Що станеться з цінами на бензин?
Уряд запевняє, що після зростання ціни на бензин стабілізувались і ніяких коливань не буде, з огляду на укладений ним меморандум з нафтотрейдерами.
Уряд запевняє, що після зростання ціни на бензин стабілізувались і ніяких коливань не буде, з огляду на укладений ним меморандум з нафтотрейдерами. Тобто, збережеться рівень цін у 8,50-9 грн. за літр. Але якщо світові ціни на нафту будуть зростати, то не виключено, що й цю планку буде подолано вже в лютому. Більше того, експерти вважають, що якщо буде введено мито на ввезення нафтопродуктів, то ціна на бензин може зрости до 11 грн./літр. При цьому наслідки будуть не прогнозовані, бо вже зараз очевидно, що споживач не готовий платити 1 евро за літр пального.
Про це в прес-центрі «Главкому» говорили директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн та заступник керівника науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.
Сергей Куюн: «Если цену наращивать дальше до 1 евро/литр, то трудно спрогнозировать все последствия»
Рынок нефтепродуктов, наверное, один из самых прозрачных и понятных в Украине. Легко увидеть, что движет его участниками и как формируется цена. В отличии цен на продовольственные группы товаров, с топливом все намного проще и понятней.
На сегодня мы имеем такой базовый фактор как внешний рынок – это мировая цена энергоресурсов. Как известно, на прошлой неделе цена достигла 100 долларов за баррель. Слава богу, она откатилась назад, но для всех это был достаточно серьезный сигнал. Мы помним, как развивалась ситуация в 2008 году, когда тоже в январе было 100 долларов за баррель, а к июлю уже 147 долларов, рынок поймал кураж и мы получили всплеск цен на нефть. Есть опасение, что такой сценарий может повториться. Деньги, которые сегодня лежат в каких-то других инструментах, под влиянием такой цены на нефть могут быть перенаправлены в этот сектор рынка и спровоцировать очередной подъем. Пока есть такие рекордные уровни нефтяных цен, они являются базовой составляющей тех процессов, которые мы сегодня наблюдаем.
Вторая часть – это повышение налогового давления. На 40% увеличен акцизный сбор на бензин и дизельное топливо, поэтому цена не расти не может. Очень удивительно слышать заявления чиновников, в частности Минтопэнерго, о том, что от налогов цены должны даже понижаться иногда. Это просто невероятное заявление, акциз вырос – растет цена на нефтепродукты. Как и ожидалось, 2010 год мы закончили на уровне 8,50 грн. за литр. Еще плюс 50 копеек – это порядка 9 грн. Но все буде зависеть от цены на нефть, а она поднимается, поэтому не исключено, что цены на бензин переступят эту отметку в феврале, если такой тренд сохранится. Дизельное топливо имеем не такой большой потенциал для роста. Видно, что сегодня цена близка к объективной и будет в районе 8,40 – 8,50 грн. за литр.
Безусловным фактором риска, который остается на сегодня, это пошлина на импорт нефтепродуктов. Удивительная полемика разворачивается, особенно со стороны лоббистов этого проекта, со стороны Минтопэнерго. Хотя если взять и профессионально изучить доводы лоббистов, то обращения заводов и обращение Минтопэнерго к правительству ввести эти пошлины – это фальсификация и манипуляция от начала и до конца. Все доводы, которые там приведены, искажены. Искажены рыночные цифры, и на основе этого предлагается принять такое важное для рынка решение, оградив его забором из таких импортных пошлин, которые лягут на плечи потребителя. Очень просто это просчитать: надо к цене топлива прибавить еще ставку этой заградительной пошлины. По бензинам это порядка 1,10 – 1,20 грн., по дизельному топливу – 70-80 копеек на литре. То есть, при неблагоприятном сценарии, когда цена на нефть станет 95 долларов и выше, будем иметь бензин в диапазоне 10,50 – 11 грн./литр, дизельное топливо – 8 - 9,50 грн. / литр.
Стоит ли ставить так данный вопрос сегодня, как это делают в Минтопэнерго? Мне это напоминает ситуацию в ЖКХ, когда течет на улице труба, но вместо того, чтобы ее заделать, ЖЭК повышает нам тарифы на квартплату, чтобы за наш счет покрыть потери, которые вытекают из этой трубы. То же творится сегодня на рынке нефтепродуктов, в частности в отрасли нефтепереработки, о которой так пекутся чиновники. Рынок изобилует контрабандными схемами, фальсификатом, все мы знаем, какая брешь была пробита в границе компанией «Ливела» и сколько туда утекло миллиардов гривен налогов. Но вместо того, чтобы эти бреши заделывать и бороться в интересах отрасли и потребителя с данными нерыночными проявлениями, нам предлагают повысить на все тарифы, чтобы потребитель за все это заплатил. Это абсолютно недопустимый подход, есть достаточно механизмов, как выровнять эту ситуацию без ущерба для потребителя.
