Україна допомагає «Газпрому» виконувати європейські контракти?

За тиждень лютих морозів російський «Газпром» перейшов від заяв про те, що Україна забирає газ, призначений для Європи, до заяв про те, що використання українських підземних сховищ є нормальною практикою виконання контрактів.

«Це звичайна диспетчерська робота. Ми так працюємо кожен рік. Для того ПСГ в Україні і створювалися, аби зимою брати газ», - заявив заступник голови правління «Газпрому» Валерій Голубєв.

Напередодні скористатися українськими газовими сховищами запрошував «Газпром» і прем’єр-міністр України Микола Азаров:

«Коли Росія скоротила постачання газу до Європи і представники «Газпрому» офіційно це визнали, ми їм запропонували - будь ласка, звертайтеся до нас, складемо договір і допоможемо, якщо ви вважаєте це за необхідне».

На потребі документально оформити дружні стосунки наголосив і український міністр енергетики Юрій Бойко:

«У нас є можливість підняти газ зі сховищ, якщо буде офіційний запит від російських колег. На сьогодні ми не отримували такого листа, але ми готові надати додатковий газ для Європи», - заявив пан Бойко в інтерв’ю CNN.

Утім, як виглядає, поки що «допомога» здійснюється без договорів.

Як заявляв лише день тому український міністр енергетики, через аномальні погодні умови Україна отримує від Росії лише 450 мільйонів кубометрів газу замість 510 мільйонів, передбачених у технічних угодах. Через це, за словами пана Бойка, український «Нафтогаз» був змушений збільшити відбір газу зі своїх підземних сховищ. Цей газ, за словами урядовця, Україна не продає, а лише додає до системи, аби забезпечити необхідний тиск у ситемі магістральних газопроводів.

«Ми не продаємо газ зі сховищ. Ми просто додатково випускаємо газ, щоб забезпечити відповідний тиск...Таким чином ми допомагаємо нашим російським партнерам, щоб вони виконали свої зобов’язання», - заявив Юрій Бойко 8 лютого.

Водночас у «Нафтогазі» не змогли відповісти на запитання ВВС Україна про те, як фіксуються випадки, коли частина контрактів російського «Газпрому» виконується за рахунок ресурсів українського «Нафтогазу», а також - як будуть здійснюватися розрахунки за той додатковий газ, завдяки якому нині Україна «допомагає» російським партнерам виконувати зобов’язання перед Європою.

-- Суб’єктивна арифметика

Водночас, як каже член парламентського комітету з питань енергетики Олександр Гудима, і попередні заяви «Газпрому» про надмірний відбір газу Україною, і нинішні заяви українського керівництва про те, як Київ допомагає Москві виконувати європейські контракти - лише слова, довести правдивість яких дуже важко через відсутність нормального обліку газу в Україні, починаючи від східного кордону.

«Між Україною та Росією немає сучасного обліку газу. Все залежить від суб’єктивних оцінок», - каже опозиційний депутат, і твердить, що об’єктивну оцінку можна було зробити хіба що у 2009 році, коли Росія повністю припинила постачання газу Україні, і Україна здійснювала поставки до Європи за рахунок газу зі своїх сховищ.

«Хто розбереться у цих заявах, якщо обліку немає? Напевне знаємо тільки одне: цивілізація починається на західному кордоні, де відбувається нормальний облік того, що входить в систему. Ми за десятки років так і не створили систему обліку. Чому? Чули, як хтось сказав, що великі капітали в Україні створювалися на торгівлі газом? Я би сказав, на торгівлі необлікованим газом. Саме тому ми не можемо довести ані юридично, ані технологічно, що заяви росіян не відповідають дійсності», - вважає Олександр Гудима.

-- Що довів мороз

Впродовж усього тижня низка європейських країн, передусім, Італія, Румунія та Німеччина, заявляли про те, що і надалі недоотримують російський газ. Водночас поставки у Грецію, Болгарію, Австрію, Польщу та Угорщину, які також потерпали від скорочення постачання газу, впродовж останніх днів вийшли на нормальний рівень.

Водночас, як заявила представниця Єврокомісії Марлен Холцнер, у Брюсселі так і не отримали офіційного пояснення від Росії про причини скорочення поставок.

Оглядачі ж кажуть, що лютневі морози цього року висвітлили дві проблеми, про які вже досить давно говорять в експертному колі.

По-перше, це скорочення видобутку російського газу і нездатність «Газпрому» виконувати експортні контракти під час пікового попиту.

Навіть за останньою інформацією самого «Газпрому», від початку року в середньому «Газпром» експортував 451 мільйон кубометрів газу на добу, що на 15% нижче, аніж у той самий час у 2011 році. Добовий видобуток 8 лютого знизився до 1603,7 мільйонів кубів порівняно із максимальними 1605,1 мільйонами кубів за день до того. При цьому сама компанія обіцяла, що на піку попиту видобуватиме 1630 мільйонів кубів газу на добу.

«Зима вже скінчилася. Пік споживання пройдено», - каже заступник керівника «Газпрому» Валерій Голубєв.

«В італійців не було б питань, якби вони бачили у режимі он-лайн, скільки газу виходить із території Росії на експорт, скільки його транзитом пройшло через Україну й увійшло до ЄС, і скільки пройшло за маршрутом до Італії»

Михайло Гончар, центр «Номос»

Проте експерти пояснюють це тим, що замість фінансування розвідки та видобутку, «Газпром» більше вкладає у нові маршрути транспортування, такі як «Північний потік». І тут уже не тільки для України, але й для Європи проблема обліку набуває особливої ваги.

«Сам «Газпром» поки не робив офіційних заяв про проблеми у газовидобуванні. Хоча він об’єктивно не може дати більше газу. Я бачу один вихід із цієї ситуації - встановити режим контролю за газовими потоками. Тобто, наприклад, в італійців не було б питань, якби вони бачили у режимі он-лайн, скільки газу виходить із території Росії на експорт, скільки його транзитом пройшло через Україну й увійшло до ЄС, і скільки пройшло за маршрутом до Італії», - каже директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар.

Лютневі морози також показали, що для регулювання пікового попиту у Європі «Газпрому» дуже бракує підземних сховищ.

«Саме тому українські «підземки» сьогодні не те, що на вагу золота, а навіть більше. І через це за них далі піде ще гостріша боротьба, аніж за саму ГТС», - каже Олександр Гудима. При цьому оптимальним для України варіантом, вважає депутат, було би спільне із Європою володіння цими сховищами.

Але, як зауважує член енергетичного комітету парламенту, Європа надто залежна від вже укладених контрактів із «Газпромом». А відтак, «Газпром» і надалі матиме окрему політику щодо своїх європейських кілєнтів, і окрему - щодо України.