Україна і Євросоюз опинились на крутому повороті
Заструмило холодом у стосунках Європейського Союзу з Україною. І поки що немає жодних шансів потепління такого клімату.
Заструмило холодом у стосунках Європейського Союзу з Україною. І поки що немає жодних шансів потепління такого клімату.
Зрряче помітні контури тривалого періоду застою у стосунках поміж ЄС і Україною. Скидається на те, що угода про співпрацю стане парафованою поміж обома сторонами на початку наступного року. Відбудеться ця подія швидше за все на рівні другорядних урядовців, аби уникнути телекамер і не дати змоги президентові України святкувати успіх. Все це робиться лише для того, аби Юлія мала в шухлядці документ, який можна буде розморозити за кращих часів. До речі, такого розв’язання конфлікту, спричиненого Януковичем, домагалося між іншим українське експертне середовище. Однак наступного року умови стануть дуже несприятливими, аби зрушити з мертвої точки процес підписання угоди на рівні членів ЄС.
-- Янукович: нехай ЄС зачекає
Президент Віктор Янукович розраховує на переобрання і зробить все можливе, аби продовжити домінування Партії Регіонів на парламентських виборах, які повинні відбутися восени 2012 року. Присвятить навіть договір з ЕС. Опитування свідчать, що рейтинги довіри до його партії винятково низькі. В грудні заледве одна п’ята українців декларувала бажання віддати голос за Партію Регіонів, але вже вищий відсоток суспільства готовий віддати свій голос за ‘Батьківщину’ Юлії Тимошенко.
Це катастрофічне падіння популярності Партії регіонів, якщо брати до уваги той факт, що ще півтора року тому вона розраховувала на підтримку майже 40% українців. Нічого дивного, що ліквідація з політичного життя опозиції, стала пріоритетом номер один для чинного президента. Цьому, мабуть, також слугуватимуть ухвалені в грудні зміни виборчого права, які преміюють потужні політичні партії. Відповідно до нового законодавства підвищено виборчий поріг з 3-ох до 5-ти відсотків, також заборонено створення коаліційних партійних блоків під час виборів.
Дипломатичні зусилля і пропозиції з боку ЄС, що тривали протягом року, які мали б підштовхнути Януковича звільнити Тимошенко, завершилися… нічим. Рівень розчарування єесівських політиків зростав пропорційно до темпу чергових розмов. Незважаючи на обіцянку з боку президента України, такі не реалізована декриміналізація економічних злочинів в правових доокументах, на підставі яких була засуджена Тимошенко до семи років ув’язнення.. Ба більше, проти неї порушили нові кримінальні справи .
-- Не лише Юлія
Завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію з Україною і згода на запис про перспективу членства в ЕС не викликає подиву. Віктор Янукович потребує мінімальних успіхів в стосунках з Брюселем, аби не антагонізовувати електорат, який підтримує інтеграцію з Євросоюзом. Згідно з останніми опитуваннями, здійсненими Фондом Демократичних Ініціатив, 46 відсотків українського суспільства вважає, що Україна повинна вступити до Європейського Союзу.
Це необов’язвково означає, що Янукович має поспішати з підписанням угоди, а тим більше з її реалізацією. В першу чергу для існуючої влади були і є торги - переговори з Росією щодо прийнятної ціни на природній газ, аби далі не збільшувати державний дефіцит. Причому невідомо, як сильно уряд нагне шию під ярмо Росії, аби пригальмувати процес економічної інтеграції України до ЄС. Симптоматично, одразу ж після саміту з Євросоюзом Янукович поспішив на переговори щодо газу в Москву. Нижчі ціни за російський газ потрібні Україні для досягненя економічної стабільності, що дасть їй можливість отримати чергові позички Міжнародного Валютного Фонду.
Угода співпраці з Євросоюзом для нинішньої влади є на другому плані. Бо її реалізація, окрім переваг і користі, вимагатиме коштів. А Україна загалом не має бажання реформуватися. Згідно з рапортом підготовленим Фондом Відродження, вона знаходиться на третьому місці після Молдавії та Грузії в реалізації європейських зобов’язань в рамках Східного Партнерства. Дуже низький рівень і професіоналізм з точки зору реформ має державна адміністрація. Гірше становище з цим питанням лише в Білорусії. Відом ж, що вправна і професійна адміністрація - наріжний камінь або підвалина для реалізації європейських стандартів.
Окрім того, інвестиційне оточення в Україні несприятливе. В рейтингах Світового Банку Doing Business серед усіх країн Партнерства Україна знаходиться на останньому місці. Покращення умов для провадження бізнесу – це ключова справа для реалізації угоди щодо поглиблення зони вільної торгівлі.
