Чому тонуть українці?

В Україні з початку 2011 року затонуло 458 осіб, з них 54 дитини. Основними причинами загибелі людей на воді є порушення елементарних правил поведінки, купання у стані алкогольного сп’яніння, купання у не відведених для цього місцях, заплив на великі відстані та переохолодження. Але навіть якщо на пляжах розставити рятувальників через кожні 10 метрів, люди все одно будуть гинути, бо в нашій країні поки мало на кого діють таблички з написом «Купатися заборонено!».

Про це в прес-центрі «Главкому» розповідали заступник директора департаменту управління рятувальними силами Міністерства надзвичайних ситуацій України Микола Чечоткін та начальник рятувально-водолазної служби КП «Плесо» Станіслав Мазуркевич.

Микола Чечоткін: «З початку 2011 року на водних об’єктах України загинуло 458 осіб, в тому числі 54 дитини»

Проблема стосовно поведінки на воді і порятунку людей стоїть досить гостро, і, в першу чергу, перед нашим Міністерством. Протягом всього 2010 року на водних об’єктах загинуло 2 116 осіб, в тому числі 195 дітей. Найбільшу кількість загиблих в 2010 році зафіксовано в Дніпропетровській області – 145 випадків, Київській – 123, Одеській – 120, Харківській – 117, Вінницькій – 110. Традиційно кількість загиблих зростає з початком купального сезону. В період з 1 травня по 1 вересня 2010 року на водних об’єктах загинуло 1 737 осіб, що становить 82% від загальної кількості загиблих протягом минулого року.

З початку 2011 року до сьогоднішнього дня на водних об’єктах загинуло 458 осіб, в тому числі 54 дитини. Найбільшу кількість загиблих зафіксовано в Житомирській області – 33 особи, з них 6 дітей, Київській – 31 особа, з них 1 дитина, Полтавській – 28, Черкаській – 27, Дніпропетровській – 24, Одеській – 24. Протягом цьогорічного купального сезону зберігається позитивна тенденція щодо зменшення кількості загиблих на воді на 21%.

З 6 по 10 червня в Україні на водних об’єктах зафіксовано загибель 29 осіб, з них 3 дитини. Основними причинами загибелі людей на воді є порушення елементарних правил поведінки, купання у стані алкогольного сп’яніння, купання у не відведених для цього місцях, заплив на великі відстані та переохолодження. У 2011 році врятовано 311 осіб, в тому числі 39 дітей. При цьому протягом купального сезону цього року врятована 61 особа, з них 5 дітей.

Станислав Мазуркевич: «Из 10 случаев утоплений 6 связаны с чрезмернейшим употреблением алкоголя»

На сегодня водолазно-спасательная служба составляет 1/3 всех сотрудников КП «Плесо». Основной целью деятельностью Службы является спасение людей на водных объектах города, предоставление своевременной помощи пострадавшим, проведением поисковых работ, других водолазных и водолазно-гидротехнических работ, а также профилактическая деятельность.

Водолазно-спасательная служба города Киева – эта первая, вторая и третья водолазно-спасательные станции, которые находятся на острове Гидропарк, Труханов и на улице Никольско-Слободской. Также шесть спасательных станций, которые находятся по всей территории Днепра, начиная от Оболони и заканчивая Конча-Заспой.

Сегодня в составе Службы работает 170 человек. Из них 25 водолазов, большинство которых 1-го и 2-го класса, что позволяет исполнять любые максимально сложные не только поисковые работы, а и гидротехнические, строительные и т.д. 20 человек - мотористы, которые обслуживают катера. 36 человек – это штатные матросы-спасатели, еще 12 матросов-спасателей набираются сезонно. Большинство матросов-спасателей, даже сезонников, это люди 30-40 лет, прошедшие подготовку в армии, они у нас работают ежегодно. Если есть студенты, то только профильных вузов. Среди наших матросов-сезонников чемпионы Украины по гребле, плавательным видам спорта и т.д.

На службе есть 13 фельдшеров, которые постоянно находятся на спасательных станциях и всегда окажут первую необходимую помощь. На центральных водолазно-спасательных станциях есть оборудование, которое позволяет вернуть человека с того света. За прошлый год водолазно-спасательной станцией №3 было произведено 6 успешных реанимаций, когда человека с клинической смертью вернули в этот мир.

