Президентство Обами: без України в думках?

Експерти у США починають підбивати підсумки першого терміну президентства Барака Обами, зокрема, з питання іміджу США як країни, яка підтримує держави світу у розбудові демократії.

Під час виступу у Вашингтоні в центрі Карнегі експерт з питань демократії Томас Карозерс заявив, що у світі помиляються, коли думають, що США мають чітку стратегію із просування демократії.

Він назвав три фази, які нинішня адміністрація США пройшла з цього питання.

За словами експерта, одразу після приходу до влади у січні 2009 року Барак Обама згорнув демократичну риторику, натомість доклав зусиль щодо залучення до співпраці кількох антидемократичних режимів, зокрема, Росію і Китай.

«У перші шість місяців правління ані президент Обама, ані держсекретар Гілларі Клінтон не згадували питання просування демократії за кордоном», - каже Томас Карозерс.

Експерт пояснює це тим, що від президентства Джорджа Буша Барак Обама «отримав» країну, імідж якої у світі був дуже негативним через війну в Іраку, Афганістані, протистояння з Іраном тощо, і намагався «не наступати на ті самі граблі» і менше дратувати світ.

Другий етап, за словами Карозерса, починається з промови Обами в Каїрі в червні 2009. Тоді адміністрація починає говорити про демократію, втім відрізняє її від «бушівської», а саме, наголошує, що США не будуть нав'язувати іншим країнам модель демократії «як у США» і будуть звертати увагу не лише на вільні вибори, але й на такі питання, як правосуддя і верховенство права.

Третім етапом стала так звана «арабська весна». Для Білого Дому це стало ніби «електричним шоком», втім як вважають багато американських оглядачів, відповідь США демократичним силам в арабських країнах була запізнілою і невизначеною.

Томас Карозерс, який нещодавно опублікував книгу «Політика демократії за президента Обами», вважає, що реакція Білого Дому на світові події - і не тільки зараз - є ситуативною і визначається лише стратегічними інтересами. Експерт навів приклад з Україною.

«Початок протестів в Білорусі проти режиму Лукашенка пройшов непомітним для прес-служби Білого Дому. Натомість, практично у той самий час, в квітні 2010-го адміністрація оприлюднила прес-реліз і надала позитивний сигнал Україні, президент якої Віктор Янукович оголосив про намір позбутися збагаченого урану».

-- Без України в думках?

США не можуть недооцінювати свою роль як країни, яка здатна підтримати демократію в інших державах, вважає президент Freedom House, колишній заступник Держсекретаря з питань демократії і прав людини Девід Креймер.

«Нехай це риторика, але активістам в інших державах дуже важливо знати, що є можливість мати «друзів з демократії», можливість зустрічей з однодумцями і переговорів в Білому домі. Я ніколи не зустрічався з Обамою, не знаю цю людину, не знаю, що він розуміє під демократією, але таке враження, що ми розбудовуємо стосунки з авторитарними режимами», - заявив Креймер під час виступу у центрі Карнегі з міжнародного миру.

Креймер вважає, що Буш відверто вірив у демократію як добро, чітко відділяючи його від «зла», тоді як ліберальні лідери у США не так категоричні і вважають ціннісні питання більш розмитими.

Багато експертів у США не приховують, що російському питанню надається більше уваги з боку чинної адміністрації за українське, незважаючи на останнє охолодження між Вашингтоном і Москвою через плани розбудови системи ПРО у Європі.

Експерт з міжнародних відносин Ендрю Фопіано вважає, що Україна потребує більшого лобіювання у США:

«В порівнянні з адміністрацією Буша, адміністрація Обами не має людини, яка б захищала українські питання. У минулій адміністрації такі люди були, приміром Девід Креймер, заступник держсекретаря Ден Фрід. Останній особливо підтримував Східну Європу. Пам'ятаю, як емоційно він звертався з промовою підтримки до молодих лідерів Варшави».

Водночас інші експерти згадують гостру критику з боку Білого Дому щодо засудження Юлії Тимошенко і вважають, що Обама і його адміністрація і надалі будуть жорстко реагувати на цю справу.

У своєму листі до Тимошенко, надісланому днями, держсекретар Гілларі Клінтон знов заявила, що Сполучені Штати продовжуватимуть відстоювати необхідність належного процесу судочинства в Україні, а також звільнення екс-прем’єрки та інших ув'язнених колишніх урядовців України.

За словами експертів, можливий прихід до влади республіканців на виборах у США у листопаді 2012-го позитивно вплине на «демократичну риторику».

Нинішній лідер «праймеріз», кандидат від республіканців Мітт Ромні включив до своєї команди «зовнішньої політики» 22 спеціальних радників, багато з яких працювали в адміністрації Джорджа Буша.

Одна з них - Пола Добрянскі, відомий у США політик українського походження, колишня заступниця державного секретаря США. Вона, зокрема, відома активним лобіюванням українських питань.