Як Україна до Росії газ постачала...

В інтерв’ю ВВС Україна Роман Яремійчук, один із провідних українських фахівців у галузі видобутку нафти і газу, розповів, як у 50-60-х газ до Росії постачався з українських родовищ, а у 70-х з Івано-Франківська до Західного Сибіру щоденно вилітали 18 рейсів.

Роман Яремійчук - доктор технічних наук, професор, академік Української нафтогазової академії, член російської академії природничих наук імені Вернадського, у 1976-2010 роках викладач Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

ВВС Україна: Неможливість домовитися із Росією щодо зниження ціни на газ, а також зменшення транзиту російського газу українською територією змушує Київ шукати альтернативні джерела отримання енергоносіїв, і навіть говорити про реверс газогонів, і використання їх у напрямку із Заходу на Схід, - мовляв, нині російський газ для України такий дорогий, що дешевше купувати його через Європу. Зараз це лунає досить фантастично, але були часи, коли українські газопроводи працювали саме у напрямку із Заходу на Схід, і саме Україна постачала свій газ до Росії, зокрема, і до Москви та Ленінграду...

-- Український газ для СРСР

Роман Яремійчук: Україна була першою із республік СРСР, яка видобувала газ. У Дашаві (Львівська область – ред.) газ почали видобувати ще у 20-х роках минулого століття. Тоді ж було прокладено газопровід Дашава-Дрогобич. Потім, під час Другої Світової війни, німці почали будувати газопровід від Дашави через Польщу на Берлін, але війну вони програли, і після війни той газопровід був демонтований, і прокладено газопровід Дашава-Київ, згодом – Дашава–Москва. Ще пізніше через Мінськ було прокладено газопровід до Ленінграда. По суті, Дашава була одним із найбільших газових родовищ у Радянському Союзі. Після Дашави були відкриті інші родовища, всі вони мали запаси не менше 30 мільярдів кубів газу, тобто, вони були досить потужні. Але потім було відкрито надто потужне родовище Шебелинка (Харківська обл. – ред.). І у 1973 році український видобуток газу сягнув максимуму у 68 мільярдів кубометрів. Після цього почалося падіння видобування, і сьогодні Україна видобуває 20-21 мільярд кубометрів. Було кілька державних програм, ще радянських, які передбачали збільшення видобутку газу до 34 мільярдів до 2010 року. Потім обсяги були підкориговані до 28 мільярдів кубометрів на рік. Але і ці цілі не були досягнуті, тому що фінансування геологорозвідувальних робіт, фінансування освоєння нових родовищ, капітальний ремонт існуючих свердловин – все це було, фактично, зупинено. У Західному Сибіру було відкрито величезні поклади нафти і газу. А у незалежній Україні було взято курс на імпорт газу. І спочатку ми споживали навіть 120 мільярдів кубів, потім 76, потім ще менше, десь до 50, але все було величезним марнотратством.

ВВС Україна: Чому?

Роман Яремійчук: Тому що за підрахунками наших експертів, Україні було б достатньо видобувати і споживати 40, а то і менше кубів. Насправді ж Україна на одиницю валової продукції споживає газу у 4 рази більше, ніж європейські країни. Якщо поляки для комунальних потреб споживають 4 мільярду кубів газу, то Україна – 32. Якщо зважити ці показники на кількість населення, і якби ми споживали так, як поляки, то нам потрібно було б шість мільярдів кубів.

ВВС Україна: Ми зараз не видобуваємо через те, що наші родовища були вичерпані, чи через те, що просто не видобуваємо?

Роман Яремійчук: Частково, вони, звісно, вичерпалися, але ж і у розробку нових родовищ нічого не вкладається. Крім того, і самих нових родовищ, крім Чорного моря, фактично, не відкривалося. Нема коштів – і все. Але навіть і завдання таке не ставилося – вводити в експлуатацію нові родовища. Нові Чорноморські родовища також були "провалені" - від потреби, визначеної навіть у державних програмах, фінансувалося лише 10%.

