Партія влади - під критикою і опозиції, і Венеціанської комісії

Плани провладної Партії регіонів, спрямовані на зміну виборчої системи в Україні, поставили під сумнів не лише опозиційні партії, але й Венеціанська комісія.

Венеціанська комісія (офіційна назва - Європейська комісія за демократію через право, яка є дорадчим органом Ради Європи) пропонує Верховній Раді не запроваджувати змішану систему виборів, за якою половина депутатів обирається за партійними списками, а половина - у мажоритарних округах.

Директор і секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт заявив, що хоча мажоритарно-пропорційна система діє у низці країн Європи, однак в Україні є негативний досвід її застосування у попередні роки.

Промовляючи на комітетських слуханнях у Верховній Раді, він закликав парламентську більшість знайти консенсус із опозицією і узгодити спільний проект закону про вибори. «Якщо цього не станеться, це підірве довіру громадян до виборчої системи», - заявив Томас Маркерт.

Він також сказав, що Венеціанська комісія пропонуватиме Україні залишити пропорційну систему виборів, але запровадити відкриті партійні списки.

Такі заяви пролунали від представника Ради Європи після того, як протягом тривалого часу Венеціанська комісія разом із робочою групою, створеною за указом президента Януковича, працювала над законопроектом, у якому змішана система передбачається.

Згодом деякі представники цієї робочої групи, які не входять до провладної більшості, заявили, що на експертизу Венеціанській комісії був переданий зовсім не той проект закону, який пропонується розглядати на сесії парламенту. А автори саме цього документа посилалися на попередні позитивні висновки Венеціанської комісії.

Томас Маркерт заявив, що для нього почуте від представників робочої групи - велика несподіванка.

-- Президент проти парламентської більшості?

Однак ще більшою несподіванкою, принаймні для частини присутніх на слуханнях у парламенті, стала заява Марини Ставнійчук, яка є не лише членом Венеціанської комісії, але й заступником глави адміністрації президента.

Вона повністю підтримала сказане Томасом Маркертом стосовно виборчої системи: мажоритарно-пропорційна система не потрібна, нарешті, треба запроваджувати відкриті партійні списки, і загалом до законопроекту парламентської більшості багато зауважень концептуального характеру.

Представник президента також сказала, що саме парламентська більшість, у разі ухвалення такого закону, буде відповідальною за те, чи відбудуться в Україні чесні вибори.

Важко уявити, що Марина Ставнійчук висловлювала свою особисту точку зору. Чи сказане нею дає підстави вважати, що між більшістю парламенту і президентською командою є непорозуміння?

Цим заявам передували деякі події, які можуть свідчити про те, що президент Віктор Янукович і парламентська більшість не будуть категорично наполягати на змішаній системі виборів і взагалі на доцільності ухвалювати законопроект, підготовлений без врахування думки опозиції.

Керівник Венеціанської комісії, фактично, повторив те, про що йдеться у резолюції Європарламенту. У ній наголошується, що зміна виборчого законодавства не може відбуватися без участі опозиції, яка представляє інтереси значної частини українського суспільства.

Про необхідність досягнення консенсусу заявила не лише Марина Ставнійчук, але й лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Він сказав, що фракції мають об'єднатися навколо якогось із проектів.

«Ми маємо об'єднатися навколо якогось документа і ухвалити узгоджений законопроект, який би був прийнятний, перш за все, для подальшого розвитку країни», - сказав Олександр Єфремов.

-- Опозиція також не досягла консенсусу

У парламенті зареєстровано чотири проекти закону про вибори депутатів Верховної Ради. Лише проект, внесений більшістю, передбачає змішану виборчу систему, за якою 50% депутатів пропонується обирати за партійними списками, інші 50% - в одномандатних округах. Цей документ також передбачає участь у виборах лише партій, а не блоків, як є зараз, і збільшення виборчого бар'єра із 3% до 5%.

