Чому в Україні дорожчає мобільний зв’язок?

В Україні повільно підвищується ціна на послуги мобільного зв’язку і ця тенденція збережеться на найближчі кілька років. Принаймні цього року в середньому вона може зрости на 10-12%, бо саме настільки збільшаться основні затрати операторів. Серед причин експерти називають скорочення абонентської бази, за рахунок якої збільшувалися прибутки цих компаній, а також дисбаланс між тарифами фіксованого та мобільного зв’язку. Зокрема, в Україні в середньому мобільні оператори заробляють 37 гривень в місяць з одного абонента, а «Укртелеком» в першому кварталі заробив 42 гривні в місяць з одного абонента, хоча у всьому світі вони є співмірними. Як українці відреагують на таке підвищення?

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили заступник директора дослідницької компанії «GfK Ukraine» Гліб Вишлінський та директор аналітичного департаменту ІК «Concorde Capital» Олександр Паращій.

Гліб Вишлінський: «Не можна сказати, що будуть дуже великі хвилі перетоку абонентів між операторами»

Головним приводом для обговорення цієї теми стало суттєве підвищення тарифів другим за кількістю абонентів в Україні оператором МТС, який підвищив тариф для дзвінків всередині мережі для абонентів, які користуються найбільш популярними тарифними планами з 50 коп. до 75 коп. за хвилину, для дзвінків за межі мережі – з 1 грн. до 1,20 грн., трішки раніше були підвищені тарифи на смс-повідомлення з 50 коп. до 60 коп. і запроваджено сплату за з’єднання на міжнародні дзвінки в розмірі 1 грн. Так само було оголошено іншим оператором «Київстар» теж про певні зміни в тарифних планах, зокрема погіршення умов низки тарифних планів для малого та середнього бізнесу, корпоративних клієнтів, а також деякі заміни в тарифних планах для приватних абонентів.

Що зараз відбувається з тарифною політикою в українських мобільних операторів? Чому ми спостерігаємо в умовах не дуже високих темпів розвитку економіки та зростання доходів громадян підвищення тарифів на певні послуги? Перший чинник – це те, що в операторів останнім часом суттєво зменшилися можливості збільшення доходів. Статистика показує, що темпи є відносно невеликими, відрізняються від оператора до оператора, але якщо порівнювати ситуацію останніх кварталів, то суттєвих змін ні по абонентській базі (кількості абонентів, які обслуговуються в мережі операторів), ні по доходах від одного абонента ми не спостерігаємо. З чим це пов’язано? По-перше, загальна економічна ситуація, яка обмежує витрати на мобільний зв'язок. По-друге, ця ж ситуація в поєднанні з високою вартістю кредитів, що обмежує можливості купувати нове обладнання для кінцевих споживачів – мобільні телефони, смартфони, ноутбуки, які теж підключаються за допомогою мобільного Інтернету. Це призводить до того, що загальмувалися темпи підключення до мобільного зв’язку нових абонентів десь до 2% населення на рік. Якщо минулого року ми спостерігали подальше збільшення абонентської бази мобільних операторів десь приблизно на рівні 3-4% до приблизно 85% українського населення у віці від 16 років, то зараз бачимо відносну стабілізацію, невелике зростання за перший квартал на рівні 0,5% максимум 1%. Це означає, що кількість нових абонентів зменшується, зростання абонентської бази зменшується. Так само все більша частка українських комп’ютерів вже підключена до інтернету, що свідчить насамперед про те, що в українців немає грошей для купівлі нового комп’ютера, який можна було б підключити, зокрема, в сільській місцевості за допомогою мобільного зв’язку. Так само кредити активно використовуються і для купівлі смартфонів, яких стає більше в користуванні мобільним зв’язком. Важливим чинником також є той факт, що найбільші українські оператори не мають можливості отримати ліцензію на мобільний зв'язок третього покоління. Це призводить до того, що вони не можуть збільшити як обсяг користування більш швидким інтернетом, який дозволяє користуватися за хвилину більшою кількістю даних, так само і підключати нових абсентів, які були б зацікавлені саме в більш швидкому інтернеті, а не такому повільному, як зараз. Це зовнішній чинник для операторів.

