Що наробила злива в Україні?
Двотижневі дощі найбільше принесли шкоди центральній Україні – Кіровоградській, Черкаській та Київській областям.
Двотижневі дощі найбільше принесли шкоди центральній Україні – Кіровоградській, Черкаській та Київській областям. Хоча не менші втрати будуть і на півночі Миколаївщини та Одещини. Це позначиться, в першу чергу, на врожаю зернових та картоплі. Постраждали горох та рапс, а також гречка, огірки та помідори, до яких в дощову погоду бджоли просто не полетіли. Але намочити картоплю ці дощі просто запізнились, бо ще в травні високі температури не дали їй сформувати бульби. Хто виграв від негоди, так це кукурудза, соняшник та цукровий буряк.
Про наслідки тривалих дощів в прес-центрі «Главкому» розповіли начальник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко та старший науковий співробітник відділу екології водойм Інституту гідробіології НАНУ Юрій Плігін.
Тетяна Адаменко: «На частині полів колос почорнів і втрати неминучі»
Погодні умови нинішнього року в Україні можна оцінити як 80-90% від оптимальних для формування врожаю зерна, якщо порівнювати, наприклад, з надзвичайно урожайним 2008 роком. Що стосується впливу погодних умов на формування урожаю ярого ячменю, пшениці, овса, тобто, ранніх зернових, то погодні умови можна оцінити, як 70% від оптимуму. Ці цифри говорять про те, що не слід очікувати надзвичайно великого урожаю через об’єктивні погодні умови. Найбільший вплив на формування зерна мали: повільний розвиток весни, який спричинив надто пізні посіви, що потім потрапили під засуху; дефіцит опадів, який спостерігався у травні-на початку червня; і на завершення сильні тривалі дощі, які, на жаль, співпали з таким важливим періодом у формуванні врожаю, як налив і формування зерна.
Ці сильні тривалі дощі по площі поширення займають перше місце в класифікаторі стихійних метеорологічних явищ України. В останнє десятиріччя спостерігається тенденція до збільшення випадків сильних тривалих дощів у теплий період року, якщо порівнювати з кількістю таких випадків в середині ХХ ст. І взагалі спостерігається тенденція до збільшення тривалості періодів з якимись несприятливими погодними явищами. Зокрема, слід згадати минулорічну катастрофічно спекотну погоду з другої половини липня.
Для ефективного сільського господарства має значення не так загальна кількість опадів, як їх розподіл у часі. Якщо після тривалого дефіциту вологи, який спостерігався в Україні цього року (в окремих областях на початок червня він досягав 50% від норми), за 10-12 днів випадає 2,5-3,5 місячної норми, то можна говорити не про ефективність цих опадів, а навпаки – про збитки. Це спостерігається наразі в багатьох регіонах.
Причиною такої погоди є надзвичайно сильний циклон. За оцінкою синоптиків, можливо, це найпотужніший циклон за останнє десятиріччя. Його можна назвати українським, бо центр його знаходився над центральними областями України, він дрейфував то на захід, то на схід, то на північ, то на південь, але при цьому весь час поливаючи центральні області. В Черкаській, Кіровоградській, Київській областях, в північних районах Миколаївської та Одеської областей і деяких районах в інших областях кількість опадів за 2 тижні в три рази перевищила місячну норму. В окремі дні в деяких пунктах, наприклад, в Баришівці Київської області та Смілі Черкаської області за добу випадала місячна кількість опадів.
Внаслідок цього змінилася агрометеорологічна ситуація з огляду на формування майбутнього валового збору зерна. Такі погодні умови співпали з достиганням зерна ранніх хлібів. Наразі у верхніх 20-30 сантиметрах землі запаси вологи в 2-3 рази перевищують норму, що унеможливлює вихід техніки на поля. В метровому шарі ґрунті спостерігаються такі вологозапаси, які зазвичай формуються на початок весни.
Все це в комплексі спричинило таке несприятливе і небезпечне явище для майбутнього врожаю, як полягання посівів. Крім того, мали місце механічні пошкодження, замулення, розтріскування бобів, гороху, висипання ріпаків. Затримувалися або припинялися польові роботи, а взагалі (крім півдня) вони і не проводилися через об’єктивні причини. В районах, де сума опадів перевищила 100 міліметрів, склалися умови для стікання зерна - зменшення питомої ваги зернини, яка потім формує урожай. Погода була несприятлива і для цвітіння нашої стратегічної культури гречки, і для майбутньої стратегічної культури – сої.
