Чи дозволить Янукович скасувати візи для українців

Євросоюз одобрив пропозицію подальшого полегшення візового режиму для українців. Як повідомив портал Оnet.wiadomości, це відбулось незважаючи на потужні застереження впливових євро чиновників. Тепер, щоб ця пропозиція отримала законну силу - потрібна згода Ради ЄС або урядів членів ЄС..

«Пропозиція ЕС була ухвалена колегіально усіма комісарами. Тепер нею має зайнятися Рада ЄС» - повідомив РАР в понеділок прес-секретар комісара ЄС з внутрішніх справ Сесілія Мальмстроем, Мішель Керцоне. Рішення було прийнято за письмовою процедурою минулої п'ятниці.

Керцоне пояснив, йдеться про розширення категорії осіб , які звільняються від оплати Шенгенських віз, а також про впровадження спрощеної видачі віз багаторазового перебування. «Зокрема, представники українських громадських організацій і журналісти, а також супроводжуючі – особи ( як члени телевізійних груп), особи, які мають родину в ЄС, оформлятимуть менше документів (для отримання візи) і будуть звільнені від візового збору «, - запевнив Керцоне.

Раніше два різних джерела в ЄС розповіли РАР, що справу спрощення візового режиму для України протягом 4 - ох тижнів блокувала люксембургський комісар з питань юстиції і фундаментальних громадянських прав Вівіан Редінг. Вона була першим комісаром, яка оголосила, що через справу Тимошенко не поїде на матчі чемпіонату Європи з футболу. Ті ж самі аргументи Редінг виголосила щодо пропозиції про угоду спрощення візового режиму для України.

Як розповіли в понеділок РАР, джерела з оточення Редінг, вона вже не могла одноособово продовжувати блокувати рішення ЄС. Розраховувала на підтримку комісарів - колег з Німечини і Польщі. Але цього не сталося, Редінг залишилася в ізоляції, а ЄС прийняв згадане рішення.

Ця справа вже збурила багато контрверсій в кулуарах Ради Європи. Німецький євродепутат, керівник комісії у закордонних справах Європарламенту Ельмар Брок застеріг Раду Європи стосовно дій, ефектом яких стало б «сприяння українській владі перед майбутніми жовтневими виборами».

«Політика ЄС щодо України має бути твердою, надалі треба наполягати на чіткості зобов'язань з боку української влади щодо дотримання демократичних цінностей і принципів права», - написав в своїй заяві минулого тижня Брок.

Тим часом експерт Центру східних досліджень Польщі Марта Ярошевич на шпальтах видання Rzeczpospolita пише, що після Євро-2012 ідея відміни віз, могла б наблизити Україну до Європи ще більше.

Чемпіонат Європи з футболу нині головне досягнення в польско – українських стосунках. Однак вже тепер варто задатися запитанням, а чи можна буде в майбутньому так наповнити взаємні стосунки, аби затримати Україну в Європі. І чи не стала би найкращим засобом у цьому прагненні концентрація на питанні лібералізації особистого пересування українців.

-- Мала стабілізація

Польща і Україна отримали право організації чемпіонату Європи з футболу на хвилі ентузіазму, збуреного Помаранчевою революцією, коли здавалося, що Польща і Україна стануть найближчими союзниками в об’єднаній Європі. Організація цієї спортивної імпрези мала стати коронуванням політичного успіху, спробою укорінення України в Європі.

Така перспектива зберігала актуальність пару років, хоча ставало щораз очевиднішим, що українські помаранчеві не дають собі ради і до демократії їм ще досить далеко. Після перемоги Віктора Януковича, наша держава не користувалась у нового українського керівництва доброю репутацією.

Янукович під час свого першого виступу в якому окреслювались пріоритети нового уряду, щоправда, виокремив організацію чемпіонату, проте жодним словом не згадав того, що Польща буде співорганізатором турніру.

Потім відбулася свого роду мала стабілізація. Київська влада якось подолала відставання у структурних заходах (хоча вже зараз її звинувачують у масштабній корупції), відновились колишні робочі конаткти Польщею. Організація чемпіонату завжди була ключовим пунктом кожної польсько-української зустрічі на найвищих рівнях.

