Як захиститися від фінансової піраміди?

Діяльність фінансових пірамід в Україні ніяк не врегульована, хоча в тих же Штатах подібні речі працюють цілком легально. Суть не в тому, що не потрібно вкладати гроші, а в тому, що якщо громадян обдурюють, то держава має припинити таку злочинну діяльність. Натомість проти нещодавньої реінкарнації «МММ» наші законодавці поки що пропонують боротися шляхом блокування сайтів таких компаній рішенням суду, проте фахівці пояснюють, що це неефективно. Чому українці, попри ризик, віддають гроші сумнівним структурам? Як відрізнити фінансову піраміду від реального механізму заробляння грошей?

Про це в прес-центрі «Главкому» розповіли голова правління Інтернет Асоціації України Тетяна Попова та юрист ВГО «Захист прав споживачів фінансових послуг» Алла Райковська.

Алла Райковська: «Шахраї заробляють на безграмотності наших людей»

Перші фінансові піраміди були створені у XVIII столітті, але в тому вигляді, до якого ми до них звикли, вони виникли вже на початку ХХ століття у Сполучених Штатах Америки. У нас найпопулярнішою була фінансова піраміда організація «МММ», яка існувала не так вже і давно, про наслідки ми всі пам’ятаємо. На сьогодні (і це пов’язано не тільки з кризою, тому що для шахраїв це немає значення) на території України діє достатньо багато фінансових пірамід при такому типі організацій, які у нас на сьогодні абсолютно законодавчо неврегульовані. Вони існують в формі різних товариств, надають різного роду інформаційні послуги, їхні договори складені так, що подати на них до суду дуже важко.

В Україні можна виділити близько трьох видів фінансових пірамід. По-перше, піраміди типу банківських установ, коли люди вкладають кошти і отримують величезні відсотки, принаймні, їм це пропонують. По-друге, фінансові піраміди, які пропонують так звані дешеві кредити. По-третє, он-лайн брокери, які діють через інтернет-мережу і є надзвичайно небезпечними.

Кожен окремий споживач не має достатньої інформації, кваліфікації та елементарних правових знань. Тому якщо ми говоримо про те, як з цим боротися, мова іде про державний рівень. Тобто, держава має взяти на себе ці зобов’язання. По-перше, потрібно ліквідувати законодавчі прогалини. По-друге - підвищувати обізнаність наших громадян в правовому полі, а починати необхідно зі шкіл для того, щоб люди, які виходять у світ, в ньому орієнтувалися. Це завдання більше держави, ніж окремого споживача.

Татьяна Попова: «Проверьте, есть ли у компании, с которой вы планируете вступить в какие-то финансовые отношения, лицензия Нацбанка, Госкомуслуг или Комиссии по ценным бумагам»

В Верховной Раде появился законопроект №9232, которым расширяется статья по обязательству операторов (провайдеров) пунктом, гласящим, что операторы (провайдеры) по решению суда должны блокировать ресурсы, которые предлагают финансовые операции, не имея на то соответствующих лицензий и разрешения Национального банка Украины. С моей точки зрения, этот законопроект достаточно бесполезен, потому что по решению суда операторы (провайдеры) и так обязаны блокировать те ресурсы, которые укажут в решении. Поэтому расширение закона «О телекоммуникациях», по сути, ничего не изменит.

Что касается того, возможна ли в принципе подобная блокировка, то в пояснительной записке даже авторы в этом сомневаются, потому что многие подобные ресурсы находятся вне зоны юрисдикции Украины. Есть несколько возможностей заблокировать доступ к ресурсам, которые предлагают нелицензионную финансовую деятельность, так называемые финансовые пирамиды. Если доменное имя зарегистрировано украинским регистратором, то решение суда должно быть не оператору (провайдеру), а регистратору этого доменного имени, чтобы он его заблокировал. Это проще всего. Если же это имя зарегистрировано не украинским оператором, то есть и другие варианты, но уже гораздо сложнее. Во-первых, можно заблокировать IP-адрес, на котором находится этот ресурс. Но таким образом вы решаете проблему ненадолго, потому что владелец этого ресурса может быстро переехать на другой IP-адрес. Он даже может в собственном DNS прописать IP-адрес, например, сайта Верховной Рады, и, заблокировав этот домен, вы сможете заблокировать сайт парламента. Блокировать же само доменное имя теми техническими средствам, которые есть у провайдеров (операторов), достаточно сложно. Для этого необходимы специальные программно-аппаратные комплексы, а они достаточно дорогие.

