Ціна соціальних ініціатив Януковича

Знайти необхідні 25 млрд.грн. на соціальні ініціативи Президента можна лише у Міжнародного валютного фонду, інакше доведеться друкувати гривню. Інших шляхів експерти поки що не бачать.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорив народний депутат, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Павло Жебрівський.

Павле Івановичу, спершу соціальні ініціативи Президента були оцінені у 8 млрд.грн., потім називалась сума 16 млрд. грн., а сьогодні Азаров озвучив уже 25 млрд.грн. Скільки ж реально потрібно грошей на ці обіцянки Януковича?

Павло Жебрівський: Реально ніхто не порахував ці соціальні ініціативи. Відповідних викладок ні парламентському бюджетному комітету, ні іншим фахівцям на надано. На сьогодні озвучують якісь цифри, і не показують, звідки їх беруть.

Підняття пенсій в середньому на 100 грн. для 7,5 чи 8 мільйонів людей тягне десь на 5 млрд.грн. Скільки на іпотеку збираються виділяли коштів? Не зрозуміло. В яких розмірах буде підняття виплат військовослужбовцям? Не відомо. Через це ми говоримо про достатньо ефемерні речі. Президент сказав добавити, ощасливити всіх людей, а яким чином та на яку суму, не зрозуміло. Сьогодні ми можемо тільки гіпотетично обговорювати ті проекти і вірити чи не вірити на слово державним посадовцям, які озвучують то 8, потім 16, а далі 25 мільярдів гривень. Величина - достатньо умовне поняття, тому сьогодні заперечити або підтвердити ці суми не тільки зі сторони опозиції, а й провладних депутатів навряд чи хто зможе.

Чи варто взагалі зараз піднімати соціальні виплати, коли країна і так у скрутному становищі?

Павло Жебрівський: В парламенті навряд чи знайдеться хоч один негідник, який скаже, що піднімати соціальні стандарти життя людей не потрібно. Навряд чи хтось заперечить проти того, щоб добавити 100 гривень бабусі, яка отримує пенсію 700 чи 800 гривень. Абсолютно потрібно запускати іпотеку, тому що сьогодні галузь будівництва стоїть, а молодь не має доступу до житла. Також потрібно врегульовувати питання з військовослужбовцями. За рахунок яких грошей можна все це виконати?

Що ми маємо сьогодні у Державному бюджеті? Пан Тігіпко озвучив, що за два місяці перевиконання доходів бюджету Пенсійного фонду склало 1 мільярд гривень і державного бюджету – 5,2 млрд.грн. Але це не значить, що Пенсійний фонд став бездефіцитним, він продовжує існувати. Достатньо важко сказати, за рахунок чого все це зробилося, оскільки середня заробітна плата по статистиці за перших два місяці року скоротилася приблизно на 2%. Нагадаю, що в ній 33,2% складають податки, які спрямовуються до Пенсійного фонду. Якщо зарплата зменшилась, то звідки взялось збільшення доходів, мені зрозуміти достатньо важко.

Виникають проблеми і у місцевих влад. До мене звернувся мер Чорткова: сьогодні йому, щоб виконати раніше анонсоване підвищення заробітних плат для освітян, потрібно ще 6 млн. грн. Бюджет виплат складає 14 млн.грн., з яких видали 8 млн. грн. цих грошей йому вистачить максимум до липня. Тобто, пообіцяли підвищити зарплату вчителям, а на ці цілі гроші не виділили.

Щодо Міжнародного валютного фонду, в цьому році ми вже виплатили 585 млн. дол. по поверненням кредиту, а по плану ще потрібно виплатити 3,1 млрд.дол. Водночас є прохання до МВФ зробити перекредитування на цю суму для того, щоб можна було в тому числі виконати ці так звані соціальні ініціативи. А якщо не перекредитують? 3,1 млрд.дол. – це близько 25 млрд. грн., які треба віддати МВФ, якщо курс залишиться та тому ж рівні. І 25 млрд.грн. на соціальні ініціативи, про які говорив Азаров. Тобто, це співставні цифри.

Кабмін навіть найняв лобістську компанію в Америці, щоб вона допомогла реструктуризувати заборгованість і знову відкрити кредитування з боку МВФ. Таким чином, уряд розписався в тому, що ці соціальні виплати будуть здійснені за рахунок перекредитування з МВФ. Тобто, за рахунок не розігріву економіки, а кредитного ресурсу.

Якщо МВФ реструктуризує, оскільки ці 25 млрд.грн. були передбачені в бюджеті на цей рік, то вдасться виконати ці соціальні ініціативи без серйозного тиску, в тому числі на курс пари «гривня/долар». Якщо не вдасться перекредитуватися, то фактично це буде включення друкарського верстату. Інших шляхів для виплати цих соціальних виплат навряд чи ми знайдемо.

Тут поставили воза поперед коня. Спочатку потрібно було домовитись з МВФ, подивитися тренд розігріву економіки і тільки потім говорити про ці соціальні виплати.

Опозиція сьогодні критикує не за соціальні виплати, а за те, щоб вони не обернулися бумерангом по кишеням тим, кому доплатять 100 гривень до пенсій і т.д. В цьому ключова проблема.

Думаю, що прийняттям рішення про виплату тисячі гривень 6 мільйонам людей фактично Янукович та Азаров легітимізували ту «юліну тисячу», яку вони так багато критикували. Зокрема, Азаров тоді говорив, що більшого популізму, ніж виплата тисячі в 2008 році, гріх придумати. Але на сьогоднішній день, зробивши такі речі, вони підтвердили, що виплата урядом Тимошенко була правильною. Вони йдуть точно по такому сценарію.

