Хто отримає «Картку киянина»?

Київська міська влада з 1 жовтня запроваджує Картку киянина для пільгових категорій столичних жителів. Таким чином вона має намір не лише покращити надання соціальних послуг, а й встановити справжню кількість пільговиків, щоб ефективно використовувати кошти міського бюджету. Чиновники вже підозрюють, що з 80 000 таких громадян тим же безкоштовним проїздом користуються лише 20 000, а гроші все одно йдуть транспортникам. Є припущення, що після проведення експерименту на пільговий проїзд буде витрачатися в два рази менше коштів.

В прес-центрі «Главкому» новий проект презентував заступник голови Київської міської державної адміністрації Руслан Крамаренко.

Руслан Крамаренко: «Картки будуть видаватися тим людям, у яких є додаткові пільги та доплати у місті Києві»

На сьогоднішній день вже розроблена концепція проекту «Картка киянина». На даний час конкурсною комісією готуються умови конкурсу для проведення відбору потенційних виконавців. Паралельно з цим йде проект щодо створення національної соціальної картки (постанова Кабінету Міністрів від жовтня 2010 року). Нагадаю, що спершу передбачалось провести в 2010-11 роках експеримент зі створення інформаційно-аналітичної системи в Києві, Харкові та в Чернівецькій області за кошти державного бюджету. Потім були прийняті зміни щодо проведення експерименту і створення інформаційно-аналітичної системи регіонального рівня передбачено лише в Чернівецькій області. Тому хотів би наголосити, що впровадження пілотного проекту системи «Картка киянина» має на меті лише облік пільгових категорій мешканців міста Києва, що мають право на безкоштовний проїзд у метрополітені, а не надання пільг в цілому, які передбачені законами та надаються на рівні держави.

Наразі місто Київ вивчає досвід багатьох країн, де запроваджено електронну соціальну картку, та обирає власний шлях впровадження проекту «Картка киянина» з урахуванням як позитивного, так і негативного досвіду. Ми знаємо, що аналогічні картки працюють у Казахстані, в Російській Федерації (як в деяких регіонах, так і в Москві). Реалізація цього проекту дасть можливість підвищити якість та ефективність надання соціальних послуг, створити прозорий і ефективний механізм їх персонального надання населенню міста Києва, оптимізувати витрати та централізувати контроль над цільовим використанням бюджетних коштів.

«Картка киянина» буде надаватися наступним чином: громадянин подає заяву як мешканець міста Києва до районного управління соціального захисту, що підтверджує право на отримання соціальної допомоги, які визначені рішенням Київської міської ради у відповідності з діючим законодавством. Після цього проводиться перевірка даних документів на встановлення права отримання мешканцем соціальних пільг. Вони передаються до Єдиного соціального реєстру міста, а громадянину присвоюється індивідуальний ідентифікаційний номер. Після цього зі списку банків-партнерів людина обирає той, в якому хоче обслуговуватись, банк випускає картку. Виготовлення та персоналізація «Картки киянина» повинні здійснюватись на спеціальному виробництві, яке забезпечує необхідний рівень безпеки технологічного процесу захисту самої картки та розміщеної на ній інформації від подальшої модифікації.

У якості електронного носія «Картки киянина» використовується пластикова банківська платіжна картка з контактним та безконтактним чіпом, виготовляється персонально для кожного користувача на підставі даних Єдиного реєстру. Картки, що використовуються в системі, повинні підтримувати не менше 16 окремих незалежних додатків. Картка видається з комплектом обов’язкових інформаційних додатків, серед яких є соціальний нефінансовий додаток, що дозволяє ідентифікувати клієнта, банківський платіжний додаток для проведення фінансових трансакцій та транспортний додаток, що дозволяє користуватися послугами, наприклад, метрополітену. Також до кінця року буде запущена автентична система пропуску пасажирів в КП «Київпастранс».

«Картка киянина» передбачає додаткове підключення таких додатків як транспортний, платіжний, комунальний, медичний, додатки лояльності (бонуси). Комунальний додаток – це надання та обіг пільг та субсидій в місті, медичний додаток – надання та обіг медичних пільг і т.ін.

Як користуватися? У транспорті для проїзду використовується вже існуюча система безконтактних карток та турнікетів. Інформація щодо їх використання надходить з Рахункового центру перевезень. В магазині чи аптеці покупець надає свою «Картку киянина» для розрахунків, клієнт вводить свій пін-код, а продавець на екрані монітора бачить фото клієнта, при цьому торговий модуль вираховує розмір знижок і відображає їх на екрані монітора.

Фінансова частина трансакції, яку має заплатити покупець, направляється до банку, який списує відповідні кошти з рахунку покупця у разі безготівкових розрахунків. У разі готівкового розрахунку, отримувач картки сплачує особисто вартість послуги, що надається. Соціальна частка (те, що КМДА повинна відшкодувати підприємству, що продає товари та послуги населенню) направляється в модуль Київської міської державної адміністрації, а також модуль відповідного підприємства для звітності. Будуть пільги, які можна витрачати на інші потреби. Наприклад, замість оплати проїзду купувати продукти чи цільові пільги сплати комунальних послуг.

