Олександр Кваснєвський: За газову угоду треба звинувачувати Росію, а не лише Тимошенко

Екс-президент Польші росказав про свою українську місію

Олександр Кваснєвський був президентом Польщі в 1995 – 2005 роках. В часи помаранчевої революції в Україні він відіграв ключову роль в переговорах поміж владою і опозицією. Сьогодні Кваснєвський знову в України. Його місія знову рятувати країну, цього разу від міжнародної ізоляції. Розповідаючи про свою українську місію, в інтерв’ю «Gazetą» Кваснєвський відмітив, що ключем майбутнього України, а, можливо, й рішення у справі ув’язненої колишнього прем’єра Юлії Тимошенко, стануть осінні парламентські вибори.

Ви разом з колишнім керівником Європейського Парламенту Патем Коксом є спостерігачами за касаційним процесом колишнього українського прем’єра Юлії Тимошенко. Ця справа блокує стосунки України із Заходом. Чи існує спосіб її розв’язання, чи це швидше символічна місія?

Це зовсім не символічна місія. В понеділок зустрічався з донькою Юлії Тимошенко, її адвокатом, колишнім віце-прем’єром Григорієм Немирею, одним з головних політичних радників лідерки опозиції. Пізніше розмовляли понад три години з президентом Віктором Януковичем про обставини укладення та наслідки газового контракту, підписаного в січні 2009 року Юлією Тимошенко. Також зустрічалися з прем’єром Миколою Азаровим, на зустрічі були присутні урядовці, які пов’язані з цією справою: Міністри юстиції та охорони здоров'я, представник прокуратури, Ради Націнальної Безпеки та Оборони і навіть лікарі. Це свідчення того, що в Києві сприймають нашу місію дуже поважно.

Як плануєте діяти?

Розраховуємо на необмежений доступ до людей та документів. Нам вдалося розширити повноваження мандату, аби не бути лише бути спостерігачами касаційного процесу Юлії Тимошенко. Узгоджено, що можемо займатися усіма справами, які стосуються колишнього прем’єра чи інших ув’язнених або підозрюваних міністрів її уряду.

Мандат одночасно розповсюджується на оцінку підготовки та перебігу парламентських виборів наприкінці жовтня. Я переконаний, що вони стануть ключем оцінки майбутнього України і її перспектив, а, можливо, і рішення у справі Тимошенко.

Скільки часу ви плануєте займатись цією справою?

Принаймні до виборів, хоча не виключено, що й після них. Зараз будемо проводити зустрічі в Брюсселі , а потім плануємо поїздку на касаційний суд 25 червня.

Чи бачите розв’язання цього конфлікту?

Все надзвичайно складно, бо у справах Юлії Тимошенко і кількох міністрів її уряду вже ухвалені вироки. Їхня зміна може відбутися лише на правовому грунті. Сам касаційний процес в червні можливо буде відкладено з погляду на відсутність Юлії Тимошенко, і лише потім (якщо вона не з’явиться на нього тричі) можна буде його розпочинати вже без неї. Поза тим, за процедурою, якщо навіть касаційна скарга буде розглянута позитивно, розгляд справи розпочнуть із самого початку, проте очевидно, що колишній прем’єр вийшла б на волю хоча б на хвилину.

Чи може вона бути помилуваною?

Відповідно до українського права ув’язнений мусить сам звернутися з проханням про помилування, а інакше пормилування не передбачене.

А інші варіанти існують?

Загальна амністія, але маю сумнів, що вона відбудеться перед виборами.

-- «Опозиція отримала мучеників, яких може використати з політичною метою»

Чи запитували ви про стан здоров’я Юлії Тимошенко і про умови в яких вона утримується?

У наданій нам лікарській та експертних оцінках залізнична лікарня у Харкові має добру лікувальну базу, що вища за середню. На думку українських та закордонних лікарів не має потреби здійснювати операцію на хребті пацієнтки. Досить лише тривалої реабілітації. Юлію Тимошенко можуть відвідувати особи, які цього хочуть. Часом це відбувається досить складно, але, зрештою, все вдається організовувати.

Ви багато кажете про правові труднощі. Але ж політичний чинник не менш важливий у цій справі?

На першому місці зараз вибори. Будь-які сумніви щодо їхнього перебігу, перекреслять усі європейські прагнення України.

Вже сьогодні є приводи для критики. Головний - повернення до мажоритарної системи, коли половина з 450 депутатів обираються в округах. Це створює потужне поле зловживань і перемогу усіляких місцевих олігархів. Але таке рішення ухвалене спільними голосами влади і опозиції, що дуже рідко відбувається в Україні.

Але як можна розраховувати на справедливі вибори у державі, у якій частина опозиційних політиків сидить у в’язниці?

Це сильний аргумент, але якщо холоднокровно аналізувати, то опозиція тепер отримала мучеників, яких може використати з політичною метою. Було б важче, якби здійснювалося розслідування проти її представників, що знаходяться на свободі і яких під час виборчої кампанії звинуватили б у корупції.

