Що можна їсти в Україні?

В Україні зі всієї харчової продукції найбільш якісним є алкоголь, а найменш якісними залишаються м’ясні напівфабрикати. Напередодні новорічних свят експерти радять прискіпливо вибирати харчі та не брати участі в різноманітних акціях, в яких частіше всього вкидаються неякісні продукти. Особливу увагу треба звертати не лише на термін придатності, але й на маркування про склад товару, бо чим більше там заявлено інгредієнтів, тим гірша продукція.

Проте законодавці мають намір позбавити українців можливості ознайомитися, з чого виготовлений продукт, спростивши маркування до мінімуму. Замість повного переліку складників в новому законопроекті пропонують залишити тільки дані про основні властивості продукції, номінальну кількість, масу та об’єм.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповіли президент Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий та перший віце-президент Спілки об'єднань громадян «Всеукраїнська федерація споживачів «Пульс» Ірина Назаревич.

Валентин Безрукий: «Состав вареной колбасы сфальсифицировать очень легко, существует огромное количество предложений замены ее ингредиентов, даже искусственное сало продается»

Я не могу сказать, что у нас отвратительная продукция, потому что тесты этого не подтверждают. Допустим, мы тестируем колбасы, какой-то ее процент с очень низкими процентами, к ней есть куча замечаний, а какой-то процент действительно неплохой. То есть, у потребителя есть возможность выбрать. Есть направления, которыми Украина может гордиться, потому что у нас хорошая алкогольная продукция, хоть гордостью это можно назвать с натяжкой.

Молочное направление можно разделить по качеству на несколько групп. Если мы имеем в виду молоко как отдельный продукт, то там замечаний значительно меньше, чем у продукта, который называется йогуртом или сгущенным молоком. Например, сгущенное молоко является сгустком всех проблем, которые есть по «молочке». Условно говоря, из восьми или десяти марок максимум две-три будут нормальные, а остальные – фальсифицированные. В самом молоке проблем значительно меньше, хотя один раз мы находили образцы в Харьковской области, которые были фальсифицированы растительными жирами.

Отдельной большой проблемой по молочной продукции является подмена одного ингредиента другим. Заменяя молочный жир растительным, производитель вроде не делает эту продукцию опасной для здоровья, потому что растительный жир сам по себе не является опасным. Но заменяя, он фальсифицирует эту продукцию, которая продолжает называться той же сметаной, сыром или молоком, а потребитель не получает продукта, который купил. Соответственно его организм не получает тех ингредиентов, на которые он рассчитывает. Это скрытая угроза, потому что в конечном итоге это будет отражаться на нашем иммунитете.

Некоторыми производителями замена одних ингредиентов другими оправдывается тем, что вроде бы как продукт удешевляется, и он становится более доступным потребителю. На самом деле тест «российских» сыров, который мы недавно делали, эту картину совершенно не подтверждает. Потому что сырные продукты, которые сделаны на основе растительных жиров, по цене точно такие же, как обычные классические нормальные «российские» сыры. Поэтому раз цена у них одинакова, заменять один ингредиент другим, во-первых, просто нецелесообразно. А, во-вторых, непонятно зачем, ведь, несмотря на то, что количество коров, как говорят представители агропрома, снижается, «молочки» все равно достаточно много. В крайнем случае, если будет не хватать, мы можем импортировать.

Что касается мясной продукции, то здесь ситуация частично разделена. Например, состав вареной колбасы сфальсифицировать очень легко, потому что существует огромное количество предложений замены ее ингредиентов, даже искусственное сало продается.

Мы постоянно сталкиваемся с проблемой идентификации состава, потому что промышленная отрасль в данном случае идет семимильным шагами. Идентификация, во-первых, за ними не успевает, а во-вторых, создаются такие условия, что лабораториям в Украине невыгодно эту идентификацию осваивать, потому что они определяют показатели не безопасности, а качества. Качество и безопасность – это вещи, которые не всегда пересекаются. Государство отвечает именно за показатели безопасности. Поэтому если продукт будет с соей, крахмалом или растительными жирами, при этом он будет безопасен и разрешен к продаже. С точки зрения потребителя, этот продукт некачественный. При этом если некоторые достаточно добросовестные производители еще могут написать полный состав своего продукта, и потребитель имеет возможность выбрать, то очень многие скромно забывают указать, что они там крахмальчика немножко добавили. На самом деле крахмала много не добавишь, можно 5-6%, потому что дальше вы настолько сильно почувствуете его во вкусе, что уже никогда не будете покупать этот продукт. То есть, всего по чуть-чуть, но когда речь идет о десятках тон, то это достаточно хорошая возможность заработать недобросовестным производителям.

