Чи потрібна Києву сієста?

Україна ледь не стала Іспанією, де ще донедавна діяла сієста для працівників. Так, Управління охорони здоров’я міста Києва надало рекомендації підприємствам, установам і організаціям столиці змінити графік роботи в серпні через спеку. Але роботодавці говорять, що з нашим українським менталітетом відхилення від загальноприйнятих норм праці є протипоказаним. Разом з тим, вони звертають увагу на збитки, які можуть понести підприємства, та радять не забувати про працівників, які проживають не в столиці і витрачають півтори години, щоб дістатися до роботи. І хоча чиновники всіляко заперечують запровадження довготривалої обідньої сієсти, обговорення цього питання показало, що навіть в столиці немає в першу чергу необхідної інфраструктури, яка б дала можливість сховатися від спеки.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили виконавчий директор Федерації роботодавців міста Києва Юлія Бенцлер та юрист Федерації роботодавців міста Києва Алла Райківська.

Юлия Бенцлер: «Стране, где люди больше любят отдыхать, нежели работать, такой график просто противопоказан»

Для нашего менталитета это предложение несколько странное. Стране, где люди больше любят отдыхать, нежели работать, такой график просто противопоказан. Напомню, что СМИ писали о том, что Киевской горгосадминистрацией было предложено начинать рабочий день в 7.00 утра, делать перерыв с 11.00 до 17.00, и заканчивать рабочий день в 21.00. Хотя официальных распоряжений мы так и не нашли. Работодатели пока обдумывают это предложение, но как обыватель скажу, что здесь больше отрицательных моментов, хотя есть и позитивные.

Эти рекомендации касаются только Киева. Если этот график введут и в других городах, то, возможно, это имеет место быть. Но если это только по Киеву, то, как будут сотрудничать Киев и Донецк, Киев и Запорожье?

В Испании и Италии сиеста существовала с XVIII века, но на сегодня, следуя положениям Евросоюза, Испания уже отказалась от нее. По статистике только 10% испанцев рады тому, что сиеста существует вообще.

Испанцы проводили сиесту возле фонтанов, в кафе. Можно только предположить, что будет, если строителей отправить с 11.00 до 17.00 в кафешку. В лучшем случае они вернутся в 11 часов утра следующего дня.

В Киеве очень много работает иногородних. Дорога из Броваров, Фастова, Василькова занимает порядка полутора часов. Когда человеку дается возможность отдохнуть, предположительно он едет домой, тратит во время жары полтора часа на дорогу в одну сторону, еще полтора - в другую, и не факт, что дома у него есть кондиционер. Никакого позитива в этом не вижу.

Хотелось бы сказать еще про строителей. Часть сотрудников все равно будет оставаться на рабочем месте. Например, инженеру по технике безопасности необходимо будет присутствовать на работе все обеденное время, которое предполагается на сиесту. Таким образом, данный человек будет работать 14 часов.

Алла Райківська: «Як людині, яка живе не в Києві, дістатися додому, і що їй робити протягом цієї обідньої перерви?»

Іспанія відмовилася від сієсти ще 2005 року. Процитую їхнього міністра суспільної політики, який сказав, що прийняття нового закону нарешті покладе кінець хаотичному розкладу, за яким працюють робітники, це дозволить зробити працю державних службовців більш продуктивною. В країнах ЄС, в яких є певні рекомендації та нормативи, на обід видыляэться година відпочинку і все. Так само зробила і Іспанія.

Що стосується законодавства України, то у нас дане питання в першу чергу регулюється Кодексом законів про працю, який регламентує кількість робочих годин. Також мова йде про колективні договори та правила внутрішнього трудового розпорядку, саме в них деякі підприємці можуть дещо відійти від загального правила обідньої перерви (з 12.00 до 13.00 або з 13.00 до 14.00) і встановити свій розпорядок трудового дня.

Відношення до цієї рекомендації є досить негативним, оскільки праця буде хаотичною, незрозумілою. Краще варто думати про встановлення кондиціонерів і організацію ефективних, комфортабельних умов праці, замість того, щоб практично шість годин віддавати незрозуміло на що.

