколи Куліша», – стверджує керівниця театру. На прохання пояснити, що саме не було «розкрито», Олена Шрамко-Пушкіна відрізала: «Чому я повинна вам пояснювати?» Та зрештою директорка продовжила: «Спектакль не відповідає репертуарній політиці і зараз те, що студенти з ним зробили – не на часі».
До того ж очільниця драмтеатру звернула увагу, що на початку 2026 року Одеський театр юного глядача вже показав свого «Мину Мазайла», тож до студентів, що обрали той самий матеріал, була умова – зробити краще, ніж у колег з іншого театру.
Крім того, одним із аргументів керівництва драмтеатру проти постановки стало те, що з неї було вирізано сцену, де Мина Мазайло розмовляє з предками. Як наголосила Олена Шрамко-Пушкіна, це – основна сцена, і без неї акценти у виставі розставлені неправильно, а ідея твору Миколи Куліша – не розкрита. На запитання, яка саме ідея була не розкрита, співрозмовниця відповіла: «Давайте я не буду зараз вам перелічувати усе це?»
В одній зі сцен герой Куліша, Мина Мазайло зустрічає у своїй уяві власних предків: діда-запорожця, діда-чумака та діда-селянина. Усі троє розказують своєму нащадку, як мазали колеса квачем, щоб ті не рипіли. Звідти й повелося прізвище Мазайло-Квач. Предки обурюються, що Мина хоче змінити їхнє «славне прізвище» на зросійщену версію – Мазєнін.
Студент Андрій Гришин підтвердив «Главкому», що зазначену сцену довелося вирізати, оскільки керівництво веліло скоротити матеріал.
Водночас директорка театру охарактеризувала виставу студентів як «кліше, примітив і неестетичність на сцені»: «Коли «тьотя Мотя» сідає причинним місцем на причинне місце дядьку Тарасу, стрибає на ньому та душить – це для мене «анти». Це все було розтлумачено студентам».
«Студенти ставили виставу, як вони кажуть, про сімейні цінності. У виставі їх нема. Вони навіть не розуміють, що таке стіл. Актори скачуть на столі з першої ж картини. Це є сімейні цінності? Це місце, де сім'я збирається, щоб поїсти, поговорити…», – зазначила керівниця театру.
Утім, за словами Шрамко-Пушкіної, одна народна артистка, що входить до художньої ради, справді не схвалила вибір п’єси: «Вона має на це право. Їй не подобається матеріал, бо, як говорилося, у Миколи Куліша є більш цікава та актуальна тема. Наприклад, «Отак загинув Гуска», «Маклена Граса» тощо. Ми не могли зрозуміти, навіщо вони брали цю п'єсу і чому, до чого тут сімейні цінності у цій п'єсі?»
Щодо проблеми українізації, то, як стверджує Олена Шрамко-Пушкіна, ця тема у постановці «була якось зіжмакана». «Було дуже прикро і якось несмачно, як-то кажуть. Українська мова звучала, як шарж. Про це теж багато говорили на раді. Підміна понять відбулася у візуалізації і слуховому сприйнятті. Дуже неприємно було чути українську мову, яка звучала ось так. Це був шарж, навіть не анекдот», – акцентувала вона.
Також, на переконання Олени Шрамко-Пушкіної, студенти ще не є професіоналами і мають захистити свою дипломну виставу перед державною комісією, для чого театр надавав їм матеріальну базу, акторів, афіші тощо. З її слів, художня рада також запропонувала студентам 24 квітня провести суспільний безплатний показ для театральної спільноти замість прем’єри, до того ж «білети на виставу зовсім погано продавалися». Утім, режисери відмовилися від пропозиції та не стали переробляти постановку так, як їм пропонувалося, додала очільниця закладу.
До того ж чотири актори, зі слів директорки, відмовилися грати у виставі, з яких причин – їй невідомо.
Наостанок Олена Шрамко-Пушкіна відкинула звинувачення про те, що буцімто не «закрила» режисерам практику. Вона запевнила, що студенти не показали їй щоденник практики і не просили його підписати.
Зазначимо, що після початку повномасштабної війни в Україні, у 2022 році, Одеський обласний драмтеатр викинув з назви слово «російський» і перейшов на повністю українськомовний репертуар. З 2017 року Олена Шрамко-Пушкіна обіймає посаду директорки та художньої керівниці цього закладу.