Українці залишились без валютних кредитів

Парламент заборонив банкам видавати споживчі кредити у валюті, хоч українцям ще довго доведеться розплачуватись за ті, яких набрали у попередні роки. Експерти вважають, що наступним кроком має бути заборона валютного кредитування і юридичних осіб, бо валютні ризики так само є через нестабільну ситуацію на світових ринках. Як такий крок відіб’ється на курсу гривні? Скільки прості українці та банки втратили від кредитів через девальвацію гривні? Чому в першу чергу треба кредитувати економіку, а потім населення? Якою буде надалі ситуація з кредитуванням в Україні?

Про це в прес-центрі «Главкому» розповів президент Асоціації українських банків, віце-президент Центрально-Євразійської банківської федерації Олександр Сугоняко.

Олександр Сугоняко: «Вперше за весь післякризовий період почала зростати увага до споживчого кредитування»

Українське суспільство, держава і бюджет дуже дорого заплатили за те, що у свій час законодавча, виконавча і монетарна влада дозволили валютне кредитування під тиском міжнародних валютних інституцій. Українські валютні позичальники, а це і юридичні, і фізичні особи, отримали додатковий борг у сумі 180 мільярдів гривень через девальвацію гривні, яка відбулася в кінці 2008 року. З цих 180 мільярдів 95 - юридичні особи, а 85 – фізичні.

Через те, що банки влізли у валютне кредитування, девальвація дуже сильно вдарила по якості кредитних портфелів. Офіційно поганих кредитів 15%, неофіційно – 30-50%. Банківська система змушена була сформувати під кредитні портфелі загалом по активам майже 150 мільярдів. Це означає, що наш бюджет не отримав (оскільки резерви формувалися за рахунок собівартості) 28 мільярдів коштів, які по суті пішли на формування резервів. Ясно, що там не всі валютні кредити, але якщо їх як мінімум половина, то бюджет недоотримав близько 18-19 мільярдів тільки через те, що дозволили валютне кредитування.

Таким чином, рішення про заборону валютного кредитування, що стосується населення, правильне. Наступним кроком має бути заборона кредитування і юридичних осіб, хоча б у тій частині, які не мають валютної виручки. Тому що валютні ризики так само є, ситуація на світових ринках, звідки до нас криза і зайшла, залишається нестабільною.

В листопаді минулого року Президент видав указ, яким зобов’язав уряд здійснювати дедоларизацію української економіки. Цей закон є ланкою в ланцюжку роботи задля того, щоб у нас національна валюта була гривня, щоб Україна не була бівалютною країною. Чехія, будучи в Євросоюзі, заборонила валютні кредити. В результаті, криза для них пройшла так: прибуток 2007 року склав 46 мільярдів чеських крон, 2008 року - 46, 2009-го - 42. Нуль банків, які показали збиток, загалом по системі менше 9% поганих кредити. Це відбулося тому, що вони працювали з власною валютою, через яку не заходили зовнішні ризики.

Позитивними моментами цього закону є норми, які вирішили дуже актуальні для банків питання. Наприклад, підприємство А взяло кредити, повертати не хоче. Розділили це підприємство на n-нну кількість інших, борги залишили у підприємтсва А, активи перевели в Д і як результат: банк, бувай здоровий. Ця проблема в законі розв’язана, що очевидно є правильним.

Підприємство заборгувало, у нього під заставою майно у банку. Він ініціює банкрутство, суд приймає рішення про його початок і починає діяти мораторій на реалізацію майна, в тому числі під заставою. При цьому процедура банкрутсва не починається, тому що вона може розпочатися тільки після оголошення в ЗМІ, тому майно залишається у підприємства. Це треба було зняти, якщо ми хочемо продовжувати кредитування.

Фізособа взяла кредит, переоформилася у СПД, оформила фіктивну угоду з тещею, сватом або кумом. Той сват або теща подає до суду з тим, щоб він повернув борги. Суд визнає, що СПД банкрут, і банк знову «гуляє». Зняли і цю проблему.

Покращили ситуацію для передачі і продажу банківських активів кредитів колекторам. Колекторам на обслуговування банки передали до 10 мільярдів із 124 мільярдів кредитів. Що стосується 62 статті про банківську таємницю, ця проблема теж знята.

Здається, в 1993 році був законопроект, який забороняв приватним банкам кредитувати державні підприємства. Дія цього законопроекту зупинена. Правда, механізмів, на яких умовах це буде, немає, але все одно, це є позитивно.

Існує занепокоєння, що банки будуть користуватися нормою законопроекту, що дозволяє їм в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку. Якою тепер буде ситуація зі змінюваною та фіксованою ставками?

Олександр Сугоняко: Коли криза почалася, банки одразу взялися змінювати відсоткову ставку в сторону її збільшення. Це відбувалося тому, що різко зменшилися кошти від кредитів, і банки намагалися вирішити цю проблему, збільшуючи відсоткові ставки. Потім був прийнятий закон, який це заборонив. Але ми сьогодні знаходимося в м’якій фазі кризи, коли показники покращуються, тому очевидно, треба відходити від того, щоб давати повну свободу банкам визначати ці коливання. Цим законом банки зобов’язані дати нашим споживачам два варіанти: або жорстка прив’язка до відсоткової ставки (але тоді вона буде вища, тому що існують величезні ризики); або ж, якщо клієнт погодиться на плаваючу ставку, він повинен знати, від чого залежать ці коливання, чи будуть вони менші, якщо ризики зменшаться, інфляційні і курсові в тому числі.

Згідно нового закону людей будуть виселяти з квартири, за яку вона не може сплатити кредит, без суду?