Думаю, что и сегодняшняя цена, и та, которая будет объективно складываться на уровне 9 грн. и выше, – это станет испытанием для наших потребителей. Если цену наращивать дальше до 1 евро/литр, то трудно спрогнозировать все последствия.
Что касается тяжести ситуации по нефтепереработке, то на Bloombergе есть список нефтеперерабатывающих заводов в мире, которые выставлены на продажу или закрыты из-за плохой конъюнктуры рынка, возникшей вследствие кризиса. Дорогая нефть, маленькое потребление нефтепродуктов, износ мощностей, и заводы несут убытки, вынуждены закрываться или менять собственников. То есть, нынешняя ситуация в Украине объективна, это часть общемировых тенденций в этой отрасли. Любой переработчик вам скажет, что у них всегда ситуация идет по синусоиде: порядка четырех лет эта отрасль прибыльная, потом около 3-4 года работает в лучшем случае в ноль, а то и в убыток. Так сложился этот бизнес, поэтому то, что сегодня у наших украинских переработчиков дела идут не очень – это не вина государства, а мировых тенденций. Но везде в мире принято: если ты не справляешься со своим предприятием, не можешь обеспечить его работу, то либо его развиваешь, повышая эффективность, либо продаешь. У нас же только возникает какая-то напряженная, они не идут в банк за кредитом, не продают предприятие, а идут к правительству и просят обложить потребителя еще одним налогом и отдать эти деньги им, чтобы они могли выжить. Мне кажется, что этот подход, мягко говоря, неправильный. Поэтому следим за ситуацией с пошлинами, будет ли принято решение начинать это расследование. А пока Минэкономики и Минфина протестуют против введения этих пошлин, но тем ни мене на эти два отказа есть три письма Минтопэнерго, где идет неприкрытое лоббирование, целью которого является структурная коренная перекройка рынка нефтепродуктов Украины. Потому что таким образом ослабят целые большие категории участников рынка, которые вынуждены будут потерять свою независимость, диверсифицированные источники поставок (которые есть у них сегодня), вынуждены будут идти на поклон к украинским заводам, выпрашивая у них топливо для своих сетей.
Это порождает ситуацию, когда рынок может быть серьезно перекроен. Уже начались процессы с «Укрнефтью». Очень интересное заявление было о смене акционеров. Похоже, Минтопэнерго серьезно озаботилось захватом это компании. Есть под контролем «Укртатнафта», Имеем предпосылки для создания большой вертикально-интегрированной компании с очень сомнительной рентабельностью типа «Нефтегаз Украины» – большой гигант, на содержание которой сбрасывается вся страна. Это будет «Нефтегаз» №2. То есть, в любой большой компании спрятать свои доходы намного легче, чем в дробленой. Посмотрите, разнос получила «Укргаздобыча» - подразделение НАК «Нефтегаз Украины». Она потерялась внутри большого холдинга, никто не знает, что там происходит. И прекрасно, никому и не нужно это знать. То же будет и с «Укрнефтью», когда в большой компании будет теряться объективная стоимость нефти.
Хорошая качественная украинская нефть будет стоить 99 долларов за баррель. При том благодаря усилиям не правительства, не Минтопэнерго, которые изменили формулу ценообразования с нового года. Как ни странно, изменена она была народными депутатами, участниками рынка, которые тоже их консультировали, для того, чтобы нефть стоила реальных денег. В течении последнего года-двух украинская нефть продавалась с дисконтом 20-70%. А сегодня Минтопэнерго, которое эти цены устанавливало, говорит, что компания неэффективно работает, убытки у нее, добыча падает. Так кто же виноват, если не вы господа, которые сегодня вызвались ее спасать? Я недавно узнал, что у нас «Укрнафта» является крупнейшим экспортером ферросплавов и карбамидов, о чем говорит таможенная статистика. По сути, тот, кто ее контролирует, – группа «Приват» просто запустила свои экспортные потоки через нее, чтобы оптимизировать налогообложение. Почему такое удивление, что эта компания плохо работает? Цены на нефть низкие, в ней творится, Бог знает что, и сегодня тот, кто до этого ее довел, утверждает, что он ее спасет…
Геннадій Рябцев: «Держава забуває про те, що її основна функція – забезпечувати наше з вами життя, а не окремих власників нафтопереробних підприємств»
Всі дії на ринку нафтопродуктів є необґрунтованими та спрямовані зараз на його руйнування. Цифри, які наводить Міненерговугілля на захист своїх ініціатив, є відверто невірними та сумнівними. І це не наші висновки, а Мінфіну та Мінекономрозвитку. Якщо в доповідній записці, яка йде на Кабінет Міністрів, ціни на вітчизняні та імпортовані нафтопродукти цілеспрямовано завищуються або занижуються більш як на 30% для того, щоб підтасувати ті висновки, які потрібні, такого ніколи не було протягом новітньої історії ринку, яка розпочалась після приватизації українських НПЗ.
