Як українці труять шкідників

Аграрії активно борються зі шкідниками, рятуючи за допомогою різних препаратів урожай плодових, зернових та картоплі. В Україні фермери використовують 1,2 кілограма пестицидів на гектар, при цьому в країнах Європейського Союзу - 6-7 кілограмів, а в США – 12. Саме тому експерти стверджують, що українська сільськогосподарська продукція є вдвічі екологічно чистішою, ніж у західних передових країнах. Більше того, у нас активно розвивається застосування біологічного методу захисту рослин. Якщо в 2000 році такі препарати застосували на площі 400-600 тисяч гектарів, то в 2011-му – вже 2,4 мільйони гектарів було оброблено біологічним методом захисту рослин.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповіла начальник відділу прогнозування та

фітосанітарної діагностики Головної державної інспекції захисту рослин Оксана Орлова.

Оксана Орлова: «Надмірне використання препарату не дає кращий захист, а навпаки – може повністю знищити культуру»

Державна інспекція захисту рослин є єдиною уповноваженою службою, на яку покладено обов’язки моніторингу фітосанітарного стану на місцях, розробка та координація проведення заходів по боротьбі зі шкідниками, хворобами та бур’янами. А також здійснення контролю за ввезенням імпорту хімічних засобів захисту рослин, дотриманням норм і регламентів їх застосування та зберігання, використанням підприємствами і громадянами та контролю за вмістом залишків пестицидів у ґрунті, воді та рослинницькій продукції.

У зв’язку із глобальним потеплінням і не завжди дотриманням всіх технологічних прийомів використання земельних угідь, у нас є наростання багатоїдних шкідників, а також хвороб сільськогосподарських культур. Найбільша тенденція на сьогодні спостерігається у посівах зернових колосових культур. З 2006 року відмічається підйом, а на даний час стабілізація, поширення клопа шкідливої черепашки, який наносить втрати врожаю не тільки кількісно, а й якісно, пошкоджуючи саме зерно. Із спеціалізованих шкідників у посівах зернових колосових культур є хлібні жуки, жужелиця, вони також пошкоджують зерно. Є злакові попелиці, трипси, які висмоктують сік із зерна та погіршують його якість, насіння стає щуплим, що впливає на врожайність. Із хвороб найбільш поширені грибкові (борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі), іржасті хвороби, відмічено поширення гельмінтоспоріозу, піренофорозу, сітістої плямистості. За неякісного протруєння насіння перед підготовкою до посіву найбільше у приватному секторі зберігається тенденція розвитку летучої сажки. На даний час за погодних умов у посівах зернових культур відмічається початок розвитку фузаріозу та септоріозу колоса, що впливає на якість насіння. Але в порівнянні з минулим роком їх стає значно менше.

На даний час для зернової кукурудзи у нас буде найбільш небезпечним шкідником стебловий кукурудзяний метелик, який пошкоджує рослину та качани, і може знищити врожай до 30-40%. Зараз йде відкладання яєць та відродження гусені цього шкідника і основним заходом боротьби є біологічний метод – випуск трихограми. Це необхідно повторювати 2-3 рази, тому що період відродження гусені розтягнутий.

Другий рік поспіль у нас спостерігається підйом розвитку лугового метелика, зокрема, через погодні умови. Найбільший розвиток зафіксовано в лісостепу – це Полтавська, Харківська, Кіровоградська області. Він багатоїдний шкідник і пошкоджує як зернову групу, так і багаторічні бобові культури, кукурудзу, соняшник та сою.

Якщо брати специфіку використання пестицидів у присадибному секторі, то розвиток шкідників там має свої нюанси. У сільськогосподарських угіддях культури розділені лісосмугами, а присадибний сектор вирощується одночасно сад, виноград, картопля, овочеві культури. Сівозміни як такої немає, і застосування препаратів обмежено. Вважаючи, що у кожної культури є свої спеціалізовані шкідники, а ще багатоїдні, тож одночасно пошкоджуватись можуть всі культури, які є на присадибній ділянці. Із багатоїдних шкідників, що завдають найбільше шкоди у присадибному секторі, є личинки хрущів та хлібних жуків, найбільше гусінь озимої підрізаючої совки, дротяники, капустянка.

Зараз актуальний захист у присадибному секторі пасльонових культур, зокрема, картоплі. Тут основними шкідливими організмами є колорадський жук, попелиця, картопляна совка. Із карантинних об’єктів є картопляна міль та картопляна нематода, які обмежені на території України. Із хвороб на даний час має прояв у зв’язку з погодними умовами фітофтороз картоплі, макроспоріоз та альтернаріоз. Щодо застосування засобів захисту рослин на цих культурах, найбільше необхідно використовувати на колорадського жука препарати нікетеноїдної і неонікатеноїдної групи, вони мають найбільшу інтоксикацію до шкідливих організмів. При цьому кратність – максимально дві обробки. Термін дії препарату до збору врожаю – 20 днів. Якщо брати проти хвороб, то треба враховувати вологість повітря та температуру, тому що є інкубаційний період, коли хвороба розвивається. Тут фунгіциди застосують 3-4 рази, але за умови використання інших препаратів, щоб не було резистентності. Кратність, залежно від групи препаратів, може коливатися від 20-30 днів, у деяких і 40 днів. Якщо брати картоплю та томати, то можливо за 14 днів до збору врожаю застосування фунгіцидів.

