Як утилізувати опале листя?

Спалення опалого листя провокує хвороби органів дихання, онкозахворювання та надзвичайно шкідливе для довкілля. Наразі по всій Україні встановлено штрафи за незаконне спалювання таких біологічних решток. Зокрема, киянам спалюючи листя, доведеться ризикнути трьома тисячами гривень. Але і тут наші очільники не догледіли. Найчастіше порушниками стають жеківські працівники, а суперечність в українському законодавстві не дозволяє притягнути їх до відповідальності. Справа в тому, що згідно правил утримання зелених насаджень листя має залишатися під деревами, а за правилами утримання території, якими керуються працівники жеків, вони мають прибирати все, в тому числі і листя.

Про це на прес-конференції в «Главкомі» говорили директор Науково-дослідного та конструкторського технологічного інституту міського господарства Валерій Кравченко та голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Тетяна Тимочко: «Екологи категорично проти вивезення листя на полігони»

В Україні спалювання опалого листя є негарною традицією. Листя протягом літа поглинає велику частку забруднюючих речовин, які потрапляють в повітря від викидів автомобільного транспорту, забруднення ґрунтів. При згорянні листя як біологічних решток виділяються окиси азоту, угарний газ, бензопірен та частина формальдегідів. Коли біологічні рештки згорають разом з іншими речовинами, наприклад, якимось побутовим сміттям виділяються діоксини - надзвичайно шкідливі речовини для здоров’я людей.

Це призводить до захворювання органів дихання, в тому числі провокування онкологічних захворювань, розлади багатьох органів. Крім того, це серйозна шкода для довкілля, тому що згоряння листя призводить до загибелі мікроорганізмів в ґрунті, сповільнює відновлення ґрунту. Дослідження вказують, що за 20 років збирання листя та вивезення його з території, де воно опало, а тим більше спалювання в чотири рази зменшує родючість ґрунту і здатність до самовідновлення. Більше того, личинки попелиці знаходяться на гілках, а комахи, які борються з цими шкідниками дерев, - на листі. Виходить, що шкідники залишаються на деревах, а комахи, які опали з листям, збираються і вивозяться або спалюються.

Ми пропонуємо в парках, де мінімальне забруднення протягом року, листя просто залишати на цій території. Це вдвічі зменшить загрозу промерзання ґрунту на високі глибини. Якщо ж це території зелених насаджень, прибудинкові території, невеличкі сквери, де листя досить забруднене, потрібно застосовувати компостування. Це дасть можливість не витрачати великі зусилля на вивезення цього сміття на полігони побутових відходів, що шкодить самим полігонам через збільшення маси сміття. Крім того, компостування дасть можливість створення добрив, які весною будуть використовуватися для підживлення цієї ж території. Для цього не потрібні великі площі, в кожному парку, сквері чи прибудинковій території потрібно зробити невеличку компостну яму, дати правила по їх утворенню через жеки. Звичайно, можна і вивозити на великі компостні площі, це окремий бізнес, який треба підтримувати, надавати податкові преференції.

Валерий Кравченко: «Сжигая листья, мы теряем отличную органику»

Наш Институт по поручению Киевской горадминистрации разрабатывает схему санитарной очистки города, одним из составляющих элементов которой является поведение с опавшими листьями. Объем образующихся листьев десятки тысяч тон только в Киеве. Конечно, сжигать листья и стерню на полях нельзя. Кроме Украины такого нигде нет, даже в России перестают это делать. Сжигая листья, мы теряем отличную органику. Мать-природа сама подумала, ведь опавшие листья, если их не убирать, до весны стают готовым удобрением для почвы. В парке листья трогать не надо, пусть он развивается.

С другой стороны, сейчас появились газоны со специально посаженой высококачественной травой. Там опавшие листья не приведут ни к чему хорошему, потому что, когда они начнут перегнивать, они будут выжигать нижестоящую траву. Там их надо собирать, поэтому везде нужен свой подход.