Ефективність впровадження розвитку в місті Києві «Картки киянина» включає економічну та соціальну складову. Економічний ефект у вигляді економії бюджетних коштів, що виділяються на різні соціальні потреби, буде отриманий за рахунок забезпечення точного обліку обсягів фактично наданих послуг. Йдеться про підвищення контролю використання бюджетних коштів, що направляються в соціальну сферу, забезпечення об’єктивної оцінки коштів бюджету, необхідної для відшкодування витрат організаціям, що надають послуги отримувачам «Картки киянина».

Крім того, при використанні автоматизованої системи контролю проїзду з підтримкою обслуговування на основі соціальних карток значно підвищиться прибутковість пасажирських перевезень на транспорті за рахунок запобігання використання нелегітимних документів, що надають право на пільговий проїзд. Основним соціальним ефектом від впровадження проекту є підвищення ефективності та якості соціальної підтримки населення і зниження рівня соціальної напруженості за рахунок підвищення зручності обслуговування киян, спрощення інформаційної взаємодії громадян з органами соціального забезпечення, спрощення процедури ідентифікації громадян і підтвердження їх прав на отримання соціальної підтримки, отримання громадянами якісних соціальних послуг, підвищення ефективності системи забезпечення пільговиків ліками, препаратами та іншими послугами. Отримання громадянами додаткових знижок при обслуговуванні в торгових та сервісних підприємствах.

Цю картку можуть отримати лише пільговики чи кияни загалом? Чи буде якийсь ліміт?

Руслан Крамаренко: Картки будуть видаватися тим людям, у яких є додаткові пільги та доплати у Києві. На сьогодні є 80 000 людей в місті, яким Київська міська влада надала право безкоштовного проїзду у метрополітені і іншому комунальному транспорті. Ми знаємо, що проїзний квиток коштує від 80 до 120 гривень на місяць, тому ці 120 гривень будуть перераховані на рахунок кожної людини, яка має на це право та входить у згадані 80 000 громадян. Потім ми будемо дивитись, яким чином будуть використовуватися ці кошти.

Необхідно провести цей експеримент, бо нами проведено аналіз, і ми розуміємо, що з тих 80 000 людей, на яких нараховуються дані пільги і які отримують підприємства-перевізники, користуються близько 20 000. Тому ті кошти, які перераховуються зараз туди, можуть бути використані на інші дотації з місцевого бюджету.

Скільки буде коштувати цей проект бюджету?

Руслан Крамаренко: Бюджету це коштуватиме 0,0 гривень. Буде проведено інвестиційний конкурс, в результаті якого буде отримана система управління даним процесом.

У нас основною з умов конкурсу буде те, що дана система запускається з 1 жовтня для того, щоб у вересні внести зміни до фінансування в четвертому кварталі цих пільг і почати працювати з певною невеликою кількістю людей по «Картці киянина» і з 1 січня 2012 року запровадити цю систему вже в повному об’ємі.

Банківська картка міняється один раз на рік, чи з соціальною карткою буде так само?

Руслан Крамаренко: Є банківські картки з терміном дії до 5 років. Видача цих краток буде безкоштовною, в цьому зацікавлений кожний комерційний банк.

Школярі отримають ці картки, бо зараз вони мають право на пільговий проїзд?

Руслан Крамаренко: Школярі також будуть отримувати картки, як і студенти, які зареєстровані в місті Києві. Якщо людина проживає у гуртожитку, в неї є тимчасова реєстрація. Якщо знімає квартиру, в неї також є договір найму житла і це є приводом для тимчасової реєстрації.

Тобто, на картці буде певна сума грошей. Якщо людина захоче їх використати не на проїзд, а розплатитися в аптеці, це можливо? Чи не станеться так, що вона використає ці гроші, а потім буде вимагати безкоштовного проїзду?

Руслан Крамаренко: У людини на картці буде певна сума, нарахована на місяць. Якщо вона її забере на інші цілі, то вже не зможе користуватися транспортом безкоштовно. Звісно, вже є негативний досвід Ярославської області, коли пільги на житлово-комунальні послуги надавались також в грошовому вимірі і люди на ці кошти купували продукти харчування, а потім не розраховувалися за послуги ЖКГ, тому на цій послузі буде закрите питання.

Якщо людина не користується пільгою, але має на неї право, то може отримати її в грошовому вигляді і не їздити в транспорті. У нас близько половини пенсіонерів, яким передбачені місцеві пільги, вони не користуються громадським транспортом взагалі, а ми при цьому нараховуємо дотації.

Які терміни запровадження цієї картки? Є 800 000 пенсіонерів і лише 80 000 з них отримають ці картки?