Остальные сотрудники службы – это обеспечивающий персонал, диспетчера, сторожа, техники, компрессорщики и т.д.

В спасательном флоте у нас 54 единицы, из них 11 катеров пасажировместительностью до 10 человек, 15 моторных лодок, вместительностью до 6 человек, и 29 лодок, которые непосредственно дежурят на пляжах.

На сегодняшний день проведено обследование подводной части 11 пляжей. Поскольку люди купаются, где им хочется, дополнительно обследовано еще 18 зон отдыха.

С начала этого года нашей службой спасено 34 человека, 14 из них с 1 июня - начала официального старта пляжного сезона в Киеве. Утопления – 10 человек с начала года, из них 4 – с начала пляжного сезона. Эта статистика сугубо по КП «Плесо», а кроме нас есть водолазы МЧС, областной службы спасения, тело могут поднимать милиция, отдыхающие либо «скорая помощь». Из этих 10 случаев 6 связаны с чрезмернейшим употреблением алкоголя. За прошлый год было 53 летальных случая, причиной 19 из них являлось чрезмерное употребление алкоголя и купание в состоянии опьянения в недопустимых местах.

Давайте рассмотрим каждый случай утопления за этот год. 5.01 – рыбак провалился под лед в состоянии сильного алкогольного опьянения. 20.02 – в техническом водоеме по улице Сырецкой утонул ребенок. 5.03 – нашли давнее тело женщины. Может, она утонула еще в Беларуси или в Киевском водохранилище, возможно, это какие-то криминальные разборки. Нам это не известно. 23.05 – утонул мужчина в конце залива Собачье Гирло. Вечером с друзьями хорошо наотдыхались, полез искупнуться и не всплыл. 27.05 – в районе моста метро тоже всплыл давний труп женщины. 30.05 – мужчина целый день отдыхал, употреблял алкоголь, пошел искупнуться в неположенном месте и утонул. Единственный случай утопления, который можно связать с пляжем, произошел 4.06 в Венецианской протоке. После съемок рекламы не демонтировали причал, две девушки долго загорали, и решили прыгнуть с этого причала, одна из них не всплыла. Со слов второй девушки, утонувшая была сердечница, она перегрелась на солнце, прыгнула в прохладную воду и случился сердечный приступ. Это было сухое утопление, когда остается воздух в легких и удерживает тело в виде буйка между дном и водой, в таком случае его очень сложно найти. Тело девушки всплыло через 4 дня уже в другом районе. 5.06 – мужчина спрыгнул с Подольско-Воскресенского моста, тоже по алкоголю решил показать, какой он герой. 6.06 недалеко от пляжа «Веселка» два строителя выпили канистру (!) водки, один из них пошел купаться в месте, над которым на дереве висит табличка «Купаться запрещено», спустился в воду и утонул при глубине всего лишь в 40 сантиметров. 10.08 – на озере Лебедином строитель из Донецкой области на выходных отдыхал с друзьями, вечером решил искупнуться, его тело подняли вчера утром. Итак, основными причинами летальных случаев являются употребление алкоголя и купание в местах, не предназначенных для этого.

Нас сегодняшний момент 90% всех пляжей готовы и укомплектованы постами. Единственное, нет поста на озере Радужном, потому что, к сожалению, зарплата матроса-спасателя составляет 1915 гривен, «чистыми» он получает около 1550 грн. Соответственно, немного желающих хочет идти на такую тяжелую работу: день на солнце, работа с людьми и т.д. Так что вопрос доукомплектации кадров у нас на повестке дня. Надеюсь, что мы закроем эту проблему.

Пане Миколо, якщо у Києві пляжі на 90% укомплектовані рятувальниками, яка загалом ситуація по Україні?

Микола Чечоткін: Кінцевої цифри я зараз не маю, тому що перевірки продовжуються, в багатьох областях вони проводяться повторно. Але зараз, за моєю інформацією, приблизно 70-75% пляжів, які спеціально обладнані для масового відпочинку людей на водних об’єктах, готові.

Кожного року звучить інформація про те, що наші рятувальні служби погано матеріально та технічно забезпечені. Чи покращилась ситуація цього року?

