Як вдарить акциз по ринку алкоголю?

Мінфін, шукаючи додаткові кошти на соціальні ініціативи Президента, пропонує збільшити акциз на алкоголь на 10-11,2%, хоча незначне підвищення вже відбулося з 1 квітня. При цьому чиновники мають намір відмінити збір у 1,5% на розвиток виноградарства. На виробників лікеро-горілчаних виборів, які є основними платниками цього збору, тепер зменшиться навантаження. А винороби б’ють на сполох, переконуючи, що це просто доб’є галузь.

Про це в прес-центрі «Главкому» перший заступник генерального директора Української корпорації по виноградарству та виноробній промисловості «Укрвинпром» Володимир Кучеренко та заступник генерального директора - керівник апарату державного підприємства «Укрспирт» Борис Францішко.

Пане Володимире, як відреагує ринок на можливе ще одне підвищення акцизів на алкоголь?

Володимир Кучеренко: Хотів би висловити консолідовану точку зору виноградарів та виноробів нашої держави. У 80-х роках минулого століття велася антиалкогольна кампанія, а зараз проводиться антивиноробна. Це підтверджується тим, що крім України в світі немає жодної держави, де б виноробне підприємство мало ліцензування на виробництво, і для того щоб виробляти та продавати продукцію, було зобов’язане платити державі за ліцензію 500 тисяч гривень.

Культура винограду росте як мінімум 30 років - це соціальна значимість питання, це задіяність людей в даній сфері, це їхня робота і зарплата. Є п’ять основних виноградарських виноробних регіонів держави. У 80-ті роки минулого сторіччя Україна мала більше 350 тисяч гектарів виноградників і входила до передових країн світу по виробництву винограду. Сьогодні Україна має 80 тисяч гектарів, при тому як Франція має 980 тисяч гектарів, Іспанія – 1,1 мільйона.

В країнах Європи та світу дана галузь чітко субсидується, дотується, виділяються кошти на рекламу та підтримку. В Євросоюзі як мінімум 120 мільйонів євро іде на рекламу вина, щоб протистояти винам з третіх країн світу. Там лише на корчування дають 7,5 тис. євро. Значні кошти направляються, коли продукція іде на експорт. Безкоштовна участь у просуванні продукції і т.д. У Росії біля 50% акцизу від продажу алкогольних напоїв іде на розвиток садівництва та виноградарства. У Польщі близько 100 000 євро допомоги іде тим експортерам, які здійснюють продаж продукції.

Тому якщо держава хоче, щоб дана галузь розвивалась, вона має створити дійсно конкурентні умови. А у нас: ліцензія 500 тисяч гривень, крім цього, щоб отримати дозвіл на експорт, кожен підприємець або той, хто хоче постачати своє вино, має заплатити державі 1100 гривень. Свого часу ми запропонували градацію у вартості даної ліценції в залежності від об’ємів виробництва даної продукції. Тут мають працювати і малі, і великі виробники. Адже якщо Франція має 90 000 виноградарів та виноробів, то Україна набагато менше.

В державі діє збір 1,5% на закладення нових виноградних засаджень. На сьогодні відпрацьовується і схвалений проект закону Міністерства фінансів України про те, щоб відмінити його. Цей законопроект вчора пройшов схвалення на засіданні уряду. Якщо виноградарі не матимуть можливість дотування і підтримки, яким чином вони будуть здійснювати закладання нових виноградників?

Нам хочуть заборонити використання географічних найменувань на території нашої держави. «Укрвинпром» як представник галузі підписав спільно з промисловістю Європи міжгалузеву угоду, згідно з якої підприємства, які до 15 квітня 1994 року виробляли продукцію, мають право і в подальшому її виробляти на власній території. Адже ні одне підприємство жодного разу не направило на експорт продукцію під назвою шампанське чи коньяк. Ще раз наголошую, що міжгалузева угода та меморандуми, які підписані між Мінагрополітики, Мінекономіки, «Укрвинпромом» говорять про чітку позицію галузі в цьому питанні.

У країнах Євросоюзу акциз на вино та ігристе вино становить нуль, там сухе виноградне вино є продуктом харчування. Так, акциз підвищений незначно, але чому наші громадяни мають платити більше, ніж європейські громадяни?