Чи здатен уряд регулювати ціни? По-перше, уряд не має займатися цінами, Міненерговугілля не повинне їх регулювати. Його функція – розробляти політику держави на паливному ринку, але цим чомусь ніхто не займається. Потрібно обґрунтувати заходи, необхідні для того, щоб розвивати конкуренцію на ринку, щоб забезпечити українських споживачів нафтопродуктами високої якості в потрібному обсязі. Підтримувати не вітчизняного виробника, який зараз працює неефективно, а споживачів. Чомусь держава забуває про те, що її основна функція – забезпечувати наше з вами життя, а не окремих власників нафтопереробних підприємств. Вони зараз працюють настільки неефективно, що змушені або банкрутіти, або йти з протягнутою рукою до держави і казати, мовляв, ми такі нещасні, дайте нам ще гривню для того, щоб ми могли ще років п’ять працювати на свою кишеню. Так не має бути.
Дуже дивно, коли прем’єр-міністр України Микола Азаров каже, що «посадили рынок на импортное топливо, отсюда рост цен на заправках». І водночас той же уряд ініціює антидемпінгове розслідування, вважаючи, що імпортне паливо є найдешевшим і з цим треба боротися. Судячи з цієї логіки урядовців, все паливо нижнього цінового діапазону вийде з ринку і тоді у нас не буде відбуватися зростання цін на заправках. Як можна не бачити цієї невідповідності? Може там просто ідуть якісь проплати для того, щоб було прийнято відповідне рішення, бо іншого пояснення такого стану справ зараз не існує.
Замість того, щоб регулювати ціни, обіцяти, що з 1 лютого вони вже не будуть зростати і все буде добре, державі потрібно було б оновити повністю зруйновану систему державного контролю за якістю нафтопродуктів, контролювати виконання інвестиційних зобов’язань нафтопереробними підприємствами, про які всі забули. Зараз ТНК-ВР каже, що вони інвестували півмільярда доларів в Лисичанський завод за 10 років. Вибачте, в Мозирський НПЗ протягом 5 років інвестовано мільярд з чвертю, щоб Білорусія могла забезпечувати майже пів Східної Європи нафтопродуктами найвищого ґатунку. В Мажейкяйский завод інвестовано майже стільки ж. Будь-які підприємства, які вважають за потрібне займати своє чільне місце на європейському ринку нафтопродуктів, вкладають в це значно більше коштів. А Україна замість того, щоб робити аналогічні кроки, бідкається: бідні нафтопереробники, їм потрібні кошти. Якщо в інших країнах нафтопереробна промисловість модернізується за рахунок власників, акціонерів, інвестицій, то нам зараз пропонується модернізувати власну нафтопереробну галузь, підтримати вітчизняного виробника за наш рахунок. Такого стану ніколи не було, і я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе.
Які є реальні механізми, щоб утримати ріст цін на бензин? Як на це відреагують компанії-учасники ринку?
Геннадій Рябцев: Реальні механізми – це ринкові механізми. Можна, по-перше, позбавити можливості завозити в Україну нафтопродукти нелегально, контрабандно або без сплати податків. Тоді компанії, які працюють на ринку, будуть встановлювати на своїх заправках економічно обґрунтовані ціни, тому що на роздрібному ринку України існує конкуренція.
Якби не та частка ринку, яка працює на пільгових засадах, якби комусь не надавались переваги незрозуміло чому, тоді ціни відповідали б економічно обґрунтованим. Якщо держава буде втручатися силовим порядком в ситуацію на ринку і буде щось робити для того, щоб обмежити, наприклад, роздрібну маржу або установити якийсь граничний рівень цін чи цінові коридори, тоді ціни замість того, щоб стабілізуватися, будуть зростати і далі.
