Русини та євреї за Ківалова?

Якщо законопроект про засади державної мовної політики регіоналів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка буде схвалений провладною більшістю, це відкриє нові, незбагнені до цього можливості для сепаратистів.

Автори документу порахували, що у разі ухвалення нового мовного закону одразу в 13 областях та регіонах України російська отримає статус на рівні з українською. Також вони не полінились вказати, що такий самий статус в Закарпатській області зможе отримати угорська, в Чернівецькій – румунська, а в Криму – кримськотатарська. Шкода, що шановні пани Ківалов та Колесніченко на цьому і зупинились, «забувши» прорахувати всі наслідки своєї законотворчості.

Можна зрозуміти бажання регіоналів загравати з виборцями півдня та сходу, «подарувавши» їм напередодні парламентської гонки 2012 року російську регіональну. Але ж на вказаних ними мовах і областях все явно не закінчиться. Візьмемо ту ж Закарпатську, там русини вже заговорили й про свою регіональну мову. Ще кілька років тому СБУ жорстко придушила прояви русинського сепаратизму, тепер вони отримають законні підстави для своїх вимог. Виходить, не тільки в Криму матимемо одразу три офіційні мови, а й на Закарпатті. І це тільки квіточки, адже автори законопроекту навіть не спробували намалювати карту регіоналізації мов болгар, греків, молдаван, словаків, євреїв, кримчаків та інших. Але нескладно припустити, що в межах однієї області в таких складних регіонах, як Одеська, регіональних мов може бути до десятка. Очевидно, краще, як завжди, спочатку зробити, а потім розгрібати наслідки.

«Главком» звернувся до представників кількох найактивніших національних меншин України, аби вони самі оцінили законодавчі ідеї Партії регіонів: Євгена Жупана – голови Народної ради русинів Закарпаття та депутата обласної ради від «ЄЦ», Мустафи Джемільова – глави Меджлісу кримськотатарського народу й нардепа від «НУНС» та Іллі Левітаса, президента Єврейської ради України.

-- Євген Жупан: Русинська мова буде регіональною на Закарпатті

{1-}

Представники Партії регіонів зареєстрували новий мовний законопроект. В цьому документі русинська мова вказана як така, що може отримати статус регіональної. Чи може русинська стати регіональною в Закарпатській області?

Найперше, я дуже позитивно оцінюю таку ініціативу. В усіх сусідніх державах, де проживають русини, вони визнані за окрему національність. Тільки в нас ні.

Щодо оголошення русинської мови регіональною, то головне - добре провести майбутній перепис населення. Попередній був недемократичний щодо ставлення до русинів. Якщо перепис 2012 року проведуть демократично, то у нас є шанс добитися статус регіональної мови для русинської.

Скільки, за вашими даними, русинів живуть на Закарпатті?

Останній довоєнний перепис показав, що у нас жило більше 530 тисяч русинів. Тому ми рахуємо, що зараз русинів тут біля 800 тисяч. Ясно, що не всі будуть вважати себе русинами, тому що пройшов час і асиміляція, частина людей вже вважає себе українцями. Під час попереднього перепису населення нам обіцяли виділити окремий код під націю русинів. Але цього не зробили, і можливості визнати себе не було. Як вчинять тепер – важко сказати. Але якщо буде окремий код «русини», то ми зможемо відновити свою національність.

За деякими соціологічними дослідження, близько третини населення Закарпаття були готовими визнати себе русинами. Чи є у вас якісь подібні дані? Скільки людей можуть під час перепису вказати русинську мову як рідну?

Якщо нам не даватимуть доступу до ЗМІ, поливатимуть брудом, то багато людей боятимуться записувати себе русинами. Якщо буде нормальний доступ до ЗМІ, все пройде демократично, щоб ми могли людям все пояснити про їх коріння, то більше 100 тисяч населення запишеться русинами. Із загального кількості в мільйон двісті тисяч населення області це може якраз скласти потрібні 10%. Але дуже багато буде залежати від доброї волі держави щодо ставлення до русинів.

За законопроектом Ківалова-Колесніченка навіть без перепису можна оголошувати мову регіональною, просто зібравши 10% підписів. Може обласна рада навіть до перепису оголосити русинську мову регіональною?

