Після «Євро-2012» Україна прийме «Апімондію-2013»

Україна входить в першу п’ятірку країн по виробництву меду. На міжнародному рівні вона стала відома ще в 1814 році, коли українець Петро Прокопович винайшов перший в світі розбірний рамковий вулик. Щоправда, тепер українські бджолярі витратили чимало зусиль в Мельбурні в 2007 році і в Монпельє в 2009-му, щоб Конгрес бджолярів «Апімондія» відбувся саме в Києві в 2013 році. Як і у випадку з «Євро-2012», до України приїздив з інспекцією відповідний комісар і залишився задоволеним побаченим. Ця міжнародна організація виділяє на проведення навіть свої кошти в сумі 2,5 млн. євро. Єдине, що український уряд має створити оргкомітет та призначити його очільника. Тож в України є ще один шанс покращити свій міжнародний імідж.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили професор кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського НАУ, доктор сільськогосподарських наук Віктор Поліщук, директор ННЦ «Інститут бджільництва ім. Прокоповича», президент Спілки пасічників України, голова Національної асоціації «Укрбджолопром», професор, член-кореспондент Академії аграрних наук України Леонід Боднарчук та завідувач кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського НАУ, доктор сільськогосподарських наук Валерій Броварський.

Віктор Поліщук: «Черговий конгрес в 2011 році відбудеться в Аргентині, а тоді вся увага буде прикута до бджільництва України»

Україна з її громадськими організаціями бджільництва є членом Міжнародної федерації пасічницьких об’єднань з 2003 року. Раніше ми як співробітники в галузі бджільництва багато разів брали участь в таких конгресах та інших заходах, але в складі радянської делегації. Нині нам випала честь представляти бджільництво в цій організації як окремої держави. Тут є багато аспектів, наскільки це важливо для нас. Це і науково-економічні, практичні, соціальні, аспекти, що випливають із діяльності всієї пасічницької громади. Черговий конгрес в 2011 році відбудеться в Аргентині, а тоді вся увага буде прикута до бджільництва України – країни господарки.

Відповідно до Закону України «Про бджільництво», громадські організації з бджільництва мають співробітничати на міжнародному рівні, брати активну участь, показувати все те, чого ми досягли. Кожна країна з радістю готується до цього заходу. Мета Міжнародної федерації «Апімондія» полягає в тому, щоб об’єднати зусилля бджільницьких колективів і наукових, і виробничих, і самих пасічників, які утримують бджолині сім’ї в нашому непростому екологічному середовищі. Ейнштейн казав, якщо бджола на землі зникне, то через кілька років для людей теж настане кінець. Тому нам треба дбати про бджолу, яка крім меду і воску дає щонайменше ще чотири продукти, важливі для здоров’я людей.

Конгрес в тій чи іншій країні проходить організовано, виконавцями в основному є громадські структури і самі пасічники. Але в кожній країні це здійснюється з допомогою уряду, саме він формує оргкомітет, на який покладається вся відповідальність щодо проведення Конгресу. В цьому відношенні у нас уже зроблені певні кроки, оргкомітет зараз на стадії затвердження.

Конгрес також організовує виставки, такі як «АпіЕкспо-2011», «АпіЕкспо-2013» і т.д. Крім того, організовуються конкурси, учасники конгресу роблять тури, художні колективи влаштовують концентри. Одним словом, це велике свято. На один з конгресів, який проходив в 2007 році в Австралії, здалеку прибула і делегація від України. Після конгресу один з учасників-австралійців написав мені, що після конгресу про Україну говорить ціла Австралія. І зараз нам треба працювати так, щоб люди побачили, яка наша країна, яке у неї бджільництво, хто ми є. А ми - найперші бджолярі у світі, бо Прокопович перший запропонував утримувати бджіл не в дуплянках, а в рамкових вуликах.

Леонід Боднарчук: «Ми входимо в п’ятірку країн по виробництву меду»

Такий конгрес в Радянському Союзі був в Москві у 1971 році. Є ще організація «Апіславія», яка об’єднує слов’янські організації. Ми стали її членами ще раніше, як в «Апімондії», і в рамках цієї організації в Україні проведено два міжнародні конгреси (1998 та 2008 роках). Нам уже тоді вдалося показати, що являє собою бджільництво України.