Сергей Куюн: В экономике чудес не бывает. Если кто-то кого-то заставляет продавать дешевле и без прибыли, то это обязательно выстрелит либо потом, либо кто-то должен это проспонсировать. В нашем случае всегда этот банкет за счет государства. Посмотрите, что было этой осенью. На самом деле потребитель так и не понял, насколько ему повезло. В сентябре цена была 70 долларов за баррель, а в декабре – 95 долларов, но цены на заправках не изменились. То есть, в мире цена выросла на треть, а у нас стояла. Почему? Как сейчас выяснилось, государство потеряло 3 млрд. грн. на работе компании «Ливела». Государство проспонсировало эту стабилизацию цен. То же самое сегодня г-н Бойко говорит на счет февраля. Я так понимаю, что будет ходатайство к правительству, например, отдать бесплатно украинскую нефть и цены на заправках на какое-то время будут удерживаться. К сожалению, этой нефти хватит на 15% рынка, условно говоря, на 5 дней работы всей страны. Но государство потеряет, потому что оно отдаст нефть бесплатно. Кому это нужно?
А это ведь важнейшие решения, которые могут задеть каждого – это цена хлеба, перевозок и т.д. Все обсуждается кулуарно, без каких-либо широких консультаций. Мы зачастую узнаем только из СМИ, что кто-то что-то уже сделал. Выйдут и скажут, что мы договорились стабилизировать цены с нефтепереработчиками. У нас две нефтеперерабатывающие компании сегодня в стране, третья – Лукойл стоит на ремонте, но обещает запуститься. О чем договорились? Кто заплатит за эту стабилизацию? На каких условиях? Выясняется, что таки стабилизируют, но введут налог на всех остальных, тех же самых импортеров. Кто-то за это заплатит – или государство, или потребитель. Если не сразу, то потом.
Ви сказали, що якщо введуть мито, то ріст цін буде до 11 грн., а якщо не введуть, то зростання все одно продовжиться чи ні?
Сергей Куюн: Мы должны следить за показателем мировых бирж. И тогда понимать, если цена на нефть будет расти, у нас произойдет то же самое, будет падать - и у нас тоже. Если будет введена пошлина, это будет не совсем рыночная ситуация, на нее будет влиять такой фактор как дефицит. Представьте себе: у нас есть три производителя, не дай Бог, что-то произойдет и рынок начнет лихорадить, потому что вступают нерыночные факторы – дефицит и спрос. Рынок станет трудно прогнозируемым, и мы все будем молиться за здоровье этих трех нефтеперерабатывающих компаний.
Поймите, у нас проблема в последние годы, не где взять топливо, а куда его продать, потому что его на рынке очень много. У нас профицит, а толкают к тому, что будет непонятно что.
Геннадій Рябцев: Стосовно того, що ми будемо молитися на НПЗ. Нагадаю два випадки: вкінці 2004 року Україна була позбавлена третини поставок вітчизняних нафтопродуктів, тому що блискавка вдарила в якусь із технологічних установок Лисичанського НПЗ. Хто бував на НПЗ, прекрасно розуміє, що цього просто не може відбутися. Потім був ще один анекдотичний випадок: якийсь кранівник зруйнував стіну цеху на личинанське устаткування, яке монтувалось на Сєвєродонецькому механічному заводі. І ринок знову був позбавлений третини палива, причому напередодні квітневої кризи 2005 року. Довести правдивість всього цього так ніхто й не зміг.
Тут ще один нюанс: українські нафтопереробні підприємства за високооктановим бензином можуть забезпечити лише 0,8 млн. тон за нинішнього завантаження. Навіть якщо припустити, що у нас якимось чином збільшаться обсяги постачання нафти на Кременчуцький НПЗ, що дуже проблематично, тому що росіяни бойкотують цей завод внаслідок конфлікту українців з татарстанськими акціонерами. Якщо можна збільшити завантаження Лисичанського, хоча він працює майже на 100% потужності, то все одно ми зможемо збільшити обсяг випуску нафтопродуктів десь до 1 млн. 200 – 1 млн. 400 тисяч тон. Але потреба українського ринку у високооктановому бензині за 2009 роком становить 1,8 млн. тон. Де взяти ту різницю?
Міненерговугілля досі вважає, що у нас потужності з первинної переробки нафти 51 млн. тон на рік. Да немає вже цих потужностей! 17 млн. тон на рік ми маємо потужності, які можуть працювати. Більше немає, порізали все, пустирі на місці тих установок, які ще враховують у нашому уряді.
Вы сказали, что украинская нефть может стоить 99 долларов за баррель. Какова ее цена сейчас и что может повлиять на то, что она будет стоить названную вами сумму?