-- Подвійні стандарти

Однак забракло спільної ідеї, котра допомогла би надати чемпіонатові набагато симовлічнішого виміру. Ще рік тому здавалося, що таким стимулом могла бути підготовка щодо укладення угоди про Асоціацію поміж Україною та ЄС, враховуючи те, що Україна була єдиною країною, яка завершила складні переговори у сфері вільної торгівлі.

Однак арешт і ув’язнення Юлії Тимошенко, а також низка інших кроків української влади, що зайшли в жорстке протиріччя з демократичними принципами, перекреслили і цю перспективу. Безпосередньо перед чемпіонатом політики з Євросоюзу почали наввипередки критикувати Україну, що мало ознаки подвійних стандартів. Бо Україна й досі йде попереду ряду країн Східної Європи у багатьох сферах, і вже, напевно, випереджає Росію у більшості рейтингів, що стосуються демократії чи свободи слова.

Незалежно від цього - нинішня політична динаміка несприятлива. Хоча Україна залишається стратегічним партнером Польщі, а її майбутнє впливає на безпеку нашої держави і на її міжнародні позиції.

Зараз, коли завершився європейський турнір, треба пошукати новий «позитивний порядок денний» й такий, який би наближав Україну до ЄС. І – як вчить досвід революцій у країнах Північної Африки і Близького Сходу – підтримувати діалог з владою потрібно, але не менш важливою є пропозиція скерована безпосередньо до українського суспільства.

Якщо хочете коротко відповісти на запитання, а чого найбільше потребує від Польщі та ЄС українське суспільство, то потрібно було б відповісти, що перш за все свободи пересування і скасування віз. Можливість безпроблемного в’їзду до Польщі і країн Шенгенської сфери - це не лише мрія більшості українців, але й мета усіх політичних сил України. Варто пам’ятати, що Київ односторонньо скасував візи для громадян ЄС ще у далекому 2005 - му році.

Скасування візового режиму для України, а також інших країн Східної Європи могло би створити необхідний імпульс для розвитку і згуртування Східного Партнерства та покращити суспільну симпатію на Сході до Польщі і ЄС. Цей крок допоміг би модернізуватись Україні. У довготривалій перспективі пришвидшився і відбувся розвиток громадянського суспільства. Корисними безпосередньо для ЄС стали б прибутки від різкого зростання туризму, а також від економії у зв’язку з ліквідацією розбудованої консульської інфраструктури в Східній Європі.

-- Ризик не є великим

Водночас зрозуміло, що ЄС, насамперед старі країни - засновники Євросоюзу, які змагаються з величезною хвилею міграції з Африки та Близького Сходу, не здійснять жодного кроку, який міг би загрожувати їхній безпеці. Мають бути певними стосовно того, що скасування віз для країн Східної Європи не призведе до зростання імміграції, особливо нелегальної.

Ці запитання потрібно ретельно вивчити, проте вже тепер можна навести безліч аргументів, які підтверджують, що міграційні ризики зі Сходу не є великими. Більшість українців, які хочуть працювати в ЄС вже там працюють; зростає заможність суспільства, яке, природньо, хоче подорожувати, а не обов’язково емігрувати. Зрештою, українські мігранти досить вдало закривають дірки нестачі робочої сили на польському і не лише польському ринку праці.

Саме Євро 2012 є найкращим доказом того, що питання безпеки поміж Польщею та Україною не в кращому стані. Бракує інформації, яка б показувала чи не був чемпіонат використаний нелегальними мігрантами для виїзду до Європи.

Лібералізаційні пропозиції не завадило б направити і Росії. Російські туристи є бажаним активом у Польщі, а ідея безвізового руху з цією країною має підтримку впливових середовищ у Німеччині та Франції. За такого розкладу сил опір в ЄС стосовно відміни візового режиму для України міг би стати меншим.

Важливою умовою скасування віз має бути досягнення задовільного рівня довіри та співпраці поміж правоохоронними структурами країн ЄС та країн-партнерів, а не буквальне виконання всіх критеріїв, через що наше суспільство ще раз може опинитися в пастці несприятливої політичної динаміки

Матеріал переклав Володимир Олійник