Новий Трудовий кодекс написали під диктовку олігархів

«Може, й не рабство, але, напевно, кріпацтво», – так оцінює наслідки можливої реалізації нового Трудового кодексу Голова Комітету економістів України Андрій Новак. Проект кодексу, що розглядається у парламенті, покращує життя працедавцям, а найманих працівників позбавляє більшості прав.

«Ухвалення кодексу створить належні умови захисту інтересів працівників і працедавців, відкриє можливості для розвитку соціального партнерства усіх учасників трудових відносин», – запевняють ініціатори законопроекту. І настоюють, що ухвалення цього законодавчого акту є вкрай необхідним. Вказуючи на те, що діючий кодекс праці ухвалений ще в 1971 році, незважаючи на численні поправки, серйозно застарів і не відповідає реальній економічній ситуації.

Проект лобіюють троє нардепів з Партії регіонів: Василь Хара, Ярослав Сухий та Олександр Стоян. Хара до осені минулого року керував проурядовою Федерацією Профспілок України (ФПУ), коли у 2008–му році змінив на цій посаді Стояна. Ярослав Сухий був першим секретарем Компартії України у Тернополі, і вважається правою рукою і не публічним соратником В’ячеслава Богуслаєва – власника запорізької «Мотор Січі», концерну що виготовляє авіадвигуни.

-- Імплементація стандартів

Сухий, Хара і Стоян переконують, що їхній документ відповідає усім стандартам Міжнародної Організації Праці і сприятиме імплементації в Україні рішень, які використовуються в Євросоюзі.

Серед новацій - впровадження правил, що регулюють становище працівників підприємств, які закрились чи були перепрофільовані, використана норма, згідно з якою претензії щодо заробітної плати мають пріоритет над іншими зобов'язаннями працедавця, а також нові, більш гнучкі способи розв’язання проблем, що стосуються договору тимчасового працевлаштування.

Автори звертають увагу на те, що вперше встановлено обов’язок роботодавця поважати і підтримувати гідність працівника. У разі порушення цього обов’язку, працівник має право на компенсацію за моральну шкоду.

Основа нового кодексу, запевняють «регіонали», гармонізація інтересів працедавця і працівника. За їхніми запевненнями, збережуться обов’язкові соціальні стандарти, а ухвалення закону не порушить норм Конституції, що забороняють скорочення існуючих прав і свобод громадян.

-- Кодекс капіталу

Критики проекту мають іншу точку зору. На їхню думку новий кодекс - це результат діяльності олігархів, який має дати їм повну свободу дій і позбавить трудящих реального захисту від свавілля роботодавця.

«Трудове законодавство це завжди баланс поміж правами працівників та роботодавців, чиї інтереси діаметрально протилежні. У новому кодексі рівновага не існує. Відбулося посилення прав роботодавця і послаблення прав найманих робітників», – вважає експерт Українського Центру економічних і суспільних досліджень ім. Разумкова Павло Розенко. Він підкреслює, що ухвалення нового кодексу не лише не розв’яже існуючих проблем, але й призведе до виникнення нових.

На думку Антоніни Нагорної з Інституту Медицини Праці, деякі із запропонованих змін будуть порушувати процеси відновлення організму і можуть призвести до збільшення кількості осіб, що потерпатимуть від професійних захворювань. Тим часом вже сьогодні кожен третій українець не доживає до пенсійного віку.

«Загалом це не є кодекс праці, це кодекс капіталу», – резюмує пропоновані правила Голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Новий Трудовий кодекс впроваджує поняття «нормативного акту працедавця», який видається ним самостійно. Такі акти повинні мати вирішальне значення, за відсутності колективного договору. На думку експертів трудового законодавства, очевидно, що роботодавці не включатимуть в свої колективні договори умови, що зв'язують їм руки, оскільки законодавець надає їм право самостійно формувати умови діяльності робітників. Що цікаво, нормативні акти роботодавця, які заміняють колективний договір, можуть бути ним безкарно порушені.

Кодекс передбачає фінансове покарання винятково за порушення колективного договору, а не актів, які його замінюють.

Низка нововведень докорінно змінює правила, що стосуються часу і умов праці.

У новому кодексі впроваджено норму, яка дозволяє працедавцеві практично довільно продовжувати час праці. Норма щодо 48-годинного робочого тижня загалом не означає остаточного обмеження. Працедавець може її збільшити, якщо специфіка діяльності передбачає, що робітник певен час перебуває у стані очікування, або коли забезпечує працюючому певний час для відпочинку. Проект кодексу не передбачає жодних вказівок, які стосуються винагороди за додаткові години праці, що, як підкреслюють критики, в українській практиці може означати узаконення дармової праці.

Новий кодекс, на відміну від нині діючого, дозволяє працедавцеві без обмежень вимагати виконання роботи у нічний час від осіб, які виховують дітей віком до 15 – ти років, це ж стосуватиметься і самотніх мам і татусів, батьків неповносправних дітей і працівників, які доглядають за хронічно хворим членом сім’ї. Щоправда така робота може виконуватися винятково за згодою робітника, але, як слушно зауважують експерти, важко собі уявити робітника, який не погодиться на завдання працедавця, поставленого перед вибором:«чи залишити дитину без догляду, чи втратити можливість її прогодувати». Ба більше, відтепер батьки - одинаки з дітьми втрачають особливий захист – їх можна буде звільняти з роботи на загальних підставах, як і інших працівників.

Працівники також втрачають право на додаткову відпустку, пов’язану з навчанням. На підготовку до іспитів студентам – заочникам доведеться використовувати чергову відпустку.

