Що відбувається із держзакупівлями ліків?

Складна процедура державних закупівель медичних препаратів кожного року затягується до жовтня. Цьогоріч затримка призвела до нестачі ліків для хворих на гемофілію, що була викликана ще й їхнім здорожчанням. Негативну роль також зіграла зміна керівництва Міністерства охорони здоров’я навесні, коли починались всі процедури. Зараз вже 40% торгів розпочались, але прем’єр знову погрожує змінити міністра, що навряд чи поліпшить ситуацію.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповідали перший заступник міністра охорони здоров'я України Раїса Моісеєнко та президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

Раїса Моісеєнко: «На сьогодні понад 40% торгів знаходяться на стадії початку процедури на різних термінах»

На сьогоднішній день Кабінет Міністрів, відповідно до закону про Державний бюджет, виділив асигнувань на загальну суму понад 1 мільярд 900 тисяч гривень, якими по бюджетним програмам будуть закуповувати розхідні матеріали та медикаменти. На даний час Міністерством охорони здоров’я укладено 16% договорів, очікуємо поставки, частина з них, зокрема, по гемофілії, вже пішли в регіони. На сьогодні понад 40% торгів знаходяться на стадії початку процедури на різних термінах.

Що стосується сьогоднішньої ситуації, то Міністерство охорони здоров’я у березні-червні поточного року завершило поставки по закупівлям минулого року препаратів для лікування пацієнтів з гемофілією. Поставки були розпочаті минулого року за рахунок того, що чинне законодавство дозволяло нам закуповувати в рамках проведених торгів до 15% без проведення певної процедури. Якраз це давало достатньо серйозну підтримку для того, що пацієнти мали змогу отримувати ліки. Адже процедури торгів в Міністерстві охорони здоров’я розпочиналися, як завжди, але поставки по більшості медикаментів – це вже липень, серпень, жовтень, і завершуватися будуть навіть в наступному році.

В зв’язку з чим по деяким торгам певним чином відсунуті терміни їх прийняття? Справа в тому, що відбулася зміна керівництва Міністерства охорони здоров’я. На сьогоднішній день Міністерством прийнято рішення про перегляд переліків по програмах СНІДу, туберкульозу, онкології, які висувалися для проведення торгів. Запроваджена система вже призвела до того, що ми маємо до 14% економії, порівняно з тим, що намагалися оголосити. Ми певним чином підштовхнули людей, які продають медикаменти і беруть участь у торгах, знизити ціну, що ніяким чином не впливало на їх якість.

Що стосується гемофілії, то в минулому році Міністерство охорони здоров’я купувало фактор 8, який охоплює лікуванням 70% пацієнтів, по 1,91 гривень за одну міжнародну одиницю. Ми три рази проводили оголошення торгів без всяких відсувань, була та сама робоча група, те ж саме ТЕО, але як тільки ми починали подавати його в межах 1,91 гривні за міжнародну одиницю, нам давали ціни 2,9 гривні. 16 серпня знову була відкрита процедура торгів, ціна на одну одиницю становила вже 2,56-2,61 гривень. Міністерство внесло пропозицію, яка підтримана Кабінетом Міністрів, де передбачено, що ми маємо право в законодавчому нормованому плані на такого рівня ціну. Тому з понеділка ми вже розпочинаємо всі процедури, будемо працювати з дозволеним рівнем цін не 1,91, а 2,56 гривні.

Було прийнято рішення уряду доручити Міністерству надзвичайних ситуацій, виділивши 50 мільйонів гривень з резервного фонду, закупити напряму у виробника закордоном (це дозволяється виключно у випадках надзвичайних ситуацій) додатково медикаменти для того, щоб швидко завезти на територію України. Якраз це сьогодні відпрацьовується Міністерством охорони здоров’я спільно з Міністерством надзвичайних ситуацій, але це ніяким чином не впливає на саму структуру і систему проведення торгів Міністерством охорони здоров’я у законодавчому полі, а вона достатньо жорстко зарегламентована.

Чи може це призвести до надлишку медикаментів у цій сфері? На жаль, ні. Нашим пацієнтам, а їх більше 2600 дорослих і діток, ми на сьогодні забезпечуємо невідкладну допомогу – це те, що ми можемо зробити. В минулому році було забезпечено тільки 8% від потреби, яка складає в цілому майже 0,5 мільярда гривень. Сума, яка виділяється централізовано, достатньо невелика, інше виділяється за рахунок місцевих органів влади, але і це абсолютно не задовольняє повну потребу. На сьогодні суму для закупівлі медикаментів збільшено. Безпосередньо, на гемофілію ми маємо 38 мільйонів для дорослого населення, і 30 мільйонів – для дитячого. Це дасть змогу майже в три рази збільшити кількість пацієнтів, яких ми будемо забезпечувати.

