Політичний притулок: хто наступний?

Надання притулку Олександру Тимошенку в Чехії має стати серйозним сигналом для української влади. Не лише тому, що за таких обставин в очах світової спільноти Україна постає як країна, де є політичні переслідування. Небезпека є ще і в тому, що тепер найближчі соратники Юлії Тимошенко, особливо з колишнього складу виконавчої влади, можуть створити там «уряд в екзилі» та проводити підривну роботу. А фінанси, з якими сьогодні бютівцям скрутно в Україні, тепер можна буде притягнути зі всього світу до створюваної чоловіком Тимошенко міжнародної організації «Батьківщина». При чому гроші туди вкладатимуть і незадоволені українські бізнесмени. Тож не виключено, що на вибори ми побачимо футболки із символікою «Батьківщини», надрукованою де-небудь в Латвії чи Австрії.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, політичний експерт, голова центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов та директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак.

Віктор Чумак: «Чехи перестали визнавати Україну безпечною для своїх власних громадян»

Взагалі такого поняття як «політичний притулок» немає, є поняття «притулок» і достатньо великий перелік підстав, на яких він надається. В ст.12 чеського закону про притулок написано, що він надається іноземцю, якщо будуть встановлені впровадження, що іноземець переслідується за здійснення політичних прав і свобод або має цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою таких переслідувань. Визначати своїм законодавством, що таке притулок і на підставі чого він надається, є виключно суверенним правом країни.

Коли почалися розмови про те, що Олександр Тимошенко подав заяву на отримання притулку в Чехії, я говорив, що він його однозначно отримає, тому що перед тим була протоптана дорога паном Данилишиним. І в тому, і в іншому випадку не було прямих політичних переслідувань, але були цілком обґрунтовані побоювання, що в Україні відсутнє верховенство права, в українських судах неможливо знайти правосуддя і правове вирішення питання.

Коли вся Європа стала на позицію, що переслідування Юлії Тимошенко відбувається за політичними мотивами, стало абсолютно зрозуміло, що всі справи, які будуть виростати навколо екс-прем’єра, автоматично визнаватимуться політично вмотивованими. Тому, коли була порушена справа про ЄЕСУ, де Олександр Тимошенко займав ключові посади, стало зрозуміло, що у нього є два виходи: або зразу іти за дружиною до суду, або шукати притулок в будь-якій країні.

З 2005 по 2010 рік до Чехії було чотири подання від України щодо отримання притулку і жодного разу такий притулок наданий не був. Тоді Чехія вважала Україну безпечною країною, де всі питання можна вирішити в рамках українського права, правосуддя, політичної системи і т.і. І те, що притулок був наданий Данилишину, говорить про те, що чехи просто перестали визнавати Україну безпечною для своїх власних громадян.

Крім цих двох прецедентів, на черзі стоять ще дві країни, які також надаватимуть притулок українцям за ознакою політичного переслідування або неможливості вирішення правових питань в українській системі правосуддя. Це Австрія, де скоріше за все отримає притулок Поживанов, і Латвія, до якої подав заяву на надання притулку Денис Олейніков, у якого були серйозні побоювання про порушення проти нього кримінальної справи на підставі друку футболок з відомими гаслами.

Європа абсолютно чітко визнає, що в Україні немає справедливого суду, верховенства права, закон діє по-різному для різних категорій осіб. Визнаючи це, Європа буде надавати притулок всім людям, які звернуться до неї за визначеними мотивами, якщо вони це зможуть довести. Якщо ці люди будуть хоча б трохи суспільно відомі, у них є шанс отримати притулок на 99%, звичайно, в разі, якщо вони не будуть прямими злочинцями. В рамках інституту притулку в світі абсолютно чітко визначені категорії людей, яким не надається притулок, – це військові злочинці, люди, які порушують основні принципи ООН, та які мають величезні заборгованості, доведені судом.

Зараз говорять, що якщо Україна піде білоруським шляхом, можуть бути застосовані такі санкції, як невидача українським викопопосадовцям віз, якесь блокування активів і т.і. Я думаю, це вже відбувається. Якщо ми проведемо експеримент і попросимо суддю Сітайло, суддю Кіреєва чи прокурора Фролову подати заяву на отримання шенгенської візи, я впевнений на 99%, що їм буде відмовлено з формулюванням, що ця особа небажана в межах країни, куди вона подає заяву. Ця реакція Європи скоріше за все вже є, просто це не робиться в публічний спосіб.

Крім того, треба зважати, що коли людині надається притулок і говориться, що на політичних мотивах, це веде до катастрофічного погіршення інвестиційного іміджу країну та до серйозних економічних втрат.