Я думаю, что проще все-таки бороться, не блокируя доменные имена (хотя если это возможно сделать, то это нужно делать), а воспитанием нашего отечественного инвестора. Этим должны заниматься соответствующие профильные ассоциации, которых достаточно на украинском рынке, - это Ассоциация украинских банков, Ассоциация инвестиционного бизнеса, несколько ассоциаций фондовых торговцев. Чтобы они объясняли отечественному инвестору, куда можно вкладывать деньги, а куда нельзя, и как отличить финансовую пирамиду от реального инструмента, который может вам принести доход.

Чи легальна з точки зору законодавства України діяльність «МММ»?

Алла Райковська: Ми чомусь говоримо тільки про організацію «МММ», але поряд з нею є дуже багато інших, які так само обманюють громадян, і так само є фінансовими пірамідами. Наші люди вкладають кошти в ці організації, і в першу чергу це пов’язано з нашим менталітетом. Умовно я б поділила таких людей. По-перше, - це люди, які хочуть ризикнути, можливо, щось і заробити. По-друге - люди, які просто хочуть заробити, не маючи достатньо коштів, але маючи достатньо велику рекламу. А рекламу роблять і самі політики, називаючи саму назву цієї організації. І взагалі існуюча реклама є досить обширною, в тому числі в інтернеті дуже багато інформації з цього приводу.

Немає законодавчої заборони, яка б забороняла в Україні діяльність організації, яка надає фінансові послуги без ліцензії. В названому законопроекті немає сенсу тому, що мова повинна йти не про те, щоб закрити ці Інтернет-ресурси, бо це лише один з кроків. Закрили одне, виникне інше, люди знайдуться, організації знайдуть інші шляхи, яким чином притягнути людей. Потрібно заборону ставити від самого початку, що такі організації не можуть діяти на території нашої країни.

Прикрість ситуації в тому, що дуже багато цих фінансових пірамід дають людям договори про надання не фінансових послуг чи кредитів, а послуг інформаційних чи з адміністрування певних покупок. І притягнути їх до відповідальності за те, що вони надають фінансову послугу без ліцензії, практично неможливо.

Які саме кроки потрібно зробити, щоб убезпечити людей від таких афер?

Алла Райковська: Наша пропозиція полягає в тому, що має бути чітко перевірено, які послуги надають організації такого плану. Якщо є сумніви щодо діяльності якоїсь організації, потрібно провести відповідну перевірку щодо виявлення цих порушень. Та ж сама Держфінпослуг, яка видає ліцензії кредитним союзам та ломбардам, повинна здійснювати їх реєстрацію, слідкувати за їх діяльністю і здійснювати той перелік заходів, які передбачені законом.

Які кошти вкладаються людьми в подібні організації?

Алла Райковська: Середня ставка сягає від 3 до 5 тисяч гривень. До 1 тисячі доларів – це абсолютно реально, люди вкладають і їх досить багато. Зараз деякі політики заявляють, що потрібно перевіряти, на підставі чого ця організація діє в Україні. Цим потрібно займатися з самого початку, а не коли вже велика кількість людей вклала ці кошти. Більше того, потрібно вирішувати питання не тільки стосовно названої депутатами піраміди, а фінансових пірамід в цілому.

Дійсно, наші люди всьому вірять, прагнуть легких коштів, є певна жадоба до халяви. Коли ми говоримо про 320% річних прибутку, то потрібно задуматися, яким чином це можливо? Або ж якщо ми говоримо про кредити, які даються за ставками нижчими, ніж рівень інфляції. Потрібно задумуватися, а наша людина досить рідко навіть договір читає.

Як відрізнити, зайшовши на сайт організації, фінансова піраміда це чи ні?