Друзі, яке в біса зростання економіки? Сьогодні ми ще не піднялися на рівень 2008 року. Навіть якщо взяти зростання ВВП на трохи більше 5%, які показували по минулому року, то воно ще далеко до рівня 2008-го. Fitch зменшив суверенний рейтинг України на негативний, в тому числі по бондам та запозиченням МВФ. Світовий банк та Міжнародний валютний фонд говорять про те, що зростання економіки буде навіть не 3%, а максимально 2-2,2% в цьому році. Через це у 2012-му ми не повернемося на рівень економіки навіть 2008 року. Це все може призвести до збільшення інфляційних процесів. До виборів, швидше всього, курс утримається. Переконаний, що до кінця жовтня особливих коливань не буде. Але якщо МВФ не реструктуризує борг та відбудеться зменшення експортного запиту з України, то сальдо торгівельного балансу буде ще більш від’ємним, ніж у минулому році. І після жовтня ми можемо очікувати, не дай Бог, суттєве збільшення курсу пари «гривня/долар», що дуже вдарить по гаманцям пересічних громадян та по економіці України.

Влада переконує, що обіцяна тисяча може бути покладена на депозит на вигідних умовах, а не виплачена одразу на руки. Це якось врятує ситуацію?

Павло Жебрівський: Банки на сьогоднішній день суттєво підняли депозити. Начебто це добре, тому що населення отримує додаткові доходи, але через деякий час це повернеться до них бумерангом. Високі ставки по депозитам приводять до того, що достатньо високими стають ставки по кредитам для реального сектора економіки. Кредити більше 20%, наприклад, для села пропонують під 26-28%. При відсутності компенсаторів по відсоткам, це фактично непідйомні речі. Для середнього бізнесу українські банки пропонують кредити під 24-26%. Для крупного бізнесу, який кредитується в іноземних банках, середня ставка складає 7-8%. Тобто, середня ставка по кредитам 14%. І нам показують, що нібито економіка під такі відсотки кредитується, але насправді цього не відбувається.

Збільшення депозитних ставок приводить до відсутності кредитування малого та середнього бізнесу, що приводить до згортання економічної та ділової активності. Відповідно, люди не отримують заробітних плат і пенсій. Через півроку-вісім місяців це аукнеться для тих, кому запропонують високі депозитні ставки.

Депозитна ставка при таких речах має бути ледь більша, ніж інфляція, тоді економіка може кредитуватися і відбудеться розігрів ділової активності. Якщо ставка по депозитам в рази відрізняється від інфляції, це значить, що економіка не отримує ресурсу. Тобто, в кровоносних жилах економіки відсутня кров, що приводить до паралічу та смерті пацієнта.

Якими ж мають бути відсотки по депозитам, щоб люди залишили в банку цю тисячу?

Павло Жебрівський: Якщо буде депозит 25%, думаю, люди залишать.

Якщо піде різке коливання курсу гривні, ви вже оцінювали, наскільки вона може впасти?

Павло Жебрівський: Все залежатиме від багатьох речей, зокрема, й від продовження співпраці з МВФ, що стане зеленим світлом для інвесторів. Крім того, якщо буде продовжуватись рецесія в Європі, а попит на метал суттєво зменшуватись, експортний потенціал у України буде достатньо низький. Друге критичне питання – це реструктуризація кредиту МВФ. Третє - залучення інвестицій в економіку України. Якщо буде 8-10 млрд. дол. залучення інвестицій, то такого тиску на валюту не буде. Якщо цих грошей буде 2-3 млрд. дол., це критична річ в цьому напрямку. Залежатиме також і від того, за рахунок чого будуть здійснені обіцяні соціальні виплати.

Якщо вдасться з цим справитись, то такі коливання будуть в межах 20-30 копійок, але це найоптимістичніший прогноз. В принципі при найнегативнішому розвитку подій я оцінюю в районі 12-14 грн. за долар.

Що відбувається із соціальними виплатами матерям? Пан Тігіпко говорить, що гроші виділені, а в регіонах затримують ці виплати?

Павло Жебрівський: Зараз приймаються закони і пану Тігіпку треба вийти та сказати, що на казначейському рахунку накопичено достатньо грошей для виплат. Так, ці гроші є, в тому числі за рахунок того, про що ви говорите. В управлінь соцзахисту є подвійне підпорядкування – місцевим адміністраціям та напряму Мінсоцполітики, яке дало неофіційну вказівку максимально затягувати та створювати перепони для того, щоб мінімально проводити заплановані платежі. Звичайно, якщо запитати про це Тігіпка, то він почне обурюватись. Але нам на місцях розповідають, що така негласна вказівка таки існує, зокрема й по виплатам матерям.

Так, зараз на казначейському рахунку багато грошей, як у дурня махорки. Друге питання, що вони мали піти по соцзобов’язанням – по матерям, по вчителям і т.д. Тепер внизу мають віддуватися за ту нещиру розмову, яку веде влада із суспільством.

Уряди люблять ручний режим, щоб «облагоденствовать народ»: прийму рішення і доплати перед виборами підуть, а після – не підуть. Переглядати їх знову буду лише перед наступними виборами. Якби була проведена системна реформа, де виплати б перераховувались автоматично, тоді б уряду ні з чим було виходити перед виборами, аби показати свої заслуги.

Сьогодні найбільш системно голосуючою когортою людей є пенсіонери. 7,5 мільйонів, які мають отримати надбавку до пенсії, - це дуже «смачно». Це чистий передвиборчий популізм. Все, що відбувається, не спрямовано на підняття доходів найбільш соціально незахищених, а лише на те, щоб отримати додаткові голоси при суттєво падаючому рейтингу влади.