Радіо-ґвалтівники. Відлуння антиукраїнського скандалу в Польщі

Радійники Куба Воєвудзкий і Міхаіл Фігурський вже давно наносять неприємні удари. Цього разу вдарили по українцях , які працюють у Польщі. Ніхто не засміявся. А вони стверджують, що це була лише сатира на панів поляків.

Середа 20 червня, день після програшу збірної України в матчі з Англією - 0:1. Ранкова програма радіо Еска Рок.

Куба Воєвудзкий: - А знаєш, що я вчора зробив після цього матчу з українкою?

Міхаіл Фігурський:- Ну?

Воєвудзкий: - Повівся як правдивий поляк…

Фігурський: - Копнув пса.

Воєвудзкий:- Ні, вигнав свою українку.

Фігурський: - Скажу тобі, якщо б моя була трохи симпатичнішою, то я її ще б зґвалтував.

Воєвудзкий: - Е-е-е…Я навіть не знаю, як моя виглядає, бо вона постійно на колінах.

-- Любити український народ

На здивування обох журналістів мало хто тішився з цього «гумору». Швидше навпаки, усі погодилися, що стався скандал. До створеної на Facebook групи «Скажи хамству Воєвудзкого і Фігурського «НІ»» протягом двох днів долучилося кілька тисяч обурених Інтернет-користувачів. Президент «Еска Рок», Богуслав Потонєц, захищає ведучих, стверджуючи, що ті зовсім не хотіли образити жінок родом з України, а лише прагнули оголити і покритикувати несправедливі стереотипи з цього приводу. Водночас Міхаіл Фігурський запевняє, що в програмі не висловлював власної точки зору, а лише «втілювався в роль статистичного поляка, заведеного тим, що українська збірна краще грає, аніж польська». І перепрошує в ефірі українською, французькою під акомпонент Гімну України. Тут же ж однак додає: «Насправді я люблю український народ і маю серйозні, не лише сексуальні, наміри щодо цієї нації».

В цій відповіді більше прихованої зухвалої зневаги, аніж щирого каяття, хоча це навіть краще, аніж мовчання Куби Воєвудзкого. Коли його намагалися запросити до розмови на тему передачі, просить надсилати запитання SMS-ками, Надіслали:

«Чи поляки є хамами, які в українках бачать винятково жінок на колінах? Звідки у пана такі знання? Чи у нього прибирає українка?». Воєвудзки відповів ледь не через дві години:«Написав кілька слів у Facebook. Рекомендую».

На його профілі у Facebook викладене серце в кольорах українського прапора і надпис: «Нам завжди були ближчі Гомбровіч чи Мрожка аніж Поспєшальский чи Римкєвіч. Звертаюся до усіх, що шукають у нас ненависть, ксенофобію чи расизм. Не знайдете їх. Втручаючись у світ сатири з цензорськими приписами, висміюєте самі себе. В усіх українців, яких образило моє почуття гумору, можу попросити вибачення за своє бачення».

- Це огидне зловживання навіть якщо припустити, що це була провокація, – обурюється професор Міхаіл Словінський, видатний знавець літератури. – У творчості Гомбровіча і Мрожка не знайдете насмішок стосовно інших народів, ніколи у них не було презирства і зневаги до чужоземців.

Письменник Павел Хуеллі додає:

- Посилання на найкращих іроністів польської літератури має бути ясним сигналом: ми також є притулком насмішників. Очевидно, що кожен має право обирати собі авторитети, але якщо хтось робить свій підлий інтерес, прикриваючись при цьому іменем Божої матері, чи означає це, що він має честь? Скоріше ховає за іменем цієї божественної жінки свій рахунок.

-- Жінки як сміття

Лукаш Сатурчак, письменник і знавець польско-українських стосунків, вважає, що в Україні ніхто не буде перейматися тим, що мали на увазі Воєвудзкий і Фігурський. – Дорога до пекла вимощена добрими намірами. Незалежно від задуму їхній радіовиступ вписався у багатовікові стереотипи, згідно з якими поляки трактували і продовжують трактувати українців як бідного кузена зі Сходу, а буває, як хлопа до биття.

