Два дні нового парламенту: перші підсумки

Обрання Верховною Радою спікера та голови уряду – це лише найбільш очевидні результати перших двох днів роботи парламенту сьомого скликання.

Головний висновок, до якого можна було б прийти, осмислюючи дебют роботи чинного парламенту – це те, що він дуже відрізняється від свого попередника. В який бік – питання дискусійне.

-- Хитка більшість

Як і передбачали раніше, чинна влада збереже вирішальний вплив на парламентську більшість у Раді сьомого скликання. Зрештою, результативні голосування за обрання керівництва парламенту та переобрання Миколи Азарова на посаду прем’єра лише підтверджують цей факт.

Інша справа, що Партія регіонів не реалізувала свого плану про те, аби контролювати парламентську більшість самостійно. Незважаючи на попередні заяви деяких її членів, до складу фракції Партії регіонів увійшли не понад 220, а 210 депутатів – 185 членів її виборчого списку та мажоритарників, а також 25 самовисуванців та членів малих партій.

Водночас четверговий вихід зі складу фракції Партії регіонів Павла Балоги поставив питання про те, наскільки монолітним є парламентський загін цієї політичної сили.

Журналістам не вдалося дізнатися у брата Віктора Балоги, колишнього глави секретаріату президента, мотиви його вчинку. У кулуарах парламенту він лише з посмішкою на обличчі заявив, що його входження до складу фракції Партії регіонів було «тактичним кроком» та відмовився продовжувати спілкування на цю тему.

Можливо, головна риса більшості, яка в четвер обрала спікера та прем’єра, – це її залежність від Комуністичної партії. Насправді ані обрання Володимира Рибака, ані результативне голосування за Миколу Азарова було б неможливим силами виключно Партії регіонів та позафракційних депутатів – в обох цих випадках вирішальними були 32 голоси комуністів.

Незважаючи на те, що КПУ використала «золоту акцію» при обранні спікера та прем’єра, її лідер Петро Симоненко заявляє, що його політична сила «не збирається нести відповідальність» за дії влади. Більше того, у розмові з журналістами після завершення четвергового засідання він не виключив, що вже за півроку саме його фракція ініціюватиме відставку уряду Азарова – у випадку, якщо він не виконуватиме взятих на себе зобов’язань.

«Фракція Компартії не буде входити ні до якої більшості», – заявив наостанок Петро Симоненко і цим вкотре підкреслив хиткість балансу сил у Верховній Раді.

Відчутно вплине на цей баланс і реалізація регламентної норми про персональне голосування депутатів, – а представники опозиції сповнені рішучості домогтися цього.

-- Рада з кулаками

Перші два дні роботи парламенту сьомого скликання засвідчили, що непарламентські методи відстоювання своєї позиції навряд чи будуть рідкістю в стінах Верховної Ради.

Вже перші сутички навколо трибуни та всередині президії парламенту показали, що з точки зору фізичної підготовки та ефективності блокування роботи Ради опозиційні фракції як мінімум не поступаються представникам Партії регіонів.

«Це притирки, традиційні для кожного нового скликання Верховної Ради», – коментує силові протистояння в сесійній залі представник Партії регіонів Олег Зарубінський. Він прогнозує, що робота парламенту остаточно стабілізується з початком нової сесії, тобто на початку лютого наступного року.

А от його опоненти з партії «Свобода», які, здається, найчастіше з опозиціонерів відзначалися у парламентських бійках, не втомлюються нагадувати норму закону про статус депутата, згідно з якою кожен парламентар, ставши свідком порушення закону, має право вимагати негайно припинити таке порушення. Блокування трибуни та сутички з опонентами вони називають методами відновлення законності.

Однак в кулуарах парламенту навіть самі представники об’єднаної опозиції кажуть, що часом радикалізм «Свободи» є надмірним. Не всі опозиціонери зрозуміли, навіщо у середу було зрізати огорожу біля будинку Верховної Ради. Не кожен противник влади готовий блокувати трибуну парламенту щоразу, коли з неї виступають російською мовою – хоча в середовищі опозиції всерйоз обговорюється варіант «перекрикувати» кожного промовця, який її використовуватиме.

У будь-якому разі, вже найближчим часом більшості та опозиції доведеться напрацювати правила цивілізованого співжиття у стінах Верховної Ради, і вони однозначно відрізнятимуться від тих неформальних законів, які діяли у старому парламенті. Інакше сутички та блокування в стінах Ради просто не припинятимуться.

-- Що буде з «тушками»?

З представниками опозиції про «казус Табалових» розмови складаються по-різному, в залежності від того, увімкнений чи вимкнений під час цієї розмови диктофон.

У відкритому режимі опозиціонери заявляють, що події середи навколо Олександра та Андрія Табалових відвадять інших потенційних перебіжчиків до табору влади наслідувати їхній приклад. Лідери опозиції кажуть, що вимагатимуть від Центрвиборчкому призначення нових виборів у 99-му виборчому окрузі, в якому переміг Андрій Табалов, та визнання депутатом наступного за списком кандидата від «Батьківщини».

У режимі «офф-рекордс» одразу кілька представників «Батьківщини» сказали ВВС Україна, що, найімовірніше, Табалови – не останні «тушки» у цьому скликанні. Один зі співрозмовників навіть висловив подив, що кілька чинних депутатів від об’єднаної опозиції так довго – цілих два дні – не перебігають на інший бік політичний барикад. У тому, що Центрвиборчком сприятиме позбавленню Табалових мандатів, теж є величезні сумніви, – кажуть опозиціонери.

Проте, у будь-якому разі, у справі перешкоджання депутатській діяльності батька та сина Табалових опозиціонери налаштовані рішуче. У четвер скандуванням та погрозами заблокувати трибуну вони таки домоглися, аби Табалов-старший, присутній у парламентській залі, серед представників фракції Партії регіонів, віддав картку для голосування головуючому на засіданні Олександрові Єфремову. Зрештою, знаючи, що кандидатури прем’єра та спікера від «Регіонів» будуть підтримані комуністами, голос Олександра Табалова великої ролі для партії влади не грав.

Проте після завершення четвергового засідання виявилося, що картка для голосування Олександра Табалова перебуває у його гаманці. А сам він заявив ВВС Україна, що у четвер віддав її для того, аби засідання «конструктивно продовжилося». У подальшому він планує використовувати картку за її прямим призначенням – для голосування.

У своєму депутатському майбутньому пан Табалов, схоже, не сумнівається: він повідомив, що не збирається входити до жодної з існуючих фракцій та що жодна політична сила не матиме вирішального впливу на його голосування.

Віце-спікер парламенту Руслан Кошулинський з партії «Свобода», почувши від кореспондента ВВС Україна про наміри пана Табалова, висловив сумнів у тому, що йому вдасться їх реалізувати.

У будь-якому разі, приклад парламенту шостого скликання примушує опозиціонерів обирати максимально ефективну тактику протидії «тушкуванню» своїх членів. І саме розвиток «казусу Табалових» має всі шанси стати своєрідним індикатором того, наскільки опозиція врахувала уроки минулого.