Другий чинник внутрішній – це то факт, що мобільні оператори останніми роками проводили досить суперечливу політику щодо тарифоутворення. Йдеться про цінову політику замикання абонентів всередині мережі, пропозицію умовно безкоштовного спілкування середині мережі, коли оператор показує своїм абонентам, що ось дивіться, ми є найдешевшими, бо у нас ви можете дзвонити своїм рідним, знайомим всередині мережі без поповнення, наприклад, 1 000 хвилин на місяць. Але коли подивитися на тарифи на смски та дзвінки на інші мережі, то вони є дуже високими. Така політика не є дуже продуманою, таке сприйняття у абонентів є лише до того часу, поки вони не починають витрачати дуже великі гроші на якісь додаткові послуги. Це так само призводить до погіршення іміджу операторів як тих, хто постійно намагається обманювати і заробляти умовно божевільні гроші на таких продуктах як дзвінки на інші мережі чи смс. Виходом із цієї ситуації, який дозволив би операторам заробляти більше грошей, а для споживачів не відчувати, що їх постійно дурять, було б іти шляхом, яким починають рухатися і Life, і Київстар, і МТС в багатьох пропозиціях. Це розвиток пакетів, в які були б включені хвилини на спілкування, смс, мобільний інтернет, просування пакетів, де гуртом ти міг би отримати більше, ніж якщо платити окремо за кожну послугу. Відповідно, рух до прийнятої в Західній Європі моделі абонентської плати, де купуючи більший пакет за більше грошей ти міг би отримати від свого оператора новий телефон чи смартфон.

Олександр Паращій: «Тарифи будуть і надалі зростати»

Український оператор мобільного зв’язку – це компанія, інтегрована у глобального оператора, основною задачею якого є підвищення ефективності. «Плюс» всі ці глобальні оператори торгуються на міжнародних фондових біржах. Зрозуміло, що перед кожним менеджером компанії ставиться задача кожен квартал показувати результат, збільшувати прибуток. Якщо у 2004-2008 роках прибуток можна було підвищувати за рахунок збільшення абонентської бази, то тоді основною метою кожного оператора було нарощення абонентської бази. Простий шлях, який вони для цього знайшли, - це поступове зменшення тарифів, рекламування цих зменшень. Досягався певний ефект: абонентська база дуже швидко росла, середні тарифи абонентів дуже стрімко падали. Зараз вони впали до того рівня, що в середньому мобільні тарифи набагато нижчі, ніж тарифи абонентів фіксованого зв’язку. Довго так продовжуватися не могло і зараз на ринку відбулося певне насичення, тобто за рахунок зменшення тарифу оператор не може отримати потрібний ефект - збільшення прибутку.

Останні кілька років була тенденція збільшення доходів за рахунок неголосових послуг зв’язку, на що оператори робили ставку. Зараз відбулося певне насичення в сегменті неголосових послуг, а завдання у менеджменту не змінюється: збільшення доходів. Найпростіший і найдієвіший шлях до збільшення доходів – це підвищення тарифів. Мабуть, що це буде наступним етапом, який зараз тільки почався і триватиме наступні кілька років.

В Росії, Східній і навіть Західній Європі тарифи на мобільний зв'язок більш-менше співмірні з тарифами на місцевий зв'язок. У нас через надмірну конкуренцію ціни на мобільний зв’язок нижчі, адже в середньому мобільні оператори заробляють 37 гривень в місяць з одного абонента, а «Укртелеком» в першому кварталі заробив 42 гривні в місяць з одного абонента. Це нетипова ситуація, по всьому світу доходи операторів фіксованого зв’язку і мобільного в середньому співмірні. Тобто, є потенціал.

Тарифи на місцевий зв'язок за рік зросли на 25%, тарифи на міжміський фіксований зв'язок теж мали певне зростання. Середня вартість хвилини операторів фіксованого зв’язку за рік зросла приблизно на 14%. В мобільних операторів зростання фактично не було.

