Черговий сюрприз Табачника для школярів

Батьки занепокоєні введенням в 5-8-х класах так званого тестування. Ця ініціатива міністерства може стати ще одним способом викачування грошей з батьків, тому що ці завдання будуть друкуватися і продаватися за гроші, при чому одним видавництвом, яке викупило весь тираж. Неоднозначно сприймається в суспільстві і скорочення навчальних предметів. З одного боку, це нестиме позитив, але з іншого, цикл навчального предмету буде просто обрубуватися, тому що для цих новацій не підготовані зміни шкільних програм, не переписані підручники і не підготовані вчителі. Разом з тим, міністр посилається на досвід Фінляндії, яка також йшла шляхом скорочення кількості предметів. Але ж вони зменшили їх до 19, а у нас зараз учні вивчають 16, і ті уряд збирається фільтрувати.

Про це на прес-конференції «Главкомі» розповіла народний депутат, член парламентського комітету з питань науки і освіти Леся Оробець.

-- Через тестування з батьків викачуватимуть гроші?

Введення тестування для 5-8-х класів може стати способом викачування грошей з батьків. Таку думку на прес-конференції в «Главкомі» висловила народний депутат, член парламентського комітету з питань науки і освіти Леся Оробець.

«Таке контрольне вимірювання знань учнів буде проводитися за певними завданнями, які будуть друкувати і продаватися за гроші. Подейкують, що ціна у них вже від 40 гривень. Є інформація про те, що весь тираж викупило одне харківське виробництво «Ранок», і буде розповсюджувати на корупційних основах. Батьки на інтернет-форумах уже скаржаться, що ні до чого іншого, окрім до ще одного способу викачування грошей з батьків це не призведе. Мені шкода, але мені важко з ними не погодитися», - сказала вона.

Оробець наголосила, що тестування, яке б могло стати хорошим варіантом підготовки до ЗНО, насправді відбуватися не буде. «На жаль, ніякого тестування відбуватися не буде. Буде контрольна робота, будуть питатися твори. Принаймні, так написано в методичному роз’ясненні за підписом пана Жебровського: для 6-7 класів – це твір-мініатюра, для 8 – твір-роздум. Яким чином це нагадує тестування, незрозуміло», - зауважила депутат.

Крім цього, Оробець нагадала про існування «вивчення рівня знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови, математики, історії, який стосувався 3,5-8 і 10 класів», запровадженого ще Вакарчуком, який минулого був скасований міністром Дмитром Табачником. «Якщо новація була настільки потрібна, і я її особисто підтримую, то чому міністр в наказі №267 минулого року скасував таку перевірку, яка була введена наказом Вакарчука 28 жовтня 2009 року?», - наголосила вона.

На її думку, таке нововведення треба приймати перед 1 вересня, щоб діти були готові до цього, а не за кілька місяців до проведення. «Поваги для дітей в цьому рішенні дуже небагато, тому що коли ви за місяць-два дізнаєтеся що там, де не мало бути такого контролю, вас чекає серйозний екзамен. Краще було таке рішення взагалі не скасовувати, або якщо приймати, то ближче до 1 вересня, а не за два місяці до закінчення навчального року» - додала Оробець.

Вона також вважає наказ дискримінаційним щодо мов інших меншин, які проживають в Україні. «Чому серед переліку предметів опиняється російська мова? Чому немає болгарської, кримськотатарської для шкіл з відповідними мовами навчання?», - прокоментувала вона існування в переліку предметів для обов’язкового тестування російської мови для російськомовних шкіл.

-- Табачник хоче випередити росіян?

Рішення про те, щоб в останніх класах школи вивчати не 16 предметів, як зараз, для україномовних шкіл, та 18 для шкіл з іншими мовами навчання, а менше, потрібно щонайменше вжити суттєвих організаційних заходів. Про це в прес-центрі «Главкому» заявила народний депутат, член парламент кого комітету з питань науки та освіти Леся Оробець.

«Найкраще практикувати поступове, поетапне впровадження спеціалізації та скорочення кількості обов’язкових предметів», - сказала вона.

Оробець нагадала, що Україна - єдина країна в світі, де загальна середня освіта є обов’язковою, бо у всіх інших у старші класи ідуть лише ті, хто планує здобувати вищу освіту. «У нас же учні потрапили у вилку між Законом про освіту та Конституцією. Конституція вимагає загальну обов’язкову середню освіту, а закон визначає, що середня освіта – це до 11 класів, а не до 9-ти. Дійсно, постає питання, чи варто в останніх класах вчити всі предмети?», - зазначила вона.

Народний депутат також згадала про те, що Фінляндія, «на досвід якої по скороченню кількості предметів вчора посилався міністр освіти», має 19 предметів в останніх класах школи проти наших 16-ти. Грузія має в 12-му класі 6 обов’язкових предметів плюс три на вибір, всього 9. Але, на її думку, це логічний підхід.

Водночас Оробець звернула увагу на те, що в школі всі предмети «розкатували» на тривалість років навчання. «Якщо зараз прийняти рішення обрубати, наприклад, не вивчати математику чи географію в 11 му класі, то формально це зробити неможливо, тому що цикл навчання не закінчений. Коли програма розроблялася, вона була розрахована на 12, потім 11 років навчання. Тобто, таким самим формалізмом, як колись було скорочено з дванадцятирічки на одинадцятирічку, цей підхід не спрацює, бо в результаті ті діти, які закінчать школу після реформи будуть в рази гірше підготовлені, ніж ті, хто завершував школу до того», - вважає вона.

«Посилання на російський досвід, яким так браво аргументує міністр Табачник такі новововведення, некоректне, бо у них ця реформа лише обговорюється і ніхто не ставив завдання ввести таке нововведення раніше 2020 року. Йдемо на випередження, приймаємо невідомо що, лишень би звучало як реформа», - додала вона.