Алла Райковська: Це досить складно, особливо для простого споживача. Перш ніж вкласти кошти, потрібно ознайомитися, що це за компанія, яка про неї є інформація, де зареєстрована її материнська компанія, чи це не зашифровано. В деяких пірамідах люди не можуть вийти на рівень дирекції, вони бачать лише менеджерів, які працюють в різних регіонах. Потрібно з’ясувати, яким чином працює ця організація, її форми, це можна елементарно зробити, порівнюючи ставки банку, який заробляє, і те, що вам пропонується. Проблема саме в аналізі договору з боку людини і розуміння нею ситуації. Шахраї заробляють на безграмотності наших людей.

Законодавчо в діяльності тієї ж кредитної спілки немає нічого поганого. Питання в тому, як він діє та яка його мета. На сьогодні ми, на жаль, побачили те, що загалом це ті ж фінансові піраміди, які просто рухнули, а люди лишились ні з чим.

Татьяна Попова: Любая финансовая деятельность в Украине лицензирована. Если вы заходите на сайт компании, то, во-первых, должны проверить наличие у нее лицензии. Во-вторых, все банки, финансово-кредитные учреждения, страховые компании, компании по управлению активами, торговцы ценными бумагами и т.д. – это компании открытой отчетности, которые публикуют свои отчеты (в зависимости от вида лицензии), и вы можете их найти на веб-ресурсах. Проверьте, есть ли у компании, с которой вы планируете вступить в какие-то финансовые отношения, лицензия Нацбанка, Госкомуслуг или Комиссии по ценным бумагам. Только потом надо заключать договор.

Есть еще компании, которые торгуют на Forex. Это не совсем легальная деятельность, потому что у нас нельзя спекулировать валютой физлицам. В Украине этот инструмент не узаконен, в результате вы доверяетесь какому-то брокеру, у которого есть оффшорные счета, вкладываете деньги, пытаетесь купить-продать валюту на какой-то внешней бирже, а не на украинской, где это невозможно сделать. Надо понимать, что вы при этом нарушаете валютное законодательство Украины, потому что не получили индивидуальную лицензию на перечисление денег. Тем ни менее, у нас полно рекламы компаний, которые предоставляют такого рода услуги. Куда смотрят государственные органы, которые должны контролировать деятельность подобных структур?..

Алла Райковська: Фінансова діяльність – це все одно ризик. Ми згадали про Forex та такі піраміди як он-лайн брокери. Нам говорять про те, що ви можете без спеціальних знань здійснювати цю діяльність, заробляти, але це обман громадян.

Які сайти законодавці пропонують блокувати: ті, які рекламують ці послуги, чи безпосередньо компанії, яка їх надає?

Алла Райковська: Мова йде про те, щоб блокувати сайти організацій (так званих фінансових пірамід), які надають фінансові послуги без ліцензії.

Татьяна Попова: В нашей стране несколько тысяч операторов (провайдеров), и довести до всех под расписку решение суда очень сложно. Ведь решение может быть обезличено, без указания конкретного оператора.

Кроме того, есть сервер, к нему пристроен IP-адрес, за которым может находиться 150 тысяч ресурсов. Блокируя IP-адрес, вы блокируете доступ ко всем остальным 149 тысячам ресурсов, нарушая права как пользователей, так и владельцев этих веб-ресурсов.

Блокировка конкретного IP-адреса ни к чему не приведет, потому что владелец ресурса очень быстро может переехать на другой IP-адрес. Это делается в течении одного-двух дней.

З огляду на кількість інтернет-користувачів, скільки українців можуть потенційно стати жертвами фінансових шахраїв?

Татьяна Попова: Наша ассоциация уже год ведет исследование украинской интернет-аудитории и посещаемости сайтов. Судя по последним данным, 35% населения от 14 лет является на сегодняшний день пользователями интернета не реже, чем раз в месяц. Постоянная аудитория составляет порядка 18-20%. Если взять 18% от взрослого населения, то около 7 миллионов населения могут стать, как вы говорите, «потенциальными».

Как другие страны борются с такими финансовыми пирамидами?

Татьяна Попова: Я не отслеживала этот вопрос, то в тех же Штатах намного больше возможностей строить финансовые пирамиды, причем легально, на законном уровне.

Алла Райковская: В других странах финансовые пирамиды законодательно урегулированы. Суть не в том, что нельзя вкладывать. Вопрос в том, что если это мошеннические действия, обманные изначально, они незаконны, запрещены государством и решаются совершенно на другом уровне.