Пластикова небезпека

Пластик застосовують всюди, починаючи з упаковок для харчових продуктів, і закінчуючи бойовими космічними ракетами. Але поряд з його дешевизною, міцністю та стійкістю всім відомий шкідливий вплив цього «блага» на організм та екологію. В першу чергу екологи радять обмежити використання полімерів у харчовій та легкій промисловості. Наразі вже категорично заборонений посуд з меламіну, тривале використання якого згубно впливає на кровоносну систему на нирки.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповів провідний науковий співробітник Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва Василь Ляшенко.

Василь Ляшенко: «Треба знизити використання пластику у легкій та харчовій промисловості»

Поряд з металами полімерні матеріали займають провідне місце в соціально-економічному статусі України і в цілому у світі, починаючи від упаковок для харчових та інших продуктів,і закінчуючи бойовими космічними ракетами, які на 70% складаються з цього матеріалу. За радянський часів на душу населення в Україні доводилося 5 кілограм полімерних матеріалів, зараз – близько 50 кілограм.

Поряд з позитивними технічними та естетичними властивостями вони є потенційно небезпечними факторами. З хімічної точки зору, відбувається міграція небезпечних хімічних чинників, в тому числі в харчові продукти і повітря. Перше за все, це канцерогени - хлористий вініл, формальдегід, далі речовини з віддаленою біологічною дією, наприклад, стирол, які є постійними складовими цих полімерних матеріалів. З іншого боку, вони є продуктами горіння. Ми пам’ятаємо нещасні випадки минулого року в Дніпропетровську і в Росії, де загинуло дуже багато людей. З точки зору фізичних факторів, ці матеріали мають велику електропровідність, а це не дуже добре, зважаючи на те, що одяг зараз майже на 70-80% складається з пластиків.

Є ще мікробіологічні фактори. Ми не повинні забувати про те, що серед мікроорганізмів, які нас оточують, є не тільки наші вороги, а і друзі. До кінця ще не відомо, як ці вороги і друзі існують на тлі полімерних матеріалів. Тому ця проблема є безкінечною, і нею треба постійно займатися.

В Україні привертає увагу велика кількість відходів, які накопичилися через не знаходження шляхів їх утилізації. З одного боку, держава має взяти на себе обов’язки з організації утилізації різними шляхами, які добре відомі і використовуються у всьому світі. З іншого боку, необхідно цивілізоване відношення населення до цієї проблеми.

Широко використовується одноразовий посуд, чи безпечний він для нас?

Василь Ляшенко: З одноразових стаканчиків не дозволено пити гарячу каву, тому що при температурі 80% відбувається руйнування полімерного матеріалу і речовини (формальдегід, фталати) з нього мігрують в рідину.

До складу одягу входять формальдегід, метиловий спирт, апрети, які допомагають одягу зберігати форму. Ці речовини не викличуть негативних незворотних змін в організмі, але той же самий формальдегід може викликати алергічні прояви. Тому перед тим, як одягнути новий одяг, його треба випрати і випрасувати.

Які пластикові вироби, згідно останніх досліджень вашого інституту, визнані небезпечними?

Василь Ляшенко: Останнім часом ми заборонили меламіновий посуд, який завозиться з Китаю. Також виявилося, що в ламінаті китайського виробництва присутній формальдегід, чого по рецептурі бути не повинно взагалі. Ми досліджували відповідні зразки німецького виробництва, це досить чудовий матеріал як з точки зору санітарно-хімічних показників, так і з точки зору токсичності продуктів горіння.

Який відсоток формальдегідів в меламіновому посуді та в ламінаті? Чим він небезпечний?

Василь Ляшенко: Гігієна полімерів – це мало інтенсивний фактор, він діє довготривало. Не можна сказати, що якщо ви сьогодні поїли з меламіново-формальдегідного посуду, то через годину у вас почнеться погіршення самопочуття. Лише тривале використання може викликати алергію.