- Більшість українок, котрі прибирають у польських домівках, напевно не матимуть часу, або сил, щоб полемізувати з польськими кабаретчиками, хоча переконана, що переживатимуть цю образу дуже болісно, – додає Ксенія Березовська, графік і художниця, яка постійно проживає у Кракові. – Я маю намір бойкотувати з цієї хвилини програми Воєвудзкого. Навіть не через те, що красиві, мудрі і працьовиті жінки трактуються наче сміття. А насамперед через те, що не хочеться мені чути і бачити когось, хто свої чоловічі фрустрації реалізує на найбільш вразливих і незахищених.

Вероніка Марчук, юрист і акторка, українка, говорить: «Не хотіла б, аби розглядали ці радіо розмови винятково в ксенофобській категорії. Обидва ведучих проявили своє ставлення до жінки загалом, бо трактували її як істоту гіршого ґатунку, котру можна викинути з дому або зґвалтувати. Думаю, що в «жартах»такого роду на місці українки дуже легко могла опинитися полька чи ефіопка».

Однак Воєвудзкий і Фігурський - не перші журналісти, які публічно жартували з українок, що працюють в Польщі. «Як це не винайдено роботів, котрі прибирають в хаті? Є такі, називаються українки», - сказав у січні Бартош Венглярчик, журналіст TVN і редактор місячника «Успіх», чим викликав хвилю обурення. Нині у розмові з нами запевнив, що його слова були зле інтерпретовані, бо хотів лише нагадати у якому фатальному становищі перебувають українки в Польщі.

- Їх визискують як бездушні механізми, трактують як домашнє начиння, часто не розраховуючись за виконану роботу – пояснює Венглярчик. І додає, що поважає українців, а ті, хто так голосно протестував проти моїх слів, а тепер обурюється виступом сатириків, мабуть, не дуже…

-- Недобрі люди

Людмила яка живе Польщі 15 років, може багато що сказати з цього приводу. Закінчила навчання в Україні, але роками не могла знайти роботи. «Була ображена на свою країну, що не дала мені шансу нормально жити. Вважала, що краще буду прибирати в Польщі, аніж вмирати з голоду вдома, – пояснює вона.

Спершу прибирала кілька днів на тиждень по кільканадцять годин щоденно. Зараз вдень ходить до старої пані, яка потребує опіки, а ночами відпрацьовує у цілодобовому бістро в центрі Варшави. Якщо випадає вдалий місяць, то відкладає 900 злотих. Попри це не нарікає: приятельки з України живуть в гаражах своїх господарів без опалення протягом року. Сплять в одязі і в шапках на голові.

Найгірші спогади Людмили про те, як одна пані розмалювала її своєю новою косметикою, яку хотіла випробувати. «Я дуже образилась тоді, бо виглядала наче паяц, тому швидко цей макіяж змила. Через це пані вдарила мене по голові, бо як я на таке насмілилилась? Моє серце защеміло», - говорить українка.

Олена, яка прибирає в Польщі вже 11 років , додає, що найгірше на початку, коли людина хапає будь-яку роботу. «Йшла прибирати, а була змушена робити все. Мила автомобілі, косила траву тупою косою, носила сто відер води до великого акваріуму. І вислуховувала від панів ще не такі речі, які пан Воєвудзкий і Фігурський казали на радіо. Та з часом навчилася, що на таких не варто працювати. В Польщі є також і добрі люди», - впевнена вона.

