Закриті публічні реєстри: 91 % представників бізнесу не схвалює обмеження доступу до відкритих даних

З початку повномасштабної війни держава закрила низку раніше відкритих даних, якими користувалися журналісти, юристи, бухгалтери й загалом український бізнес. Основним аргументом влади було питання безпеки, адже відкриті дані дають змогу отримати первинну інформацію про фізичних і юридичних осіб чи, скажімо, роботу місцевих органів для вільного використання в особистих або комерційних цілях.

Згодом реєстри поступово почали відновлювати свою роботу, та наприкінці літа Міністерство цифрової трансформації оприлюднило проєкт змін до постанови Кабінету Міністрів, метою якого є узаконити вилучення вкрай важливих даних із відкритого доступу. Утім перелік наборів відкритих даних, сформований у серпні, не є остаточним, і є ймовірність його скорочення.

Завдяки відкритим даним бізнес має можливість мінімізувати корупційні ризики та фінансові втрати за допомогою перевірки контрагентів, автоматизації документообігу й автоматичної підготовки звітності. Також на інформації з відкритих даних ґрунтується чимало журналістських розслідувань про корупцію та приховані статки можновладців.

Для того щоб з'ясувати, наскільки та чому важливим є функціонування відкритих реєстрів і як вплине на бізнес-процеси компаній можливе закриття відкритих даних, LIGA ZAKON провела опитування серед юристів, бухгалтерів, фінансистів, керівників компаній, підприємців та інших українців. Узяли участь в опитуванні 396 респондентів, серед яких найбільшою є частка юристів – 48 %, бухгалтерів – 19 %, керівників – 15 %, підприємців – 10 %.

91 % респондентів не схвалює закриття доступу до реєстрів

Відкриті дані, зокрема реєстри юридичних осіб, платників ПДВ, ліцензійні реєстри, Держземкадастр тощо, є важливими для українців – про це свідчать результати дослідження. Переважна більшість представників бізнесу (91 %) не схвалює пропозицію закриття доступу до реєстрів, а 87 % вважає, що це матиме негативний вплив на бізнес-процеси компаній.

Чому бізнес проти закриття відкритих даних?

Респонденти, які не схвалюють закриття доступу до реєстрів, мотивують своє рішення тим, що відкриті дані гарантують передусім безпеку для компанії, адже саме завдяки доступу до відкритих джерел інформації є можливість перевірити бізнес-партнерів і запобігти організації корупційних схем.

А тому 33 % вважає, що відкриті дані сприяють безпечності й ефективності ведення бізнесу, зокрема, завдяки можливості перевірити контрагентів. Ще 21 % респондентів вбачають у відкритих реєстрах спосіб протидії корупції. Також варто виділити, що, за результатами опитування, доступ до реєстрів є зручним інструментом, який полегшує роботу респондентам (16 %) і забезпечує інформацією, необхідною для виконання професійних обов'язків (14 %).

Як бізнесу допомагають відкриті джерела даних?

Безпека – понад усе. Такі висновки підтверджує 97 % респондентів, адже вони стверджують, що користуються відкритими даними для перевірки контрагентів, бо це забезпечує надійне бізнес-партнерство та впевненість у веденні бізнесу.

72 % – це частка тих, хто для ухвалення важливих рішень аналізує показники фінансових звітів контрагентів. До слова, лише 28 % не використовують цю можливість під час укладення угод.

Серед бухгалтерів і фінансистів, які взяли участь в опитуванні, 89 % перевіряють статус платника ПДВ у своїх контрагентів. А 91 % фахівців фінансової сфери саме перевірку статусу свого партнера в реєстрі платників ПДВ вважають важливою задля уникнення помилок під час складання податкових накладних.

Закриття відкритих реєстрів: наслідки

Наслідки закриття відкритих даних респонденти проведеного опитування описують як негативні. 45 % – це частка тих, хто вважає, що закриття реєстрів ускладнить / унеможливить перевірку контрагентів і, зокрема, призведе до зростання ризиків від співпраці з бізнес-партнерами. 11 % тих, хто не схвалює закриття відкритих даних, стверджує, що ці зміни значно уповільнять бізнес-процеси, ще 8 % – що це ускладнить або взагалі унеможливить професійну діяльність. Серед іншого опитування засвідчило, що закриття даних збільшить ризики шахрайства, зловживань, посилить корупцію тощо.

Українські фахівці та бізнес із початком повномасштабного вторгнення вже мали змогу переконатись, що закритий чи навіть обмежений доступ до відкритих даних значно ускладнює виконання завдань і функціонування компанії. Тому деякі фахівці можуть уже тепер уявити, з якими труднощами доведеться мати справу в разі ухвалення відповідного рішення.

До того ж закриття запланованого переліку даних актуалізує питання корупційних ризиків всередині держави, оскільки до списку закритих потрапляють такі дані, як інформація щодо публічних закупівель чи фінансової звітності компаній, інформація із земельного кадастру або щодо надання дозволів на будівництво, відомості про місцевих депутатів тощо.