Як провести Страсний тиждень?

Сьогодні розпочалася Страсна седмиця – найбільш суворий час посту та унікальних богослужінь, які відбуваються лише раз на рік. Тому священники закликають приєднатися до віруючих та духовно очиститися напередодні свят. Дієтологи радять вживати в цей час сиру їжу та трошки підварені овочі, а в п’ятницю-суботу утриматися від їжі взагалі. В Україні постують в тій чи іншій мірі приблизно 15-20% населення.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповідали голова інформаційного управління Української православної церкви Київського патріархату архієпископ Євстратій (Зоря) та лікар-дієтолог Оксана Скиталінська.

Архієпископ Євстратій (Зоря): «Хто протягом посту не встиг сповідатися та причаститися, має ще можливість це зробити на цьому тижні»

Сьогодні розпочалася Страсна седмиця. Це найбільш суворий час посту, коли ми згадуємо найбільш сумні події в духовній історії людства. Це час, коли ми згадуємо зраду Іуди, Тайну вечерю, Молитву Спасителя у Гетсиманському саду, коли він сам казав, що «тяжко страждає душа моя, аж до смерті». Коли він молився, його піт був, як краплі крові. Ми згадуємо несправедливе засудження Спасителя судом Синедріону та неправедний суд у Пілата, страждання, ганьбу, розп’яття та хресну смерть Спасителя. Власне цьому присвячені спогади всього цього тижня. Саме тому він називається Страсним, бо ми згадуємо Страсті Христові.

Але дуже цікаво, що цей тиждень розпочинається і завершується святом. Розпочинається святом Входу Господнього в Єрусалим або Вербною неділею, а завершується святом світлого Воскресіння Христового. Це є нагадування нам про те, якими б важкими не були випробування та страждання, якщо ми пройдемо їх, то прийдемо до перемоги та радості. Разом з тим, ми усвідомлюємо, що без страждань не можемо досягнути спасіння, бо шлях християнина – це шлях хресний, коли людина має взяти свій хрест та піти за Хрестом.

Завершується Страсна седмиця святкуванням світлого Воскресіння Христового. У православній християнській традиції це є найбільше свято, тому що позначає найважливішу подію духовної історії людства, як ми її сприймаємо. Воскресіння Христове, через яке ми звільняємося від влади гріха, рабства, смерті та відкриваємо для себе життя вічне. Христос дає нам сили оновитися, оживитися, звільнитися від рабства гріха та смерті і ми впевнюємося в тому, що нашою смертю наше буття не закінчується. Ми маємо не тільки надію, але й впевненість у воскресінні, коли прийде час воскресіння загального. Тому ми і вітаємо один одного словами «Христос Воскрес» та відповідаємо «Воістину Воскрес». Це не просто традиція, а сповідування нашої віри. Це є визнання того, що Воскресіння Христове сталося по правді, воістину. Це є наріжний камінь християнського віросповідування. Апостол Павло каже: «Якщо Христос не воскрес, то даремна і віра ваша, і проводіть наша, бо ви все ще в гріхах. Але Христос Воістину воскрес із мертвих».

Також Воскресіння Христове відкриває нову сторінку буття людства. Той же Апостол Павло каже: «Як у Адамі всі помирають, так у Христі всі воскреснуть». Тобто, через гріхопадіння одного першого чоловіка Адама всі ми стали смертними, всі потрапили у рабство гріха. Через воскресіння нового Адама, як його називає Писання, всі ми звільняємося від цього рабства. Якщо до воскресіння Христового всі люди підпадали від владу гріха та смерті безумовно, і навіть праведники після смерті сходили у шеол – місце страждання, то після воскресіння Христового ця влада є вже умовною. Тобто, зло та гріх мають над нами лише ту владу, яку ми самі даємо їм. Якщо ми від цієї влади звільняємося, відкидаємо, стаємо вільними від гріха, від зла і смерть для нас не страшна, вона лише перехід від тимчасового життя до життя вічного.

Взагалі для людини властиво боятися смерті, бо вона неприродна, Бог не сотворив людину для смерті. Навіть Господь Ісус Христос показав це, коли молився в Гетсиманському саду, бо він як людина страшився тієї смерті, яка мала статися з ним за деякий час, коли він мав померти на Христі. Але цей страх смерті долається переконаністю в тому, що ми від цього тимчасового життя перейдемо до життя вічного. Тому це свято таке радісне і святкується за богослужбовою традицією протягом наступних сорока днів від Великодня до свята Вознесіння. Щотижня кожен недільний день – це день, коли ми згадуємо в храмах Воскресіння Христове.

Крім церковних, це свято також має народні традиції та звичаї. Зокрема, є звичай принесення та освячення пасхальних приношень – писанок та крашанок, пасок та інших пасхальних страв, які освячуються після богослужіння в храмах, а потім з них розпочинається святкова трапеза. Це є народний звичай, але сприйнятий церквою як добрий та духовно повчальний, бо писанки та крашанки мають свою духовну символіку і нагадують нам про істинне Воскресіння Христове.