В торгах, які вже відбулися (на фактор 7, фактор 7А, фактор 9), нам вдалося знизити ціни, зекономивши практично 7 мільйонів гривень на закупівлях у дітей, і 4 мільйонів гривень - у дорослих, а, значить, перекинути ці гроші і більше закупити фактору 8.

На превеликий жаль, Міністерство охорони здоров’я жодного року не мало можливості закупити медикаментів на 100% від потреби. Ми закуповуємо від 8% до 70-80% покриття. Тому робота, яка сьогодні проводиться по складанню переліків, дасть змогу суттєво збільшити відсотки охоплення пацієнтів медикаментами, по-перше, за рахунок здешевлення, а, по-друге, за рахунок збільшення обсягів фінансування по окремим програмам. Але забезпечити на 100% - це неможливо. По гемофілії місцеві органи влади виділяють ще 5 мільйонів гривень, це стосується Києва, Одеси, Дніпропетровщини, які закуповують достатньо велику кількість медикаментів. Це нормативно врегульовано, місцеві органи влади можуть перекрити це питання. Міністерством охорони здоров’я дано офіційне доручення з приводу медикаментів пацієнтам гемофілії для екстреної невідкладної допомоги, вони в стаціонарах є.

Віктор Сердюк: «Міністерство охорони здоров’я взагалі не повинно закупляти жодних ліків»

За всю історію України жодного разу не було так, щоб були ритмічні і в повному обсязі закупки та поставки. Те, що зараз відбувається, свідчить про те, що громадянське суспільство не спить і активно звертає увагу, що чогось дійсно не вистачає. Ми тісно співпрацюємо з Асоціацію хворих на діабет і в цьому напрямку змінили ситуацію. Наприклад, в ЗМІ пройшла інформація з приводу заводу «Індар», де десь щось відбулося, але хворі на діабет не відчули жодної зміни щодо поставок інсуліну.

Те, що зараз відбувається з держзакупівлями ліків, було і в 2002, і 2005, і 2006 роках, особливо в 1990-х. Тому те, що зараз звертається на це увага, – дуже добре. Сподіваюся, що реформи, які зараз ідуть в плані закупок, змінять ситуацію на краще, а не навпаки.

По даним за 2010 рік, населення із власної кишені закупило рецептурних ліків на 10 мільярдів гривень. З них медикаментів для серцево-судинної системи – на 2 мільярди, онкологічних препаратів – на 200 мільйонів. Тобто, ми купуємо те, чого нам не додають, при цьому в чинній Конституції написано, що лікування для громадянина повинно бути безкоштовним. Я вже не кажу про антибіотики, яких ми закуповуємо на 1,5 мільярда гривень, при чому абсолютно безсистемно і непотрібно. Наприклад, в Польщі лікарі досі лікують пеніциліном, а у нас купують щось неймовірне, яке коштує в сотні разів дорожче, і це призначають лікарі.

Міністерство охорони здоров’я взагалі не повинно закуповувати жодних ліків. Його роль в закупках абсолютно не потрібна, вона потрібна виключно як регулююча. Схема повинна бути, як у всіх країнах: я прихожу до лікаря, лікар бачить, що зі мною відбувається, я отримую рецепт, іду до аптеки, отримую ліки або безкоштовно, або за деяку доплату, і в кінці місяці казначейство це все компенсує аптеці.

На прикладі хворих на діабет бачимо, що деякого результату вже досягнуто. Кілька місяців тому було засідання комітету Верховної Ради, де вперше прозвучало слово «реімбурсація» (грошова компенсація), а нещодавно вийшов наказ Міністерства охорони здоров’я про створення відповідної групи. Вже зараз по інсуліну ситуація якось налагодилася. Тепер місцеві органи можуть закуповувати цей препарат, відповідно до запиту хворих, бо не може МОЗ знати, який із 50-ти видів інсуліну потрібен хворим на місцях. Якщо на цьому прикладі буде впроваджена реімбурсація, а це потрібно робити якнайшвидше, то зрозуміємо, як потрібно діяти далі. У всіх країнах міністерства виконують саме функцію регулятора.

Якщо тендери вже проходять, коли надійдуть препарати по гемофілії?

Раїса Мойсеєнко: Що стосується екстреної невідкладної ситуації, Міністерство охорони здоров’я дало офіційне доручення забезпечити за рахунок власних коштів територіальних органів охорони здоров’я та лікувальних закладів, сконцентрувавшись на заходах, які спрямовані на забезпечення якраз пацієнтів з гемофілією. Для невідкладної допомоги обов’язково ці медикаменти є.