Організувати співпрацю підприємств міста Києва буде неможливо, тому що одні підприємства, можливо, візьмуть до уваги дану рекомендацію, інші – ні. Наприклад, підприємствам, які надають юридичні послуги, необхідно реєструвати, вносити зміни, а замість цього державні службовці будуть працювати зовсім за іншим часом. Це не просто незручність, а й значні збитки.

Крім того, досить цікавим поняттям в такому випадку є оплата праці. З 17.00 по 21.00 – це не просто вечір, а фактично близько до ночі. Але, незалежно від сієсти, є трудовий день у 8 годин. Тож оплата праці буде такою ж, як і була, ніхто нічого не буде додавати.

Як людині, яка живе не в Києві, дістатися додому, і що їй робити протягом цієї обідньої перерви? На прикладі іноземних держав можна сказати, що взагалі мова про сієсту іде для того, щоб працівники мали післяобідній сон. Але наші підприємства не мають жодних умов для того, щоб людина дійсно могла поспати. А їхати в таку спекотну погоду додому, можливо, де також немає кондиціонерів… Що ж тоді цій бідній особі робити?

В Україні законодавчо не врегульоване поняття спеки. В рекомендації ми зустрічаємо, що її треба ввести і вона має діяти лише в серпні місяці. Однак, потрібно враховувати температурний режим і він має бути чітко встановлений. МОЗ і представники Гідрометценту кажуть, що піковою температурою є 35 градусів.

Кажуть, що піковою температурою є 35 градусів. Потрібно від чогось відштовхуватись, тому що говорячи про якийсь лише час – це незрозуміло та недоречно. Ми дійсно вважаємо, що потрібно ставити питання про те, як зробити умови праці комфортними, а не рекомендувати такі досить незрозумілі речі.

Юлия Бенцлер: Если речь идет о строителях, то действительно человеку на солнцепеке в 35 градусов сидеть в кабине крана – это крайне сложно. Возможно, стоило бы продумать вторую или третью смену, чтобы человек выходил с 16.00 и работал до полуночи. Но это как альтернатива.

В КМДА спростовують, що вони розсилали підприємствам такі рекомендації. Чи маєте ви інформацію про те, що це таки було зроблено? Як на це відреагували роботодавці?

Юлия Бенцлер: Мы от своих работодателей еще не слышали, они «за» или «против». Эта информация пока муссируется только в прессе. Как такового распоряжения не было.

Тим не менше, люди яких професій не можуть працювати в спеку?

Юлия Бенцлер: Очень сложно выделить какие-то категории профессий. Если Украина работает по единому графику, то здесь не может быть никаких ограничений. Я не представляю, если бы у нас, как в той же Испании, продавцы магазинов пошли отдыхать с 11.00 до 17.00, тогда кто-то бы пошел на обед, захотел что-то перекусить, но ему ответили: «Извините, у нас сиеста».

Насколько мне известно, в Германии практикуется работать с 7-8 утра до 16.00, но это согласовывается внутренне по всей стране, а не так, что, допустим, Берлин работает до 16.00, а Дрезден – до 20.00. Это не логично.

Алла Раківська: В принципі діють нормативи Європейського Союзу, які зазначають, що на відпочинок під час робочого дня виділяється година. Що стосується окремих країн, як то Іспанія, то всі вони йдуть до того, щоб прирівняти свої умови до вимог ЄС та дійсно працювати в одні часи. Це зручно і для бізнесу, і для людей.

Юлия Бенцлер: И на сегодняшний день в Испании – это только час дня на отдых.

Які збитки можуть нести роботодавці в разі запровадження сієсти і чи не було б вигідніше їм для своїх офісних працівників придбати кондиціонери?

Юлия Бенцлер: Это было бы логичней и гораздо дешевле.

Алла Раківська: Спека дуже впливає на стан здоров’я багатьох людей, тож починати працювати треба раніше і закінчувати робочий день раніше.

Що стосується кондиціонерів та комфортних умов праці, то роботодавець сам зацікавлений в тому, щоб була більша продуктивність праці і створюють для цього всі умови.