Евро 2012: мізерний виторг України

Цьогоріч уряд очікував, що економічний ріст становитиме 3,9%. Пізніше ці очікування були скориговані. Навіть найбільші скептики не передбачали того, що економіка України може просто зупинитись на місці. Українська влада дуже оптимістично заявляла про цьогорічний економічний поступ держави. Восени минулого року президент Віктор Янукович запевняв, що ВВП України у 2012 році досягне 6%. А колишній перший віце – прем’єр уряду Андрій Клюєв тиражував ще більш рожеві прогнози, стверджуючи що ВВП зросте навіть до 8%. Усі чекали що імпульс економічному зростанню надасть фінал футбольного чемпіонату Європи, до якого Україна разом з Польщею готувался п’ять років.

Проте в отстаточний цьогорічний український бюджету закладено обережні 3,9% зростання ВВП. На них розраховувала влада, якій треба фінансувати соціальні програми та забезпечувати виконання передвиборчих обіцянок правлячої Партії регіонів.

Однак міжнародні фінансові організації більш стримані – Європейський Банк Реконструкції та Розвитку спершу прогнозував 4,5% росту ВВП, пізніше скоригувавши свої прогнози у січні цього року до 2,5%. Водночас за оцінками Світового Банку український ВВП може зрости до 2,5% лише за умови виконання урядом відповідних поправок до бюджету.

Навіть найбільші скептики не передбачали того, що економіка України може буквально зупинитись на місці. Тим часом, саме так і трапилося. Ще підсумовуючи результати першого кварталу НБУ інформував, що на підставі отриманих даних можна говорити про 2,5% річного зростання ВВП. На що в уряді почали заспокоювати, мовляв, сповільнення темпів економічного розвитку має сезонний характер і є наслідком винятково сурової зими. В наступні місяці обіцяли набагато вищі показники.

Але їх нема. Штучне утримання високого курсу гривні стосовно європейських та американської валют успішно заблокувало український експорт на Захід. Економіка зупинилась. Кілька днів тому НБУ заявив, що дані за перші чотири місяці цього року дозволяють говорити про ріст ВВП лише на рівні ледве 1,8%.

Всупереч очікуванням НБУ дані наступних місяців правдоподібно будуть ще гіршими – остання потужна девальвація російського рубля зачинила двері потужного російського ринку для українських експортерів. Що найприкріше, попередні дані свідчать, що Євро 2012, котре мало б дати імпульс розвитку української економіки та істотний притік твердої валюти не виправдало покладених на нього сподівань.

-- Марно розбуджені надії

Влада розраховувала, що до України приїде 1 - 1,5 мільйона прихильників футболу. Хоча ця кількість абсолютно не реальна, беручи до уваги те, що за прогнозами Польскої Туристичної Організації навіть Польщі максимально можуть прибути лише 800 тисяч вболівальників.

Незважаючи на катастрофічно негативну громадську думку, яку команда Віктора Януковича спровокувала стосовно своєї держави в Європі, відповідальний за підготовку до футбольного свята віце – прем’єр Борис Колесніков заявив за кілька днів перед початком, що Україна заробить на ньому не більше, не менше а 1,5 мільярда доларів. «Готелі, фастфуди, ресторани – український малий бізнес добре заробить на чемпіонаті», – запевняв урядовець.

Свої прогнози зиску з Євро 2012 дав Erste Bank. Згідно з ними, Польща і Україна, які в підготовку чемпіонату закачали понад 30 млрд євро можуть розраховувати на якісь 800 мільйонів прибутку зі свята. Для порівняння прибуток Португалії з організації футбольного чемпіонату Європи 2004 - го року становив 90 мільйонів євро, а Швейцарії та Австрії у 2008 - му році біля 414 мільйонів євро.

За даними, що постыно коригуються, вартість підготовки України до Євро 2012 становила 108 мільярдів гривень, або біля 14 мільярдів доларів. На підготовку до чемпіонату у 2008 -2012 роках вона загалом витратила 9% відсотків ВВП, тоді як Польща десь в межах 5%.

-- Вболівальники не з’явилися

Відповідальний за підготовку Євро 2012 віце – прем’єр Борис Колесніков переконує в тому , що щоденно кордон перетинає 90 тисяч туристів, а готелі заповнені на «99,9 відсотка». Проте інформація, яка надходить з міст - організаторів турніру, свідчить про цілком протилежне.

Представники української влади розраховували, що до фінального свистка футбольної імпрези Київ відвідає 500 тисяч вболівальників. Тим часом найбільша група закордонних вболівальників, яка заїхала до Києва – вболівальники Швеції – становила ледь 12 тисяч осіб.

Різницю поміж розбудженими очікуваннями і реальністю показує приклад підготовленого для закордонних вболівальників наметового містечка на Трухановому острові. Із 3 тисяч місць під час групової фази чемпіонату, яка мала б принести найбільші прибутки, зайнято було лише 300…

За повідомленнями міських чиновників до Донецька в перший тиждень Євро 2012 приїхало ледь 6 тисяч вболівальників з-за кордону. Не доїхали уболівальники з Англії та Франції – на матч цих збірних за день перед зустріччю можна було купити квитки в офіційних касах стадіону. Відлякали вболівальників гангстерське реноме регіону, яке не вдалося змінити, а також астрономічні ціни нічлігу у тамтешніх готелях.

