Перші підсумки опалювального сезону

Ще один опалювальний сезон завершився в Україні. Порівняно з минулим роком кількість спожитої українцями теплової енергії не зросла, тарифи теж суттєво не піднялися. Проте збільшилась кількість поривів через зношеність системи, лише в Києві кожного дня було по 2-5 аварій. При цьому через невирішене питання власності мережі залишаються без реального господаря, який би їх оновлював.

Сьогодні в середньому по країні тариф покриває собівартість виробництва теплової енергії на 72%, тому експерти переконані, що підвищення тарифів неминуче.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповіли директор департаменту житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віталій Шаповаленко, директор Інституту міста Олександр Сергієнко та директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.

Виталий Шаповаленко: «На сегодня 20% котельного оборудования отработали свой ресурс, и 16% теплотрасс находятся в ветхом состоянии»

Отопительный сезон – это обычный цикл жизни нашего государства, он начинается 15 октября и заканчивается 15 апреля. Каждый год, как только заканчивается отопительный сезон, практически все коммунальные службы, городские власти, центральные органы правительства включаются в подготовку к очередному отопительному сезону.

Если говорить о прошедшем отопительном сезоне, то согласно распоряжению правительства, в прошлом году был проведен комплекс организационных и технических мероприятий, которые позволили своевременно начать отопительный сезон 15 октября. Отдельные регионы включали теплоснабжение чуть позже, но это было связано с климатическими условиями. Юг Украины, Крым подключались в начале ноября.

Отрицательным был пример города Калуша, где не смогли своевременно включить отопительные системы ввиду того, что коммунальные предприятия имели большие долги с поставщиками тепла, те, соответственно, не смогли своевременно рассчитаться за газ. Но вмешательство правительства позволило своевременно решить эту проблему, и отопительный сезон прошел стабильно.

Если говорить в целом, что из себя представляет система коммунальной теплоэнергетики, то это более 33 тысяч котельных, из которых 24 тысячи обеспечивают централизованное теплоснабжение, это более 33 тысяч километров тепловых сетей.

В прошлом году в рамках подготовки к отопительному сезону было отремонтировано более 800 котельных, заменено более 1000 котлов и 555 километров теплотрасс. На сегодня 20% котельного оборудования уже отработали свой ресурс. Что касается теплотрасс, то 16%, то есть более 5 тысяч километров, находятся в ветхом состоянии. Поэтому не удивительно, что в течение практически всего сезона в различных регионах мы фиксировали аварийные ситуации, которые возникали ежедневно. По Киеву, например, в день фиксировалось 2-5 аварий. Но большая часть из них ликвидировалась в течение полдня или одного дня, и, таким образом, обеспечивалась стабильность предоставления услуг по теплоснабжению.

Если выделить крупные аварийные ситуации, то всем известный случай по Краматорску, где был прорыв теплотрассы. Там действительно достаточно много времени пришлось потратить на то, чтобы восстановить весь технологический цикл теплоснабжения.

На сегодняшний день уровень дебиторской задолженности предприятий составляет порядка 9,6 миллиарда гривен, кредиторской - порядка 16 миллиардов гривен. 85% дебиторской задолженности – это долги населения, что, соответственно, влияет на возможность и способность предприятий рассчитываться с поставщиками газа, чем и объясняется высокий уровень кредиторской задолженности, это один фактор.

Второй фактор – это то, что на сегодня в среднем по стране тариф покрывает себестоимость производства тепловой энергии на 72%. В связи с этим на уровне правительства принимаются меры по дотации. В частности, в проекте закона о внесении изменений в бюджет 2012 года заложена сума порядка 4,5 миллиарда гривен на возмещение разницы в тарифах для предприятий коммунальной теплоэнергетики.

Олександр Сергієнко: «Населення сплачує регулярно, але на ЖЕКи вішають борги, які виникають з різниці у тарифах»

Ми проаналізували рівень сум, які сплачує населення, п’ять місяців з шести опалювального сезону, бо даних за березень ще немає. Ми порівняли, що було в цьому сезоні і минулому. Суми нарахувань залишилися ті самі, невелике зростання за газопостачання - на 1,5%, за теплопостачання та гарячу воду - на 2,5%. Тобто, населення за цей опалювальний сезон спожило стільки ж, як і минулого року.