До свята Великодня християни готуються протягом Великого посту, стримуючись у їжі, тому потрібно бути стриманими і у святковій трапезі. Стриманість завжди краще нестриманості, тому свято Великодня не повинно бути приводом для пияцтва та об’їдання, бо це є гріхи. Свято не робить ці гріхи безвинними і не перетворюється у праведність, тому навіть за святковим столом потрібно залишатися помірними та стриманими. Треба пам’ятати про те, що головне призначення святкування – це духовне оновлення, а не використання можливості побільше та смачніше поїсти та випити.

Я закликаю всіх не тільки на великодню службу прийти до храмів, а також розділити молитви Страсної седмиці, тому що це є унікальні богослужіння, які не повторюються протягом року. Зокрема, це богослужіння Страстей Христових, ввечері у четвер за богослужінням читається 12 страсних Євангелій. Після служби люди йдуть до своїх осель із запаленими свічечками, які трималися під час євангельських читань. Є богослужіння Великої П’ятниці, коли виноситься Плащаниця – зображення Ісуса Христа, який покладається у гріб. Духовно корисно прийти разом з іншими віруючими та вшанувати померлого Спасителя, помолитися на цьому богослужінні, прикластися, поцілувати Плащаницю, таким чином духовно підготувавшись зустріти світле Христове Воскресіння. Хто протягом посту не встиг сповідатися та причаститися, має ще можливість це зробити на цьому тижні у всі дні, окрім п’ятниці, бо в цей день літургія не звершується. Бажано це зробити, бо це є теж частина духовного приготування до свята Великодня.

Ці дні є днями постовими. Якщо хтось протягом попередніх днів Посту не постився, може це зробити хоча б одну седмицю, щонайменше в останні дні тижня, тому що середа, четвер, п’ятниця субота – це є дні, пов’язані із важливими духовними спогадами. Думаю, що хоча б кілька днів попоститися може кожна людина, незалежно від своїх зовнішніх обставин. Це стосується тілесної частини – їжі, а духовно поститися, безперечно, можуть і повинні всі. І нехай Господь допоможе всім нам добре пройти ці святі дні і в радості зустріти світле Христове Воскресіння.

Оксана Скиталінська: «Утримання від їжі має сильний оздоровчий ефект, тому що підсилює імунітет людини та її адаптаційні можливості»

Святитель Іван Златоуст говорив, що піст пом’якшує норов, вгамовує гнів, стримує поривання серця, бадьорить розум і полегшує тіло. І цьому твердженню є медична підстава, тому що справді Великий піст готує тіло до переходу на весняний раціон, весняне оновлення. Тому Великий піст має не лише релігійно-обрядове значення, а і оздоровчий сенс.

Під час посту людина утримується від вживання м’ясної їжі, насичених жирів, що нормалізує ліпідний обмін, зменшує кількість так званого поганого холестерину. Це дуже важливо для людей, які мають атеросклероз, надмірну масу тіла. Крім того, в організмі стимулюється імунна система, підвищуються адаптаційні можливості організму, стимулюється виробництво власних гормонів, так званих глюкокортикоїдів, які зменшують всі запальні процеси в організмі та прояви алергії. Перехід на рослинну їжу, вживання більшої кількості чистої води також сприяють очищенню організму, тому що клітковина та пектини є природними сорбентами, які виводять токсичні речовини з організму.

Але не варто сприймати піст як жорстку дієту. Він має набагато глибший сенс, бо сприяє очищенню і загартовуванню душі. Недаремно колись в народі казали: постись духом, а не тільки брюхом. Останній тиждень посту дуже варто зробити очищувальним та духовним. Це може бути сира їжа і трошки підварені овочі. Особливо строгими днями є п’ятниця і субота, коли бажано утримуватися від їжі. Утримання від їжі також має дуже сильний оздоровчий ефект, тому що підсилює імунітет людини, її адаптаційні можливості, а також є дуже позитивним стресом. Бо є стрес негативний, якщо він тривалий хронічний, а є стрес короткочасний, який є позитивним, бо стимулює захисні властивості організму і організм починає відновлюватися.

Багато людей вважає, що пісна їжа є одноманітною і не дуже смачною. Справа в тому, що сучасна їжа, яка є дуже часто штучною та переробленою, затьмарила нам смак природної їжі. Українська земля дуже багата, і їжа, яку вона нам дає, є надзвичайно різноманітною і може поповнити всі наші потреби. Це білки – бобові, горіхи, насіння, це вуглеводи – каші, крупи, овочі, коренеплоди, ягоди. Перелік страв настільки великий, що людина може повністю відновити свій організм за цей період часу.

Як виходити з посту? Піст є утриманням від їжі, там само вихід з посту має бути дуже помірним. У людини під час посту всі процеси обміну речовин в організмі сповільнюються, зменшується виробництво травних ферментів. Тому коли людина починає дуже багато їсти, організм може не перетравити цю їжу і можливі розлади у травленні. Отже, є певні правила. Якщо ви посвятили Пасху ще вночі, то з’їжте одну крашанку і лягайте спати. Вам буде достатньо цієї крашанки, тому що організм налаштований на сон, а не на перетравлювання їжі. Якщо ж ви вранці сходили до церкви і вже готові розговітися, то це має бути помірне вживання тваринної їжі: одне яйце, до 200 грамів м’яса, бажано не жирного, до 250 грамів пасхи. Перевагу потрібно надавати рослинній їжі, порції мають бути невеликими.