Руслан Крамаренко: 80 000 – це не лише пенсіонери, а декілька верств населення. Це й школярі, студенти (сироти чи ті, хто має одного з батьків і т.ін.) та деякі ініш категорії людей, визначені рішенням Київської міської ради. Повний перелік є в розпорядженні Київради №375. 800 000 – це категорія громадян, які мають право на безкоштовний проїзд в місті Києві згідно наданих державою пільг. Тож потрібно розділяти державні пільги та додаткові з місцевих бюджетів.

На скільки затягнеться процедура отримання картки?

Руслан Крамаренко: Це один прихід до Управління соціального захисту з повним пакетом документів. Перелік необхідних документів після всіх узгоджень буде вивішено на сайті КМДА. Протягом тижня людина зможе отримати картку.

Ще раз наголошую, що є пільги, надані державою щодо того ж безкоштовного проїзду, а є додаткові пільги, надані саме містом. У нас наприклад, буде працювати страхова медицина. Якщо ми працюємо в рамках одного міста, то включаємо в перелік послуг цю знижку. Якщо у нас працюють магазини крокової досяжності, ми з іншим мережами підписуємо угоди про соціальне партнерство, то визначаємо, що є категорія людей, яка отримує менше 800-900 гривень, ми їм додатково будемо доплачувати на продукти харчування 100 чи 200, чи 300 грн., як вирішить міська рада.

Це буде нова платіжна система?

Руслан Крамаренко: Нова платіжна система створюватись не буде, в тендері може взяти участь будь-який банк, який відповідатиме критеріям технічної документації щодо картки. Договори на обслуговування з банками буде укладати Управління соціального захисту в тому, що по певній кількості людей ми перераховуємо кошти одному банку, а по іншій агентом буде інший банк. Тому ми будемо розраховуватися з ними. Буде використано ідентифікатор і після отримання звітів щодо використання тієї чи іншої кратки, в якій буде розрахована сума наданих пільг, буде проведений розрахунок чи то з метрополітеном, чи з іншими комунальним підприємствами. Будуть підписані соціальні договори щодо надання знижок або компенсації знижок. Ми будемо дивитися, яким чином працювати з мережами – чи надавати їм пільги в рамках бюджету, а вони людям надаватимуть знижки, чи компенсувати конкретно коштами. Це вже як буде працювати система лояльності.

Якщо людина відмовиться від «Картки киянина», чи зможе вона отримувати пільги так, як і раніше?

Руслан Крамаренко: На момент експерименту – так. Після його закінчення, якщо буде визначено, що людина отримує конкретно адресну допомогу, то, будь ласка, вона її отримає.

Кілька років тому вже проходив подібний конкурс, де були оголошені переможці тендеру на надання послуг по цьому проекту. Їх інтереси цього разу буде враховано?

Руслан Крамаренко: Там були чітко визначені терміни реалізації та прив’язка виключно до одного банку. Цей термін вже вийшов і проводиться новий тендер.

Як «Картка киянина» буде надалі кореспондуватися із національною соціальною карткою? У такого пільговика буде дві картки?

Руслан Крамаренко: Якщо киянин буде мати додаткові пільги та додаткові доплати, то ніхто не відмовиться від додаткової картки з додатковими грішми.

Скільки міський бюджет може зекономити коштів на видатки пільгового проїзду вразі успішного проведення експерименту?

Руслан Крамаренко: Важко сказати – експеримент покаже. Ми оцінюємо, що конкретно на пільговий проїзд ми будемо витрачати в два рази менше.

Тому ми на четвертий квартал замість безкоштовного проїзду надаємо умовно 120 грн. в місяць на кожну людину і будемо моніторити, яким чином вона їздять. Зараз в Україні немає жодної системи, завдяки якій можна було б зрозуміти, яка кількість поїздок і скільки платити на одну людину, бо один пільговик їздить 200 разів на місяць, а інший – два.

Це можна зробити в метрополітені, бо там є система безконтактного контролю. А як же з іншим комунальним транспортом?

Руслан Крамаренко: Щодо іншого комунального транспорту, то вже проведений конкурс в «Київпастрансі», де буду установлюватися ідентична система для того, щоб у нас був єдиний проїзний квиток з безконтактним чіпом. Її ми запроваджуємо також з четвертого кварталу.

А в маршрутках?

Руслан Крамаренко: При вдалому проведенні експерименту з наступного року обов’язковою умовою при проведенні конкурсу буде запровадження такої системи на кожному транспортному засобі.

Які саме пільги зараз надаються киянам?

Руслан Крамаренко: На сьогоднішній день – це безкоштовний проїзд в комунальному транспорті. Далі Управлінням соціального захисту напрацьовується ще кілька категорій, в тому числі і доплата до пенсій, до заробітної платні як додаткова компенсація малозабезпеченим верствам населення.