Проблема ГМО – очень сложный вопрос, во-первых, потому, что ученые мира еще не определились, что эти ингредиенты являются опасными. Во-вторых, по нашим исследованиям, продуктов, которые содержат ГМО, действительно немного. Но совершенно непонятно, почему маркировка, придуманная государством пару лет назад в отношении ГМО, была сделана именно таким образом, ведь гораздо проще было бы использовать европейскую схему. У нас на продукте должно быть указано, что в нем содержатся ингредиенты ГМО, только если их там более 1%. Строгий запрет на полное отсутствие ГМО у нас распространяется только на детское питание. В ЕС если вообще нет даже следов генномодифицированных организмов, то тогда вы имеете право написать «без ГМО». Если в продукте менее 1%, тогда вы не имеете права писать «без ГМО», но вы и не обязаны писать, что продукт содержит ГМО. А когда уже больше 1%, то вы обязаны писать о его присутствии. Говорят, что ГМО спасет от голода, но мы как жители Украины от голода не страдаем, поэтому можем обойтись без генномодифицированных организмов на наших полях, и не нужно поддаваться на уговоры больших корпораций, которым выгодно их продвигать. Подход ЕС: пока не доказано абсолютная безопасность каких-то ингредиентов, они считаются опасными.

Как распознать некачественные продукты? У каждого продукта существуют особые признаки, но большая их часть признаков иметь не будут. Часто продукты запечатаны и в лучшем случае, что потребитель может посмотреть, – это дата. Декабрь в этом смысле - особый месяц, потому что в течение декабря продукции продается ровно столько, сколько за последние полгода. Здесь потребитель может купиться на акции, например «два купил, третий получил», поэтому может не обратить внимания на дату, а я уже молчу о составе.

Если, например, замороженные пельмени или креветки, заморозились все в один ком, то где-то были нарушены условия хранения, соответственно, с микробиологической точки зрения, они могут быть небезопасны.

Если продукт в таре, через которую можно увидеть визуально, есть смысл посмотреть осадки, если это, конечно, не сок, у которого мякоть есть по определению.

Особое внимание следует уделить условиям продажи. Есть случаи, когда возле прилавка «молочки» с охлаждением рядышком стоит передвижная тележка, в которой эта продукция стоит рядом, и с которой просто докладывают, когда покупатели забирают с холодильника. Тут нужно «приблизить» к себе конечную дату использования, которая указана на упаковке, потому что частично условия хранения могли быть нарушены.

В этом смысле продукт, который запакован фабричным способом, более предпочтителен, чем тот, который пакуется непосредственно в супермаркете. Это даже, несмотря на то, что супермаркеты стопроцентно гораздо надежнее рынков, на которых вообще не стоит покупать скоропортящееся продукты. В супермаркетах можно срезать сухие части сыра или колбасы, порезать, запаковать, и очень легко переставить дату. Если вы покупаете в магазине фарш, то для начала переверните его. Если у него внизу резко другой цвет, может быть, что они просто перевернули его и наклеили другую дату.

Ірина Назаревич: «Якщо ви придбали продукт, який виявився неякісним, обов’язково треба зберегти упаковку»

Згідно чинного закону, якщо людина придбала неякісний харчовий продукт, вона має право повернути його в магазин і отримати відшкодування. Якщо ціна цього продукту піднялася, то людина отримає вищу ціну, якщо ціна понизилася - ціну, яку вона сплатила.

Дуже часто людина купує якийсь товар, і він виявляється неякісним вже вдома. В такому випадку треба пам’ятати, що перевіряти куплений продукт, якщо упаковка вже відкрита, за постановою Кабінету Міністрів ніхто не має права. Потрібно звернутися в установу, яка згідно із стандартів має право відбирати зразки на аналізи. Вони повинні зробити експертизу і висновок щодо того, якісний це продукт чи ні.

Якщо ви придбали продукт, який виявився неякісним, обов’язково треба зберегти упаковку, тому що на ній мають бути не тільки дата виготовлення, але і номер партії, щоб зразки відібрали з тієї самої партії, яку ви купили. Якщо партія, з якої ви купували, вже продана, тоді зробити висновок, що в тій партії був неякісний продукт, вже неможливо.

Краще звертатись до Санітарно-епідеміологічної станції, тому що управління у справах захисту, як правило, не мають коштів для того, щоб оплатити зразки. Нагадаю, що за діючим законодавством підприємці вже не платять за зразки та перевірку, тільки повертають кошти в тому випадку, якщо продукт виявиться неякісним. Зробити такий відбір зразків на сьогоднішній день може тільки СЕС. Вони дуже мобільні та можуть вийти по першому виклику, відібрати ці зразки на аналіз та зробити висновок, якісний ви купили продукт чи ні.

У 1991 році був прийнятий закон про захист прав споживачів, він був короткий та зрозумілий, зроблений для народу. Потім у 2006 році його доповнили, він став об’ємний, важкуватий для розуміння пересічним громадянином, але громадські організації навчали споживачів, на що звертати увагу при купівлі товару та як себе захищати. Головне при купівлі продовольчих товарів – звертати увагу на маркування, тому що ст.15 нині діючого закону говорить про те, що конкретно має бути на маркуванні. У харчових продуктів мають бути не тільки вказані основні властивості, а також склад сировини. Дивлячись на нього, покупець може зробити свідомий вибір, підходить йому такий продукт з різноманітними барвниками, консервантами, стабілізаторами чи ні. Ми знаємо, що всі харчові добавки випускаються за допомогою ГМО, тому треба бути дуже обачними.