Андрей Золотарев: «За Александром Тимошенко последуют вчерашние сторонники Виктора Федоровича Януковича»

Александр Тимошенко не первый, до этого был Богдан Данилишин, Михаил Поживанов. В ситуации, когда власть четко показывает, что она не придержется принципов честной игры, правил нет, а есть только целесообразность. Это знак, что лучше не искушать судьбу и пересидеть смутное время.

Если сегодня вокруг бютовцев, которые занимали должности в структурах исполнительной власти, нет никаких движений со стороны правоохранительных органов, это не значит, что они не возникнут завтра. Это будет первая группа, которая может последовать следом за Александром Тимошенко.

Вторая группа, которая будет больше, - это вчерашние сторонники Виктора Федоровича Януковича. Достаточно вспомнить Василия Волгу, который не сориентировался в том, что в стране с коррупцией не борются, а коррупцию упорядочивают, и стал одной из первых жертв этого упорядочивания. Это станет не последним примером того, когда власть на примере отдельных сукиных сынов из своих рядов будет показывать, что они якобы борются с коррупцией. Показательным примером является руководитель донецкой областной организации «Сильной Украины» Владислав Дрегер, который уже более полугода обитает в Лукьяновском СИЗО без обоснованных обвинений и без каких-то ясных перспектив выйти на свободу.

Третья группа – это то, что сегодня показывают данные социологических исследований. 40-53% молодых людей до 30 лет не связывают свои перспективы с такой страной как Украина. Они смотрят меньше в сторону России, больше – в сторону Европы (Чехия, Польша, Британия). Думаю, по самым скромным прикидкам, таких людей будет более 2 миллионов. Выезжать их страны в ближайшие годы будут гораздо больше, нежели 3-4 года назад.

Виктор Федорович Янукович сам себя загоняет в безвыходную и тупиковую ситуацию. Желанием отомстить Тимошенко он лупит по Украине. После марта месяца положение со стороны наших российских соседей для украинской власти станет еще более пасмурным и бесперспективным. Они любят определенность, которая со всей неизбежностью наступит тогда, когда Россия кусочек за куском начнет откусывать то, на что положила глаз. И деваться нынешней власти будет уже некуда. Рассчитывать на то, что Европейский Союз будет помогать в этом деле украинской власти… Пока ситуация колеблется, но в ближайшие месяцы отношение станет еще более однозначным и определенным. Поэтому дело Тимошенко обернется катастрофическими последствиями в стратегической перспективе не только для нынешней украинской власти, а, возможно, и для страны.

Віталій Бала: «Важливо, щоб не вийшло у нас уряду в екзилі, який розміститься в Чехії»

В цьому дійстві надання політичного притулку чоловікові Тимошенко є один дуже серйозний момент, який не усвідомлюється ні владою, ні суспільством. Люди, які роблять заяви, що Олександр Тимошенко не є політиком, але при цьому Чехія надає йому політичний притулок, мали б розуміти, що це вже дуже серйозний сигнал для влади. Це тенденція, яка може призвести до того, що Україну будуть сприймати як країну, де є політичні переслідування.

Щодо міжнародної організації «Батьківщина», яку скоріше всього зареєструють в Чехії, то тут мова може йти про створення інструментарію всередині Європейського Союзу, через який можна з допомогою ЗМІ та громадських діячів почати вести реальну кампанію проти влади в Україні. Говорячи про те, хто ж буде наступний, важливо, щоб не вийшло у нас уряду в екзилі, який розміститься в Чехії. Це серйозна тенденція, яку владі треба зрозуміти і тонко відреагувати на всі ці події, а не намагатися невиважено робити різного роду заяви. Бо маючи цей публічний інструментарій, можна повести перемовини та спілкування представників Європейського Союзу в непублічну площину. Отже, надалі за допомогою європейських політиків можна буде давити на українську владу, щоб випустили Тимошенко.

Все, що відбувається навколо справи Тимошенко, сприймається владою неправильно. Це питання дуже серйозне, бо Чехія протягом року надала притулок вже двом громадянам України, хоча до цього по більшості заяв відмовляла. Дипломатія – це мова жестів, тож ці сигнали треба вміти читати та правильно на них реагувати. На жаль, і минула, і теперішня українська влада на цьому не розумілася, і в результаті ми виходимо в ролі якихось прохачів чи то на рівні громадянина, чи на рівні держави.

Питання в тому, для чого створюється ця організація? Це може бути майданчик для всіх незадоволених нинішньою владою, в тому числі бізнесменів, які мають серйозні ресурси. Він може стати центром, який зможе притягнути до себе всіх «там», аж до створення певного фронту опору. Це може бути дуже серйозним та болісним центром, «Ахіллесовою п’ятою» для української влади в Європі. Туди можуть прийти і талановиті організатори, і з великими грошима.

Тобто, за допомогою цієї організації «Батьківщина» може притягнути і фінанси, з якими в Україні у них проблема?