Перші партії препарату вже пішли в регіони. Це фактор 9, фактор 7А, який для екстреної допомоги надзвичайно необхідний, бо якщо є гостра кровотеча, то це фактор вибору, та медикаменти інгібіторно-коагуляційного комплексу, які також закуплені. Вони з’являться вже найближчим часом та перекриють гостроту проблеми.

Зараз ми проводимо в повному обсязі все, що стосується закупівель. Головне – врегулювати, унормувати можливість збільшення ціни з минулорічної 1,91 грн. до тієї ціни, за якою можуть постачати сьогодні постачальники. Вони зазначають, що не можуть постачати сьогодні Міністерству дешевше, ніж 2,50 грн. за одиницю. Це унормовано, тому ми зараз перераховуємо кошти в екстреному темпі, Міністерство працює практично цілодобово. На наступному тижні ми будемо розпочинати практично всі процедури торгів вже на залишки фактор 8. Фактор 7, фактор 9 та інгібітори на сьогодні закуплені і пішли в регіони.

Щоб перекрити потребу в надзвичайно швидкому темпі виділено додатково 50 мільйонів гривень. Сьогодні працюють напряму із закордонними фірмами для того, щоб швидко здійснити поставки.

Крім цього, Міністерство охорони здоров’я звернулось до ряду наших компаній, які є поставщиками-виробниками, з проханням надати гуманітарну допомогу на невеликий термін для того, щоб перекрити ці питання тендерних закупівель, які просто відсуваються по часу в законодавчому полі.

Чи не сталося так, що постачальник просто скористався ситуацією, підвищив ціни, а ви підлаштовуєтесь під його вимоги?

Раїса Мойсеєнко: Ми тричі оголошували торги, на перших була ціна взагалі 2,90 грн. Було зроблено низку запитів до виробників та проведено цілий ряд переговорів на найвищому рівні. Ми не можемо повністю виключити, що якісь можливі в цьому плані проблеми, але те, що в межах функцій Міністерства охорони здоров’я, ми сьогодні зробили в повному обсязі все, що могли. На жаль, у нас немає вітчизняного виробництва цих факторів і змушені закуповувати їх за кордоном.

Поясніть, що відбувається з вакцинами? Коли вони надійдуть до поліклінік?

Раїса Мойсеєнко: Частину вакцин ми вже закупили і почали постачати. Це, передусім, вакцина проти кору та краснухи, проти поліомеліту, проти сказу. Щодо всіх інших вакцин торги практично відбулися і ми у вересні-жовтні закриваємо переважну кількість питань та знімаємо гостроту. Це безпосередньо стосується в тому числі головної вакцини, яка використовується для первинного комплексу, тобто кашлюк, дифтерія, правець, гемофільна інфекція та поліомеліт для дітей першого року життя.

Це стосується питання БЦЖ, він з’явиться в жовтні-грудні. Міністерством охорони здоров’я були зняті практично всі обмеження для того, щоб не була надана перевага жодному виробнику БЦЖ. Якраз це суттєво стримувало процес. Вакцина датського штаму, яка є значно дорожчою, до сьогодні була одна єдина, яку ми могли закуповувати. Було змінено всі нормативні акти для того, щоб дати можливість вакцинувати вакциною, в тому числі російського виробника, яка завжди застосовувалась на території України. Вона якісна, ефективна і водночас значно дешевша. Тому ми дали змогу брати участь у торгах як датському штаму, так і виробнику Російської Федерації. Тож у жовтні-листопаді будемо мати цю вакцину в наших лікувальних закладах. Ця вакцина вимагає найбільшого терміну контролю якості і в цьому Міністерство не робить жодних поступок, навіть у зв’язку з прискоренням процедури закупок. Ми ні в якому разі не допустимо надходжень неякісних ліків, медикментів на територію України.

Чому було стільки нарікань від матерів щодо реакції дітей на вакцину БЦЖ датського штаму?

Раїса Мойсеєнко: Була рекомендація Всесвітньої організації охорони здоров’я у зв’язку з тим, що на сьогодні на території європейського простору почав застосовуватися якраз цей датський штам вакцини. За даними вчених, вона дає кращу реактогенність організму, тобто захист. Це питання обговорювалось на вченій раді Міністерства зі залученням фахівців і було прийняте відповідне рішення. Але із самого початку цей штам трактувався як такий, що викликає більше певних реакцій, починаючи з почервоніння і закінчуючи іншими поствакцинальними ускладненнями. Коли ми повністю проаналізувати те, що маємо на сьогодні, цілий місяць над цим працювала група фахівців, яка дійшла висновку, що сьогодні немає однозначних переваг для того, щоб витрачати кошти в такій кількості. Поствакцинальні реакції також дали нам підстави залишити вибір на вакцині, яка раніше застосовувалась на території України.