Ми входимо в п’ятірку країн по виробництву меду. У нас 450-500 тисяч пасічників. Пасіки у нас невеликі, але ми одержали 60-75 тисяч тон меду. На душу населення припадає 1,2 кілограма меду.

У нас створено Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені Прокоповича», при якому є музей. Коли до нас приїжджав комісар, якого обрано президентом «Апімондії», то він сказав, що відвідав 106 країн, але такого чуда, як наш музей в світі не бачив. Музей наш дійсно займає гарне місце, у ньому викладена історія бджільництва України.

Оскільки зараз іде мова про підготовку до конгресу, ми з активом висунули пропозиції щодо оргкомітету і просили частину грошей на екскурсії, які будуть проведені територією України. Організація «Апімондія» буде виділяти свої гроші на проведення Конгресу, але, разом з тим, Україні також треба завчасно виділити частину коштів. Я ці папери підготував, віддав в Міністерство, воно передало в уряд, документи доопрацьовуються. Керівником Конгресу повинна бути державна людина при посаді, яка може впливати на проведення заходу.

Оскільки буде дуже велика виставка, кожна країна буде привозити щось передове і цікаве, через це нам важливо, щоб і митна служба працювала, і Міністерство юстиції, і Міністерство фінансів. Ця частина постанови допрацьовується, думаю, що найближчим часом це буде зроблено.

Дійсно в Україні можна показати цікаві місця: це і батьківщина Прокоповича, і кафедра бджільництва, і Інститут бджільництва, і безпосередньо пасіки на Житомирщині, Сумщині і т.д. Так що, я думаю, ми зможемо відстояти честь бджільництва України.

Валерій Броварський: «90% всіх бджолиних сімей знаходяться в приватному секторі»

Після того, як не стало Радянського Союзу, всі галузі сільського господарства пішли до занепаду, вистояла одна - бджільництво. Це тому що люди, які працюють в цій галузі, настільки віддано відносяться до бджоли, що перебрали роботу турботи про неї на себе. Зараз 90% всіх бджолиних сімей, які утримуються в Україні, знаходяться в приватному секторі. Але бджільництво потужно розвивається, на цих приватних пасіках збільшується чисельність бджолиних сімей, зростає продуктивність праці, збільшується і поліпшується оснащення, залучаються сучасні технології наукових установ вітчизняних і інших країн. Організація такого конгресу дуже важлива для виробників, науковців і освітян.

Наша країна уже має чим пишатися, тому що саме з України почалася історія промислового бджільництва. Адже завдячуючи розробці вулика Прокоповичем в 1814 році, вдалося вивчити бджолу і досліджувати її і сьогодні. На основі цього ми розробляємо багато сучасних методів, способів, технологій ведення бджільництва, які дають можливість все більше і більше використовувати біологічний потенціал бджолиної сім’ї.

Сьогодні є ряд наукових установ, які можуть пишатися своїми розробками у цій сфері. Перш за все, це «Інститут бджільництва ім.Прокоповича», де відкрито ряд лабораторій, що працюють в різних напрямках. Його філіали є в Мукачево та Гадячі. Далі кафедра бджільництва ім.Нестерводського - єдина в Україні. В жодному вузі більше немає такої кафедри, яка б займалась підготовкою кадрів по бджільництву. Ми створили внутрішньо породний тип української породи бджіл – хмельницький. Розробили технологію, яка дозволяє одержувати племінний матеріал за рахунок штучного введення сперми. Отже, штучне запліднення тепер використовується і в бджільництві. Тобто, є чим поділитися з міжнародною спільнотою.

Якщо найближчим часом буде створено оргкомітет, розподілено функції між підкомітетами та надана підтримка держави та громадян, ми достойно проведемо Конгрес і нам буде чим пишатися.

Леонід Боднарчук: Є ще один цікавий напрямок – це апітерапія. Йдеться про оздоровлення нації, підняття імунітету громадян після Чорнобильської аварії.

Валерій Броварський: Є цілий ряд продуктів бджільництва, які виводять з організму радіонукліди. Першою на це звернула увагу Японія, після Хіросіми японці почали вживати велику кількість бджолиного маточного молочка і нині приймають за день три желатинові капсули цього продукту.