Сьогодні на більшості площ зерно озимої пшениці вже досягло воскової, а місцями повної стиглості, тому кожен день затримки зі збиральними роботами веде до втирати урожаю. Крім того, якщо не збирати урожай вчасно, складається загроза проростання його прямо в колосі, що погіршить його якість, зменшить кількість клейковини і погіршить хлібопекарські властивості. За оцінками метеорологічних станцій, які проводять моніторинг стану посівів, на сьогодні на території центральних областей площа полягання ранніх хлібів досягає до 20%, а там, де відбулися найбільш інтенсивні зливи, – навіть до 40-60%, що буде ускладнювати роботу техніки.
Однак, в цих дощах є і позитивний момент, адже в решті-решт в Україні остаточно припинилася засуха. Тут у більш виграшному стані виявилися кукурудза, якої в цьому році насіяли майже на мільйон більше, ніж в минулому. Прекрасні запаси вологи під соняшником та цукровим буряком. Далі з припиненням дощів та підвищенням температури, особливо для соняшника і кукурудзи, складуться дуже сприятливі умови.
Циклон зараз ослаб, 8-10 червня дощі остаточно припиняться, і уже до середини місяця ми очікуємо 30 градусів і вище практично по всій території України. Звичайно, грунт буде підсихати і почнуться збиральні роботи. Однак, уже є сигнали про те, що на частині полів колос почорнів і втрати неминучі.
Юрий Плигин: «В том, что стекает с полей, есть опасность появления болезнетворных бактерий»
Эти природные процессы имеют и положительную, и отрицательную стороны. Прошлой осенью и зимой было мало дождей и снега, запасы воды в водохранилищах были очень низкие. В этом году весеннего полноводья практически не было. За месяц сильной жары уровень во всех водохранилищах начал резко снижаться, он упал значительно ниже нормального подпорного уровня. И это явление продолжалось бы, но пошли дожди и водные запасы речек, впадающих в водохранилища, пополнились водой. Порядка трети населения, если не больше, употребляет воду именно с днепровских ресурсов и водохранилищ, и эти ресурсы пополнились - это положительный момент.
Отрицательный момент – это поверхностный сток сельскохозяйственных территорий и с поверхности городов. Согласно законодательству, распахивать, проводить работы по внесению удобрений и ядохимикатов не положено вообще ближе, чем сто метров от воды. Но иногда это нарушается, и вещества с этими дождевыми водами выносятся в водохранилища. Поскольку Днепр в пределах Украины уже практически не река, а каскад из шести водохранилищ, то будем говорить, что Днепр и водохранилища – это одно и то же.
На Днепре расположены крупнейшие города – Киев, Черкассы, Днепропетровск, Запорожье. Ливневый дождевой сток в городах не очищается, а непосредственно ливневой канализацией направляется в Днепр и водохранилища во всех этих городах. В Киеве речки Лыбидь, Сырец, Нивка являются непосредственными сборщиками той дождевой воды, которая стекает с поверхности, с асфальта, с газонов и т.д. Все это из Лыбиди потом стекает в районе ТЕЦ-5. Почти то же самое у нас наблюдается с речкой Сырец, которая берет начало в районе метро «Сырец» и от «Нивок» направляется к Оболони, где впадает в систему пяти соединенных между собой озер. В нее и сливаются ливневые воды, попадая в озера, потом в районе Московского и Железнодорожного мостов попадают в залив и впадают в Днепр. Но благодаря системе озер, эти все стоки могут оседать на берегах. То есть, в такой период они совершенно непригодны ни для купания, ни для отдыха, к ним даже не стоит и подходить. Однако при выходе в Днепр эти воды уже значительно чище, может быть, только в два раза грязнее, чем собственные днепровские воды.
Если взять Лыбидь, то там во время паводков превышение от 60 до 300 раз допустимых концентраций нефтепродуктов, а кадмия – в 1,5-10 раз. К счастью, концентрация свинца уменьшается.
В пределах Украины все правобережные и левобережные речки собирают воду, которая выпадает на полях, и несут ее в водохранилища. Конечно, Десна - одна из самых чистых притоков Днепра, но взять ниже, в районе Украинки, речку Красную, потом Псел, Стугну и т.д. – они будут нести воды, содержащие именно стоки с полей. То есть, органическое и минеральное вещество, а органика – это все та же всем известная бактерия Escherichia coli (E. coli). В том, что стекает с полей, есть опасность появления болезнетворных бактерий.
Чи оцінювались вже попередні збитки, завдані дощами?
Тетяна Адаменко: На жаль, поки не можу озвучити такі дані, тому що дощі ще не припинились. Але експертна оцінка дозволяє мені сказати, що на території Кіровоградської, Черкаської, окремих районів Київської та на півночі Миколаївської областей, де ці явища були найбільш інтенсивними, втрати урожаю зерна можуть досягти 15-20%. Проте це не стосується всієї України. Катастрофи насправді немає, просто дещо виглядає сумніше, аніж було на початку червня.
Яка ситуація з овочами?