Але сьогодні у Верховні Раді в першому читанні вже прийнятий закон про внесення змін до 12-ти законодавчих актів стосовно безпеки харчових продуктів. Згідно нього із закону про захист прав споживачів викинуто всі вимоги до харчових продуктів. Раніше закон говорив, що в маркуванні повинні міститися дані про основні властивості продукції, щодо продуктів харчування – про склад, включаючи перелік використаної в процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок, номінальну кількість, масу, об’єм, харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт. В новому законопроекті пропонують залишити на маркуванні тільки дані про основні властивості продукції, номінальну кількість, масу, об’єм, тощо. Решта маркуватися вже не буде, тому споживачу проблематично буде вибирати в такому випадку, бо невідомо, що це за продукція. Крім того, раніше була вимога: продукти харчування, упаковані чи розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження. Тепер це теж викидається, отже споживачу вже не потрібно знати про походження товару.

Але в супровідній записці до цього законопроекту Мінагрополітики пишеться, що цей закон не потребує обговорення з громадськістю, тому ми направили листи з протестом до профільного комітету Верховної Ради та до Президента, щоб він ветував цей закон. В даному випадку порушуються не тільки ст.22 Конституції, яка говорить про те, що при прийнятті нових законів не можна звужувати надані раніше права. Якщо споживачі мали право знати про склад сировини в цьому продукті, не можна в них це право забирати. В даному випадку Україна також порушує міжнародні угоди, тому ми звернулися й до міжнародних організацій з листами, щоб вони теж висловили своє ставлення до того, що у нас таким чином порушуються права споживачів.

Часто ми стикаємося з тим, що вранці купуємо товар в супермаркеті по одній ціні, в обід – по іншій, а ввечері ще іншій, хоча він нікуди не переміщувався з полиці. Наскільки це правомірно?

Ірина Назаревич: У нас ціни відпущені, так що це їхнє право, бо це приватна власність. Раніше у нас була Інспекція з контролю за цінами, можна було до них поскаржитися і вони перевіряли порядок нарахування цін. Сьогодні ми нічого не можемо з цим зробити.

Чи діє сьогодні законодавча база по захисту прав споживачів? У нас люди отруїлися куркою-гріль в одному із магазинів, а їм ніхто нічого не компенсував, держава лише стягнула 400 гривень штрафу з цих приватних власників. У нас взагалі ніякого захисту немає?

Ірина Назаревич: Для того, щоб споживач отримав якусь компенсацію, йому потрібно звертатися в суд, в даній ситуації звертатись треба кожному окремо.

На сьогодні діє мораторій на перевірки. Управління у справах захисту прав споживачів могли перевірятимагазини тільки після того, як за 10 днів дадуть попередження. Звісно, до цього моменту магазин роблять напівпустим і так зустрічають перевіряючих.

Враховуючи, що у бюджеті не було грошей, за останні 5 років відбір зразків взагалі не робився. Тому можна собі лише уявити, якою імпортною продукцією завалений сьогодні наш ринок.

Скільки українців звертаються до відповідних установ, відстоюючи права споживачів?

Ірина Назаревич: Стосовно продовольчих товарів звернень небагато, в основному щодо складнопобутової техніки. 90% цих питань вирішується, закон в цьому випадку допомагає. А от по продовольчим товарам складніше. Як бачите, новим законом контроль віддається ветеринарній медицині, яка перевіряє зараз лише сировинну базу. Хто буде перевіряти вже готові продукти харчування, не говориться.

Ми вчили споживача у випадку, якщо щось трапляється, звертайтесь до Закону про захист прав споживачів, ми допоможемо консультацією і ви зможете самі себе захистити. Якщо цей закон поріжуть та розкидають по всіх 12-ти законах, навіть нам складно буде знаходити доказову базу.

ЗМІ пишуть про те, що з магазинів зникла російська червона ікра і зараз продається заморожена американська, розфасована в Україні. Яка ситуація на ринку із поставками червоної ікри і якої вона якості?

Валентин Безрукий: Мы делали тест в сентябре, не было еще свежей российской икры, которая сделана по ГОСТу. Однако недавно мы нашли четыре образца именно гостовской икры, которая была сделана из совершенно свежей икры по месту вылова в России. Была проблема в том, что вслед за ЕС Россия запретила использование одного из консервантов – уротропин, который у нас не запрещен. Но Минздрав России дал добро на изготовление такой икры на экспорт для Украины. Настоящую свежую икру без консервантов получить к Новому Году невозможно, она просто испортится.

В обновленной нашем тестировании есть продукт, который сложно назвать «фреш» (так он позиционируется), потому что он сделан из замороженного сырья, а в ноябре нереста рыб нет. Но даже из замороженного сырья можно сделать хорошую, вкусную икру. Однако без консервантов это практически нереально.

Ви сказали, що алкоголь – це найякісніша продукція в Україні, а яка категорія продукції найбільш неякісна?

Валентин Безрукий: Мясные полуфабрикаты.

Главное ориентироваться при выборе продуктов на состав: чем больше ингредиентов там заявлено, тем хуже продукция, тем больше у нее шансов попасть из категории полезной в категорию мусорной еды.