Микола Чечоткін: Кабінетом Міністрів затверджено План цивільного захисту і з боку Міністерства вживаються різні заходи. Наприклад, у лютому у Волинській області було створено додатково до семи існуючих восьмий річковий координаційний центр. Нагадаю, що відповідні центри дислокуються в Києві, Керчі, Севастополі, Одесі, Вінниці, Хмельницькому та Івано-Франківську. Крім того, у травні цього року у загоні нашого Київського главку створено спеціальну аварійно-водолазну групу із 220 осіб, яка дислокується в селі Циблі Переяслав-Хмельницького району, що на Київщині. Зараз закінчується процес їх підготовки і оснащення спеціальним водолазним обладнанням.

Щодо підготовки рятувальників-водолазів, то тут дійсно є проблема через брак коштів та людей з відповідною фаховою підготовкою, але ми над цим працюємо.

Щодо коштів, то Державно-цільовою соціальною програмою розвитку цивільного захисту на 2011-13 роки передбачено підсилення складової сил реагування на водних об’єктах. Зокрема, на 2011 рік по всій Україні передбачено купівлю 61 комплекту плавзасобів, 369 комплектів спеціального водолазного обладнання, 7 одиниць спеціальної водолазної техніки та 145 одиниць шкіперського майна. Для цього всього передбачено кошти в обсязі 31,5 млн. грн. Звичайно, щоб забезпечити весь попит цієї справи, цього недостатньо. На 2012 рік передбачено 35 млн.грн., на 2013-й – 39,5 млн. грн.

А скільки потрібно загалом на рік, аби повністю задовольнити потреби рятувальників?

Микола Чечоткін: Щороку потрібно десь 35-40 млн. грн.

Що потрібно зробити, щоб було менше смертей на воді?

Микола Чечоткін: Сумна статистика загиблих більше всього залежить від людського фактору. Навіть якщо на пляжі розставити рятувальників через кожні 10 метрів, то все одно люди будуть гинути. Жодні попередження, наприклад не стрибати з мосту, не діють. Є люди, які вживають спиртні напої, а потім їм становиться море по коліна. Цю проблему не можливо вирішити ні збільшенням фінансування, ні покращенням технічного обладнання. Треба проводити протягом певного часу просвітницьку роботу і не лише у школах та інститутах, а змалку в сім’ї привчати дитину до культури поведінки на воді.

Чи проводиться така роз’яснювальна робота безпосередньо на пляжах? Чи попереджаєте ви про небезпеку, наприклад, через гучномовці?

Микола Чечоткін: Не скажу про всі пляжі, але на Чорноморському узбережжі, Азовському стоять гучномовці, які повідомляють про температуру води та попереджають про всілякі загрози, як то наступ шторму і т.ін. В Києві можуть попередити, якщо буде пропливати багатомонтажне судно по Дніпру, яке може створити хвилю.

Яка ситуація у нас з порятунком на воді, порівняно з Європою?

Микола Чечоткін: Там люди виховуються та дотримуються цих принципів змалку. Якщо в Європі людина побачить напис «Купатися заборонено!», вона ніколи не буде там купатися. А у нас, як розповідав мій колега, каністру «осушили», табличку з попередженням проігнорували і все закінчилось трагічно.

Станислав Мазуркевич: Не знаю, как в Европе, но, судя по рассказам людей, которые работают у нас с 1976-80 гг., в совецкие времена было намного больше утонувших людей, в день было до 7-10 выездов. На сегодняшний момент люди в Киеве, и надеюсь по Украине, становятся более цивилизованными и следуют правилам.

Надо в первую очередь воспитывать людей правильно, не забывая мудрость «Не зная броду, не суйся в воду». Эта профилактика намного дешевле, чем потом расхлебывать последствия. Кроме того, надо менять законодательство, ужесточать продажу алкоголя, в частности пива, в общественных местах. Получается, на Крещатике мы не имеем права пить пиво, за это может задержать милиция, а прямо на пляже можно спокойно употребить бутылочку-другую-третью...

Станислав, уточните, сколько сейчас пляжей в Киеве открыто и какие еще закрыты?

Станислав Мазуркевич: На всех 11 пляжах проведено подводное обследование, четырем из них СЭС уже подписала паспорта (Детский, Тельбин, Радуга и Черторый), остальные пока проходят процедуру подписания в районных СЭС.