Україна втрачає чорноземи?

В Україні триває процес деградації ґрунтів. Через неконтрольованість з боку держави легендарні українські родючі чорноземи стали вже швидше міфом, аніж реальністю. За останні роки Україна вже втратила близько 20% ґрунтів внаслідок хімічного, радіаційного і біологічного забруднення, водної і вітрової ерозії, невірного використання мінеральних добрив та порушення принципу сівозмін. В Україні досі ніхто не несе покарання за нераціональне використанні землі та її виснаження. За землю сплачують податок близько 9 мільярдів гривень на рік. Якби хоча б 1 мільярд виділяли на відновлення землі, це вже було б не погано. Але реальні кошти, які направляються, просто смішні.

Запроваджуючи земельну реформу, влада фактично має намір продати «кота в мішку», бо досліджень якості ґрунтів досі немає, то ж їй доведеться терміново втручатися в ситуацію. Як саме? Про це в прес-центрі «Главкому» говорили директор ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку» НАН України, академік НААН України Михайло Хвесик та директор Центрдержродючості Валерій Греков.

Валерій Греков: «1% гумусу в ґрунті нарощується сотню років, а знищити його можна за лічені дні»

Наші ґрунти дійсно деградовані, про що говориться на всіх рівнях. Деградація іде в тому числі від ерозійних процесів. Наприклад, у березні 2007 року були пилові бурі, в результаті яких знялись сотні тисяч тон дрібнозему – найбільш родючої частини ґрунтів – і були винесені на територію Західної Європи. В країнах Європи це погіршило екологічну обстановку, зокрема, вплинуло на здоров’я людей. А збитки, які це принесло нашій державі, оцінити дуже важко, адже 1% гумусу в ґрунті нарощується сотню років, а знищити його можна за лічені дні або години.

Загальна картина використанням землі сільськогосподарського призначення відображена на цьому графіку (див. графік 1). Тут динаміка внесення мінеральних добрив з 1970 по 2009 роки.

Динаміка балансу азоту, фосфору і калію (див. графік 2). До 1990 року надходження було більше, ніж винос позитивних речовин, тому баланс був позитивний. Зараз винос поживних речовин значно більший, ніж внесення, що призводить до виснаження ґрунтів за рахунок невмілого господарювання, зокрема, це стосується короткотермінової оренди. Якщо орендарі не планують працювати на цій землі в подальшому, тому їх завдання витягти з землі за короткий термін все, і це робиться за рахунок розміщення технічних культур таких як соняшник, ріпак і т.д.

Динаміка внесення органічних добрив (див. графік 4). В Україні є близько 5 мільйонів великої рогатої худоби. Для порівняння, в Аргентині на 42 мільйони населення 40 мільйонів корів. Від недостатнього внесення органіки порушується структура ґрунтів, їх фізико-хімічні властивості, показники родючості знижуються. Колись ми зможемо стати свідками, що легенда про найбільш родючі в світі українські ґрунти, дійсно стане просто легендою.

Міністерством аграрної політики зараз ініціюється господарський підхід до використання ґрунтового покриву Україні. Міністр Микола Володимирович Присяжнюк наголошує на підвищенні родючості ґрунтів та їх збереженні. Групою народних депутатів ініційовано закон про підвищення відповідальності за використання земельних ресурсів. В ньому передбачений контроль за структурою посівних площ і дотримання сівозмін шляхом проведення розрахунку балансу поживних речовин. Тобто, контролюється, скільки поживних речовин внесено і скільки винесено культурами. Крім того, в рамках Державного бюджету України передбачено створення Державного фонду економічного стимулювання підвищення родючості ґрунтів. Різницю між внесеними і винесеними поживними речовинами орендарю або землевласнику треба буде компенсувати до цього фонду. Це не буде штраф, ця величина буде формуватися пропорційно тому, який збиток орендар або землекористувач завдав землі.

У нас є резерв орних земель, про що не можна не сказати напередодні 25-х роковин Чорнобильської аварії. Було забруднено близько 5,3 мільйони гектарів земель, в тому числі зона відчуження - 1,27 мільйони. Пройшло уже 25 років, пройшов період напіврозпаду, спрацювали природні фактори, вносились меліоранти, які заміщують цезій та стронцій у ґрунтових комплексах. Це той резерв, який не розданий у приватну власність. Наступив момент, коли необхідно провести додаткове їх обстеження на радіаційне забруднення, і цей резерв можна залучити до сільськогосподарського обігу, для вирощування сільськогосподарських культур в залежності від ступеню їх забрудненості.

Михайло Хвесик: «На одних мінеральних добривах ми далеко не заїдемо»

Мені прийшли на думку слова академіка Каштанова, який говорив: «Необходимо помнить, что не может быть здоровой экономики, здоровой жизни на больной земле. Если земля больная, значить, больное общество, которое ею владеет».

У нас з 1991 року проводиться земельна реформа, відбулися зміни у земельних відносинах, сформований інститут приватної власності. Основне завдання земельної реформи, щоб в тому числі через інститут приватної власності підвищити ефективність використання земельно ресурсного потенціалу.