Віктор Поліщук: Тільки завдяки тому, що люди взяли бджолу з природи під свій захист, вона існує в Європі. Ніде більше, крім пасік, її немає. Люди беруть мед той, що вона не споживає. Протягом року бджола на своє існування витрачає 85 кг, а за умови хорошого літа та щедрих дощів, коли добре виділяється нектар, доходить і до 450 кг зібраної продукції.

Для проведення Конгресу потрібна своя інфраструктура. Що треба для Апімондії-2013?

Леонід Боднарчук: В одному місці треба зробити дорогу на 2,5 км, будівлю побудувати. Це планується. «Апімондія» дає своїх грошей 2,5 млн.євро на проведення Конгресу. Плюс те, що буде від реалізації продукції на ярмарку. Отже, десь 80% буде залишатися в казні нашої держави. Тільки треба вже все починати робити, бо в 2013 році ми нічого не встигнемо.

Віктор Поліщук: До того ж Конгрес проводиться за рахунок самих учасників, пасічницької громадськості. Бажано було б закупити щось нове для лабораторій, аби краще демонструвати навчальний процес тим, хто цим цікавитиметься. От і вся допомога держави.

Де знаходиться столиця Апімондії?

Віктор Поліщук: Секретаріат «Апімондії» постійно знаходиться в Римі. Її президент змінюється кожні чотири роки. Члени виконавчого комітету входять туди на громадських засадах. Країни сплачують внески.

В Україні де саме пройде Конгрес?

Віктор Поліщук: Безумовно, в Києві. Нам повезло в тому, що в 2012-му буде «Євро», а в 2013-му – Конгрес бджільництва. Тоді будуть і кращі дороги, і належного рівня готелі, і т.д.

Скільки учасників планується?

Леонід Боднарчук: Складно сказати. У Франції, наприклад, було 10 000 людей.

Чи допомагає вам в організації Віктор Ющенко? Чи не розглядається такий варіант, що Віктор Янукович стане головою оргкомітету Конгресу?

Леонід Боднарчук: Ні. Головою оргкомітету стане, мабуть, міністр аграрної політики або один із віце-прем’єрів.

Щодо Віктора Андрійовича, то коли у Франції доповідалося щодо проведення цього заходу в Україні, говорилося про те, що він може стати президентом Конгресу. Зараз він вже екс-президент. Як буде далі – побачимо.

Віктор Поліщук: Офіційно ще не затверджено ні оргкомітет, ні його очільника. Те, що є в пресі, є приватною інформацією.

Учасники Конгресу мають зробити свої внески для участі в «Апімондії». Яку суму їм доведеться платити в Україні?

Віктор Поліщук: На кожний конгрес ця сума визначається окремо. Є організаційний внесок, вибирається тур за різну вартість, куди входить проживання в готелі і т.д. Право учасника вже вибрати варіанти. У Франції в середньому такий внесок був 200 дол., який буде в Аргентині, ще невідомо.

Серед людей, які захоплювалися бджільництвом, Білл Гейтс, Юрій Лужков. В Україні – Віктор Ющенко, Олександр Омельченко. Хто ще з відомих нині політиків займається цим видом діяльності?

Леонід Боднарчук: Для одних було модно утримувати бджіл. Іван Степанович Плющ мав три бджолосім’ї. Через два роки я запитав свого співробітника, який дивився за бджолами, чи він бачив того пасічника, він сказав, що ні. У Віталія Андрійовича Масола теж було три бджолосім’ї. Свого часу я прийшов до нього просити 30 тис. тон цукру для пасічників. Захотів сказати комплімент, що у нього самого пасіка є. Він схопився за голову, каже: «Ой, Боже, де ж вони?..»

Дев’ять бджолиних сімей є у нинішнього губернатора Житомирщини Рижука. Олександр Омельченко – це серйозний бджоляр. На той час, коли ми активно співпрацювали, у нього було десь 60 бджолосімей, а зараз, напевно, під 200. У Віктора Андрійовича – зрозуміло все, у нього батько був бджолярем. Ми знаємо пасічників, вони до нас приїздили, брали участь у наших ярмарках. Навіть у Тигіпка, якщо не помиляюся, є 20 бджолосімей.

Віктор Поліщук: В цілому, якщо сказати про пасічників, то є такий вислів: «Пасічникування є ознакою доброго господаря». А політика тут хай буде відокремлена. Богдан Хмельницький теж був зі знаменитою пасікою, але в історії он як його показано.