Тетяна Адаменко: Ця дощова погода характеризувалася активною грозовою діяльністю, дуже великою кількістю граду, спричинивши багато пошкоджень. Тож збитки будуть не тільки у державі, а й у окремих господарствах. Це ще раз говорить про те, що урожай навіть на присадибній ділянці треба страхувати. Знищені окремі поля і плодових, і овочевих культур. Були несприятливі умови для огірків та помідорів через мінімум сонячного сяйва та дуже кволий або взагалі відсутній літ бджіл, тож запилення майже не відбувалося. Але це все виправиться через тиждень.
Що буде зі ще одним стратегічним продуктом – картоплею?
Тетяна Адаменко: Картоплю придавило ще на початку вегетації, в другій половині травня. В цей час спостерігались дуже високі температури на глибині, де утворюється бульба, що привело до формування або великої кількості дуже мілких бульб, або цей процес взагалі припинявся. Зараз ситуація покращиться, але доброго врожаю очікувати не слід, тому що дія високих температур була незворотною.
Які культури постраждали від того, що бджоли не літали?
Тетяна Адаменко: В першу чергу, це стосується тих культур, які зараз цвітуть. Гречка, соя, помідори, огірки і т.д.
Це не дуже сприятливі умови також для накопичення цукрів у плодах. Ви самі помітили, що полуниця, малина та ін. були не дуже солодкі.
Пане Юрію, у зв’язку із загрозами, які ви озвучили, чи можна купатися в Дніпрі? Які ще є застереження?
Юрий Плигин: Как известно, в Киеве и так не много открыто официальных пляжей. В частности, в районе Венецианского залива, Гидропарка, озера Тельбин. То есть, это те районы, где нет сброса дождевых вод. Допустим, в районе Нижних садов, Осокорков и т.д. совершенно не советую купаться, потому именно там наблюдается влияние вод речки Лыбидь, а полевому берегу – Дарницкого мелиоративного канала и в районе Вишенок сбросы Бортницкой станции аэрации. Хоть они и очищены, но бактериальное осеменение этих вод очень большое.
Однако воды из той же Лыбиди замещаются водой из Киевского водохранилища и Десны, происходит проток, так что купаться можно будет уже через несколько дней. Киевское водохранилище, по нашему мнению, несет почти эталонную воду по качеству. Правда, ситуацию немножко может подпортить Припять. Сильно обводненные болота дадут воду с повышенной концентрацией коричневых растворимых фульвокислот и гуминовых соединений. Может быть и небольшое количество стока радиоактивных веществ. Но эта вода дойдет до Киева почти через месяц, при этом ее значительное количество осядет на дне Киевского водохранилища и растворится в его огромной массе. Так что киевляне на счет рекреации могут быть спокойны.
Кроме того, эти дожди на многих территориях могут образовать большое количество временных водоемов. Тут есть опасность появления большого количества комаров, которые тоже могут быть переносчиками многих заболеваний. Если весной мошки и комары вели себя очень скромно, то после дождей может быть опасность в лесистой местности, в зонах подтоплений и т.д.
Тетяна Адаменко: Не все так сумно, є і позитивний момент. Цього року не було нормальної повені, тому ці дощі для водойм України благодатні. Відбувся природній промив води, вона наситилась киснем, тож покращились умови для росту та розвитку риб.
Незважаючи на побоювання, ці дощі на західній Україні не спровокували якихось великих паводків. Були підтоплення, але в традиційних для цього районах, і збитків сільському господарству практично не було нанесено.
Чи вистачить запасу цієї вологи, щоб рослини витримали майбутню засуху?
Тетяна Адаменко: На щастя, сьогодні засухи немає. За винятком пари районів Херсонської області, які ці дощі обійшли. Навіть за стрімкого підвищення температури будуть необхідні запаси вологи у шарі ґрунту, але це вже ми будемо говорити про пізні культури. Доля ранніх вже вирішена – їх треба просто якось зібрати. Три-чотири тижні, як мінімум, будуть спостерігатися нормальні, навіть сприятливі умови.
В червні начальник Гідрометцентру прогнозував врожай на рівні 42-45 млн.тон. Чи змінились ваші прогнози у зв’язку з цією погодою?
Тетяна Адаменко: 45 млн. тон – таку цифру називало Мінпромполітики. Наш офіційний прогноз, який ми складаємо 25 червня: очікуваний валовий збір зернових – 43 мільйони. Офіційно ми його уточнюємо 22 липня. Зважаючи на події, які відбулися, я думаю, ми його зменшимо, але не набагато. Можливо, на мільйон.
Та все одно в цьому році очікується зібрати зернових більше, ніж минулого року, перш за все, через збільшення посівних площ десь на мільйон. Але урожайність в середньому буде близькою до минулорічної.