В деяких державах такі відсотки ще нижче. В Угорщині достатньо 3%, щоб національна меншина була визнана. Русинську мову визнають регіональною тоді, коли на це буде воля на державному рівні. В 2007 році ми визнали русинів на рівні області за окрему національність. Але після того була шалена антирусинська кампанія, і проголосована норма не діяла. Якщо закон буде проголосований, ми отримаємо законне право проголосити мову регіональною. Але для цього треба провести велику клопітку роботу. Ми розуміємо, що рубати с плеча не можна, треба все робити поступово і демократично. Але поки що на нашу культуру не виділяється ні копійки.

У разі визнання русинської мови регіональною закон надасть їй величезні права в освіті, науці, управлінні, документообігу й культурі. Всього цього ви будете домагатися?

Після війни були спалені наші підручники, під страхом смерті й переслідувань всі мусили здавати всі книги на русинській мові. Ми будемо добиватися своїх законних прав, але русини дуже законослухняні, ми патріоти України.

Але чи треба вам статус фактичної другої державної мови в області?

Так, нам треба статус русинської як фактично другої офіційної в області. Наша мова дуже багата, вона основана на старослов’янській. Дуже шкода, якщо ми її втратимо.

Крім русинської, скоріше за все, регіональною в області стане й угорська. На вашу думку, коли всі чиновники і все державне управління муситиме стати трьохмовним, це не зашкодить регіону?

Я вам скажу, що Закарпаття пам’ятає, коли на урядових документах друкували чеським шрифтом та русинською мовою. Ніяких проблем не було. І зараз не буде. Чиновники муситимуть знати регіональні мови областей, куди їх призначили. Проблем з трьома офіційними мовами на Закарпатті не буде, переживемо.

Чи фінансово по бюджету області не вдарить трьомовність?

Хто не хоче чогось, то шукає причини, чому ні. Нам 20 років казали «ні», просили почекати, поки держава стане на ноги. Треба починати вирішувати проблеми, одразу грошей багато не з’явиться, але досвід сусідніх держав показує, що можна і наші школи відкривати, і все інше.

Якщо зважити всі обставини, як вважаєте, чи стане русинська мова регіональною після ухвалення нового мовного закону?

Русинська мова буде регіональною на Закарпатті, я на це дуже сподіваюсь. Ми не будемо забувати про державну українську мову, її всі у нас знають. Але рідну мову треба плекати.

-- Мустафа Джемільов: За цей законопроект у Верховній Раді не голосуватиму

{2-}

Насправді, ми питання статусу кримськотатарської мови розглядаємо в іншій площині. Адже наша мова була однією з офіційних до ліквідації кримської автономії й депортації нашого народу. Кримськотатарський народ є корінним в Криму. Тому питання надання офіційного статусу кримськотатарській мові має вирішуватись незалежно від якихось регіональних мов. Але якщо вони хочуть якось підвести нашу мову під офіційний статус таким чином, ми «за», для нас головне не форма, а зміст. Кримськотатарська мова має бути офіційною в Криму.

В радянські часи практикувалося, що, наприклад, в Донецьку область переселяли росіян. Через це там російську мову оголошувати офіційною я вважаю неправильним. Сам принцип не дуже правильний. Ми досить скептично ставимось до цього законопроекту. Такий принцип регіоналізації мов несе загрозу для держави Україна. Багато регіонів в силу багатьох обставин стали російськомовними, а через регіональні мови у них взагалі зникне стимул вчити державну мову. Я особисто за цей законопроект у Верховній Раді не голосуватиму.

-- Ілля Левітас: У євреїв немає регіону, де б ми складали хоча б 2-3% населення

{3-}

Статус регіональної мови ідиш могла отримати тоді, коли б євреї жили компактно. Ідиш – це мова українських євреїв. Вони розкидані по всій Україні, і ніде вони не наберуть таку кількість, щоб отримати статус. Євреї не зможуть здобути статус регіонального для своєї мови. Ідиш просто має бути визнана мовою євреїв України. Не іврит, бо це мова Ізраїлю. Ми її поважаємо, але їй нічого не загрожує.

Наша ж мова – ідиш. Ті, хто йшли в Бабин яр, говорили на ідиш. Але ця мова зникає, її в школах не вивчають, і статус регіональної мови їй не допоможе. У євреїв немає регіону, де б ми складали хоча б 2-3% населення.

Шансів визнати ідиш регіональною мовою стільки ж, як і марсіанською. Адже на Марсі теж немає євреїв. Навіть в Києві немає компактного проживання євреїв. Про 10% і говорити не доводиться. Тому треба, щоб створили кадастр мов, які функціонують в Україні. Ми про це вже 15 років говоримо. А цей законопроект нічим ідишу не допоможе.