-- Газ - у трубу?

ВВС Україна: Але тепер, коли коштів уже не вистачає і на те, аби розраховуватися із Газпромом, все частіше лунають такі думки, що на імпорті російського газу зав’язані настільки потужні бізнесові інтереси, зокрема, і через всю оцю перманентну "кашу" із розрахунками, що ніколи ці державні програми про видобуток власного газу не будуть виконуватися. Що Ви думаєте про це?

Роман Яремійчук: Я не великий фахівець у розрахунках, але я точно знаю, що Україна ніколи не стане на ноги, допоки не модернізує промисловість. У нас повністю відстала металургія, доменні печі вже ніхто, крім нас, Росії і, частково, Китаю, не використовує. Повністю відстала хімічна промисловість, нафтове і газове машинобудування. Весь світ пішов уперед, а Україна застрягла на технологіях 60—70-х років минулого століття. І тому, коли б мене спитали, що є головним, то я би сказав, що всіма коштами і силами треба модернізувати економіку. І тоді б не стояла так гостро проблема скільки імпортувати, скільки видобувати, бо його б і не потрібно було так багато. А так, коли серед лютої зими парує земля над трубами…наші теплоелектроцентралі, там же коефіцієнт корисної дії – 20%, хоча у всьому світі – це 80-90%. Тобто, ми витрачаємо на центральне опалення у 5 разів більше, ніж в іншому світі. Із такими витратами ніколи ніякого газу не вистачить.

ВВС Україна: А що Ви думаєте про альтернативні джерела, про сланцевий газ, наприклад?

Роман Яремійчук: Давайте розділимо на два питання: сланцевий газ і метан Донбасу. Сланцевий газ, як на мене, ще недостатньо вивчений. Говорять про структури Одеського родовища, це Західне Поділля. Хтось каже, що достатні ресурси, хтось каже, що замало. Є зауваження і щодо екології, бо для гідро-розривів треба велика кількість води. Напевне, найкращим у цьому випадку було б перевірити це "явочним" способом - пробурити 5-10 свердловин, зробити один потужний гідро-розрив - і подивитися. Але результат точно передбачити не можна. А от що стосується метану Донбасу, то тут просто серце болить через те, що він не використовується. У США за останні 50-60 років на шахтах немає жодного смертельного випадку через вибух метану у вугільних шахтах, хоча раніше у них теж було багато аварій. Тому що спочатку відбувається дегазація, викачується метан, і тільки після цього іде розробка вугілля. У нас це все також забалакали, хоча там абсолютно реально було б видобувати від 5 до 8 мільярдів кубометрів газу на рік, крім того, що порятувати багато життів гірників.

ВВС Україна: А щодо скрапленого газу – зараз в Одесі збираються будувати термінал для його розвантаження?

-- Альтернатива є!

Роман Яремійчук: Я є великим прибічником і скрапленого, і стиснутого газу. Але треба враховувати, що перевезення зрідженого газу танкерами через Босфор-Дарданели – то є марна затія, бо Туреччина ніколи не дозволить такого ризику.

ВВС Україна: Тобто, єдиний варіант – це із чорноморського узбережжя або Туреччини, або Грузії?

Роман Яремійчук: Так, і цей варіант є цілком реальним. І вам навіть скажу, що і терміналу не треба було б будувати. Справа у тому, що на березі Чорного моря, у Тарханкуті, є таке Глібівське підземне сховище газу. Для того, щоб туди закачувати газ, досить підплисти танкеру на відстань 30-40 метрів, де є достатня глибина, і перекачати цей зріджений газ у звичайний, перекачати через теплообмінник. 10 років тому ми із професором Віктором Зайцевим, який живе у Миколаєві, написали низку статей, у яких говорити про можливість використання цього підземного сховища як "транзитарію", де б розвантажувалися газовози із узбережжя Грузії, а газ потім подавався б у загальну систему. Проте цю нашу ідею ніхто не почув. Може, треба і в Одесі будувати термінал, може, там у фахівців є свої міркування, але хоча б розглянути ідею використання вже існуючого газосховища теж варто було б. Але загалом у цьому є перспектива. Поляки побудували у Гданську цілий газопорт, розрахований на те, щоб приймати 7 мільярдів кубометрів газу. Купують в Алжирі. Але у них немає газових сховищ. І вони їх змушені будувати. А в Україні вже така можливість є, і скористатися нею можна було б досить швидко.