При советской власти листья компостировали практически в каждом районе. Были специальные участки, на которых получали перегнившую массу и вывозили под зеленые насаждения. Сейчас на большинстве этих площадок стоят высотные дома, офисные центры и т.д. Кто-то говорит, что можно компостировать на небольших площадках в каждом дворе. Но что мы будем компостировать, если полный двор машин, листья загрязненное? Я своего ребенка не пущу на землю, в которую внесли этот компост.

У нас сейчас основное направление – дворник собирает листья в мусорный бак, и все это вывозят на полигон. Это не совсем плохо, потому что на полигоне оно перегниет, часть позволит образовать биогаз. Там оно хотя бы будет сконцентрировано. С другой стороны, во всем мире идет отдельная переработка любого вида мусора, в том числе листьев. Например, в Бирмингеме из листьев делают поленья для каминов, теплотворность которых на уровне высококачественного угла, выгорание очень длительное. Наши соседи молдаване собирают листья и делают субстрат для выращивания грибов.

Но хуже всего в этой проблеме – это поведение нашего человека. Собрали листья в кучу, тут же идет прохожий и бросает туда бутылку, бычок, что хочешь. Мы должны понять, что ни правительство, ни городские власти не решат эту проблему, если мы сами не будем принимать в этом участие.

Тетяна Тимочко: Я не згодна з тим, що ми маємо перекладати відповідальність на суспільство. Питання освіти – це питання національної політики. На з’їзді освітян України презентувалася національна система освіти ХХІ століття, в якій немає жодного слова про екологічну освіту та виховання.

Екологи категорично проти вивезення листя на полігони. Ми не можемо збільшувати обсяг полігонів і санкціонованих сміттєзвалищ листям. Ніщо не перетворить їх на метан чи біогаз, тому разом будуть змішуватися біологічні рештки і пластик, ртутні лампи, залишки оргтехніки, хімічні речовини, медичні препарати, будівельне сміття. Це призводить до утворення фільтратів, високотоксичних речовин.

Наведені дуже хороші приклади використання листя, наприклад, брикетування. Але в Україні це дуже серйозна проблема, тому що значна частина листя знаходиться на територіях, які мають елементи радіаційного забруднення чи забруднення важкими металами, сполуками формальдегідів. Тому ми пропонуємо зробити екологічну паспортизацію всіх природних об’єктів в межах міста і тоді ми будемо знати, як поводитися з листям на тій чи іншій території.

При спалюванні опалого листя в атмосферу виділяється велика кількість шкідливих речовин, а куди ці речовини діваються під час компостування?

Тетяна Тимочко: Спалювання – це пряма шкода людям і довкіллю. Компостування, по-перше, - це концентрація листя в одному місці, по-друге, сама природа так влаштувала, що листя перетворюється на поживні речовини.

А взагалі нам треба іти шляхом відмови від хімічних речовин при вирощуванні рослин, зменшення навантаження від автомобільного транспорту (викиди яких складають 80% від усього забруднення атмосферного повітря), зменшення викидів від стаціонарних джерел підприємств, зменшення викидів в річки. Тоді у нас не буде турботи, що листя несе загрозу для людей, воно буде просто компостом чи покривом в парках. Бо, наприклад, багато людей спалюють картопляне бадилля, але весною вони кропили картоплю хімічними речовинами проти колорадського жука. При спаленні залишки пестицидів, перетворюючись в діоксини, потрапляють людям в легені та навколишнє середовище.

Валерий Кравченко: Одно из главных возобновляемых топлив – это мусор, ведь листья каждый год падают, а мусор все время накапливается. Нужно разработать схему переработки. Любое сжигание дает горячую воду и электроэнергию, что Украине очень нужно, чтобы уменьшить потребление российского газа.

В Германии всю органическую компоненту – листья, отходы от картофеля, ботву от свеклы – перерабатывают в промышленных установках, и получается метан. На таком производстве в небольшом городишке очень воняет, но ни один житель не выступает против, потому что это их рабочие места, они не платят за электроэнергию, горячую воду. Прибыль от этого предприятия 150 миллионов евро в год. Получают биогаз метан, сжигают его, стоит установка по производству электроэнергии, у них работает зеленый тариф, и вся проблема решается.