Олександр Сугоняко: Нещодавно з’явилася інформація, мовляв, банк домовлятиметься з прокурором, прокурор напише своє рішення і квартиру заберуть. У Верховній Раді ставилася на голосування якраз ця норма про прокурора, але в остаточному тексті закону, цього положення немає. Хоча навіть, якщо воно і було, без суду з квартири в Україні ніхто нікого не виселить, і то є факт. Не буде цього, бо такого права закон не давав.

Яка зараз ситуація з кредитуванням як фізичних осіб, так і юридичних?

Олександр Сугоняко: В квітні місяці темпи зростання валютного кредитування знову стали більшими, аніж гривневого. Це вперше після кризи. По травню у мене немає остаточних даних, але, здається, там так само. Ми в Асоціації сприймаємо це як негатив, і слава Богу, що в цьому законі є відповідна заборона. Тут треба віддати належне, що Національний банк починає це розуміти, хоч і з запізненням на цілий рік.

Кредитування розвивається дуже повільно, але приріст з початку року іде. Якщо ми вийдемо по року на приріст кредитування 7-10%, це буде хороший результат, це близько 50-60 мільярдів, зараз же він біля 20.

В останні місяці вперше за весь післякризовий період почала зростати увага до споживчого кредитування. До цього заборгованість за кредитування зменшувалася, люди поступового гасили борги, тому банки давали менше кредитів, аніж їм поверталося. В останні місяць-два ця тенденція зупинена. Як це оцінювати? Я з радістю буду дивитися на те, що зростає кредитування нашої економіки, бо це запорука того, що ми будемо жити краще і зовнішні потрясіння будуть менше впливати на Україну. Якщо ми знову вліземо у споживче кредитування, особливо імпортних товарів, то в разі погіршення зовнішньої кон’юнктури будемо мати великі проблеми.

Як вплине відміна від споживчого кредитування у валюті на діяльність банків з іноземним капіталом?

Олександр Сугоняко: В березні 2006 року Нацбанк намагався прийняти постанову, якою хотів заборонити валютне кредитування. Якби це сталося, то на сьогоднішній день фінансовий стан банків (в першу чергу з іноземним капіталом, бо тільки вони в основному давали валютні кредити) був би значно кращим, ніж зараз.

Банки, які кредитували у валюті, думали, що вони перекладуть валютні ризики на тих, хто позичає. Вони вважали, що у випадку девальвації позичальник все одно через гривню поверне цю валюту. Зростання боргу привело до того, що клієнти перестали обслуговувати свої борги перед банками. Виявилося, що у деяких банків до 70% кредитів стали непрацюючими, тобто по ним не платили.

До речі, у Польщі валютні кредити були обмежені 20%, у Чехії - нуль валютних кредитів. Наші регулятори взагалі ніяких обмежень не давали, і велика маржа приносила величезні прибутки. Тобто, материнські банки отримали під 2-3%, а тут видали під 12-14%. В Чехії маржа була до 3%, а у нас сягала до 10%. Таким чином заробляли за рахунок різниці по депозитам за кордоном і тут у нас 300% і більше. Через те, що наша влада створила такі умови, не обмежувала маржу, банки просто провалилися у своїй стратегії та в результаті опинилися в тому стані, який є.

Сьогодні законодавець примушує всі банки, в тому числі і з іноземним капіталом, мінімізувати свої валютні ризики. Просто по-іншому треба працювати, бо, як сказав голова Банку Англії Мелвін Кінг, «є лихварство, а є банківська справа».

А як це вплине на курс долара та євро?

Олександр Сугоняко: Безумовно, зараз банківський попит на валюту буде падати в частині кредитування. Відповідно, девальваційний тиск на гривню зменшиться.

Які зараз відсоткові ставки видачі кредитів населенню? Коли вони можуть бути зменшені?

Олександр Сугоняко: Ставки по кредитам, особливо населенню, визначаються ризиками повернення. Деякі банки видають їх під захмарні відсотки, плануючи наперед, що 50% виданих кредитів не повертаються. Отже, половина чесних людей мають платити за нечесних, які повертати не будуть. Це порочна практика, цього не має бути. Нам треба формувати культуру як позичальника коштів, так і кредитування, бо вона на дуже низькому рівні в Україні. У нас дуже високі споживчі відсотки.

На мій погляд, сьогодні близько 780 млрд. кредитний портфель, де 250 млрд. припадає на населення - це забагато для України. Треба кредитувати економіку, створювати робочі місця, давати людям можливість заробляти більше, щоб вони могли купувати більше, а не давати в борг, щоб він купував, не заробивши.

Банки сьогодні готові кредитувати економіку?

Олександр Сугоняко: Чи готова сьогодні економіка брати кредити? Погано готова, і нічого не робиться для того, щоб вона брала ці кредити.

Актуальною також є тема, яким чином розв’язати проблему існування сьогоднішніх боргів, які погано обслуговуються, в тому числі через створення ринку боргів, якого у нас немає. Ми прекрасно знаємо, що банки будуть здорові тоді, коли буде здорова економіка. Сьогодні економіка не здорова і банки відповідно. З чого тут почати і що важливіше? Нехай з цим питанням прокидається вранці прем’єр, нехай з головою НБУ разом думають, як розв’язати цю проблему.

Як ви ставитеся до того, що держава має намір приватизувати державні банки?

Олександр Сугоняко: Наші банки в такому стані, що їх не дуже хтось захоче купувати по ціні, за якою уряд захоче продати. А взагалі це говорить про те, що влада України не знає, яким чином використати державні банки для розвитку української економіки. Наприклад, державні банки Китаю, поки не стали кращими в світі, то залишалися (деякі і до цього часу) державними. Найбільший банк Польщі - державний, тому що у них є державна економічна політика. А у наших, значить, якась інша політика, яку я особисто поки що не знаю.