Наскільки можуть зрости ціни на алкогольні напої з підняттям акцизів?

Володимир Кучеренко: Ціна залежить від умов ринку. Ті акцизи, які є, незначно вплинуть на ціни. По ігристим та шампанським винам – це 30 копійок. Але будь-яке підняття акцизів веде до того, що продукт дорожчає в ціні, а це кошти з кишені споживача. З 1 квітня піднялися акцизи на продукцію. Якщо пляшка кагору буде дорожча на 20 копійок, я не думаю, що це буде значне подорожчання. На сухі вина ціна не піднялася.

При цьому якщо акцизи на коньяк будуть доводитися до рівня акцизів на горілку, які ж тут конкурентні умови можуть бути в порівнянні з виробниками міцного алкоголю? Щоб виробити найдорожчу горілку потрібно 3-4 місяці. А виноград потрібно посадити, плодоношення тільки на п’ятий рік, треба зробити виноматеріал, викурити на коньячний спирт, витримати щонайменше 3 роки в бочках, а потім робити як мінімум ординарний коньяк.

Пане Борисе, виробники нарікають, що саме подорожчання спирту впливає на ціну продукції…

Борис Францішко: В ціні горілки вартість спирту становить 13,8%, акциз – 32,3%, різні торгові надбавки – 32,2%. Підняття на 1 гривню ставки акцизного збору для пляшки горілки 0,5 літра дає «плюс» 20 копійок. Підняття ціни спирту на 1 гривню дає в пляшці горілки «плюс» 2 копійки. З 1 квітня підняли акциз з 42 до 45,87 гривні. Тобто, підняли ставку акцизного збору на 3 гривні - це «плюс» 60 копійок. Це я говорю про чистий акциз. Додамо сюди накрутку ПДВ 20% і доженемо до 7-8 копійок по ціні на спирт, і до 80 копійок по акцизу. При цьому мінімальна ціна на пляшку горілки 26 гривень, але зараз виробники лікеро-горілчаних виробів пропонують підняти її.

Наскільки піднімається акциз, і яким документом це регламентується?

Борис Францішко: За рік ставки в середньому піднялися приблизно на 17%. Відповідно, повинно було надійти до бюджету приблизно стільки ж. Але статистика говорить, що за 2011 рік до бюджету надійшло «мінус» 3%. Це говорить про те, що підняття ставок акцизного збору завжди потрібно проводити зважено. Коли людина не має змоги купити пляшку горілки за даною ціною, то за вищу вона тим паче не купить. Робити це можна лише тоді, коли підвищується купівельна спроможність. Якщо ні, то ідемо на іншу спиртовмісну продукцію і самогон.

Володимир Кучеренко: З 1 квітня збільшення роздрібної ціни за пляшку натурального вина об’ємом 0,7 літра на 19 копійок, 1 літра – 27 копійок, ігристого вина – 30 копійок, вермуту – 27 копійок.

Для винограду як багаторічного насадження має бути чітко зрозуміла і структурована політика держави в питанні підвищенні акцизів. Вчора схвалений законопроект по внесенню змін до Податкового кодексу України, поданий Міністерством фінансів. Ним передбачається відміна збору, який йшов на розвиток виноградарства, і пропорційне збільшення акцизну.

Володимире Михайловичу, тобто підвищення акцизу з 1 квітня суттєво не вплинуло на вино, але той, який планується згідно з законопроектом Мінфіну, може знищити виноробну галузь?

Володимир Кучеренко: Однозначно. Галузь виступає за те, щоб працювати в таких же умовах, в яких працюють виноградарі та винороби передових країн світу. При цьому там держава сприяє, допомагає і дотує. Те, що виноградарі і винороби України не матимуть підтримки від держави, говорить про те, що вони будуть працювати в неконкурентних умовах.

Чи не призведе це до того, що на ринок вийде не дуже якісний продукт?