Віталій Бала: Спокійно. Подивіться, скільки українських бізнесменів сьогодні виводять бізнес за кордон.

Віктор Чумак: Білоруські опозиційні організації за кордоном так і працюють. Згадайте, як одного з опозиційних керівників заарештували на території Білорусі за те, що неправильно використовував кошти від громадських організацій, які йшли через Латвію та через Польщу.

Крім створення організації, чим ще може допомогти своїй дружині Олександр Тимошенко?

Віталій Бала: Він вже допомагає тим, що в нього прізвище Тимошенко, яке стало знаковим завдяки недолугим діям української влади. Воно стає символом не політичної конкуренції, а вже боротьби всіх українців за право на справедливе правосуддя. І кожній прес-конференції Тимошенко велика увага ЗМІ забезпечена.

Скільки українців за роки незалежності отримали притулок за політичними мотивами?

Віктор Чумак: Таких людей небагато, назву суспільно відомі особистості. Колись тимчасовий захист у США отримали Ільяшкевич, Мельниченко та Гонгадзе, потім вони отримали право на проживання. Зараз вже пішла друга хвиля людей, що отримали притулок в Європі.

Тож за нинішніх умов США теж може стати країною-притулком для українців?

Віктор Чумак: Кожна демократична країна має таке законодавство. Надання таких актів індивідуальні, тому країни і не розписують перелік підстав, за якими можна отримати притулок. В Україні також є закон про правовий статус іноземців, просто не можуть знайти, що ж таке «притулок». В Конституції є таке визначення, а в законі немає. Поки у нас це назвали «додатковим захистом».

Андрей Золотарев: В контексте нынешнего заявления Хиллари Клинтон, думаю, если бы Александр Тимошенко попросил политического убежища в США, у него было больше шансов его получить, чем отказ.

Добавлю из личного: очень тяжело было представить 15 лет назад, когда приходилось общаться с Александром Тимошенко, человека более далекого от политики. Более того, семья не одобряла приход Юлии Тимошенко в 1996 году в Верховную Раду. И Александр, и Геннадий Афанасьевич были не в восторге, для них это было абсолютно непонятно. В результате, политика занялась им, он оказался политическим заложником ситуации, один раз побывал в таком качестве более десяти лет тому назад и сегодня не захотел повторения.

Віктор Чумак: В принципі Юлія Тимошенко є одним із головних архітекторів такої ситуації з безправ’ям, яка зараз є в Україні. І при Тимошенко використовувались суди «вручну». Вона теж не хотіла змінювати судову систему, бо вона бралася під контроль і при Тимошенко, і при Ющенку.

Андрей Золотарев: При чем этим занимались одни и те же люди – специалисты по ручному управлению «правовой школы имени Медведчука».

Віктор Чумак: Але сьогодні Тимошенко стає таким собі знаменням боротьби України якраз за відтворення правової системи в державі.

Надання політичного притулку спрощує для Олександра Тимошенка процедуру отримання чеського громадянства? Який зараз у нього правовий статус?

Віктор Чумак: Все залежить від того, хто подає заяву. На сьогодні він лишається громадянином України, який не користується дипломатичним захистом своєї країни. Він користується міжнародними нормами про захист громадян, що мають статус біженців. Громадянином України він залишатиметься доти, доки не напише власноруч заяву про вихід із громадянства і воно не пройде відповідну процедуру.

Така ситуація дає Тимошенко кращі можливості отримати громадянство будь-якої країни Європейського Союзу, спершу пройшовши певний термін перебування у статусі особи, що отримала притулок, потім у статусі тимчасового проживання. А якщо у нього є бізнес на нерухомість, то є всі підстави для отримання статусу на тимчасове проживання. Але при цьому він має вийти із громадянства України.

Андрей Золотарев: В европейских странах, в США и Канаде, получение гражданства – процедура совсем непростая. Единственное государство, где украинец, не теряя гражданства Украины, может быстро стать гражданином другой страны, - это Израиль. Так называемый закон о возвращении дает вам такое право, если у вас есть еврейская бабушка или дедушка. Буквально в течении трех месяцев можно получить гражданство, правда, не так быстро делается загранпаспорт, который дает возможность перемещаться практически по всему миру без виз.

Віктор Чумак: І Росія, згідно із законом про повернення співвітчизників.

Зрозуміло, що українським високопосадовцям після справи Тимошенко буде важко отримати туристичні візи. Що буде з простими українцями, бо кажуть, що навпаки, це полегшить їм отримання віз? Чи зробить Європа такий жест?

Віктор Чумак: Я б не хотів, щоб так сталося, бо це свідчить про те, що ми будемо рухатися в авторитарному режимі. Але досвід Білорусі показує, що так, на сьогоднішній день найбільше аплікантів, які отримують шенгенські візи, - це білоруси.