Бензин не буде по 13 гривень за літр
Як відомо, Саудівська Аравія залишається одним із найбільших експортерів нафти. Росія, Лівія і Ірак демонструють позитивну динаміку видобутку нафти.
Загроза військового конфлікту в Ірані призвела до різких коливань цін на світових нафтових ринках. Оцінити вплив іранського фактору на рівень цін на нафтопродукти в Україні, а також на російський газ спробували на Енергетичних дебатах керівник енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар та заступник директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.
-- Михайло Гончар
У нинішній напруженій ситуації навколо Ірану та його ймовірного впливу на ціну нафти і нафтопродукти можна виокремити декілька сценаріїв. Перший – це заспокійливий варіант. Незважаючи на високий рівень політичної напруги, переходу конфлікту у військову фазу не відбудеться. З іншого бокує є альтернативна група сценаріїв, які я назвав би «алармістськими», і які стверджують, що рано чи пізно військовий конфлікт відбудеться.
Як відомо, Саудівська Аравія залишається одним із найбільших експортерів нафти. Росія, Лівія і Ірак демонструють позитивну динаміку видобутку нафти. Але попри це світове споживання нафти має тенденцію до скорочення. У цій ситуації Міжнародне енергетичне агентство зберігає виважену і спокійну позицію, а у випадку виникнення критичної ситуації буде пропонувати скористатися резервами нафти.
Попри це повзуча ескалація конфлікту навколо Ірану відбувається. Незважаючи на нафтові прогнози, реальний сценарій у своїй основі буде мати зовсім інші фактори і не буде пов'язаний ні з позицією Ірану, ні з позицією США. Може мати місце інша група сценаріїв, яка матиме назву «дія третьої сили», яка просто використає поточний конфлікт інтересів у своїй цілях.
Якщо ми поглянемо на історію, то побачимо там декілька прикметних явищ, які призводили до серйозного росту нафтових цін. Можна згадати 1973 рік, відому економічну кризу та арабське нафтове ембарго. Аналіз, який було зроблено після тих подій, показав, що економічних підстав для паніки, яка спалахнула на ринках, не було. Оскільки сумарне скорочення постачань нафти склало 9%. Якщо у вас з кишені зникло 10 гривень, а 90 гривень залишилося. Це створить для вас катастрофу? Звичайно, що ні.
Але тим не менше 9% у 1973 році зіграли суттєву дестабілізуючу роль. Якщо ми поглянемо на події іранської революції у 1978-1979 рр., то побачимо там ще більш потужний фактор впливу паніки на світових ринках. Хоча скорочення постачання нафти знову склало не більше 9%. Та й Іран тоді мав набагато більшу частку на ринку постачання нафти. Якщо поглянемо на період танкерної війни у 1985-1987 рр., то також побачимо ескалаційний тренд, який потім змінився понижуючими тенденціями.
Головна проблема подібних нафтових криз лежить не в економічній, а в психологічній площині. Я би хотів вам нагадати слова відомого аналітика Даніеля Ергіна: «Зміни на ринку нафти дали можливість експортерам отримати надприбутки. Експортери за будь-якої нагоди продовжували накручувати ціни. А деякі маніпулювали статистичними даними і створювали напругу на ринку. Таким чином невизначеність, занепокоєння, сум’яття, страх керували діями споживачів під час паніки. Коли потім провели аналіз даних попиту і пропозиції, то виявилося, що підстав для хвилювання не було».
У нашій ситуації нічого не змінилося. Також буде проведено аналіз. Але це буде потім. До того ж, підтримка напруги і ескалації вигідна насамперед Ірану. Це грає йому на руку і на збільшення його доходів від продажу нафти. І це йому допоможе у той чорний день, коли Іран може опинитися в ізоляції. Це також вигідно міжнародним нафтовим трейдерам, банківським і страховим установам.
Уявіть собі що завтра на міні в Ормузькій протоці підірветься корабель, і навіть не нафтовий танкер. По суті, це буде означати початок катастрофи. Адже з точки зору США Іран почав блокувати Ормузьку протоку і виставив там міни. З точки зору Ірану це буде виглядати так, що США або Ізраїль вдалися до провокацій. У будь-якому випадку це створює загрозу для руху танкерів у протоці. І саме це може призвести до стрибка ціни на нафту. Можна згадати коли почалися революційні події в Єгипті, то з’явилася інформація про те, що може постраждати рух танкерів по протокам Босфору. І на графіку цін на нафту було чудово видно «зуб», що «виріс» у період стрибка ціни.