Якщо говорити, що ми маємо на сьогоднішній день, то на превеликий жаль, ми недостатньо уваги приділяємо питанню охорони земель. Непростим і актуальним питанням є ринок земель, земельні ресурси потрібно залучати в економічний обіг, земля повинна працювати на суспільство. Але при цьому ми забуваємо про те, що земля - це біокосна система, живий організм, з яким треба поводитися як з живою людиною. Також потрібно пам’ятати, що з одного боку азот, фосфор і калій – це добрива, але з іншого – це ті елементи, які забруднюють наші водойми.

У нас є деградовані землі, є землі, яким завдані збитки внаслідок хімічного і біологічного забруднення. У нас є землі, які внаслідок водної і вітрової ерозії практично неможливо використовувати в сільськогосподарському виробництві, є малопродуктивні землі. Є зони меліоративного фонду, там проблема із проблем. На превеликий жаль, ми маємо землі, які втратили або втрачають свою можливість для того, щоб вони були використані в сільськогосподарському виробництві. Але вживаючи заходи, можна відтворити і відновити це все, наукові напрацювання є і ми продовжуємо працювати над цим.

Враховуючи те, що у нас сформований потужний інститут власників земельних ділянок, потрібно щоб ці землекористувачі діяли рамках правового поля, щоб після використання земельної ділянки вона була відтворена. Напрацьована потужна нормативно-правова база, в тому числі закон «Про охорону земель», але є ще багато законодавчих актів, які вкрай необхідні, а ще краще, щоб після прийняття вони виконувалися. Потрібно подивитися на агрохімічні заходи, які реалізуються на сьогоднішній день. Потрібно проводити серйозну просвітницьку та виховну роботу, громадськість повинна впливати на цей процес дуже потужно. Потрібно щоб в свідомості кожної людини відклалося, що це свята земля, і її треба використовувати належним чином.

Як вилучена сума Державним фондом економічного стимулювання підвищення родючості ґрунтів відобразиться на якості ґрунтів?

Валерій Греков: Наповнення Фонду буде відбуватися за рахунок недобросовісних фермерів, землекористувачів та орендарів. Після прийняття закону пишеться порядок використання коштів, де будуть передбачені загальнодержавні меліоративні заходи, заходи по підвищенню родючості ґрунтів, в тому числі і на наукові розробки.

Михайло Хвесик: За землю сплачують податок. Якщо я не помиляюся, на сьогодні це близько 9 мільярдів гривень. Якби хоча б 1 мільярд виділяли на відновлення землі, це вже було б не погано. Але реальні кошти, які направляються, просто смішні. Треба шукати всі можливі джерела, і, безперечно, частина земельного податку повинна надходити саме сюди.

Треба робити все для того, щоб землекористувачу було невигідно неефективно працювати, забруднювати та виснажувати землю. Коли ми говоримо про короткострокову оренду, де на 3-4 роки береться в оренду земля, на якій щорічно вирощується соняшник, то ми розуміємо, до чого можемо прийти.

Валерій Греков: Є закон «Про плату за землю», статті 20-22 якого передбачають відрахування 30% на охорону земель. А 30% з 9 мільярдів – це сума, на яку можна було б провести комплексні заходи по оздоровленню земель, по визначенню видів деградації. Але ми беремо з землі ці гроші і віддаємо вчителям, медикам, ще кудись. Це теж потрібно, але земля це не бездонна бочка, з якої можна постійно черпати і нічого туди не вкладати.

До чого може призвести заміна органічних добрив мінеральними?

Валерій Греков: Вносити мінеральні добрива можна просто під завданий урожай. Якщо у вас є гроші закупити мінеральні добрива по 20 кілограм на гектар діючої речовини, отримаєте один урожай, у мене є трохи більше грошей, внесу більше і урожай отримаю більший. Ми коли обстежуємо ґрунти, даємо рекомендації, скільки потрібно внести добрив для досягнення такого-то рівня врожаю.

Але є таке поняття як фізіологічно кислі землі: вносимо міндобрива, поживні речовини знаходяться там в формі іонів, при цьому азот, фосфор, калій споживаються рослинами, а кислотні залишки залишаються у ґрунті. Це вже антропогенний фактор впливу. Ми гонимося за урожаєм, вносимо більше добрив, і там залишається більше кислотних залишків, таким чином порушується структура ґрунту і його властивості. Тут треба передбачати меліоративні заходи. І створення Державного фонду економічного стимулювання підвищення родючості ґрунтів дасть можливість проводити заходи по меліорації ґрунтів.

Михайло Хвесик: На одних мінеральних добривах ми далеко не заїдемо. Без органіки у нас будуть виникати процеси, які можуть мати незворотній характер. Науковці мають відповідні рекомендації, що треба робити для того, щоб збалансувати поживні речовини в цьому продуктивному шарі для того, щоб і ґрунти почували себе добре, і продукція була вирощена відповідної якості і кількості.

Титульне фото: treehugger.com