24-х річна Ганна приїхала до Варшави до мами, яка жила тут 11 років, вийшовши заміж за поляка. Переживає за неї. «Часом мати така змучена, що немає сили навіть присісти. Підігріваю їй обід, а вона засинає за столом», – розповідає дівчина. Але більше аніж втома Ганну тривожить те, як її маму тут використовують. «Деякі пані наказують їй мити підлоги на колінах, бо швабра так не вимиває. А одна навіть захотіла, аби мама мила її автомобіль. Я казала мамі, що це не її обов’язки, але вона боїться, що пані або не заплатить, або зовсім перестане її запрошувати. Полька могла би відмовити, але українка не може собі цього собі дозволити.

-- Приязнь і хамство

«Випадки приниження і зловживань стосовно жінок з України з боку польських працедавців не регулярні, але трапляються досить часто, щоб про них мовчали, – вважає Мирослава Керик, керівник Фонду «Наш Вибір», українка що проживає в Польщі. – Найгірше те, що часто вони не можуть захищатися перед такими зловживаннями, не знають прав, працюють нелегально, бо дуже багато втрачають».

Оксана Забужко, українська письменниця, соціолог і феміністка, що живе в Києві, додає: «Укранці, а особливо українки, на жаль, призвичаєні до принижень. Донедавна в основному були атаковані зі Сходу росіянами. В ході матчу Польща – Україна більшість українців щиро вболівала за Польщу. Вірили, що Польща це культура, повага і дружба стосовно України, а поляки - європейці, які нас шанують». На її думку скандал з і Воєвудзким Фігурським зіпсував цю атмосферу.

Українське МЗС одразу після передачі зажадало вибачень за висловлювання Воєвудзского і Фігурського: «Не можемо закривати очі на появу в польському медіа-просторі недопустимих висловлювань, які ображають честь і гідність українців».

Відповідь польського МЗС була однозначною. «Заяви цих двох панів, не згадуватимемо їхніх прізвищ, бо саме це їх турбує, є не лише хамськими і скандальними, але й ідіотськими», – сказав Марцін Босацький, речник міністра закордонних справ.

«Поляки понад 20 років будують товариські стосунки з українцями, вершиною яких стало спільне проведення Євро 2012. Заяви тих панів можуть цьому процесу зашкодити. Бажання українського МЗС було задоволене. Журналісти і їхнє радіо мусять обов’язково вибачитись», - додав речник.

-- Їзда суцільною смугою

Це не перший заскок сатиричного дуету в ефірі Еска Радіо. У травні минулого року вони кпинили з речника Головної дорожньо - транспортної інспекції Альвіна Гайядхура, батько якого індус. Тоді в Польщу якраз приїздив Барак Обама і ведучий програми запропонував аби президента США привітала гонорова компанія «чорних піонів»: « Може зателефонуємо зараз до темношкірих. Алло, польський реєстр темношкірих? Гайядхур, так темношкірий» - кепкував Воєвудзкий.

За цей ефір Національна Рада Радіомовлення і Телебачення наклала на радіостанцію штраф у розмірі 50 тисяч злотих. Це не спинило Воєвудзкого і Фігурського перед черговим скандальним шаржом. У жовтні 2011 року заявили в ефірі, що стосовно Гайядхура не можна вживати прикметника «чорний». Закинули йому расизм стосовно білих і звинуватили в розпалюванні ненависті «у державі, котра його гостинно прийняла» НРРіТ знову відміряла радіостанції 50 тисяч злотих штрафу.

У справі українок до Національної Ради надійшло одразу два запити: від Союзу українців в Польщі і приватної особи. Справа вже розпочата. – Не виключено, що цього разу кара буде вищою з огляду на регулярність зневаги та порушення права цією радіостанцією – сказав один з членів Ради.

Українці також звернулася зі скаргою до урядового уповноваженого з рівноправного ставлення Агнешки Козловської – Раєвич. «Усі свідомі того,що йдеться про сатиричну передачу, але в цьому випадку ефект виявися зворотнім від задуманого, – прокоментувала уповноважена уряду. – Якщо це мав бути жарт, то виявився він дуже невдалим. Із згвалтуванням не жартують…»

За матеріалом Newsweek.pl, переклав Володимир Олійник