У всякому разі ми повинні зробити все, аби вибори біли вільними і справедливими. Українська влада знає, що ми від неї дуже багато очікуємо, а зі свого боку мусимо за усім слідкувати самі, направляючи закордонних спостерігачів, в тому числі і з Польщі. Результат виборів залишається відкритим запитанням.

Чи можете ви сьогодні робити якісь прогнози?

Як на мене, у виборах за партійними списками буде нічия. Хоча це не означає, що нинішня влада не зможе створити новий уряд. Можуть добитися підтримки від частини кандидатів обраних в одномандатних округах, які волітимуть бути біля керма. Проте не дуже ефектна перемога влади може стати переконливим аргументом для пошуку компромісу з опозицією.Тому вважаю, що в справі Юлії Тимошенко найважливіші рішення відбудуться після виборів. Ключовим є лише те, щоб були вони справедливими, а ув’язненні опозиційні політики добре утримувалися з гуманітарної точки зору.

У своїх заявах ви також робите акцент на зусиллях щодо звільнення колишнього міністра МВС Юрія Луценка, якого засуджено на чотири роки за нібито неправильно нараховану пенсію для особистого водія.

Луценко також у списку наших пріоритетів. Стан його здоров’я видається дуже загрозливим. Вирок Тимошенко – на думку влади – не політичний вирок, а покарання за порушення обов’язкових процедур і зловживання владою під час підписання газової угоди в січні 2009 року. Що підтверджує і колишній президент Віктор Ющенко, який, щоправда, має свою думку. Прокурорське розслідування розпочалося ще за президентсва Ющенка, а не лише з ініціативи Януковича. Про це також варто пам’ятати.

Але звинувачення проти Луценка є висмоктаними з пальця.

Звичайно, дещо іншим є підписання багатомільярдного газового контракту всупереч рішенню Кабінету Міністрів, внаслідок чого Україна переплачує нині щомісячно 500 млн. доларів аніж інші споживачі такого газу, аніж помилка під час нарахування розміру пенсіїї водія…

Чи Захід – перш за все Німеччина – занадто поспішив з обороною Тимошенко?

Першу помилку здійснила влада України. Мала б краще поінформувати Захід про свої звинувачення і наміри напередоні процесу. Україна платить за російський газ більше аніж Польща і Німеччина, а за його транзит оотримує набагато менше. Важко сприймати угоду підписану Тимошенко. Можливо відбулось якесь затемнення. Але скоріше за все це відбулося під гігантським російським пресом. Та за цей тиск варто було б звинувачувати Росію. Українці не пояснили цих очевидних нюансів справи західним країнам, ані своїй громадськості.

Друга помилка полягає в тому, що попри 20 років незалежності Україна не збудувала правову державу і незалежне судочинство. Ці реформи почалися лише недавно. Якби держава мала незалежний суд, цей процес не розбурхав би таких емоцій.

А чи були якісь помилки з європейського боку?

Трохи поспішно через приналежність партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко до Європейської Народної Партіїї було прийняте рішення про її захист. Але політичні мотивації в справі Тимошенко і низька вірогідність справедливого українського суду є фактом і тут нічого заперечити.

-- «Намагаюся зберігати рівну дистанцію поміж обидвома сторонами»

Євро 2012 мало стати демонстрацією європейськості України. Чи це вдалося? Чи внаслідок політичних претензій відбулася поразка?

Євро відграє свою роль, хоча проблеми залишаться. Європа бачить позитивний образ України. Я був на матчі Україна-Швеція у Києві. 80 тисяч вболівальників серед яких 20 тисяч зі Швеції. Всі прекрасно відпочивали. На Майдані незалежності було 150 тисяч осіб. Справляє враження новий термінал в Борисполі.Українці відкривають дуже добре обличчя своєї держави, хоча, очевидно, що цього недостатньо. Політично ми перебуваємо серед тих самих клопотів серед яких і були до Євро.

Чи теперішня команда в Києві розуміє, що своєю впертістю може зіпсувати європейські шанси України?

Я позитивно сприймаю факт приходу нашої місії, як готовність влади України шукати вихід з ситуації. Намагаюся зберігати рівну дистанцію поміж обидвома сторонами. Ключі до розв’язання справи лежать в Україні. Багато представників української еліти насправді налаштовані проєвропейсько. Але справа вже заплетена. Тривають баталії за місце України у світі.

Це дуже ризикований момент, держава опинилась в Бермудському трикутнику. Одним боком якого є криза, бо нікого в Європі зараз не болить голова через українські справи, другим – зростаюча російська активність, або бажання побудови президентом Володимиром Путіним Євроазійського союзу. Відомо що такий союз потужніший з Україною, аніж без неї. Третій бік – внутрішні проблеми: соціальна несправедливість і протистояння над Дніпром нині глибші аніж в 2004-му році, коли вибухнула помаранчева революція. Невідомо, чи зможуть їх вирішити в діалозі. Відповідальність несе не лише влада, але й опозиція. Побачимо, як вони з цим впораються.

Матеріал Gazeta Wyborcza, автор Марцін Воцеховський, переклав Володимир Олійник.