«Бундестаг не ратифікує Угоду про асоціацію з Україною»

Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною і ЄС у німецькому Бундестазі на даному етапі неможлива. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle заявив голова парламентського комітету у справах ЄС Ґунтер Кріхбаум.

Угода про асоціацію і створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом готова до підписання і ратифікації. У п’ятницю, 30 березня, у Брюсселі керівники делегацій від України і ЄС, які узгоджували положення документу, парафували угоду. Коли постане питання про її ратифікацію парламентами країн ЄС, німецький Бундестаг голосуватиме після відповідної рекомендації парламентського комітету у справах Європейського Союзу. Deutsche Welle попросила прокоментувати перспективи ратифікації голову комітету Ґунтера Кріхбаума, депутата від правлячого Християнсько-демократичного союзу. Напередодні на нараді під його керівництвом обговорювалося питання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.

Deutsche Welle: Парафування Угоди про асоціацію стане результатом чотирирічних переговорів. Пане Кріхбаум, чи можна говорити, що завершення роботи над документом – це особливий день для відносин між Україною і Європейським Союзом?

Ґунтер Кріхбаум: Безумовно, відносини України і Європейського Союзу ставатимуть більш інтенсивними. Зрештою, Україна є учасницею Східного партнерства, яке Євросоюз підтримує зі своїми сусідами на Сході. Але якщо говорити про парафування Угоди про асоціацію, то йдеться про технічне завершення роботи над документом. Однак справа ще далеко не зроблена. Адже перш ніж угода набере чинності, її мають схвалити всі країни-члени ЄС. Утім, такої готовності наразі немає.

Ви, як голова профільного комітету Бундестагу, рекомендували би німецькому парламенту ратифікувати угоду?

На даний момент, звісно, ні. У Європейського Союзу є певні стандарти і цінності. Україна заявляє про своє прагнення дотримуватися цих цінностей. Йдеться про засади правової держави, демократії, дотримання свободи слова і багато іншого. Ми хочемо бачити відповідні зусилля і серйозний поступ, підтримку громадянського суспільства. Всього цього ми нині не бачимо. На жаль.

У Німеччині у центрі уваги ЗМІ перебувають судові процеси над опозиційними лідерами, насамперед Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком. Однак коли Ви говорите про проблеми з демократією в Україні, Ви маєте на увазі не лише ці процеси?

Це лише верхівка айсберга. На жаль, ми бачимо регрес у процесі реформ. Свого часу Україна вже була далі на шляху становлення демократичних структур. Коли ми говоримо про цінності Європейського Союзу, їх треба не лише поділяти, ними треба керуватися. Коли Україна здійснює реформи, вона робить це не на догоду Німеччині або Європейському Союзу, а на благо власних громадян. Тут ще багато роботи.

Що Ви маєте на увазі, коли говорите про регрес?

Йдеться насамперед про розбудову незалежного правосуддя, структур правової держави, про свободу ЗМІ. Спроби залякування – неприпустимі. Має бути можливість вільного розвитку неурядових організацій і фондів. Я дозволю собі нагадати про інцидент, який стався з керівником представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні паном Ланґе. Його без будь-яких підстав не пускали в Україну за вказівкою СБУ. Безумовно, це було сигналом українським неурядовим організаціям - «ми не гребуємо чинити таке навіть з іноземними організаціями. Майте на увазі. Так може статися і з вами». Це неприйнятно.