Куренівська трагедія: катастрофа, наслідки якої намагалася приховати радянська влада

Цього дня, у 1961 році, в Києві сталася Куренівська трагедія – техногенна катастрофа, коли селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку й призвів до численних жертв.

Все відбувалося надзвичайно швидко і люди практично не встигали рятуватися. Значно ускладнювало ситуацію й те, що це був ранок робочого дня, по суті, година пік. Епіцентром трагедії стали вул. Фрунзе і депо ім. Красіна, яке було знищене разом із більшістю працівників (загинуло майже 50 осіб).

Офіційна влада замовчувала наслідки Куренівської трагедії, реальні цифри загиблих так і не було названо – оголосили лише про загибель 145 людей, тоді як, за неофіційними даними, під час трагедії загинуло близько 1500 осіб. Катастрофа знищила 22 приватних одноповерхових будинки, п'ять двоповерхових, 12 одноповерхових будинків, два гуртожитки. Матеріальні збитки держави становили понад 3 млн карбованців.

Потерпілим виплатили компенсацію – тим, у кого загинули рідні, виплатили по 200 крб.; понад 400 осіб отримали нове житло. Але найобразливішим і найболючішим було те, що радянська влада не тільки приховувала й применшувала масштаби та наслідки аварії, а й забороняла згадувати про її жертв. Лише після здобуття незалежності було належним чином вшановано їхню пам’ять – встановлено кілька меморіальних знаків та пам’ятник.