Клімкін: справа Тимошенко впливає на динаміку відносин України та ЄС
Заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін визнає, що ухваленою минулого тижня Клацнути резолюцією Європейський парламент надсилає чіткі сигнали українському керівництву.
Заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін визнає, що ухваленою минулого тижня резолюцією Європейський парламент надсилає чіткі сигнали українському керівництву.
Як і більшість представників української влади, він назвав позитивом те, що у резолюції міститься посилання на статтю 49 Договору про ЄС, де за Україною залишається право подати заявку на членство в організації.
Втім в інтерв'ю bbc.ua у Лондоні він не заперечив, що ті заклики, які містяться у положеннях резолюції, зокрема стурбованість щодо вироку Юлії Тимошенко, суду на Юрієм Луценком, дотриманням верховенства права та ін., є дуже серйозними.
Павло Клімкін: Безумовно, сама справа проти колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко впливає не на розвиток відносин між Україною та ЄС безпосередньо - оскільки це є стратегічний напрямок і це є стратегічна мета, не тільки мета зовнішньої політики України, - а на динаміку відносин, безумовно. Є ряд депутатів європейського парламенту, є багато людей з національних парламентів, які вважають, що ця справа може вплинути на динаміку переговорів по угоді про асоціацію. Це важлива тема, важлива тема для України, важлива тема для мене особисто як для керівника переговорної команди.
Для мене на сьогодні також дуже важливо, щоб ми просувалися ефективно в переговорному процесі. Два тижні тому ми завершили переговори по розділу, який стосується зони вільної торгівлі. Це були складні переговори, оскільки торговельні переговори ніколи не бувають простими. Але, тим не менше, нам залишились тільки питання суто технічного характеру. Питання політичної ваги ми вирішили, і ми впритул наблизилися до завершення переговорів по так званій політичній частині. Оскільки на сьогодні серед питань, які дійсно мають політичну вагу, нам залишається тільки питання європейської перспективи для України. Ну, і звичайно, пов’язані з ними питання економічної інтеграції, інтеграції до спільного ринку ЄС. Всі інші питання я б не сказав, що мають технічний характер, але не мають такої ваги. Але питання європейської перспективи - це є ключове питання. І в цьому сенсі ми не кажемо прямолінійну обіцянку, що Україна буде членом Європейського Союзу.
Бі-Бі-Сі: Таку обіцянку в такій ситуації, коли надходять такі серйозні сигнали від ЄС, зараз ніхто не може дати, чи не так?
Павло Клімкін: По-перше, і навіть це не в традиції Європейського Союзу. Якщо ми подивимось багато європейських угод про асоціацію або про асоціацію та стабілізацію з балканськими країнами, там такої прямої обіцянки немає. Це завжди політична обіцянка.
Бі-Бі-Сі: Говорити про членство зараз, напевно, дуже така далека перспектива, і це зараз, в принципі, кожен визнає, і ніхто не буде говорити про якісь дати, так? Але з іншого боку, минулого тижня була ухвалена резолюція Європейським парламентом. В Україні її трактують по-різному. Хтось каже, що вона є безпрецедентною, і на Заході переважно всі погоджуються із цим, що вона по своїй якійсь такій жорсткості висловлювання і закликах до української влади дійсно є жорсткою. Чи ви вбачаєте її якось по-іншому?
Павло Клімкін: Я в своїй роботі бачив дуже багато резолюцій Європейського парламенту стосовно України і стосовно інших питань. Я вважаю, що ця резолюція і за змістом, і за атмосферою є достатньо збалансованою. Я поясню свою думку. Вона є збалансованою, оскільки там є чіткі меседжі. І там дійсно вони є. Але вона і є дуже позитивною. Позитивною в тому сенсі, що Європарламент знову чітко зробив посилання на 49-у статтю. Європарламент чітко зробив посилання на необхідність завершення переговорів щодо угоди про асоціацію. Європейський парламент дійсно зробив дуже чітке посилання, що практичний трек євроінтеграції має продовжуватись з належним динамізмом.
Бі-Бі-Сі: Але з іншого боку, стільки умов, дійсно серйозних – про верховенство права, про вибіркове правосуддя, все ж таки більше критики в бік української влади в цій резолюції, згадувались там конкретні імена - Юрія Луценка, Юлії Тимошенко...