Якщо ми подивимося, які інструменти для заробляння грошей є у менеджменту мобільних операторів, то це їхні абоненти, кількість яких збільшувати вони вже не можуть, і їх послуги, де при наявних технологіях всі можливості уже вичерпані. При цьому потрібно покращувати якість, а покращення якості – це збільшення витрат, в першу чергу на робочу силу. Другий значний фактор витрат - це електроенергія, тариф на яку за рік зріс на 13,5%. Фактично всі статті витрат зросли, доходи з одного абонента на хвилину розмов не ростуть, відповідно абсолютно природнім рішенням є збільшення тарифу. Перший, хто це зробить, може стикнутися з великими проблемами, тому що люди до цього не звикли. Те, що МТС зважився на такий крок, говорить, принаймні, про їх сміливість. Цілком очевидно, що тарифи будуть і надалі зростати. Хто був перший, взяв удар на себе, другі так само будуть за ним підтягуватися.

Наскільки відсотків тарифи можуть підвищитися протягом року?

Олександр Паращій: Питання не в тому, що у операторів якась безвихідна ситуація. У них операційний прибуток на рівні 50% від доходу, тобто є досить хороший запас. Але перед менеджерами ставиться завдання збільшення доходності. Як мінімум, буде відбуватися зростання, співмірне із зростанням витрат. Тобто це не інфляція, це зростання витрат промисловості, в першу чергу електроенергії, яка у нас досить швидко росте, друге – це зарплата, яку оператори, якщо вони фокусуються на якості і отриманні найкращих співробітників, будуть змушені піднімати. В середньому витрати виростуть десь на 10-12%, і для них напевно би було оптимально приблизно так само збільшити середній тариф. Ми говоримо про середній, тобто деякі тарифи можуть вирости на 50%, як уже відбувається, інші можуть абсолютно не змінитися або навіть зменшитися.

Гліб Вишлінський: Ситуація не така вже і безвихідна. Ми можемо повернутися до питання ліценції на мобільний зв'язок третього покоління. Якби держава проводила політику, орієнтовану на інтереси громадян, то по-перше, ця ліцензія не була б свого часу видана виключно «Укртелекому» майже безкоштовно, по-друге, зараз би штучно не стримувався процес видачі ліцензії найбільшим мобільним операторам.

Видача ліцензії найбільшим операторам на прийнятних умовах призвела б до того, що вони могли б отримувати більше доходів, даючи більше абонентам. Тобто абоненти могли б скачувати більше інформації і швидше, багато абонентів могли б підключати нові пристрої, наприклад, користуватися ним на ноутбуках, на планшетах з швидкістю, яка співставна з швидкістю стаціонарного інтернету. В цьому випадку оператори могли б розносити свої витрати на більший обсяг доходів, і відповідно не підвищувати тариф, оскільки був би досягнутий той рівень прибутковості для акціонерів, якого вони вимагають від менеджменту, всі б виграли. Але в цій ситуації «win-win» є третя сторона, яка б програла, – це корумпована українська влада, яка практично не дає можливості розвиватися ринку мобільного зв’язку.

Чи не здається Вам, що це дуже схоже на картельну змову «Укртелекому» з операторами мобільного зв’язку: в «Укртелекому» вже совість не дозволяє збільшувати і надалі свої прибутки, а мобільні оператори це можуть зробити? Чому в цій ситуації мовчить Антимонопольний комітет? Ви казали, що у мобільних операторів 50% рентабельності, це хіба мало?

Олександр Паращій: Який би не був прибуток, 50% чи 90%, у них все одно стоїть задача його підвищити – це ринкова економіка. Якщо вони не бачать можливості підвищення своєї рентабельності за рахунок надання більш просунутих послуг зв’язку, їм доводиться якось це витискати зі своєї голосової абонентської бази.

Щодо картельної змови, якщо дійсно говорити, що підвищується плата за інтерконект, що «Укртелеком» може додатково на цьому заробляти, то це один із методів конкуренції, яка існує в Україні.