ВВС Україна: Щодо підземних сховищ, які, як показали події цієї зими, є чи не більшим скарбом, ніж самі газопроводи, коли у Росії не вистачило потужностей, аби задовольнити попит у європейських країнах під час пікових навантажень, то чи правда, що більшість із них, особливо на Заході, розташована саме там, де є оці виснажені, відпрацьовані родовища?

Роман Яремійчук: Так, це правда, це ті родовища, із яких було викачано газ. А щодо російських потужностей, то два роки тому я був на святкуванні 90 років журналу "Нефтяное хозяйство", у якому було опубліковано близько 30 моїх статей. Дві доповіді російських вчених було присвячено цим потужностям. І вони казали: Північний і Південний потоки – це просто блеф, газу не вистачає! Тобто, газ є, але він вже у Північному льодовитому океані, це вже дуже складні умови видобутку, і на їх освоєння потрібні зовсім інші кошти. Так що навіть у Росії розуміють цю ситуацію.

-- Україна - Росії: спершу газ, потім фахівці...

ВВС Україна: А от щодо попередніх великих російських родовищ – відомо, що там і зараз багато українців працює, і раніше було дуже багато, і Івано-Франківський інституту нафти і газу вважається альма-матер чи не половини Газпрому…

Роман Яремійчук: У нас дійсно величезна кількість і фахівців із буріння, і видобутку, починаючи з кінця 60-х до початку 90-х, направлялися у Сибір. І їхали із величезним задоволенням, бо це була і можливість добре заробити, і просуватися кар’єрною драбиною. І куди б не пішов у Нижньовартівську, Сургуті, Уренгої – там на кожному кроці були наші випускники. Щоб ви розуміли масштаби, то я вам скажу, що тільки з одного Івано-Франківська вилітали 18 літаків до Західного Сибіру. Уявляєте? А в кожному літаку по 100-120 фахівців. А тепер Україна, звісно, не потребує такої кількості фахівців…

ВВС Україна: Тобто, спочатку Україна постачала до Росії газ, потім фахівців…

Роман Яремійчук: Так воно і є, але і тих мільярдів кубометрів, що були викачані із Шебелинки, ніхто вже не верне, так і з іншим. Тепер хто має важелі, той чинить тиск. Щоб не підпасти під цей тиск, треба мати свою політику. А у нас немає ніякої політики. І в першу чергу, що стосується зменшення енерговитрат. Бо нові технології не запроваджуються розчерком пера чи указом.

ВВС Україна: А що Ви скажете про підвищення тарифів на газ, це змусить когось економити? Уряд каже, що хоче скоротити споживання газу до 27 мільярдів кубів цього року…

Роман Яремійчук: Знову ж таки, поляки були такі самі, як ми. Але вони позичили у європейських банках 6 мільярдів, на ці гроші встановили нові котли опалення, вікна і двері. Споживання газу одразу впало в рази, а з кожної платіжки щомісяця вони збирали на спеціальний рахунок в середньому 5 доларів з квартири. За шість років вони і з банками розрахувалися, і зменшили споживання газу у комунальному секторі лише до 4 мільярдів кубів. І таких прикладів багато, було б бажання вчитися. Є вже відпрацьовані схеми, їх навіть вигадувати не треба. Але все впирається у великі інтереси від того всього безладу, від величезних енерговитрат. Може, зараз, коли Росія зовсім притисне, щось зрушить з місця.