Я думаю, що слід очікувати на несподіваний сценарій, коли певна третя сила використає ситуацію на свою користь. Зараз основні гравці будуть експлуатувати тренд ескалації конфлікту, оскільки це приносить хороші прибутки. І це може тривати доволі довго. Коли ж розпочнеться прямий конфлікт, то він може або розпочатися і завершитися, або розтягнутися у часі. І коли він розтягнеться у часі, то у такому випадку і ми відчуємо наслідки. Але з певним часовим запізненням. Якщо висока ціна на нафту буде утримуватися довго, то Україна отримає високу ціну на газ, оскільки вона у нас прив’язана до ціни на нафту з 9-місячним «лагом». І це буде стосуватися всіх європейських країн, які мають контракти із «Газпромом».
-- Геннадій Рябцев
Якщо найближчим часом ціни на нафтопродукти в Україні зростуть, то винні в цьому будуть журналісти. Заяви деяких ЗМІ та заяви окремих експертів впливають на ринок більше, ніж будь-які економічні чинники. Центр «Психея» здійснює моніторинг 93% українських АЗС. Зазначу, що після безпідставних заяв деяких ЗМІ про зростання цін на тих заправках, власники яких не мають своїх аналітичних відділів, ціни піднімаються. Звинувачення у цьому перекладаються на трейдерів.
Аналогічну ситуацію ми спостерігаємо й зараз. На прес-конференції за участю відомих українських експертів 15 лютого було заявлено, що у випадку, якщо протягом місяця ціни на нафту в Європі протримаються на рівні більше 125 доларів за барель, то слід очікувати незначного збільшення цін. Однак, про ціну в 11 грн за літр бензину А-95 не йшлося.
Зверну вашу увагу на те, що про підвищення цін на 10% сказав комерційний директор однієї з роздрібних мереж, тобто особа, що безпосередньо зацікавлена у зростанні цін. Інших заяв про різке зростання цін на українському ринку не було.
Говорити про те, що короткострокові коливання цін на світових нафтових ринках вплинуть на зміну цінників на українських АЗС, немає підстав. Повторюся, зростання цін на 10-15 коп. на літрі може відбутися лише за умови, якщо ціни на нафту протримаються на рівні 120-125 доларів за барель протягом щонайменше місяця. Тому говорити про те, що ситуація навколо Ірану якимось чином вплине на роздрібні ціни на нафтопродукти в Україні, безвідповідально.
Хочеться також сказати про декілька міфів, які зараз мігрують українськими ЗМІ. Перший – про різке зростання цін на нафту. Протягом жовтня 2011-січня 2012 року середньомісячні ціни на нафту коливалися у межах 108-111 доларів за барель. У лютому ми спостерігаємо зростання середньої ціни до 114 доларів за барель. Таким чином, поки що ми бачимо зростання цін на нафту лише на 4%.
Другий міф – про введення нафтового ембарго на поставки з Ірану. Обмеження на поставки нафти до країн ЄС почнуть діяти лише з 1 липня 2012 року. До цього усі чинні контракти на постачання нафти будуть виконуватися як європейськими країнами, так і Іраном.
Третій міф – про моментальний вплив короткострокових біржових коливань на український ринок. Вони не впливають на нього, оскільки імпортери і оператори закуповують нафту і нафтопродукти один раз на місяць. І здійснюються закупки за ретроспективними, усередненими цінами. Якщо у поточному місяці ціни на нафту будуть суттєво вищими за попередній, то у наступному місяці слід очікувати зростання цін на нафтопродукти. При цьому підвищення приблизно на 60% від показника, на який зросла ціна на нафту.
Український ринок нафтопродуктів перегрітий. Ціни на ньому вже непідйомні для більшості споживачів. Для прикладу, нині Київ споживає на 20% менше бензину, ніж у аналогічному періоді минулого року. Якщо трейдери і далі будуть підвищувати ціни, вони не просто не отримають прибутків, оскільки споживач просто не зможе купити дороге паливо. Трейдери це розуміють і протягом другої половини минулого року ціни на АЗС майже не змінювалися попри коливання на світових ринках.
Як вже зазначалося, чинні контракти на постачання іранської нафти будуть діяти до 1 липня 2012 року, тому даний чинник буде мати лише середньостроковий вплив на ціна на нафтопродукти в Україні.
Мусується також інформація про те, що ціни на нафтопродукти можуть зрости до 13-17 грн. за літр. Це непрофесійні заяви. Все більший вплив на ринок здійснює психологічний чинник. Чим більше говорять про зростання цін, тим більше ймовірність того, що таке подорожчання відбудеться. У цьому контексті я би порадив звертати увагу, передусім, на економічні прогнози, що дасть можливість спрогнозувати динаміку цін на нафтопродукти. Такими чином, говорити про суттєве подорожчання бензину на АЗС протягом лютого-березня немає підстав. Не буде ні 11, ні 12, ні 13 гривень за літр.
«Енергетичні дебати» - спільний проект Інституту енергетичних досліджень та ІА «Главком»