Пані Тетяно, згідно Правил утримання зелених насаджень листя має залишатися під деревами. В такому разі, чим керується «Зеленбуд», коли працівники жеку збирають його до сміттєвих баків чи навіть спалюють?

Тетяна Тимочко: За останні п’ять років відбувається розбалансування і знищення екологічного законодавства України. Це відбувається на рівні законів, які ухвалює Верховна Рада під будь-якими приводами. Останній приклад – це лобіювання віце-прем’єром Тігіпком ідеї про спрощення процедури для бізнесу, щоб відкрити всі шлюзи для його розвитку. В тому числі це стосується закону про містобудівну діяльність, де прибрані екологічна експертиза, участь громадськості, санітарно-епідеміологічна експертиза, пожежна, історична, культурна і археологічна. Ці експертизи стосуються не тільки будівельних об’єктів в містах, а і об’єктів ядерної галузі.

Лежить законопроект про ліквідацію статті адміністративної відповідальності за порушення екологічних вимог. Саме тому жеки можуть спокійно згрібати листя і навіть спалювати. Більше того, саме жеківські працівники підпалюють величезні контейнери, щоб не витрачати кошти на вивезення сміття. Тому є суперечність в поводженні із залишками зеленої рослинності і правилами, якими керуються жеки, де вони мають прибрати все зі своєї території, в тому числі і листя. Щороку витрачаються величезні зусилля на те, щоб згрібати листя, збирати в купи, вивозити, замість того, щоб продумати нормальні методи поводження з ним.

Чи не несе використання листя як палива таку ж шкоду як просто спалювання його на вулиці?

Валерий Кравченко: При обработке листья подвергаются воздушному экстрагированию, из них выделяют концентрацию вредных веществ. И, естественно, для этих целей листья собирается только в более-менее чистых районах, вдоль дороги никто их собирать и брикетировать не будет.

Зараз в основному листя вивозиться на полігони?

Тетяна Тимочко: Як правило, вивозять на полігони. В деяких містах на полігонах виділяється частина території, куди вивозиться саме листя. Але воно вивозиться насипом і просто пресується без ніякої користі. Ми пропонуємо виділити спеціальний майданчик на п’ятому полігоні для створення великої компостної території для листя, яке вивозиться з міста Києва. Компостування листя і інших біологічних решток дасть можливість отримання біогазу. Якщо закладати великі компостні території по правилам і зразу робити свердловини по видобуванню біогазу, то саме ці території з брудним забрудненим листям і іншими біологічними рештками дадуть можливість створення територій по видобування біогазу. В цьому є перспектива компостування саме забрудненого листя. Це стане вирішенням проблеми вивезення листя з забруднених територій і в той же час буде економічна вигода.

Зараз штраф за спалювання листя становить більше трьох тисяч гривень. Чи стосується це працівників жеків, які здебільшого це сміття і спалюють? Чи знаєте ви приклади, коли з людей дійсно стягували ці гроші?

Тетяна Тимочко: В статті 14 закону прописано, що у сферу компетенції працівника міліції входить контроль за поводженням з побутовими відходами на певній території. Останні два роки осінню і весною ми організовуємо спільні рейди з міліцією по перевірці тієї чи іншої території. Були оштрафовані звичайні громадяни і установи. Це насправді дуже складно, треба складати акт, документів ціла купа, але кілька таких випадків ми маємо.

Що стосується працівників жеків, то вони працюють за правилами утримання території. Зараз ми плануємо привести у відповідність Правила утримання території, які мають виконувати працівники жеку, з законодавчими актами, які існують в України, щоб люди, які працюють на певній території, не порушували закони, виконуючи свої функціональні обов’язки. Ця суміш в законодавчій практиці не дозволяє притягнути до відповідальності працівника жека.