В мене на будинку стоїть загальнобудинковий лічильник тепла. Платіжка за лютий показує 2,4 гігакалорій, що споживались на мою квартиру, а платіжка за березень – 3,25 гігакалорій. Виходить, що за березень споживання тепла було набагато більше, ніж за лютий, коли було більш холодно в Києві. Це говорить про те, що в системі обліку в даному випадку «Київенерго» немає порядку. Стосовно інших регіонів теж не слід його очікувати, бо за офіційною статистикою лише 8 областей на всіх теплопостачальних організаціях мають лічильники на виході. В інших не всі підприємства, що виробляють тепло, навіть обраховують ту продукцію, яку вони видають на гора. Це ситуація абсолютно ненормальна. На жаль, промислова теплоенергетика працює за старими радянськими схемами: скільки виробили, стільки й виробили, а на втрати отримали дотацію і погасили всі свої борги.

Щодо заборгованості, то тут валять все на населення. Є офіційна статистика, яка показує, що за останні десять років найгірший рівень сплати населенням житлово-комунальних послуг був 92%, потім 94%, а решта років 96% і вище. Населення сплачує регулярно, але на ЖЕКи вішають борги, які виникають з різниці у тарифах. Зараз є державна комісія, яка регулює сферу житлово-комунальних тарифів. За законодавством вона має встановлювати тарифи на економічно-обґрунтованому рівні, інакше уряд з державного бюджету повинен покривати цю різницю. При таких підходах і при системі тарифоутворення, коли туди включаються всі витрати підприємства, а не лише пов’язані суто з виробництвом тепла, підприємство не зацікавлено в зниженні собівартості. Навіщо їм встановлювати нову техніку, удосконалювати менеджмент? Борги як-небудь погасяться.

На початку опалювального сезону рівень заборгованості населення станом на жовтень 2011 року в Києві був 798 мільйонів. Зараз вони на своєму сайті розміщують інформацію 1 мільярд 860 мільйонів. Тобто, більш ніж на мільярд зросла заборгованість. Зрозуміло, що пройшов опалювальний сезон, вони рахують собі якийсь міфічний тариф, і кажуть: тепер компенсуйте нам. Тепер перед урядом чи перед київською владою стоїть завдання погасити 1 мільярд гривень «Київенерго». Повторюю, що населення сплачує регулярно. Рівень платежів впав трохи у січні-лютому до 80%, але це законне коливання, яке відбувається щороку. Влітку люди платять більше, ніж нараховано, а взимку трошки менше.

На жаль, тепломережі старіють. В Києві 2005 року було 883 пошкодження (це в період випробувань), в 2001-му - 1221 порив. Регулярної заміни теплотрас не проводиться. Причина в тому, що не вирішене ключове питання власності. Нібито за законом всі теплові, водо- та каналізаційні мережі знаходяться у власності міста, але експлуатує їх «Київенерго» та «Київводоканал». Який сенс їм доглядати ці мережі, замінювати їх, модернізувати? Ніякого. Вони від цього ніякого зиску не отримують. Ситуація така, що наші мережі безгосподарчі. Поки у нас буде невизначена ситуація з власністю, поки буде довільне тарифоутворення, до тих пір у нас будуть величезні втрати у наших мережах і за це буде розраховуватись населення. При чому двічі: один раз, сплачуючи прямо за надані послуги, другий раз, сплачуючи податки, які через бюджет йдуть у той мільярд, який компенсують «Київенерго».

Дмитро Марунич: «Тарифи на тепло будуть підвищені на 30% вже після парламентських виборів»

Минулий опалювальний період ми закінчили з дуже сумними цифрами, це був рекордний борг підприємств ТКЕ – біля 8 мільярдів гривень, що дорівнює місячному платежу компанії «Нафтогаз України» за російський газ. Звичайно, літом споживачі певною мірою погасили цей борг, і за даними вже ліквідованої компанії «Газ України», борг ТКЕ за минулий опалювальний період, який залишився станом на поточну дату, - 4,7 мільярдів гривень.

Разом з тим, за даними Міністерства енергетики, тільки за січень-лютий 5 мільярдів – це борг підприємств ТКЕ перед компанією «Нафтогаз України» тільки за газ. Звичайно, є об’єктивні причини, бо січень – це провальний місяць, там рівень розрахунків за газ і теплову енергію подекуди становить 15-20%. В березні ця ситуація трохи вирівняється, тому що розраховуватися стануть більше. Але фактично ми маємо аналогічну ситуацію минулорічній, жодних покращень в цій сфері не відбувається.