Володимир Кучеренко: Хотів би запросити вас на засідання чергової центральної галузевої атестаційної комісії корпорації «Укрвинпром». На ній професіонали галузі спільно з центральними органами виконавчої влади, податковою, Міністерством аграрної політики, інспекцією, лабораторією здійснюють закупівлю зразків продукції на полицях магазинів. Мета одна: дати оцінку продукції, яка виробляється в нашій державі та тій, яка до нас заходить по імпорту. Напередодні одного з Великоднів я побачив в магазині кагор по ціні, якої просто не може бути при технологічному виробленні даної продукції. Здійснили перевірку, при цьому дане підприємство уже не випускає продукцію. Але хотів би наголосити, що відомі марки імпортних вин, коньяків, шампанських, які позиціонуються відомими імпортними виробниками в Україні та продаються за захмарними цінам, не завжди відповідають тій якості, про яку вони говорять.

Хотів би запевнити, що українські кагори, які знаходяться в торгівлі, є належної високої якості. Дана продукція має купувати в спеціалізованих магазинах, адже не секрет, що на сьогодні контроль за тим, що завозиться і певним чином за тим, що виробляється… Це вже питання не до нас, а до нагляду і контролю.

Але ж, наскільки відомо, на дотування галузі має йти певна частка від акцизного збору?

Володимир Кучеренко: Ми це вже проходили, і ці гроші так і не надходили до виноградарів. Коли це не є спеціальний збір чи окрема стаття, можливо, завтра державі потрібно буде кудись ще направити ці кошти. Ті люди, які виступають за це, лобіюють інші напрямки і, відповідно, не хочуть, щоб у державі були відомі українські вина та процвітало виноградарство. Коли закуповуються виноматеріали чи коньячні спирти за теренами нашої країни, то зрозуміло, куди виводяться кошти. Це однозначно не веде до зміцнення економіки нашої держави.

Борис Францишко: Річ у тому, що саме ми є виконавцями цього збору у 1,5%, тому у нас тут виникає конфлікт інтересів.

Кожне зростання цін на алкоголь провокує чутки про те, що збільшиться кількість фальсифікату. Чи справді це так?

Борис Францишко: Зазвичай фальсифікатом у нас називається продукція, за яку не сплачений акцизний збір грошима. Наприклад, якщо за вироблену продукцію підприємство розрахується якимись «взаємозаліками», ця продукція негайно стає для держави як фальсифікат, хоча її якість прекрасна.

Були повідомлення про те, що за минулий рік зменшилась тінізація виробництва алкоголю. Ви можете це підтвердити?

Борис Францишко: Були заяви про те, що 40% алкоголю перебуває «в тіні», тобто є фальсифікатом, але ж люди не почали у два рази більше пити і надходить такий самий акциз. Тобто, виходить, що 40% спирту має піти в тінь, бо для того, щоб виготовити горілку та продати на ринку, треба дві умови – спирт як сировина і акцизна марка для її легалізації. Тому до всього треба підходити виважено.

Я розумію, чому така атака йде на «Укрспирт» - хочеться приватизувати спиртові заводи.

Якщо буде прийнято законопроект Мінфіну та скасовано 1,5% збір, то одна галузь занепаде, а інша підніметься?

Борис Францишко: Ми – основний донор, бо акцизний збір береться з лікеро-горілчаних виробів та пива, а основний споживач – винороб, тому тут у нас конфлікт інтересів.

Володимир Кучеренко: У нас провідні виробники лікеро-горілчаної продукції також закладають виноградники та мають частку свого бізнесу в коньячному, у виноробному секторі. Немає жодної країни світу, де б без допомоги держави розвивалася дана галузь. Коньячні, шампанські підприємства також платять цей збір. Пивовари платять цей збір, щоб розвивалось хмелярство. Є законодавче право ЄС, згідно з яким, даний продукт називається українським, якщо там є як мінімум 80% української сировини. Тому пивовари мають дбати про те, щоб використовувати український хміль, виробники коньяків – про виноград. Йде боротьба за ринок в 40 мільйонів громадян України як міжнародними алкогольними брендами, так і вітчизняними. Акцизні війни ведуть лише до одного, що за підвищення акцизів має платити український громадянин.

Пане Борисе, якщо даний законопроект став антивиноградарським, то що він принесе для вашої галузі?

Борис Францишко: Наші витрати зменшаться на - 1,5%. Тепер говорять, що піднімуть ставку акцизного збору для компенсації, але в такому разі всі платять її однаково на одиницю продукції – і велике підприємство, і малий виробник.