Тобто, основна причина зівання закупівель була в тому, що Міністерство ніяк не могло домовитись про прийнятну ціну?

Раїса Мойсеєнко: Міністерство не домовляється з приводу ціни, для цього є система тендерних закупівель, яка примушує постачальника знижувати ціну. Проблема в іншому – Міністерство охорони здоров’я не має права на жодний медикамент зараз поставити ціну вище, ніж ми закуповували у попередньому році. Але ми це врегулювали постановою Кабінету Міністрів.

Чому із аптек раптом зник антитромбозний препарат Сінкумар, який необхідний людям із серцевими захворюваннями?

Раїса Мойсеєнко: Що стосується Сінкумару, то Міністерство зараз вжило всіх заходів, які могло. Питання в тому, що угорський виробник, який проводить випуск цього препарату, сказав, що не має змоги постачати в Україну у зв’язку з їхніми технічними проблемами. Ще місяць тому ми викликали тих людей, які займаються продажем Сінкумару і вийшли на єдино можливу на сьогодні домовленість. Цей препарат з’явиться наприкінці серпня з російського ринку, куди компанія продовжує його поставляти. Але для того, щоб він пройшов всі офіційні нормативні врегулювання, цей процес проводиться в пришвидшеному темпі.

Чому, попри заяви прем’єра, досі не падають ціни на памперси, презервативи і т.д.?

Раїса Мойсеєнко: Що стосується сектору аптечних закладів, ми маємо вплив органів місцевої влади тільки на 16% цих закладів, які є в комунальній власності. Міністерство охорони здоров’я не має прямого впливу на формування цін та пряме їх зниження в аптеках. Для цього є спеціальні органи по цінах. Рішення уряду спрямоване на те, щоб все це було відконтрольовано.

Постанову Кабінету Міністрів Микола Янович Азаров прийняв, вона на сьогодні відпрацьована, ми викреслили ці назви виробів медичного призначення з переліку для того, щоб не обкладати їх ПДВ.

Коли остаточно завершаться процедури?

Раїса Моісеєнко: Процедура іде в нормативному плані. Сказати, що вона завершується завтра чи післязавтра, не може ніхто, бо ми повинні їх розпочати, а далі, якщо іде скарга, відсувається по часу і т.д. Але сьогодні дано доручення уряду, щоб ми завершили процедури максимум до жовтня. Будемо сподіватися, що у нас будуть сумлінні соціально свідомі постачальники, і вони не будуть подавати відповідні скарги та відсувати торги. Кожного року завершення процедури відбувалося в жовтні-листопаді, і поставки розпочиналися не раніше червня-липня місяця.

Слід сказати, що ми закуповуємо з певним перехльостом, бо не можна закуповувати медикаменти з 1 січня до 1 січня, повинен бути запас, і цей запас сьогодні є.

Пане Вікторе, ЗМІ писали про те, що в Україні ліки продаються набагато дорожче, аніж у країнах, де вони виготовляються. Чому так відбувається?

Віктор Сердюк: Це цілком можливо, але це стосується не тільки України. В нашому глобальному світі є різна політика різних компаній. Одна вважає, що в Україні можна продавати за 100 грн., якщо цей препарат купують, а в іншій, де є більша конкуренція і дві-три альтернативи, - за 10 грн. Тому у країнах Європи, в Канаді, США та Ізраїлі існує таке поняття як «паралельний імпорт». Там є моніторинговий центр, який відслідковує ціни на ринку різних препаратів. Наприклад, в Греції певні ліки продаються на 10 доларів дешевше, вони там їх закуповують, заклеюють грецькі етикетки тими ж польськими написами, вкладають туди польську інструкцію і продають, їм це вигідно. Зараз у Польщі близько 6% від всіх ліків складає імпорт з інших країн. В Англії – це 20-30% ринку. Зрозуміло, що це не подобається фармацевтичним фірмам.

Озвучений тут приклад того, що угорський препарат буде закуповуватися в Росії, показує, що можна цей варіант відпрацювати. Ми ж живемо у глобалізованому світі, в інтернеті є всі ціни, які можна відмоніторити на будь-який необхідний препарат і купити там, де він дешевше. Китай закуповує медикаменти виключно за середньосвітовими цінами в будь-якій точці земної кулі. А найбідніші країни, такі як Лівія, Ємен, Марокко, Білорусія, Україна, закуповують деколи в три-чотири рази вище середньосвітових цін, інколи на 40%. Щоб не морочити собі голову, можна просто дати якійсь компанії, навіть державній, дозвіл на паралельний імпорт. Не потрібно тут витрачати державні кошти, а це вирішить миттєво всі проблеми.