В садах найбільшої шкоди завдають гусінь яблуневої плодожерки та сливової плодожерки, які пошкоджують плоди. Білан жилкуватий та золотогузки є в садах, що не обробляються. Із сисних шкідників – це попелиці, кліщі, медяниця. Захисні заходи в садах проводять комплексно, враховуючи шкідників та хвороби, які проявляються (парша, борошниста роса на яблунях та грушах, муніліоз (плодова гниль) та інші). Перша обробка в садах проводиться по сплячих бруньках для того, щоб провести викорінювання зимуючої стадії шкідників та хвороб. Далі в період набрякання бруньок, коли виходять довгоносики, які їх пошкоджують. Потім перед цвітінням, після цвітіння, а далі, залежно від того, як розвиваються шкідники.

На даний час у нас є регламенти застосування препаратів. Кожен препарат має свою специфіку, враховуючи те, що деякі препарати при високих температурах можуть не спрацьовувати. Найкраще застосовувати препарати до 10 години ранку, але щоб не було роси і температура повітря не перевищувала 20-25 градусів, а також у вечірні години – після 6 до 22-ої. Потрібно, щоб була безвітряна погода, тому що бувають випадки, коли під час обприскування у вітряну погоду відбувається занесення препарату на іншу ділянку, а також можливе отруєння людей.

На сьогодні переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, зареєстровано понад 1220 пестицидів, до яких входять фунгіциди, гербіциди, інсектициди, акарициди, родентициди та інші. Найбільше використовується група гербіцидів, тому що бур’яни є конкурентоспроможними разом з культурною рослиною, вони ростуть поряд і займають їх площу, забираючи поживні речовини для свого розвитку. В 2011 році захисні заходи по Україні були проведені на площі 43,6 мільйона гектарів, з них гербіцидами було оброблено близько 21 мільйона гектарів, таким чином, ці посіви захищено від бур’янів.

В Європейському Союзі використовується 6-7 кілограмів пестицидів на 1 гектар, в США в 1990-х роках використовувалося до 12 кілограм, а у нас в минулому році пестицидне навантаження становило 1,2 кілограма (не самого препарату, а діючої речовини). У нас наполовину більш екологічно чиста продукція, у зв’язку з тим, що ми не дуже багато застосовуємо пестицидів.

Як зараз ви б порадили боротися з колорадським жуком, зважаючи не те, що до багатьох препаратів він вже виробив стійкість? Якщо покропити жука, а через пару годин випав дощ, чи потрібно здійснювати повторну обробку?

Оксана Орлова: В зв’язку з погодними умовами, які зараз є, найбільше проти колорадського жука застосовують препарати кишково-контактної дії. Достатньо 2-3 години для того, щоб препарат подіяв на шкідника.

Крім цього, щоб колорадський жук не пошкоджував рослини, проводять протруєння бульб препаратами системної дії. Таким чином, сік рослини інтоксикується, і коли шкідник харчується нею, він отримує дозу препарату, якого достатньо, щоб він загинув. Для боротьби з колорадським жуком використовуються препарати з наступними діючими речовинами: піретроїди, імідаклоприд, неонікотиноїди.

Ви сказали про ефективність протруєння бульб, але люди часто бояться це робити, мовляв, якщо жук її не їсть, то це небезпечно і для людини…

Оксана Орлова: Термін розпаду препарату, якщо говорити про протруєння, - 40-60 днів, а картопля вегетує довше, тому для людини воно не буде шкідливим. Але бажано не бажано їсти ранню картоплю з протруєних посадок, її слід вживати в осінній період.

Препарати проти шкідників яблук концентруються в самих плодах?

Оксана Орлова: На даний час препарати мають малу норму витрати. Термін дії останньої обробки плодових 30, а деяких препаратів 40 днів. Наприклад, застосовується овіцидний препарат, який спрацьовує під час відкладання яєць плодожеркою. Вона відкладає яйця в кінці травня-на початку червня, а розпад препарату 60 діб. Тобто при зборі врожаю препарат вже розпадається. У нас в структурі є лабораторії, до яких поступає на перевірку продукція на наявність пестицидів. В минулому році і на початку цього року нашими спеціалістами не було виявлено залишків пестицидів в яблуках чи іншій продукції.

Чи здійснює ваша інспекція моніторинг препаратів, які продаються, з приводу їх ефективності?

Оксана Орлова: У нас здійснюється контроль за використанням пестицидів, відповідно здійснюється моніторинг, за сільгоспвиробниками та присадибним сектором. Згідно із законодавством, ми самі на маємо права ходити, у нас є щорічні і щоквартальні контрольні перевірки, які ми проводимо за регламентом застосування пестицидів. Це у сільськогосподарських підприємствах. А у приватних ми можемо робити перевірку тільки по зверненням громадян. Вони звертається в районні інспекції, районна інспекція подає клопотання по зверненням громадян в обласну, а обласна – направляє до нас. Факсом передається документі і ми протягом дня даємо дозвіл на позапланові перевірки, якщо відбувається недотримання застосування пестицидів.

Чи зловживають українці пестицидами?

Оксана Орлова: Якщо людина не дотримується норми витрати препарату, вона ризикує просто спалити свій урожай. Надмірне використання препарату ніколи не дає кращий захист, а навпаки – може повністю знищити культуру. Тому за звичай всі дотримуються норми використання препаратів.

З яких країн привозять препарати в Україну?

Оксана Орлова: Імпортовані препарати в основному з Європейського Союзу, також завозяться препарати з Росії. Частково є препарати китайського виробника, вони реєструються фірмами безпосередньо уже в Україні як виробництво українське спільно з китайським. Весь імпорт практично ділиться на європейський і китайський, Росія нам менше поставляє.