Ознак картельної змови немає. Було б підозрілим, якби всі оператори в один день підвищили свої тарифи, чого не відбулося. Це не монополія, а олігополія, тобто кожен чекає, дивиться, як діє конкурент, і відповідно підлаштовується під цю змінену ситуацію. Зараз МТС підвищив тарифи, а «Київстар» сидить і думає, чи рекламувати себе як оператора, який не підвищив тарифи, і заробити на цьому за рахунок абонентської бази, чи, можливо, також збільшувати тарифи.

Гліб Вишлінський: Я б у цій ситуації звернув увагу не на дії Антимонопольного комітету, а на бездіяльність Національної комісії регулювання зв’язку, яка збільшує конкуренцію на ринку і полегшила реагування абонента на подібні зміни тарифів. Йдеться про впровадження закону про перенесення номерів. Ще рік тому мала бути впроваджена ця можливість, але воно зависло в незрозумілому стані. Підвішений стан дозволяє операторам, навіть не будучи монополістами, один за одним підвищувати тарифи, зберігаючи високу рентабельність саме тому, що абоненти не можуть легко перейти на кращу пропозицію від іншого оператора із збереженням номера.

Тарифи на взаємоз’єднання – це знову таки парафія Національної комісії регулювання зв’язку, яка встановила сьогоднішній тариф 36 копійок без будь-яких економічних обґрунтувань. Чим вище цей тариф, тим легше оператору заганяти абонентів в групи всередині однієї мережі.

Олександр Паращій: Це не тільки легше, а і більш вигідно. Якщо в середньому оператор заробляє десь 8 копійок на хвилині розмов свого абонента, то 36 копійок – це серйозна цифра.

Як українці відреагують на підвищення тарифів на послуги мобільного зв’язку?

Гліб Вишлінський: Українці економічно грамотні люди, в більшості вони розуміють, що відбувається з їхнім добробутом, з економікою, тенденцією на ринку та пропозиціями. Не можна сказати, що будуть дуже великі хвилі перетоку абонентів між операторами. По-перше, через відсутність перенесення номерів. По-друге, через те, що є більш пасивна частина абонентів, яка менше звертає уваги на свої витрати, а частина вважає, що всі оператори однаково погані і зміною ти нічого не доб’єшся. Половина абонентської бази шукає кращі пропозиції на ринку.

Проблема полягає в тому, що через існування груп абонентів (родинних кіл, знайомих чи організацій) процес міграції ускладнений. Навіть якщо є суттєво кращі пропозиції в іншого оператора, людина має стимулювати цілу групу для переходу на іншого оператора. Але міграція буде. Також потрібно звернути увагу на те, що протягом останніх років суттєво збільшився вибір мобільних телефонів з підтримкою двох сім-карт. Відповідно, для тих українців, які хочуть користуватися послугами двох операторів, розумним вибором було б користуватися всередині своєї мережі «нульовими» тарифами, але для дзвінків на інші мережі чи мобільного інтернету користуватися спеціалізованими пропозиціями інших операторів на другій сім-картці.

Олександр Паращій: Споживач має реагувати так само, як на зростання будь-яких інших цін, нічого надприродного я не очікую. Якщо міняти оператора, то це серйозна зміна, бо потрібно міняти номер, а це мало хто захоче робити. Інше питання, як на це буде реагувати наш Кабмін, який любить звітувати про низькі темпи інфляції. Це може вдарити саме по цьому показнику, по індексу споживчих цін. Поки зростання невелике, то серйозної реакції очікувати не варто.

Скільки зараз є абонентів мобільного зв’язку?

Гліб Вишлінський: Обрахунки по проникненню показують, що десь близько 86% українців у віці від 16 років користуються мобільним зв’язком. Якщо додати ще дітей, то йдеться десь про понад 30 мільйонів абонентів.

Олександр Паращій: Обрахунки по сім-картах, дають десь приблизно 51 мільйон активних чи не дуже активних номерів.