Прояви канцерогенних чинників поки не були зареєстровані. Це мають бути досить великі концентрації – десь до 10 міліграм на літр і до 70 міліграм на метр кубічний. Але зниження імунного статусу, алергенні прояви при перевищенні гранично допустимих концентрацій водних розчинів, який складає 0,05 міліграм на літр, може викликати алергію, особливо у дітей. Гранично допустима концентрація для формальдегіду складає 0, 003 на міліметр кубічний, а у виявленій нами продукції сягало десь до 0,15.

Чи можна заморожувати продукти у пластику?

Василь Ляшенко: Можна. Але краще заморожуйте у посуді з нержавіючої сталі.

Як впливають на здоров’я людини пластикові вікна?

Василь Ляшенко: Вони не шкідливі з хімічної точки зору, проте впливають на обмін повітря, призводячи до цвітіння стін.

Скільки пластикових відходів на сьогодні накопичилось вже на території України?

Василь Ляшенко: На жаль, такої статистики немає, і, напевно, реальну картину ніхто не знає в Україні. Вони ніяк не утилізуються і держава терміново має вирішити це питання, тому що в інших країнах цей процес досить відлагоджений. Крім того, наші громадяни мають пам’ятати, що вони живуть на рідній землі і мають відноситися до неї з повагою, не забруднюючи її.

Але ж населення зараз збирає ті ж пластикові пляшки та просто спалює їх, хоча це шкідливо…

Василь Ляшенко: Так, це шкідливо, тому що при горінні цих матеріалів виділяється монооксид вуглецю (угарний газ), формальдегід, хлорорганічні сполуки, які володіють кумулятивною дією, тобто здатні до накопичення в організмі. Та й з естетичної точки зору нікому не приємно дихати таким сморідом.

Як же самотужки можна утилізувати пластик без шкоди для здоров’я?

Василь Ляшенко: На жаль, ніяк. Люди просто спалюють це у себе на дачах.

Але ж зараз вже встановлюються контейнери для роздільного збору сміття, в тому числі для пластику окремо…

Василь Ляшенко: За кордоном робиться так: під будинком стоїть три контейнери для скла, для харчових продуктів і для полімерних матеріалів та паперу. Якщо ти не виконуєш цих правил, тебе обслуговуюча фірма може просто позбавити таких прав. Там досить чітко дотримується законодавство. Ви знаєте, як це робиться у нас…

З’явилась інформація про появу технологій, за якими можна робити безпечний пластик. Це можливо?

Василь Ляшенко: Безпечними є лише природні матеріали. Вся хімія, яка нас оточує, тією чи іншою мірою небезпечна. Тим більше, ми ще не дійшли до кінця розуміння того, що таке полімери? При цьому ми добре знаємо, що електромагнітне поле викликає ракові захворювання. Як себе ведуть біомолекули в цих умовах? У нас навіть немає методів, як це з’ясувати. Тому не дуже вірте такій інформації, бо вона може мати економічний відтінок.

В яких галузях варто вже зараз обмежити застосування пластику?

Василь Ляшенко: В першу чергу, у харчовій промисловості. Треба знизити його використання також у легкій промисловості, зокрема, при виготовленні одягу та взуття.

Ви сказали, що посуд з меланіну викликає алергічну реакцію. Які ще можуть бути негативні прояви цього впливу?

Василь Ляшенко: Він впливає на систему крові, на нирки.

Періодично піднімається питання про вживання води з пластикових пляшок. З цим є проблеми?

Василь Ляшенко: Це взагалі питання непросте. Наш інститут займався розробкою ГОСТу на бутильовану воду, але його так і не прийняли, тому що там потрібно дотримуватись певних хімічних, мікробіологічних показників, а це невигідно бізнесу. Тож вода може бути шкідлива, якщо ви потрапляєте на непорядного виробника, який набирає її ледь не з калюжі. А терефталева тара небезпеки не несе, це підтвердили дослідження і нашого інституту, і світу.