Можемо констатувати, що ця галузь енергетики і далі накопичуватиме заборгованість, що і далі погіршуватиме можливість та спроможність компанії «Нафтогаз України» сплачувати вчасно за газ. На жаль, та реформа «Нафтогазу», яка нібито мала підвищити продуктивність розрахунків та підняти дисципліну споживачів, ні до чого не призвела.

В кінцевому випадку це приведе до того, що тарифи будуть підвищуватися, бо у влади немає інших відповідей на питання, яким чином покращити ситуацію в галузі. Підвищення тарифів на комунальні послуги і на теплопостачання після парламентських виборів неминуче. Говорити про можливі підвищення без якихось фінансово-економічних підстав важко, але, думаю, що десь на 30% вони будуть підвищені вже після парламентських виборів. Це вимога МВФ підняти ціну на газ, на електроенергію десь в цьому обсязі, тому скоріше за все влада десь таким самим чином буде розраховувати підвищення тарифів на тепло для населення. Не одразу 30%, скоріше за все, буде поетапне підвищення.

Альтернативи підвищенню тарифів я не бачу. «Нафтогаз» при поточних цінах несе збитки приблизно 2 тисячі гривень за кожну тисячу кубометрів російського газу, який постачається підприємствам ТКЕ. А при обсязі постачання приблизно 10 мільярдів на рік підрахуйте збитки, які несе «Нафтогаз» від такої діяльності.

В минулі роки для того, щоб відбивати борги, температуру зменшували і з кранів текла ледь тепла вода. Особливо це відчували мешканці лівого берега, де ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, якими набагато легше маніпулювати. В цьому році ми крокуємо до виборів, тому зменшення температури теплоносія не було, ми не мали з точки зору мешканців таких прикрих прецедентів. Але я однозначно впевнений, що вони повторяться вже у наступному опалювальному сезоні, коли вже не треба буде загравати перед виборцями.

Цього опалювального сезону вперше «Київенерго» попередило Міністерство фінансів, податкові та ін. структури про заборгованість, чого раніше було. Такий тиск на платників буде зростати. Як тільки ми перейдемо в іншу політичну реальність, тиск на кінцевих споживачів буде зростати по всіх фронтах.

Приватизація підприємств ТКЕ з можливості концесії фактично уже стартувала, є відповідні рішення уряду і Міністерства енергетики. Але цей процес буде дуже складно відбуватися, тому що багато цих підприємств в непростому фінансовому і технологічному стані. Щоб залучати інвесторів, треба буде забезпечити певні прозорі процедури, яких ми не дуже часто бачили в українській приватизації.

В окремих регіонах, де існують інтереси потужних бізнес-груп, ми побачимо початок передачі у концесію, а, можливо, і подальшу приватизацію підприємств теплокомуненерго. Наприклад, маємо перший проект по Сєверодонецькій ТЕЦ, де пан Фірташ профінансував переведення ТЕЦ з газу на вугілля. В інших регіонах, де технологічна і фінансова ситуація буде складна, владі буде дуже важко залучити інвесторів. Відповідно, саме ці регіони будуть найбільше потерпати від підвищення комунальних тарифів, навіть попри заяви прем’єра, який заявляє про те, що тарифи підвищуватися не будуть.

Виталий Шаповаленко: Что касается учета вырабатываемой и потребляемой тепловой энергии, то на сегодня поставлена задача на 100% обеспечить все предприятия коммунальной энергетики технологическими приборами учета. На сегодня уровень обеспеченности такими приборами по предприятиям коммунальной теплоэнергетики составляет порядка 70%.

Вторым этапом поставлена задача обеспечить на 100% приборами учета всех потребителей. На сегодня в жилом фонде общедомовые приборы учета установлены в 32-35% жилых домов. В течение порядка 3-х лет эта проблема будет полностью решена. В бюджете на 2012 год заложено 160 миллионов гривен для установки общедомовых приборов учета.

Як будуть вимикати опалювання в дитячих садках?

Виталий Шаповаленко: У нас устанавливается срок 15 апреля, но для детских садов, школ и больниц отключение будет производится по заявкам. Все решения по отключениям принимают местные органы власти.