Важко також оцінити, як і на скільки українські олігархи прокалькулювали свою користь від підписання угоди. Саме їхні інтереси стануть вирішальною шалькою на терезах того, чи Україна заангажується в найстисліші терміни економічно інтегруватися до Євросоюзу. Як бачимо, дотепер особливі інтереси можуть легко загальмувати корисні рішення для суспільства. Україна, наприклад, не бажає підписати угоду про спільний повітряний простір ( що зробила вже Молдова), бо блокується цей процес через небажання українського олігарха Ігоря Коломойского. Який має контрольний пакет акцій найбільшої української авіакомпанії Аеросвіт, а зниження цін на авіарейси не в його інтересах.
-- Що на це Євросоюз?
Євросоюз опинився в пастці. Держави-учасниці, які відповідальні за гострий тиск на Україну в питаннях дотримання демократичних стандартів принаймні до парламентських виборів восени 2012 року, нічого в цій ситуації не досягли. Водночас, цей тиск виявився неефективним. А в мінусі керівництво ЄС має насамперед факт перманентного заманювання України під крило Росії. Для Польщі це особливо скаладна ситуація, бо вона не може собі дозволити бути некритичним адвокатом свого сусіда і йти проти течії. Тим більше, що в Україні відсутня політична воля до проведення реформ. Існує при цьому загроза, що навіть після підписанняс угоди про асоціацію, вона може залишитися лише на папері. Так вже сталося зі вступом України до Енергетичного Співтовариства – підписано документи, але вони й досі не реалізуються на практиці.
-- Що робити?
В цій ситуації Євросоюз має якомого більше використовувати переваги фінансової допомоги, яку надає Україні, і тиснути на конкретні реформи. Досі це робилося дуже мляво. Наприклад, під приводом технічних перешкод відбувалася затримка чергових траншів допомоги. Єдиним винятком став відвертий тиск Євросоюзу і Світового Банку у справі щодо закону про державні закупівлі на початку 2011 року.
На переломі 2010/2011 років Україна ухвалила низку винятків до цього закону, що уможливлювали, наприклад, відміну тендерів на організацію Євро-2012. Євросоюз спершу без розголосу ( так так, що працівники адміністрації президента навіть про це не здогадувалися) заморозив фінансові кошти, які надавалися безпосередньо українському уряду. Та це не допомогло. І лише після оголошення цієї справи в мас-медіях через делегацію ЄС в Києві,опублікування великої кількості статей в Україні, залучення неурядових організацій та середовищ, спричинило відповідний вплив на Віктора Януковича, щоб він запровадив зміни в законі.
Це означає, що лише страх перед електоратом мотивує українських політиків до дій. Політика на кшталт «покари» з боку ЄС має використовуватися мудро і лише в ситуаціях значного калібру. Передвиборний період в Україну сприяє таким турнірам політичного покеру. На роль таких парламентарів ЄС добре вписуєються комісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле та виконавчий директор Європейської Служби Зовнішніх Справ Мирослав Ладжонк (Lajeák). Обидва вихідці з Центральної Європи (чех і словак), тому добре знають, як треба розмовляти з східноєвропейськими політиками.
Інший шлях, з огляду на ефективність, це збільшення європейської допомоги українському суспільству, бізнесу і неурядовим організаціям. Україна є демократією, і українці самі собі обирали політиків.Щоб вибирали проєвропейських кандидатів, мусять бачити користь, яка виникає через інтеграцію з ЄС.
А Брюсель досі має нездалу комунікаційну політику і ситему грантів на цілі громадянського суспільства. Як свідчать дослідження Інституту Справ Публічних,здійсненого серед українських неурядових організацій, європейська допомога отримала найгіршу оцінку посеред усіх міжнародних фундацій допомоги, з огляду на доступність, інформаційу політику і правила подачі заявок на грошові кошти. Бюрократична машина ЄС змінюється на краще, але дуже повільно. Не варто мати занадто великих очікувань, що ця система зміниться на краще з дня на день…
Гарна новина полягає в тому, що більшість молодих українців незалежно від регону проживання, сходу чи заходу України, підтримують членство України в ЄС. Саме до цієї групи ЄС має кореспондувати свої дії в першу чергу. Принаймні існує шанс, що в перспективі кільканадцяти років ці інвестиції повернуться ЄС.
Джерело: Instytut Spraw Publicznych
Підготував (з мінімальними скороченнями) і переклав Володимир Олійник