Норми діючого кодексу зобов’язують працедавців, щоб 4 - и відсотки працюючих складали інваліди. Згідно нового кодексу кількість таких місць має визначати місцева влада, а вона, як правило, повністю залежна від олігархів. На практиці саме вони будуть потім вирішувати, яку кількість неповносправних захочуть працевлаштувати.

-- Прихований нагляд

Працівників можуть зобов’язати дотримуватися «комерційної таємниці», однак автори проекту не пояснюють, що криється за цим терміном. Працедавець, може це використати, приховуючи розмір зарплати. Що унеможливить отримання робітником банківського кредиту без згоди працедавця.

Працедавець отримує право стеження за працівником під час виконання роботи. Як зазначають критики проекту, норма не пояснює, принципи використання записаної таким способом інформації і відповідальність працедавця за її використання.

Діючі арбітражні комісії, які розв’язували дотепер більшість трудових спорів, практично втрачають значення. Відповідно до нового кодексу виконання їхніх рішень залежатиме лише від доброї волі працедавця. Окрім того, трудові спори, які на сьогоднішній день вирішувались більшістю голосів, відтепер будуть вирішуватися за згодою усіх членів Комітету, присутніх на нараді. Це дозволяє працедавцеві вільно блокувати будь-яке рішення, яке йому не вигідне.

Відтак працедавець отримує статус квазі–судді, що оскаржує і судить одночасно. Новий кодекс дозволяє йому самостійно визначати, чи робітник спричинив йому збиток, а також цей збиток оцінити і вимагати його покриття. Матеріальна відповідальність працівника, яка досі стосується лише керівного складу, має поширюватися на усіх працівників без винятку. За визначенням експертів, якщо, наприклад, під час виготовлення продукції вийде з ладу механізм, то працедавець матиме право вирахувати з працівника кошти на його ремонт і збитки за час простою. Достатньо визнати відповідальним за аварію якогось працівника.

Критики кодексу також звертають увагу на те, що в ньому бракує визначення статусу виробничих профспілкових організацій. Норми також не вказують, хто може представляти працівника, якщо в фірмі діє кілька профспілкових організацій. За таких умов працедавець може довільно вибирати з ким йому зручніше спілкуватися, також не виключено, що він буде інспірувати виникнення «контрольованих» виробничих профспілок, - зауважують експерти.

Новий кодекс прискорить легалізацію віддавна існуючої практики, яка застосовується українськими працедавцями: жахливі умови праці і обмеження прав працівників. Що нині норма, а не виняток.

Як вважають критики, кодекс може використовуватись і з політичною метою. Бо дозволяє працедавцю, як підкреслюють противники законопроекту, зобов’язати працівника розмовляти під час роботи визначеною мовою. Наприклад, в Донецьку чи Луганську працедавець чи місцева влада, можуть наказати вихователям дошкільнят і вчителям спілкуватися виключно російською мовою в робочий час, а українську спровадити у «резервацію» - визнаючи лише мовою навчання.

-- Протести неминучі

Українські експерти застерігають, що неоднозначність трактування норм кодексу і його явний перекіс на користь працедавця може закінчитися вуличними протестами. Гострішими за ті, які охопили Україну восени 2010 року після ухвалення парламентом Податкового кодексу, що робив олігархів урядовими фаворитами у сплаті податків за рахунок малих і середніх підприємців.

Тоді, на вулиці українських міст вийшли сотні тисяч дрібних підприємців і фізичних осіб, які мали приватний бізнес. Через два місяці постійних демонстрацій і страйків влада була змушена поступитися і відмінити деякі норми для більшості підприємців.

На цей раз все може бути значно серйозніше. Згідно з результатами опитування громадської думки, щонайменше кожен другий дорослий мешканець України готовий взяти участь у вуличних протестах захищаючи соціальні права. Тоді як з політичних причин це зробило б ледь кільканадцять відсотків опитаних.

Проурядова ФПУ організувала акції підтримки нового Трудового кодексу. Як інформує на своїй Інтернет сторінці – робітничі колективи і місцеві профспілкові осередки надіслали до президента України Віктора Януковича, спікера українського парламенту, а також до народних депутатів телеграми з проханням і завданням ухвалення нового кодексу.

Хоча видається, що «гаряча підтримка» ФПУ не дуже допоможе владі. Нині Центральна профспілка немає в Україні того реноме, як мала Центральна Рада Професійних Спілок у Польщі в 1980 - му році. А сама асоціація ФПУ, більше пов’язана з приватизацією привабливих санаторіїв, що залишилися у спадок від радянського Союзу, аніж з захистом прав працюючих.

Проти кодексу виступає і опозиційна Конфедерація Вільних Профспілок України (КВПУ). Разом з представниками 70–ти громадських організацій, її члени протестували перед Верховною Радою України. Протест стосувався як самого прийняття Трудового кодексу, так і пов’язаного з ним законопроекту , що обмежує право зібрань. «З одного боку, через новий кодекс влада намагається остаточно затвердити кріпацький статус найманих працівників, а з іншого – заборонити людям висловлювати свою думку, не даючи їм можливість збиратися і пікетувати урядові споруди», – сказав Михайло Волинець, керівник КВПУ і опозиційний народний депутат від партії «Батьківщина».

Українська влада усвідомлює факт зростаючого конфлікту. «Я б не ухвалював зараз цього кодексу. Він вимагає спокою. Зробив би це після парламентських виборів», – недавно зізнався віце–прем’єр Сергій Тигіпко.

Як відомо, вибори до Верховної Ради України намічені на кінець жовтня.

За матеріалом Оbserwatorfinansowy.pl переклав Володимир Олійник