Опозиція критикує провладний документ не лише через повернення до змішаної системи виборів, але й через низку норм, які, на думку опонентів влади, створюють механізми для корупції під час виборів - під час формування виборчих комісій, створення виборчих округів тощо.

«Диявол у дрібницях, а у провладному проекті просто засіяно такими диявольськими дрібницями», -сказав депутат Юрій Ключковський, який брав участь у розробці багатьох виборчих законів.

«Нас особливо бентежать пропозиції про повернення до кучмівської змішаної системи. Але я розумію, що буде проголосований проект Олександра Єфремова [проект, підготовлений парламентською більшістю. - ВВС], після якого провівши вибори один раз, наступних виборів не буде, або ж вони будуть суцільно сфальсифіковані», - заявив Олександр Чорноволенко із фракції НУНС, який є автором одного із альтернативних владному законопроектів.

Але на комітетських слуханнях один із авторів законопроекту, представник Партії регіонів Олександр Козуб твердив, що цей документ підвищує відповідальність партій за свою діяльність.

«Ці законодавчі зміни зумовлені необхідністю підвищити відповідальність та дисципліну політичних гравців виборчого процесу», - сказав він, представляючи законопроект.

Усі проекти, що пропонує опозиція, зберігають пропорційну виборчу систему, передбачають тривідсотковий або менший виборчий бар'єр для проходження до парламенту. І лише в одному із них пропонується запровадження відкритих партійних списків.

Опозиція попереджала про те, що бойкотуватиме обговорення в сесійній залі законопроекту про вибори, внесеного більшістю, якщо законопроект не буде узгоджений із нею. Або ж найближчого четверга, коли законопроект має розглядатися у сесійній залі парламенту, заблокувати роботу Ради.

Опозиційні групи і фракції закликають відкликати провладний законопроект і створити робочу групу, яка б підготувала узгоджений документ.

-- Багато розумних на кожному окрузі

Тепер, після заяв про необхідність пошуку консенсусу, не виключено, що розгляд документа буде відкладений. Або ж за основу візьмуть якийсь із проектів, а вже після цього його доопрацюють із урахуванням пропозицій усіх політичних сил Верховної Ради.

Але навряд чи варто думати лише про те, що провладна більшість вирішила піти на поступки опозиції і взяти до уваги думку європейських структур. Є ще одна причина, через яку влада може й не наважиться змінювати виборчі правила.

«Ситуація неоднозначна. Зовсім недавно було цілком зрозуміло, що саме змішана система буде ухвалена. Активно почали працювати представники влади на місцях - з'ясовувати свої шанси, вкладати гроші. Наскільки я знаю, зараз процес трохи загальмувався, і багато хто, у тому числі у Партії регіонів, висловлюють сумніви», - сказала в інтерв'ю bbc.ua директор центру «Демократичні ініціативи», соціолог Ірина Бекешкіна.

«Вважалося, що буде так, як за часів Кучми, коли опозиція перемагала за партійними списками, але за рахунок мажоритарних округів влада формувала більшість у Верховній Раді. Але сьогодні виглядає так, що мажоритарна частина обраних депутатів може бути і не дуже керованою. Розумних на кожному окрузі буде достатньо. Суперниками від влади можуть виявитися не менш потужні кандидати, навіть не із опозиції, а зі сфери бізнесу. І їх не так просто буде поставити у шеренгу, з кожним доведеться домовлятися, а сьогодні це вже досить складно. А партійний список можна заповнити «тушками», - вважає Ірина Бекешкіна.

Однак, навіть якщо уявити, що провладна більшість відмовиться від повернення до змішаної виборчої системи, можуть з'явитися нові підстави для взаємних звинувачень, особливо, якщо фракції парламенту не наважаться запровадити відкриті партійні списки. Адже і пропорційну систему багато хто критикує, твердячи, що вона зберігає диктат партійного керівництва і платні місця у виборчому списку.