На виставці про льодовиковий період покажуть мамонта, відреставрованого за 500 тис. грн

У львівському Державному природознавчому музеї НАН України готуються до відкриття першої черги основної експозиції. «Льодовиковий період» - лише перша частина унікальної виставки «Симфонія життя». Уже монтують найголовніші експонати — мамонта і волохатого носорога. Дату відкриття у музеї ще не називають. Обіцяють, що львів'яни і гості міста побачать виставку уже цього року. Спочатку відкриють п'ять залів основної експозиції. Зараз у музеї діє виставка «Мистецтво виживання». Її відкрили 2014 року на першому поверсі.

Природознавчий музей - один з найстаріших у Європі. Його засновував у 1870 році граф Володимир Дідушицький – відомий львівський зоолог. Велику частину власних коштів витрачав на музей, поповнення експозиції. За його задумом, у музеї мають зберігатися лише представники регіональної фауни та флори. Музей знаходиться на вулиці Театральній, 18 у центрі Львова. Не працював з 1985 до 2012 року. Фонди налічують понад 400 000 експонатів.

У 2012 році музей виграв грант на 10 млн. грн. від фонду Ріната Ахметова. Проект називається «Динамічний музей». Міжнародне експертне журі одностайно проголосувало за львівський природознавчий музей. За ці роки у музеї зробили ремонт приміщень, ліфт для людей з обмеженими можливостями, вбиральні для відвідувачів. Відреставрували шафи, які замовив ще граф Дідушицький. У них замінили звичайне скло на безпечне, прибрали полиці. За умовою освітньої частини гранту, працівники відвідали європейські музеї, програми, тренінги. Створили сценарій і технічний та художній проект експозиції. Неодноразово стикалися із труднощами – через війну проект заморожували і роботи на час півтора року призупинили. Або доводилося просити додаткові кошти – наприклад, на ремонт туалетів. Також через девальвацію національної валюти істотно зменшилася і сума гранту.

«Завдання проекту «Динамічний музей» фонду - аби кращі світові практики були і в українських музеях. Потрібні позитивні зміни у сфері музейної справи в Україні. Наш музей має стати прикладом для музейної сфери країни. Щоб втілити в життя проект експозиції на двох поверхах – потрібно 600 тисяч євро. Для наших реалій це велика сума, але прийнятна за кордоном. На кошти, які лишилися, ми вирішили відкрити проект під робочою назвою «Льодовиковий період». Нова експозиція буде сучасною, в ній задіємо багато мультимедійної техніки — планшети, комп'ютери, проектори», - каже завідувачка відділу прикладної музеології, кандидатка біологічних наук Наталія Дзюбенко.

Гордість львівського природничого музею – мамонта та волохатого носорога, знайшли восени 1907 року на понад 12-метровій глибині біля села Старуня на Івано-Франківщині. Мамонти та інші вимерлі тварини жили 10-20 тисяч років до нашої ери в останній льодовиковий період. На території сучасної Івано-Франківщини було багато трясовини з бітумів – окисленої нафти й озокериту. Важкі мамонти, носороги та інші тварини потрапляли в це болото, застрягали та бальзамувалися в озокериті. Німецька фірми із Гамбурга «Камп і спілка» тоді займалася видобутком озокериту. Робітники, докопавши до глибини 12,5 метрів, разом із просякнутою озокеритом глиною дістали на поверхню рештки мамонта. Подумали, що це залишки вола. Кістки потрощили, шкіру селяни порізали на постоли. Коли на місце знахідки приїхали науковці – змусили селян віддати шкіру і шукати нові кістки. Після проведених наукових досліджень видобуті рештки мамонта перевезли до музею Дідушицьких у Львові. 

Завідувач відділу ландшафтного та біологічного різноманіття, кандидат біологічних наук Андрій Бокотей запрошує оглянути роботу над виставкою. Перший зал експозиції присвятять Льодовиковому періоду і тваринам, які жили в той час. На третьому поверсі в натуральну величину – заввишки 3 метри, змонтований кістяк мамонта. Його підтримує залізний «скелет» – розробка львівських реставраторів. Голова лежить окремо. Музейники запросять монтажну фірму, яка зможе встановити безцінну частину експонату. Важить голова із бивнями близько 300 кілограмів. Фотографувати ще не готовий експонат не дозволяють.

«Нашому мамонту 24 тисячі років, а носорогу — 14,5 тис. років. Останні півроку мамонт був на реставрації. Його відновлення обійшлося у півмільйона гривень. Усі роботи виконували реставратори музею, однак з Європи закуповували більшість матеріалів, а вони недешеві. Насправді це самка мамонта, ще зовсім доросла молода. Знахідка мамонта з м'якими тканинами - це сенсація у науковому світі. У шлунках гігантів навіть були рештки їжі», - каже кандидат біологічних наук Андрій Бокотей.

У цьому ж залі покажуть шкуру мамонта та кістки викопних тварин того періоду. Будуть окремі стенди, проектори, мультимедійні кіоски із різним рівнем складності подачі інформації. Центральний експонат наступного залу – волохатий носоріг. У цьому залі буде багато інформації про місцевість біля села Старуня, де знайшли унікальні знахідки. Андрій Бокотей показує шрам на шкурі над ногою носорога – ймовірно, це слід списа мисливця того часу. Збереглися записи, що понад 100 років тому біля туші знайшли залишки цього спису. Він не вцілів.

«Після відновлення робіт в озокеритовій копальні 5-ма метрами нижче робітники наткнулися на ще одну тушу, на цей раз волохатого носорога. Вціліла передня ліва частина тварини і двометровий шмат шкіри.З решток шкіри був виготовлений експонат, а окремо в спиртовому розчині зберігаємо понад 20 органів самки», - каже Бокотей.

Третій зал музейники вирішили присвятити давній людині. Представлять знаряддя праці давніх людей, музичні інструменти. Наступні етапи великої експозиції будуть відкривати почергово, додаючи до готових залів. У фондосховищі музею зберігається більша частина унікальної колекції Львівського природознавчого музею. В її основі — збори ще графа Дідушицького, він був професійним мисливцем, на полювання до нього з'їжджалася вся польська знать. Більшість впольованих тварин ставали експонатами музею. Серед унікальних експонатів — збірка альбіносів, колекція тропічних метеликів, жуків, птахів, земноводних та тварин XIX ст. Наукова бібліотека музею нараховує понад 70 тисяч томів природничної літератури, починаючи з XVI ст.