Трибуни «Донбас Арени» під час матчів групової фази світили пустками, бо закордонні вболівальники ігнорували тривалу подорож до Донецька, що сприймається як не привабливе місто. Ті ж, хто попри все вирішив сюди добратися, найчастіше прилітали на матч чартерними літаками, аби ще цього ж дня відлетіти назад до дому. Готелі, які перед цим накручували ціни на нічліг залишилися з масою порожніх номерів. Пустками світило і наметове містечко для незаможних вболівальників. Як з’ясувалося, на матч Англія – Франція приїхало ледь 3 тисячі англійських фанів і всього 1 тисяча французів.

Місцева донецька влада в економічному провалі Євро 2012 винить медіа. Ті, у свою чергу, відповідають, що чиновники через свою неадекватність самі тотально знапастили шанси заробітку. Поза фан-зоною не підготовлено нічого, що могло б спонукати прибульців із Заходу залишити тут свої євро. Натомість, футбольних вболівальників почтували нудними розповідями про "знамениті звалища країни", виковану із заліза в кінці дев'ятнадцятого століття "пальму Мерцалова» і «героїчну працю шахтарів та металургів".

Харків у перші дні турніру прийняв майже 7 тисяч вболівальників з Данії та Голландії. Загалом кількість закордонних вболівальників приїзд яких очікували сюди на Євро оцінюється в 15 - 20 тисяч осіб. Однак дотепер не ясно, чи вдалося цього досягти – місцева преса цитувала данських вболівальників, котрі дзвонили до своїх знайомих аби ті не приїздили до «страшного» Харкова.

Більше пощастило Львову. Столицю західної України за перший тиждень чемпіонату відвідало 60 тисяч вболівальників – головно з Польщі, а також 15 тисяч з Німеччини і з далекої Португалії - 6 тисяч. Яа писали медіа, прибульці були мило здивовані «західною» атмосферою міста, котре хоча й сильно занедбане, але привабило вуличками старого міста з безліччю кав’ярень і досить поміркованими цінами.

-- Грошей від Євро буде мало

Українські доходи від Євро будуть набагато мншими аніж очікувалось. Власники готелів вже підраховують збитки викликані малою кількістю закордонних гостей. Вболівальники, котрі приїхали до України, масово проігнорували усілякі культурні пропозиції та програми. Як бідкався голова комісії з питань культури та туризму Київської міської Ради Олександр Бригинець: «Сидять у кількох резерваціях переважно попиваючи пиво. Як наслідок - великі гроші заробляють ті фірми, які зайнятті обслуговуванням і торгівлею у вболівальницьких сферах».

У Львові розраховують, що за час Євро 2012 вболівальники витратять у місті 3 – 4 мільйона євро. Невідомо звідки мали б взятися решта сотень мільйонів євро, про які так оптимістично просторікував Колесніков?

Українська влада очевидно забула, що вболівання у Європі - занняття не для найбагатших, а пересічний європейський футбольний фанат значно відрізняється від українських олігархів, які розкидають направо і наліво тисячі євро.

Окрім олігархів, котрі, як пишуть українські журналісти, привласнили 40 відсотків коштів призначених на підготовку Євро 2012, на спортивній імпрезі зароблять продавці сувенірів, дрібної гастрономії, а також незаконний азартний бізнес, що знаходиться під «дахом» української міліції.

Не можуть нарікати і продавці пива – в Києві, до якого в перші дні Євро з’їхалося 15 тисяч вболівальників зі Швеції, де діють обмеження в торгівлі алкоголем. У багатьох торгових точках під вечір вже не було цього хмільного трунку. Торгівці не передбачили, що спраглі скандинави будуть його купувати в таких оптових обсягах. В Україні пиво втричі дешевше аніж у Польщі, але навіть спраглі скандинави не випили його на сотні мільйонів євро.

Попередні дані свідчать про зиск букмекерського підпілля - на рівні біля 1-го мільярда доларів. Як гриби після дощу по всій Україні виросли десятки пунктів у яких можна зробити ставку на результати матчів. Однак азартний бізнес в Україні нелегальний – до бюджету не потрапить жодна копійка з букмекерського прибутку. Попливуть ці гроші до офшорного податкового раю, аби повернутися до України у вигляді «закордонних інвестицій» в приватизовані економічні сектори контрольовані зареєстрованими там фірмами, що належать олігархам.

Фінансові результати Євро 2012 дещо покращить УЄФА. За організацію чемпіонату у 2008-му році Австрія і Швеція отримали від футбольної федерації 464 мільйони євро, Португалія чотири роки до цього – 390 мільйонів євро. Виплата УЄФА звичайно складає біля 0,2 – 0,25 відсотка ВВП країни - організатора. ВВП України торік становив 1,3 трильйона гривень. Дасть це максимальну квоту вартістю 3,25 мільярда гривень, або 400 мільйонів доларів, котрі, швидше за все, потраплять до бюджету Федерації Футболу України.

-- Виборчий дренаж портфелів олігархів

Парадоксально, але не Євро 2012, до якого Україна готувалася за рахунок великих коштів протягом кількох років, а швидше чергові парламентські вибори можуть спричинити хоча б тимчасове пробудження української економіки. Виборча кампанія спонукає кандидатів до зняття з рахунків в офшорних зонах мільйонів доларів. Які будуть витрачені не лише на рекламу, а найімовірніше потраплять до потенційних виборців у вигляді харчових продуктів, промислових товарів і більш чи менш легальних задоволень.

За матеріалами «Obserwatora Finansowego.pl», переклав Володимир Олійник