Особливе значення має алкоголь, до нього треба ставитися дуже обережно, його кількість має бути втричі менша рекомендованої порції, тому що організм може бути не готовий. Можуть загостритися хронічні захворювання (панкреатит, холецистит).

Крім того, не варто весь час сидіти за столом і без кінця розговлятися. Варто вийти на двір, погуляти, поспілкуватися з близькими, родичами.

Є категорія людей, яка може утримуватися від посту, – це діти, годуючі матері, хворі люди, люди після операцій, люди, які мають хронічні захворювання. Мені здається, що для дітей в першу чергу мають бути якісь обмеження стосовно їхньої поведінки. Наприклад, менше часу знаходитися біля телевізора, в інтернеті, дивитися фільми, а більше часу гуляти, спілкуватися з дітьми.

Чи багато людей, які постували, непритомніють в церкві, коли приходять святити паску?

Архієпископ Євстратій(Зоря): За 20 років свого служіння в церкві я поки що не зустрічався з тим, щоб непритомніли саме від сильного постування. Якщо непритомніють на пасхальному богослужінні, то це зазвичай від великої кількості людей і певної задухи.

В церковній традиції є таке поняття як ревність не по розуму, коли людина береться виконувати якісь духовні подвиги без належної підготовки, без відповідної розумності, без поради більш духовно досвідчених людей. Тоді можна перепостити, коли людина бере на себе дуже багато і може зірватися. Спочатку вона не їсть взагалі, потім організм вимагає і вона зривається. Потім її починає мучити совість і т.д. Тому все повинно бути з мудрістю, в міру, в рамках тих приписів, які виробила церква на підставі духовного досвіду за багатосотлітній період свого існування, враховуючи всі аспекти людського життя.

Чи є випадки, коли люди потрапляють в лікарні, бо занадто добре розговілися?

Оксана Скиталінська: На жаль, таких випадків дуже багато. Основний мій фах хірургія, тому зі свого досвіду я знаю, що якраз в такі періоди хірургічні і навіть реанімаційні відділення повністю готові до прийому великої кількості відвідувачів, які занадто сильно розговівшись потрапляють в лікарні.

За час посту кількість ферментів у людини зменшується, і уявіть собі це навантаження, коли людина наїлася всього причому у великій кількості - і ковбаси, і шинки, і крашанки. Крім того, велика кількість салатів, які містять майонез, а це жирні соуси, які можуть провокувати холецистити, тому що скорочується жовчний міхур, чи провокувати жовчнокам’яну хворобу, ниркові хвороби, камені нирок. Де тонко, там і рветься, якраз в цей період це може проявитися.

Хто частіше переїдає після посту – чоловіки чи жінки?

Оксана Скиталінська: Мабуть чоловіки більше перепивають, а переїдають жінки і чоловіки в однаковій мірі.

Архієпископ Євстратій (Зоря): Кількість тих, хто переїдає на Пасху, значно більше від тих, кому стає погано від посту з однієї простої причини: поститися, готуючись до Великодня для себе вважають необхідним не так багато людей, а от за пасхальну трапезу сідають і віруючі, і не віруючі, і ті, які постували, і які не постували. Для людей, які менше знають про духовну частину святкування Великодня, а більше звикли до народних традицій, небезпека переїсти на Пасху значно більша, ніж для людей, які постували. Тому що такі люди бачать сенс Великодня в тому, щоб сісти добре поїсти і попити. Я застерігаю від того, щоб свято перетворилося на щось неприємне, коли замість святкування людина потрапляє до лікарні, а тим більше на операційний стіл.

Чи багато людей постує?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Якщо взяти за 100% все населення нашої країни, то постують в тій чи іншій мірі приблизно 15-20%. Повністю витримують піст менша кількість людей. Але це стосується тілесної частини посту, духовно постувати можуть всі.

З кожним роком таких людей стає все більше. Для мене своєрідним доказом цього є те, що в багатьох закладах громадського харчування від найпростіших до найбільш вишуканих знайдеться розділ постового меню. Це означає, що люди мають запит на це.

Для дітей одним з видів посту може бути обмеження солодкого. Це для них буде корисно і з медичної точки зору, і разом з тим буде відчуватися відповідне обмеження.

Скільки треба часу, щоб організм повністю відновився після посту і адаптувався до важкої їжі?

Оксана Скиталінська: Не менше місяця. Організм буде відновлюватися таку ж тривалість часу, як і тривалість посту. Загальний принцип такий: їсти потрібно часто і невеличкими порціями. Часто це п’ять разів на день, а саме - три основні прийоми їжі і два перекуси у вигляді фруктів чи склянки кисломолочного напою.