Місто-привид з фільму жахів. Моторошні фото занедбаного американського Детройта
Детройт - одне з небагатьох міст в Штатах, яке за останні 50 років втратило майже дві третини свого працездатного населення
Американський фотограф Дженніфер Гарза-Куен провела зиму в Детройті. Великий індустріальний центр за кілька десятиліть обріс руїнами і втратив майже все своє працездатне населення. Зруйновані хмарочоси, будинки, які поросли зеленню - здається, що життя давно покинуло це місце. Але навіть якщо Детройт мертвий, деякі його мешканці ще тут.
В середині 1950-х за кількістю хмарочосів Детройт не відставав від Нью-Йорку і Нового Орлеану, а в 1980-му вже був першим за рівнем безробіття, бідності і дитячої смертності та став носити титул найбільш небезпечного і неблагополучного міста США.
Влітку 1967 року поліція штату здійснила рейд в нелегальний бар Детройта. Зіткнення поліції з відвідувачами закладу і випадковими перехожими переросли в масові заворушення, які тривали п'ять днів. За цей час городяни розграбували 2,5 тисячі торгових точок, зруйнували 400 будинків, а ще 500 будинків довелося знести через сильні пошкодження. Загальний збиток перевищив $65 мільйонів. Бунт став відправною точкою занепаду Детройта: тисячі малих підприємств вирішили перенести свої виробництва в більш безпечні місця.
У той же час ринок поступово переходив на автоматизоване виробництво, а попит на фізичну силу почав сильно падати. Тисячі людей залишилися без роботи. Нафтова криза 1973 року боляче вдарила по автомобільним гігантам, таким як «Крайслер», «Форд» і «Дженерал моторс»: бензин став дорожчати,тож американські автомобілі не могли конкурувати з малолітражними японськими і європейськими моделями.
У місті перестали будувати нове житло, відтік жителів не припинявся. Цілі райони залишилися безлюдними. Занедбані будинки приваблювали наркоторговців, вандалів і вуличних злочинців.
Детройт - одне з небагатьох міст в Штатах, яке за останні 50 років втратило майже дві третини свого працездатного населення - близько 1,2 мільйона чоловік. У 2013 році він став першим в історії США містом-банкрутом із зовнішнім боргом в $18,5 мільярда.
Дженніфер Гарза-Куен наступним чином описує свій фотопроект:
«Детройт опинився фактично стертим з лиця землі за короткий проміжок часу. Детройт став своєрідним символом і ознакою кінця американської імперії.
Я хотіла передати суперечливість і складність Детройта в своєму проекті. Це як і раніше живе місто, яке в якійсь мірі погубило добробут минулих років. Вся моя робота досліджує американську міфологію. Мене цікавлять ідеї, які трансформувалися в нашій культурі настільки, що стали визначати, хто ми як індивідуальності і як народ.
Детройт гинув повільно і болісно, ніби переживав важку хворобу. Він не єдине подібне місто в США, але довгий час залишався вітриною міського занепаду.
Проте в останні роки Детройт став прикладом для урбаністичних проектів по відновленню міського середовища. Він в якійсь мірі птах фенікс, який рано чи пізно постане з попелу. Девізом міста після пожежі 1805 року стала фраза «Speramus Meliora; Resurget Cineribus» - «Ми сподіваємося на краще, а краще повстане з попелу».
Мій проект досліджує, як місце впливає на психіку людей, які живуть в ньому. Кожного з нас сформувало те, де ми виросли. Особливо це стосується міфологізованих місць, а Детройт точно з таких»