Сергей Куюн: Начнем с того, что происходило. Наша украинская нефть, согласно законодательству, должна продаваться на аукционе. Это постановление было принято еще в 2000 году. Но за это время в него внесли столько всяких изменений и уточнений, что в результате мы получили варианты, когда, например, нефть в августе 2009 года была продана в четыре раза дешевле, чем по рынку. По 17 долларов за баррель тогда, как цена на рынке была 78-80 долларов. При этом от правительства – молчок.
Казалось бы, в 2010 году сменилась власть, внесены изменения в закон о бюджете. И не Минтопэнерго, а Минфин и отраслевые организации вносят предложение изменить порядок ценообразования на украинскую нефть. Опять-таки на выходе получаем законопроект, где не прописана норма о том, что в стоимости этой нефти должен учитываться НДС. Поэтому те же чиновники Минтопэнерго продают нефть на 20% дешевле, чем по рынку. Снова колоссальные потери. И уже в бюджете на этот год внесли изменения и формула стала отвечать тому, какой она должна быть. Сегодня чиновники разводят руками, потому что получилось, что за украинскую нефть надо отдать 99 долларов за баррель. Но это сегодня ее объективная стоимость, рассчитана по новой формуле с учетом налогов и премии за качество. Это прекрасная легкая нефть, из которой намного больше выход светлых нефтепродуктов, поэтому она и должна стоить дороже.
При этом чиновник из Минтопэнерго говорит, что она такая дорогая, ее никто не купить, она дороже российской. Конечно, дороже, потому что из нее можно больше произвести бензина и дизтоплива и заработать больше денег. Радоваться надо, что наполовину государственное предприятие будет продавать нефть так дорого и получить за это деньги.
Геннадій Рябцев: Вартість української нафти визначається світовою ціною, відповідно до формули, яка запроваджена на спеціалізованих аукціонах. Це практика усього світу, тому що саме так визначається ціна на будь-яку нафту. 99 доларів – це світова ціна.
Дуже цікава річ: якщо уряд встановить занижену ціну на нафту, то «Укрнафта» не отримає прибутків, а після цього її керівництво звинуватять у тому, що воно неефективно працює і тут же змінять…
Дійсно, як і західноукраїнська, так і східноукраїнська нафта є унікальною за своїм складом. Одна з цих нафт легка, в ній майже немає сірки і з неї можна виробити більше 50% світлих нафтопродуктів одразу після першої перегонки. Ось чому на Полтавщині так багато «копанок», де можна просто відкачати кілька відерець нафти для власного використання. А західноукраїнська нафта відома ще з часів Івана Франка. Згадайте Дрогобич, Україна була третьою в світі за обсягами видобутку нафти. Ще було не так давно. З неї можна виробити дуже якісні мастила, оливу, парафіни. Але у нас західноукраїнські заводи стоять. Кажуть, що після впровадження мита вони запрацюють і зможуть випускати вже в наступному році нафтопродукти «Евро-4», «Євро-5»? Да, не зможуть. Я сам бачив там установку 1913 року випуску, про що ви кажете? В це виробництво потрібно вкладати мінімум по 600 млн. доларів. Лише тоді протягом найближчих трьох-п’яти років вони може модернізуються. Але чому їх не зорієнтувати на нафтохімію? Це ж найбільша додана вартість. Проте чомусь вважається, що потрібно ввести мита для того, щоб ми заплатили за те, щоб вони якимось чином там ще кілька років зможуть пропрацювали.
До речі, одним із головних аргументів власників НПЗ стосовно введення мит на імпортні нафтопродукти є те, що без цього вони зупинять підприємства і на вулиці залишаться 12 000 працівників НПЗ. Але якщо будуть введені мита, на вулиці залишаться 51 000 працівників АЗС, які реалізують імпортовані нафтопродукти.
Спрогнозуйте, будь ласка, яким будуть ціни на нафту у світі у 2011 році?
Геннадій Рябцев: Якщо в минулому році в середньому вартість нафти збільшилась приблизно на 27%, то цього року ми прогнозуємо, що за підсумками 2011-го нафта подорожчає на 15-20%. Найближчим часом, десь у лютому відбудеться корекція цін і вони мають відкотитися назад до рівня десь 85 доларів за барель. Для цього є всі об’єктивні підстави, на це вказує поведінка як валютних, так і фондових ринків. Протягом цього року ціна на нафту буде коливатися: верхньою межею стане 105 доларів за барель, а нижньою – 75 доларів.
Титульное фото: steer.ru