Павло Клімкін: Ці прізвища неодноразово згадувалися в дискусіях. І прізвище Юлії Тимошенко згадувалося в попередніх резолюціях. Тобто, в тому плані, звичайно, сигнали попередньої резолюції, як на мене, не відрізнялися від сигналів цієї резолюції. Але оскільки після вироку, який був по цій справі, звичайно, є значне емоційне сприйняття, ці сигнали виглядають досить чітко. І, звичайно, вони закріплені в цій резолюції. І верховенство права – це ключова тема для майбутніх реформ в Україні. Майбутня угода про асоціацію є про політичну асоціацію і економічну інтеграцію. І сенсом політичної асоціації саме є цінності, які існують в Європейському Союзі. І тому я працюю над тим, щоб закріпити у майбутній угоді спільні цінності для України і країн-членів ЄС. А верховенство права – це не просто цінність, це є передумова для того, щоб ефективно працювала майбутня Зона вільної торгівлі (ЗВТ).
Бі-Бі-Сі: Мені здається, що європейські депутати саме кажуть, що закріпити можна будь-що, тобто, це можна написати, але цього треба дотримуватись і це треба виконувати. І от саме посилання і ці сигнали, які надходять, – це те, що Україна все ж таки не здійснює рішучих кроків у цьому. І вирок Юлії Тимошенко – це один із прикладів.
Павло Клімкін: Але з іншого боку, рішення по цих справах – це є компетенція суду. І це також одна з невід’ємних частин самого принципу верховенства права. Виконавча влада не може впливати на судову владу в цьому сенсі, а не позитивному, а не в негативному сенсі, і це принцип, який має бути абсолютно недоторканим для будь-яких судових справ. Інша справа, що влада може, наприклад, здійснити кроки в напрямку так званої декриміналізації Кримінального кодексу, який існує з 1962 року, але, тим не менше, на сьогодні цей Кримінальний кодекс є частиною правового поля України.
Бі-Бі-Сі: З іншого боку, чи немає такого відчуття, що Україна себе загнала в глухий кут? Якщо Юлія Тимошенко залишається за ґратами, то Україні фактично не бачити цієї угоди. Можливо, угода буде парафована, але парафування – це лише перший крок, так? Тобто, ще потрібно цю угоду ухвалити, і будуть дивитися на цю угоду кожні окремо країни-члени Європейського Союзу, які будуть більш прискіпливо, напевно, ставитися до цього всього.
Павло Клімкін: Я думаю, що угода як така – це зараз більше 1000 сторінок тексту. Це найбільш амбітна угода, яку колись мали Європейський Союз з третьою країною і Україна з Європейським Союзом. В цьому сенсі угода є своєрідною рамкою для реформ, які вже відбуваються зараз, і для реформ в майбутньому. І затримувати угоду - це значить, в якомусь сенсі, не встановлювати європейську рамку для реформ в Україні і таким чином негативно впливати на сам процес реформ. Тобто, критика, і ми казали про критичні сигнали, які існують в останній резолюції Європарламенту, звичайно, може адресуватися в сторону України, але це ні в якому разі не має впливати на практичний трек євроінтеграції.
І саме згадка 49-ї статті і згадка щодо політичної волі в цій резолюції завершити переговори є для мене, в якомусь сенсі, знаком мудрості Європарламенту, мудрості в тому сенсі, що вони чітко розрізняють сучасне сприйняття внутрішньополітичних процесів в Україні і стратегічну мету України як євроінтеграції, оскільки багато відбувається розмов про те, що є друзі в України умовно, а є скептики українського шляху. Але голосування навіть за цю резолюцію і обговорення цієї резолюції свідчать, що навіть в Європарламенті є переважна більшість за євроінтеграцію. Не будемо казати членство України чи не членство України в майбутньому, але за процес євроінтеграції в Євросоюзі. І от саме в цьому сенсі я вважаю, що ця резолюція навіть на тлі цього сприйняття, про яке ми кажемо, є надзвичайно позитивною. Я не хочу казати, що однозначно є позитивна резолюція в цілому, але от в цьому сенсі, я знову це повторюю, ця резолюція є позитивною.